Рішення № 17411795, 23.02.2011, Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 2-3753/2011р.

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 лютого 2011р.                     Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська

у складі: головуючого - судді - Ткаченко Н.В.

при секретарі - Омарбековій І.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпропетровську цивільну справу за позовом ПАТ КБ „ПриватБанк” до ТОВ «УФА «Верус», ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В:

19.10.2009р. ПАТ КБ „Приватбанк” звернувся до суду з позовом до ТОВ «УФА «Верус», ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

В обґрунтування позовних вимог позивач в позовній заяві посилався на те, що 16.11.2006р. між позивачем та відповідачем ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № CSMWGK00000013, відповідно до якого останній отримав кредит в розмірі 60000 грн., з терміном повернення до 16.11.2021р. та зі сплатою згідно графіку погашення щомісячно та відсотків у розмірі 14,04% на рік за користування кредитом. На забезпечення виконання зобов'язань позичальника за кредитним договором № CSMWGK00000013, з ТОВ «Українське фінансове агентство «Верус»укладено договір поруки № 467 від 12.01.2009р., на виконання обов'язків за договором тільки у загальному розмірі 200 грн. Зі свого боку, позивач виконав передбачені кредитним договором умови та передав відповідачу грошові кошти в розмірі 60000 грн., проте відповідач не виконував належним чином взяті на себе зобов’язання, у зв’язку з чим у нього виникла заборгованість перед банком. Станом на 03.07.2009р. відповідач мав заборгованість у розмірі 63722,30 грн., яка складається із заборгованості за: кредитом у розмірі 57669,10 грн.; по процентам за користування кредитом у розмірі 5601,20 грн.; заборгованість по комісії за користування кредитом у розмірі 240 грн., пеня за несвоєчасне виконання зобов’язань в розмірі 212 грн. За умовами договору № CSMWGK00000013 встановлено обов'язки позичальника по сплаті відсотків за користування кредитом та погашення кредиту, отриманого в межах встановленого ліміту, в строки та в розмірі встановленими умовами договору.

Представник позивача –ОСОБА_2 (яка діє на підставі доручення від 27.09.2010р.) в наданій суду 23.02.2011р. заяві просила задовольнити позовні вимоги в повному обсязі, а саме, стягнути з відповідача ОСОБА_1 суму заборгованості перед банком в розмірі 63722,30 грн., а також судові витрати в доход держави. З відповідачів ТОВ «УФА «Верус»та ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк»стягнути солідарно 200 грн. Крім того, в заяві від 23.02.2011р. представник позивача просила розглядати справу з винесенням рішення за її відсутності.

Представник відповідача - ТОВ «УФА«Верус» - ОСОБА_3 (який діє на підставі довіреності від 30.12.2010р.) в судове засідання не з’явився, про дату та час слухання справи був повідомлений належним чином. Своєю заявою від 23.02.2011р. позовні вимоги в межах стягнення солідарно з ТОВ «УФА «Верус»та відповідача 200 грн. визнав в повному обсязі, просив розглядати справу за його відсутності.

Відповідач –ОСОБА_1 –ні в попереднє судове засідання 04.02.2010р., ні в судове засідання 23.02.2011р. не з’явився, про час та місце розгляду справи кожного разу повідомлявся шляхом направлення судової повістки за місцем реєстрації, в справі є поштові повідомлення про завчасне отримання відповідачем судової повістки, як в попереднє, так і в судове засідання, про причини неявки відповідач суд двічі не сповістив.

За таких обставин, суд вважає, що на підставі ч. 4 ст. 74, ч. 1 ст. 76, ч.2 ст. 77 ЦПК України (зі змінами від 07.07.2010р.), відповідач вважається належним чином повідомленим про день та час судового засідання і таким, що відсутній без поважних причин, що є підставою для вирішення справи за відсутністю відповідача на підставі наявних в справі доказів.

Отже, на підставі ст. 169 ЦПК України, суд вважає за можливе розглядати справу за відсутності сторін. З урахуванням того, що одним із відповідачів, а саме, ТОВ «УФА «Верус, по справі висловлена думка щодо визнання позовних вимог, суд вважає за можливе винести рішення на загальних підставах, встановлених ЦПК України.

Суд, ознайомившись з матеріалами справи, заявами сторін про підтримання позову, його визнання, розгляд справи за відсутністю сторін, вважає позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 16.11.2006р. між банком та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № CSMWGK00000013, відповідно до якого останній отримав кредит в розмірі 60000 грн. на придбання житлового будинку, з терміном повернення до 16.11.2021р. та зі сплатою згідно графіку погашення щомісячно та відсотків у розмірі 14,04% на рік за користування кредитом.

