Рішення № 17411583, 12.05.2011, Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 2-303/2011

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

12 травня 2011 року Жовтневий районний суд

м. Дніпропетровська

у складі: головуючого судді: Черновського Г.В.

при секретарі: Біжко Ю.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Закритого акціонерного товариства «Страхова компанія «Інгосстрах»про стягнення заборгованості за договором страхування наземного транспорту, -

В С Т А Н О В И В :

18 березня 2009 року ОСОБА_1 звернувся до Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська з позовною заявою до Закритого акціонерного товариства «Страхова компанія «Інгосстрах»про стягнення коштів.

Позивач та його представник посилаючись у позовній заяві, з урахуванням уточнень, та у судовому засіданні на те, що 22 квітня 2008 року між ОСОБА_1. та ЗАТ «СК «Інгосстрах»було укладено договір страхування наземного транспорту № ABZBAN17589113, відповідно до якого був застрахований належний позивачу автомобіль DAEWOO Matiz Е 93 (д/н НОМЕР_1). В результаті настання страхового випадку, вказаний транспортний засіб було пошкоджено, проте відповідач виплатив не всю суму страхового відшкодування, тому позивач був вимушений звернутись до суду з позовом про стягнення недоплаченого страхового відшкодування у розмірі 13461,06 грн., відшкодування моральної шкоди у розмірі 2000 грн., пені у розмірі 1139,00 грн., три відсотки річних у розмірі 940,43 грн., суму індексу інфляції у розмірі - 121,14 грн., 1500 грн. кошти витрачені на адвокатські послуги, 328,64 грн. витрати на дорогу до суду та судові витрати по справі. (а.с. 2-3).

Представник позивача уточнені позовні вимоги підтримав у повному обсязі та на їх задоволені наполягав.

Представник відповідача у судове засідання для розгляду справи не зявився, будучи належним чином повідомленим про день та час його проведення, про причини неявки суд не повідомив, що згідно ч. 4 ст. 169 ЦПК України є підставою для вирішення справи у заочному порядку.

Суд вислухавши представника позивача, представника відповідача, вивчивши матеріали даної цивільної справи, приходить до наступного висновку з таких підстав.

У судовому засіданні встановлено, що 22 квітня 2008 року між позивачем та відповідачем було укладено договір страхування наземного транспорту № ABZBAN17589113, відповідно до якого був застрахований належний позивачу автомобіль DAEWOO Matiz Е 93 (д/н НОМЕР_1), зазначені обставини підтверджуються копією вказаного договору (а.с. 10).

03.09.2008 р. мала місце дорожньо-транспортна пригода, внаслідок якої застрахований автомобіль отримав технічні пошкодження.

У встановлений договором строк позивач звернувся до відповідача з заявою про виплату страхового відшкодування у звязку з пошкодженням застрахованого майна. А також звернувся до офіційного дилеру на території України автомобілів торгової марки UZ- DAEWOO, відповідно до калькуляції якої ремонт автомобіля та матеріалів складає 28541,50 грн. (а.с. 15-18).

Судом також встановлено, що ЗАТ «СК «Інгосстрах»замовило оцінку у ТОВ „Оперейтор”, відповідно до якої вартість матеріальних збитків завданих ДТП автомобілю DAEWOO Matiz Е 93 складає 16166,46 грн.

На підставі страхового акту та оціненої шкоди ОСОБА_1 було виплачено страхове відшкодування у розмірі 15975,06 грн. (оцінена шкода 16166,46 за мінусом безумовна франшиза 191,40) (.с. 13).

Також встановлено, що відповідно до висновку судової автотоварознавчої експертизи, проведеної Харківським НДІСЕ розмір матеріального збитку, завданого власнику автомобіля DAEWOO Matiz Е 93 (д/н НОМЕР_1) внаслідок пошкоджень, складає 29 627,52 грн., а вартість відновлювальних робіт 26958,12 грн., що підтверджується відповідним висновком (а.с. 81-84).

Правовідносини, що виникли між сторонами регулюються нормами Цивільного кодексу України, Законом України «Про страхування», умовами договору страхування наземного транспорту № ABZBAN17589113 від 22 квітня 2008 року.

