Вирок № 17422318, 03.08.2011, Бориспільський міськрайонний суд Київської області

дата документу :

Копія

Справа № 1-328/2011

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 серпня 2011 року м. Бориспіль

Бориспільський міськрайонний суд Київської області в складі:

головуючого судді Вознюка С.М.,

при секретарі Ярмак М.І.,

за участю прокурора Розум В.Д., підсудного ОСОБА_1, його захисника ОСОБА_2, потерпілої ОСОБА_3, її представника ОСОБА_4, представника потерпілої ОСОБА_5 ОСОБА_6, -

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальну справу по обвинуваченню

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Вінниці, українця, громадянина України, з середньою освітою, неодруженого, працюючого дистрибютором в компанії ”Tiens”, раніше не судимого, зареєстрованого та проживаючого: АДРЕСА_1, -

у скоєнні злочину, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України, -

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1, керуючи транспортним засобом, порушив правила безпеки дорожнього руху, що спричинило смерть потерпілому ОСОБА_7, тілесні ушкодження середнього ступеня тяжкості потерпілому ОСОБА_8 та тяжкі тілесні ушкодження потерпілій ОСОБА_3 за наступних обставин.

Так, ОСОБА_1, 17.04.2011 року, приблизно о 18.00 год., в світлу пору доби, всупереч п. 2.9. а) Правил дорожнього руху, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, керуючи на підставі довіреності технічно справним автомобілем "SUBARU FORESTER", н.з. НОМЕР_1, що належить ОСОБА_9, рухаючись по заокругленню дороги на проїзній частині автодороги Вороньків - Кийлів, поблизу та у напрямку с. Кийлів Бориспільського району Київської області, проявив злочинну недбалість та грубо порушуючи п.п. 2.3. б) та 12.1. ПДР, проявив неуважність, та, не обравши безпечної швидкості, не справився з керуванням, виїхав за межі проїзної частини, на праве узбіччя відносно свого напрямку руху, де допустив наїзд на дерева та перекидання вказаного автомобіля.

Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, пасажир автомобіля "SUBARU FORESTER", н.з. НОМЕР_1, ОСОБА_7, від отриманих тілесних ушкоджень помер на місці пригоди, пасажир ОСОБА_8 та водій ОСОБА_1 отримали тілесні ушкодження середнього ступеню тяжкості, а пасажирка ОСОБА_3 - тяжкі тілесні ушкодження.

Відповідно до висновку експерта № 9/93 судово-медичної експертизи, при судово-медичній експертизі трупа ОСОБА_7 виявлені наступні тілесні ушкодження:

а)відкрита черепно-мозкова травма: поширене садно обличчя справа, множинні лінійні рани обличчя, забійна рана потиличної області зліва, крововиливи в м'яких тканинах лобної та скроневої областей справа, уламкові переломи кісток склепіння та основи черепу зліва, крововилив під твердою мозковою оболонкою зліва, крововиливи під м'якою мозковою оболонкою зліва та справа із вогнищами забою головного мозку;

б)поширені садна зовнішньої поверхні правої руки, бокової поверхні тулуба справа та зовнішньої поверхні правого стегна, з переходом на праву гомілку; перелом П, Ш хребців грудного відділу хребта; множинні переломи ребер справа;

в)крововиливи в прикореневих відділах легень та в зв'язувальному апараті печінки.

Смерть ОСОБА_7 настала від відкритої черепно-мозкової травми у вигляді переломів кісток склепіння та основи черепу з крововиливами під оболонками та в речовині головного мозку, що викликали набряк головного мозку. Виявлені при експертизі трупу ОСОБА_7 тілесні ушкодження мають ознаки тяжких тілесних ушкоджень як небезпечні для життя в момент їх спричинення і знаходяться в прямому причинному зв'язку із настанням його смерті.

