Рішення № 17407714, 28.07.2011, Нововолинський міський суд Волинської області

НОВОВОЛИНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 липня 2011 року справа № 2/0312/709/11 м. Нововолинськ

Нововолинський міський суд Волинської області в складі:

головуючого судді Галушки О.Г.,

при секретарі Дячук С.Л.,

за участю позивача ОСОБА_1,

представника відповідача Саєнко Л.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Нововолинську справу за позовом ОСОБА_1 до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасного випадку на виробництві та професійних захворювань України в м. Нововолинську про відшкодування моральної шкоди, завданої професійним захворюванням на виробництві,

встановив:

14 липня 2011 року ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасного випадку на виробництві та професійних захворювань України в м. Нововолинську про відшкодування моральної шкоди, завданої професійним захворюванням на виробництві.

Свої вимоги обґрунтовує тим, що працював на шахті №5 «НВ»та № 9 «НВ»м. Нововлинська на підземних роботах в шкідливих підземних умовах праці прохідником, гірничим майстром. Заключенням Нововолинської МСЕК від 10.11.2005 року йому було встановлено 25% втрати професійної працездатності внаслідок професійного захворювання, в 2009 році йому Нововолинська МСЕК встановила 40% профзахворювання та визнано інвалідом ІІІ групи внаслідок профзахворювання. В березні 2011 року консультативним висновком Національного інституту раку йому було встановлено діагноз: рак лівої легені з переходом на бронхіт. Заключенням Нововолинської МСЕК від 29.04.2011 року йому було встановлено 80% втрати професійної працездатності внаслідок професійного захворювання та визнано інвалідом ІІ групи. Фонд страхування від нещасних випадків в м.Нововолинську йому призначив суми відшкодування шкоди та одноразову допомогу за втрату працездатності внаслідок профзахворювання. Відповідачем йому не було забезпечені умови праці, тому він отримав професійне захворювання під час роботи в шахті втратив працездатність. В даний час його стан здоровя не покращився, у нього залишається 20% втрати працездатності, та визнано інвалідом ІІ групи. Втрата ним здоровя та працездатності призвела до втрати нормальних життєвих звязків, вимагає додаткових зусиль для організації свого життя, позбавлений можливості працювати, з грудня 2010 року по сьогоднішній день перебуває на стаціонарному та амбулаторному лікуванні в обласному онкологічному диспансері. Просить стягнути з відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасного випадку на виробництві та професійних захворювань України в м. Нововолинську за завдану йому ушкодженням здоровя (професійним захворюванням) моральну шкоду в розмірі 50000 грн.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позовні вимоги повністю підтримав з підстав, наведених у позовній заяві, просить позов задовольнити.

Представник відповідача відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасного випадку на виробництві та професійних захворювань України в м. Нововолинську Саєнко Л.А. позов не визнала, посилаючись на Закон України “Про державний бюджет на 2006 рік”, яким дія частини третьої ст. 34 Закону України “Про загальнообовязкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності (далі Закон), зупинена та на Закон України “Про внесення змін до Закону України “Про загальнообовязкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності” від 23.02.2007 року, яким частину третю статті 34 виключено. Зазначила, що не діють і інші статті Закону в частині відшкодування моральної шкоди. Пояснила, що оскільки на час звернення ОСОБА_3 в січня 2011 року до суду ЗУ “Про загальнообовязкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності” не передбачено обовязку Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України відшкодовувати потерпілому моральну шкоду, вважає, що таку шкоду позивачу, законні права якого порушені, повинен відшкодовувати роботодавець, згідно з правилами ст. 237-1КЗпП України. Просить в позові відмовити.

Заслухавши пояснення позивача, представника відповідача, дослідивши матеріали справи в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов слід задоволити частково.

Відповідно до акту розслідування хронічного професійного захворювання, складеного 13.10.2005 року ОСОБА_1 встановлено професійне захворювання хронічний обструктивний бронхіт пилевої етіології другої стадії, помірне протікання. Емфізема легень. ДН першого-другого ступеня. Захворювання професійне (а.с. 5-6).

Основними причинами даного професійного захворювання як зазначено у пункті 17 акту форми є важка фізична праця, пил, шум, вібрація, неблагоприємний мікроклімат. Запиленість робочої зони становить до 330 мг/м.куб. Основна причина це недосконалість гірничої техніки та шахтних машин та механізмів в частині їх пилевої характеристики.

Із рішення профпатологічного ЛКК щодо огляду ОСОБА_1 вбачається, висновок хронічний обструктивний бронхіт пилевої етіології ІІ стадії, помірне протікання, емфізема легень ДН І ІІ стадії, захворювання професійне, протипоказана робота в підземних умовах. (а.с.15).

Згідно довідки від 10.11.2005 року ОСОБА_1 встановлено 25% втрати професійної працездатності по професійному захворюванню, на підставі акта № 1216/6 (а.с.3).