Відповідно до умов договору, позичальник ОСОБА_1, повинен був в порядку та строки встановленими договором повертати кредитні кошти рівними частинами, що складаються із заборгованості по кредиту, відсоткам, винагороди, комісії. Враховуючи те, що відповідач належним чином не виконував своїх обов’язків за договором, станом на 03.07.2009р. відповідач мав заборгованість у розмірі 63722,30 грн., яка складається із заборгованості за: кредитом у розмірі 57669,10 грн.; по процентам за користування кредитом у розмірі 5601,20 грн.; заборгованість по комісії за користування кредитом у розмірі 240 грн., пеня за несвоєчасне виконання зобов’язань в розмірі 212 грн.

Як вбачається з наданої ПАТ КБ «Приватбанк»суду довідки, на день винесення рішення, тобто на 23.02.2011р., заборгованість відповідача перед ПАТ КБ «Приватбанк»не зменшилася, а навпаки, зросла та складає 131002,03 грн., в тому числі є прострочена заборгованість по сплаті кредиту 2259,76 грн. та відсотків в розмірі 27613,21 грн.

Згідно ст. 1054 ЦК України, обов’язком позичальника за кредитним договором є зокрема повернення кредиту та сплата процентів за користування ним.

Згідно ст. ст. 526, 530, 610 ЦК України, зобов’язання повинні виконуватись належним чином і у встановлений термін, відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

З урахуванням викладеного, дослідивши письмові матеріали справи, з огляду на те, що відповідач не виконує належним чином взятих на себе зобов’язань за кредитним договором, має значну суму заборгованості, в тому числі прострочену по сплаті кредиту та відсотків, суд вважає, що позовні вимоги ПАТ КБ «Приватбанк»до ОСОБА_1 в частині стягнення заборгованості за кредитним договором є обґрунтованими, заснованими на законі і такими, що підлягають задоволенню.

Таким чином, стягненню з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ „ПриватБанк” підлягає заборгованість за кредитним договором № CSMWGK00000013 від 16.11.2006р. станом на 03.07.2009р. в розмірі 63722 грн. 30 коп., оскільки уточнень (збільшення суми) позовних вимог на день винесення рішення від позивача до суду не надходило.

В розрахунках ціни позову (судових витрат) суд також буде враховувати первісну ціну позову, оскільки банк позовні вимоги не уточнював.

На забезпечення виконання зобов'язань позичальника за кредитним договором з ТОВ «Українське фінансове агентство «Верус»укладено договір поруки № 467 від 12.01.2009р. на виконання обов'язків за кредитним договором тільки у загальному розмірі 200 грн.

Відповідно до ст. ст. 553, 554 ЦК України поручитель відповідає перед кредитором за виконання боржником його обов’язку, а у випадку порушення такого обов’язку боржник та поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники.

Але, приймаючи до уваги ті обставини, що договір поруки № 467 від 12.01.2009р., яким передбачено стягнення суми 200 грн. солідарно з ОСОБА_1 та ТОВ «Українське фінансове агентство «Верус», не є трьохстороннім договором, суд вважає, що в задоволені частини позовних вимог, яка стосується стягнення з ТОВ «Українське фінансове агентство «Верус» та ОСОБА_1 солідарно 200 грн. на користь ПАТ КБ „ПриватБанк” слід відмовити.

Обговорюючи питання розподілу судових витрат, з огляду на те, що для позивача ухвалою судді Ткаченко Н.В. від 19.10.2009р. була відстрочена сплата цих витрат, а даним рішенням позовні вимоги задоволено частково, на підставі ст. 88 ЦПК України, суд вважає за можливе стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 637 грн. 22 коп. (1% від ціни позову) та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 120 грн., відмовивши у стягненні судових витрат з ТОВ „УФА „Верус”, оскільки даним рішенням в задоволені позовних вимог до цього відповідача відмовлено.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 526, 527, 530, 1054 ЦК України, ст. ст. 8, 10, 11, 60, 74, 76, 77, 88, 169, 212, 213, 214, 215 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ПАТ КБ „ПриватБанк” до ТОВ «УФА «Верус», ОСОБА_1 про стягнення заборгованості –задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк»заборгованість по кредитному договору № CSMWGK00000013 від 16.11.2006р. станом на 03.07.2009р. в розмірі 63722 грн. 30 коп. (шістдесят три тисячі сімсот двадцять дві грн. 30 коп.).

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 637 грн. 22 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 120 грн.

В задоволені іншої частини позовних вимог ПАТ КБ „Приватбанк” –відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційний суд Дніпропетровської області через Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів.

Суддя: Ткаченко Н.В.