Відповідно до висновку експерта №86/Е судово-медичної експертизи, в результаті травми 17.04.2011 року, будучи пасажиром легкового автомобіля ОСОБА_3 отримала наступні ушкодження: ЗЧМТ - струс головного мозку, компресійний перелом тіла 6-го шийного хребця зліва з забоєм м'яких тканин шийного відділу хребта. Забій грудної клітини. Відкритий перелом великогомілкової кістки зі зміщенням уламків. Перелом лівої великогомілкової кістки. По ступеню тяжкості, вказані пошкодження як небезпечні для життя відносяться до тяжких тілесних ушкоджень.

Відповідно до висновку експерта 85/Е судово-медичної експертизи, у ОСОБА_8, в результаті маючої місце ушкодження 17.04.2011 року, виявлені наступні ушкодження: струс головного мозку і перелом голівки ліктевої кістки з права без зміщення. Ушкодження відносяться до середнього ступеня тяжкості тілесних ушкоджень, які потягли за собою довгостроковий розлад строком понад 3-х тижнів.

Таким чином, водій ОСОБА_1 допустив порушення Правил дорожнього руху України, а саме:

п. 2.9. щодо заборони водієві керувати транспортним засобом у стані алкогольного спяніння; п. 2.3. б) завжди бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі; п. 12.1 під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен урахувати дорожню обстановку, щоб мати змогу постійно контролювати рух транспортного засобу та безпечно керувати ним.

Вказані порушення вимог Правил дорожнього руху України затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001 року, знаходяться в прямому причинному зв'язку з дорожньо-транспортною пригодою та наслідками, що настали.

В результаті грубого порушення водієм ОСОБА_1 п.п. 2.3 б), 2.9 а), та 12.1 Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001 року, що знаходяться в прямому причинному зв'язку з дорожньо-транспортною пригодою, настали наслідки - спричинення смерті потерпілому ОСОБА_7, середньої тяжкості тілесні ушкодження потерпілому ОСОБА_8 та тяжкі тілесні ушкодження потерпілій ОСОБА_3

Такі дії ОСОБА_1, які виразились в порушенні правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілого, тяжкі тілесні ушкодження та тілесні ушкодження середньої тяжкості іншим потерпілим, органами досудового слідства кваліфіковані за ознаками злочину, передбаченого ст. 286 ч. 2 КК України.

В судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину в інкримінованому злочині визнав повністю, щиро розкаявся у скоєному та надав згоду на проведення судового розгляду в порядку, передбаченому ч.3 ст. 299 КПК України, оскільки він не оспорює фактичні обставини справи, викладені в обвинувальному висновку. При цьому судом встановлено, що підсудний правильно розуміє зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності та істинності його позицій. Тому заслухавши думку підсудного, його захисника, потерпілої ОСОБА_3 та представників потерпілих, прокурора, й розяснивши їм положення ст. 299 КПК України, про те що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини справи у апеляційному порядку, суд визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються за виключенням документів, що характеризують особу підсудного, речові докази та судові витрати в справі.

Підсудний ОСОБА_1 під час судового розгляду показав, що він дійсно 17.04.2011 року вчинив ДТП за вказаних в обвинувальному висновку обставин, що в цей час перебував в стані алкогольного спяніння, знаючи, що це заборонено законом, не впорався з керуванням та виїхав з проїзної частини, де зіткнувся з деревами та перевернувся. Внаслідок вчинених ним дій загинув ОСОБА_7 та отримали тілесні ушкодження ОСОБА_8 та ОСОБА_3

Підсудний повністю розуміє, що смерть потерпілого ОСОБА_7, та спричинення тілесних ушкоджень середньої тяжкості потерпілому ОСОБА_8 та тяжких тілесних ушкоджень потерпілій ОСОБА_3 сталась з його вини, внаслідок порушення ним правил дорожнього руху.

Вину визнав в повному обсязі, щиро розкаявся, просив врахувати, що він раніше до кримінальної відповідальності не притягався, зрозумів наслідки вчиненого та осуджує себе, попросив вибачення у потерпілих та відшкодовує заподіяні ним збитки, внаслідок чого останні не мають до нього матеріальних претензій.