Згідно довідки від 27.11.2009 року ОСОБА_1 встановлено 40% втрати професійної працездатності по професійному захворюванню та встановлено ІІІ групу інвалідності (а.с.4).

Консультативним висновком Національного інституту раку ОСОБА_1 встановлено діагноз рак лівої легені з переходом на бронхіт (а.с.16).

Із виписки із акту освідчення в МСЕК від 29.04.2011 року вбачається, що внаслідок отриманого профзахворювання ОСОБА_1 встановлено 80 % втрати професійної працездатності та ІІ групу інвалідності. (а.с.2).

Відповідно до Закону України “Про загальнообовязкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності”, в разі стійкої втрати професійної працездатності право на отримання потерпілим страхових виплат, в тому числі і виплати за моральну шкоду, настає з дня встановлення йому МСЕК стійкої втрати професійної працездатності.

Представник відповідача, заперечуючи позов, посилається на ЗУ “Про загальнообовязкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності ” виключена ч.3 ст.34 відповідно до положень ЗУ від 23 лютого 2007 року №717-V “Про внесення змін до Закону України “Про загальнообовязкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності”.

Суд, проаналізувавши докази, що є в матеріалах справи, не може погодитися з такими доводами відповідача, з огляду на наступне.

Як вбачається з правової позиції, викладеної в ухвалах Верховного Суду України від 28.05.2009 року та від 10 вересня 2009 року право на відшкодування моральної шкоди у позивача ОСОБА_1 виникло з моменту встановлення йому вперше 25 % ступеня втрати професійної працездатності, тобто з 10.11.2005 року. Довідка видана на основі акта № 1216/6 освідчення у МСЕК до дня зупинення дії норм Закону України “Про загальнообовязкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності”, які передбачають відшкодування моральної шкоди. Це не позбавляє права позивача на відшкодування моральної шкоди відповідно до норм вказаного Закону, чинних на час складання такого висновку МСЕК, оскільки право на таке відшкодування виникло в позивача до моменту набрання чинності цим законом, а зворотної дії закон в часі не має.

Враховуючи наведене, даючи аналіз зібраним та дослідженим в судовому засіданні доказам, суд дійшов висновку, що позивач набув права на відшкодування відповідачем - відділенням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасного випадку на виробництві та професійних захворювань України в м. Нововолинську моральної шкоди, завданої професійним захворюванням.

Відповідно до розяснень постанови Пленуму Верховного Суду України “Про судову практику в справах про відшкодування моральної шкоди” від 31.03.1995 року № 4 (пункту 9), розмір моральної шкоди суд визначає в межах заявлених вимог залежно від характеру та обсягу заподіяних позивачеві моральних та фізичних страждань, з урахуванням у кожному конкретному випадку ступеня вини відповідача та інших обставин.

При визначенні розміру відшкодування моральної шкоди, суд враховує обставини справи, те, що позивач отримав професійне захворювання, постійно звертається за медичною допомогою та проходить лікування. Позивач на даний час втратив 80 % працездатності по профзахворюванню. Втрата здоровя призвела до втрати нормальних життєвих звязків, незручностей у побуті і вимагає від позивача додаткових зусиль для організації свого життя, позбавлений можливості працювати, а тому виходячи із тривалості, характеру та глибини перенесених ОСОБА_1 душевних страждань та із засад розумності і справедливості, суд вважає, щодо стягнення з відповідача відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасного випадку на виробництві та професійних захворювань України в м. Нововолинську підлягає 15000 грн. на відшкодування моральної шкоди завданої професійним захворюванням хронічного обструктивного бронхіту та емфіземи легень. Керуючись ст.10, 11, 60, ст.209, ст.212, ст.214, ст.215, 218 ЦПК України, на підставі ст.13, ст.14 Закону України "Про охорону праці", ч. 3 ст. 34 Закону України “Про загальнообовязкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, які спричинили втрату працездатності»", суд,-

вирішив:

Позов задоволити частково.

Стягнути з відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасного випадку на виробництві та професійних захворювань України в м. Нововолинську в користь ОСОБА_1 15000 (пятнадцять тисяч) грн. 00 коп. на відшкодування моральної шкоди, завданої професійним захворюванням на виробництві.

Стягнути з відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасного випадку на виробництві та професійних захворювань України в м. Нововолинську 15 (пятнадцять) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи на р/р 31213259700005 в ГУДКУ у Волинській області МФО 803014 ЕДРПОУ 21740497 м. Нововолинськ, код 22050001 (за розгляд справи Нововолинським міським судом Волинської області).

В задоволені решти заявлених вимог ОСОБА_1 відмовити.

Рішення суду може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги до апеляційного суду Волинської області через Нововолинський міський суд протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Головуючий підпис

Згідно з оригіналом

СуддяО.Г.Галушка