Відповідно до ст.979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Відповідно до ч.1 ст.21 Закону України «Про страхування»страхувальник зобов'язаний: повідомити страховика про настання страхового випадку в строк, передбачений умовами страхування.

Відповідно до ч.2 ст.21 Закону України «Про страхування»умовами договору страхування можуть бути передбачені також інші обов'язки страхувальника.

Відповідно до ст.988 ЦК України страховик зобов'язаний у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату у строк, встановлений договором.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.20 Закону України «Про страхування»страховик зобов'язаний при настанні страхового випадку здійснити страхову виплату або виплату страхового відшкодування у передбачений договором строк.

Відповідно до ст.990 ЦК України страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника (його правонаступника) або іншої особи, визначеної договором, і страхового акта (аварійного сертифіката). Страховий акт (аварійний сертифікат) складається страховиком або уповноваженою ним особою у формі, що встановлюється страховиком.

Відповідно до ст.25 Закону України «Про страхування»здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком.

Відповідно до ст.614 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.

Оцінюючи дослідженні у судовому засіданні докази у їх сукупності, щодо вимог позивача до відповідача, стосовно стягнення суми недоплаченого страхового відшкодування у розмірі 13461,06 грн., суд приходить до висновку про доведеність вимог щодо неналежного виконання умов укладеного між сторонами договору з боку страхової компанії.

Крім того, відповідно до ч.2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір відсотків не встановлений договором або законом.

Відповідно до п.13.1.3. договору страхування від 22.04.2008 року № ABZBAN17589113 страховик несе майнову відповідальність за несвоєчасне здійснення страхового відшкодування шляхом сплати страхувальнику пені у розмірі 0,01% від належної до сплати суми за кожен день прострочення. Таким чином, суд вважає можливим стягнути з відповідача на користь позивача пеню у розмірі 1139,00 грн., три відсотки річних у розмірі 940,43 грн. та суму індексу інфляції у розмірі 121,14 грн.

Вирішуючи позовні вимоги позивача стосовно відшкодування завданої моральної шкоди у розмірі 2000 грн. суд приходить до наступного. Не викликає сумнівів, що у спірних правовідносинах йому була заподіяна певна моральна шкода, що виразилася у стражданнях та переживаннях, а також життєвих незручностях, пов'язаних з неналежним виконанням відповідачем умов договору. Разом з тим, суду не надані будь-які докази, що об'єктивно свідчили б про істотність заподіяної йому моральної шкоди і настання внаслідок даної ситуації суттєвих негативних наслідків для його психологічного та фізичного стану. З урахуванням викладеного, суд вважає позовні вимоги у відповідній частині такими, що не підлягають задоволенню.

Згідно ст. 88 ЦПК України судові витрати у справі, в тому числі витрати на правову допомогу та на проїзд до суду підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 20, 21, 25 Закону України «Про страхування», ст. 614, 979, 988, 990 ЦК України, ст.ст. 10,11,60,212,213,215 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Закритого акціонерного товариства «Страхова компанія «Інгосстрах»(49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 32, ЄДРПОУ 33248430) на користь ОСОБА_1 (54000, АДРЕСА_1) у рахунок виплати страхового відшкодування за страховим випадком, який відбувся 03 вересня 2008 року, згідно договору страхування наземного транспорту № ABZBAN17589113 від 22 квітня 2008 року 13461,06 грн. у рахунок стягнення пені за прострочення виконання зобовязання 1 139,00 грн., три відсотки річних у розмірі 940,43 грн., суму індексу інфляції 121,14 грн., понесені витрати на дорогу до суду в розмірі 328,64 грн., у рахунок відшкодування витрат по сплаті судового збору 160 грн., у рахунок відшкодування витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи 30 грн., а разом 16180,27 грн. (шістнадцять тисяч сто вісімдесят гривень двадцять сім копійок).

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 223 ЦПК України.

Заочне рішення може бути переглянуте судом за письмовою заявою відповідача про перегляд заочного рішення, яка може бути подана відповідачем протягом 10 днів з дня отримання копії рішення.

Заочне рішення суду може бути оскаржено позивачем протягом 10 днів з дня проголошення рішення шляхом подання апеляційної скарги до Апеляційного суду Дніпропетровської області через Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська.

Суддя: Г.В. Черновськой