Враховуючи покази підсудного, суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_1 в інкримінованому органами досудового слідства злочині доведена повністю, а його дії за ч. 2 ст. 286 КК України кваліфіковані правильно, оскільки останній вчинив порушення правил безпеки дорожнього руху, що спричинило смерть потерпілого ОСОБА_7, середньої тяжкості тілесні ушкодження потерпілому ОСОБА_8 та тяжкі тілесні ушкодження потерпілій ОСОБА_3 Злочин вчинено за обставин, зазначених в обвинувальному висновку.

З цього приводу у суду відсутні сумніви з приводу призначення ОСОБА_1 покарання за ч.2 ст. 286 КК України.

Призначаючи покарання судом враховано ступінь тяжкості вчиненого злочину, обставини його вчинення, дані про особу підсудного та обставини, що помякшують та обтяжують покарання, у звязку з чим суд прийшов до висновку про необхідність обрання ОСОБА_1 покарання у виді позбавлення волі без ізоляції від суспільства.

Визнання вини підсудним, його щире каяття у скоєному, активне сприяння ним розкриттю злочину, відшкодування завданих злочином збитків, суд визнає обставинами які помякшують його відповідальність.

Крім того підсудний домовився з потерпілими щодо відшкодування завданої ним шкоди, претензій до нього під час розгляду кримінальної справи останні не мають.

Скоєння злочину в стані алкогольного спяніння є обтяжуючою відповідальність обставиною.

Судом при призначенні покарання також враховано, що ОСОБА_1 за місцем свого проживання та реєстрації, а також за місцем роботи характеризується виключно позитивно. У лікарів нарколога та психіатра не перебуває. Є особою, яка раніше не притягалась до кримінальної відповідальності, у віці 21 рік. Виявив намір відшкодувати завдані його злочинними діями витрати, повязані з розглядом кримінальної справи та проведенням лікування потерпілих за державні кошти.

Крім того, суд враховує позицію потерпілих, які не мають матеріальних та моральних претензій до підсудного, на час розгляду справи, а також прохання потерпілих ОСОБА_8 та ОСОБА_3 щодо застосування до ОСОБА_1 покарання не повязаного з позбавленням волі. Також, суд враховує при призначенні покарання та його розміру, відношення підсудного до скоєного ним злочину, його наслідків.

Зважаючи на вказане, суд приходить до висновку про можливість виправлення ОСОБА_1 без відбування покарання на підставі ст. 75 КК України, якщо він протягом визначеного іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обовязки, передбачені п.п. 2, 3, 4 ст. 76 КК України.

Таким чином суд вважає за необхідне призначити покарання в межах санкції ч.2 ст. 286 КК України, у виді позбавлення волі строком на 5 років з позбавленням права керувати транспортними засобами на 3 роки із застосуванням іспитового строку терміном 3 роки та встановленням зазначених обовязків згідно ст. 76 КК України.

Застосування іспитового строку не впливає на призначення додаткового покарання і підлягає виконанню окремо. Підстав для застосування амністії у відповідності до Закону України «Про амністію в 2011 році»

Суд вважає, що саме таке покарання буде достатнім для виправлення підсудного та попередження скоєння ним нових злочинів зважаючи на вказані вище обставини та відношення до скоєного та відношення потерпілих до підсудного, а також вчиненого ним.

При вирішенні питання про речові докази, суд враховує вимоги ст. 81 КПК України, на підставі якої останні: пошкоджений транспортний засіб та документи про реєстрацію транспортного засобу слід передати власнику.

Цивільні позови потерпілими по справі не заявлялися.

Запобіжний захід до набрання вироком законної сили ОСОБА_1 слід залишити у виді підписки про невиїзд, після набрання вироком законної сили, - скасувати.

На досудовому слідстві науково-дослідним експертно-криміналістичним центром при ГУ МВС України в Київській області проводились авто-технічна експертиза, вартість якої на загальну суму 1519 грн. 56 коп. (а.с. 108-119) відповідно до ст. 91 КПК України є судовими витратами, які на підставі ч.2 ст. 93 КПК України слід покласти на ОСОБА_1

Крім того, у відповідності до ст. 1206 ЦК України, за рахунок ОСОБА_1 підлягають відшкодуванню витрати закладів охорони здоровя на лікування потерпілих від злочину, які складають на користь Бориспільської центральної районної лікарні в розмірі 1050 грн. 54 коп. за лікування ОСОБА_3 (а.с. 146-147), та на користь комунального закладу Київської обласної ради «Київська обласна клінічна лікарня»в розмірі 14130 грн. 94 коп. за лікування ОСОБА_3, та 1823 грн. 28 коп. за лікування ОСОБА_8

На підставі указаної статті не підлягають відшкодуванню витрати закладів охорони здоровя затрачені на лікування самого підсудного. З цього приводу відповідні заклади охорони здоровя мають право звернутись до суду з окремим позовом.

Керуючись ст.ст. 322, 323, 324 КПК України, суд

з а с у д и в :

ОСОБА_1 визнати винним у вчинені злочину, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України та призначити йому за цією статтею покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п'ять) років з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 3 (три) роки.

Звільнити на підставі ст. 75 КК України засудженого ОСОБА_1 від відбування призначеного основного покарання у виді позбавлення волі, з випробуванням, встановивши іспитовий строк терміном в 3 (три) роки, з покладенням на нього, відповідно до ст. 76 КК України, наступних обовязків: не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції; повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання; періодично зявлятися для реєстрації до кримінально-виконавчої інспекції.

Виконання додаткового покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами на три роки здійснювати окремо.

Контроль за поведінкою ОСОБА_1 покласти на органи виконання покарань за місцем проживання засудженого.

Іспитовий строк ОСОБА_1 рахувати з моменту проголошення вироку.

До вступу вироку в законну силу міру запобіжного заходу ОСОБА_1 залишити підписку про невиїзд, а після набрання вироком законної сили, - запобіжний захід скасувати.

Після набрання вироком суду законної сили, речові докази по справі: автомобіль "SUBARU FORESTER", н.з. НОМЕР_1, 2007 року випуску, що перебуває на майданчику тимчасового тримання Бориспільського МВ ГУ МВС України у Київській області, та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2, що знаходиться при справі, повернути власнику ОСОБА_9 або законному користувачу транспортного засобу; талон до посвідчення водія на імя ОСОБА_1, що зберігається при справі, повернути засудженому; посвідчення водія, видане на імя ОСОБА_1, що зберігається при справі, - направити до органів ДАІ для виконання додаткового покарання.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрованого та проживаючого: АДРЕСА_1, на користь науково-дослідного експертно-криміналістичного центру при ГУ МВС України в Київській області судові витрати щодо вартості проведеної експертизи технічного стану транспортного засобу в розмірі 1519 (одна тисяча пятсот девятнадцять) грн. 56 коп. (Одержувач: НДЕКЦ МВС України, код ЗКПО: 25574713, р/р 31250272210700, банк одержувача: УДК у Київській області, МФО: 821018).

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрованого та проживаючого: АДРЕСА_1, на користь Бориспільської центральної районної лікарні (м. Бориспіль Київської області, вул. Котляревського, 1, ідентифікаційний код 01994132), - 1050 (одна тисяча пятдесят) грн. 54 коп. витрат за лікування потерпілої ОСОБА_3.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрованого та проживаючого: АДРЕСА_1, на користь комунального закладу Київської обласної ради «Київська обласна клінічна лікарня»(м. Київ, вул. Багговутівська, 1, ідентифікаційний код 01993701, р/р №35428001000113 в ГУ ДКУ в Київській області, МФО 821018), - 14130 грн. 94 коп. витрат за лікування потерпілої ОСОБА_3 та 1823 грн. 28 коп. витрат на лікування потерпілого ОСОБА_8, а всього 15954 (п'ятнадцять тисяч девятсот пятдесят чотири) грн.. 22 коп.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Київської області на протязі 15 діб через Бориспільський міськрайонний суд Київської області шляхом подачі апеляції.

Суддя С.М.Вознюк

З оригіналом згідно: Суддя С.М.Вознюк