Рішення № 17392235, 26.07.2011, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.07.11 Справа№ 5015/2227/11

Господарський суд Львівської області у складі судді Іванчук С.В. при секретарі Дубенюк Н.А. розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „Компанія „Данило Галицький”, м.Львів-Винники

До відповідача: Фермерського господарства „Обелікс”, с.Сулятичі, Жидачівський район

Про стягнення 168513,50грн. заборгованості за поставлений товар, 19616,82грн. пені, 16851,35грн. штрафу, 14829,19грн. втрат від інфляції та 3878,12грн. 3% річних.

Представники сторін:

Від позивача: Гойдик В.М. –представник;

Від відповідача: не з”явився

Права та обов’язки сторін передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України роз’яснено, заяв про відвід судді не поступало, за клопотанням присутніх представників сторін технічна фіксація судового процесу не проводилась.

Суть спору: На розгляд господарського суду Львівської області поступив позов товариства з обмеженою відповідальністю „Компанія „Данило Галицький”, м.Львів-Винники до Фермерського господарства „Обелікс”, с.Сулятичі, Жидачівський район про стягнення 168513,50грн. заборгованості за поставлений товар, 19616,82грн. пені, 16851,35грн. штрафу, 14829,19грн. втрат від інфляції та 3878,12грн. 3% річних.

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що на підставі договору купівлі-продажу товару №23/03 від 23.03.2010року позивач за період з 23.03.2010р. по 08.06.2010р. передав відповідачу по видаткових накладних товар на загальну суму 383 332,50грн. Також, у позовній заяві позивач зазначає, що на підставі усної домовленості з 06.04.2010року відповідачу також поставлявся товар (олія соєва). Отриманий товар на підставі договору купівлі-продажу товару та на підставі усної домовленості відповідач оплатив частково, в сумі 214819,00грн. Заборгованість відповідача становить 168513,50грн., у зв”язку з чим позивач звернувся з позовом до суду. Окрім того, позивачем заявлені до стягнення пеня в сумі 19616,82грн., штраф в сумі 16851,35грн., втрати від інфляції в сумі 14829,19грн. та 3% річних в сумі 3878,12грн.

У зв”язку з тимчасовою непрацездатністю судді Левицької Н.Г., 30.06.2011року було призначено повторний автоматизований розподіл справи №5015/2227/11, яка залишилась нерозглянутою суддею Левицькою Н.Г. Внаслідок повторного автоматизованого розподілу 30.06.2011року справу №5015/2227/11 розподілено судді Іванчук С.В.

Ухвалою суду від 04.07.2011р. прийнято справу до розгляду та призначено на 12.07.2011 року та витребувано від сторін докази необхідні для вирішення спору по суті.

У зв”язку з неявкою представників сторін в судове засідання 12.07.2011року та з метою повного всебічного та об`єктивного дослідження усіх обставин справи, дотримання принципу змагальності, розгляд справи було відкладено на 26.07.2011року.

Представник позивача в судове засідання 26.07.2011року з”явився, просить стягнути з відповідача суму основного боргу 168513,50грн., подав заяву від 26.07.2011року в якій просить залишити без розгляду позовні вимоги в частині нарахування пені, штрафу, втрат від інфляції та 3% річних, у зв”язку з неможливістю подати в судове засідання розрахунки проведених нарахувань.

Відповідач будь-яких пояснень на вимогу суду по суті заявлених позовних вимог не надав, позовні вимоги не оспорив, вимоги ухвал суду не виконав, у судове засідання не з’явився, хоча був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, що підтверджується поштовими повідомленнями про вручення кореспонденції №8179100002778, №8179100002734, жодних заяв чи клопотань на адресу суду не поступало. За умовами ст.33 ГПК України на сторони покладається обов’язок доводити їх вимоги чи заперечення. Згідно до вимог ст.ст.4-2, 4-3, сторони мають рівні процесуальні можливості у захисті їхніх процесуальних прав і законних інтересів, у наданні доказів, заявленні клопотань та здійсненні інших процесуальних прав. За умовами ст.59 ГПК України відповідач має право після одержання ухвали надіслати господарському суду відзив на позовну заяву і всі документи, що підтверджують заперечення проти позову, однак відповідач своїм правом не скористався. Відповідно до ст. 75 ГПК України, якщо відзив на позовну і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами. З врахуванням належного повідомлення про час та місце проведення судового розгляду обох сторін, судом забезпечено сторонам рівні процесуальні можливості у захисті їхніх процесуальних прав і законних інтересів, у наданні доказів та здійсненні інших процесуальних прав, з врахуванням наведеного, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними у справі матеріалами, яких достатньо для встановлення обставин та вирішення спору по суті, згідно ст.75 ГПК України .

Дослідивши документи і матеріали, подані суду з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, сукупно оцінивши докази, які мають значення для справи, Господарський суд Львівської області, в с т а н о в и в:

23.03.2010року між Товариством з обмеженою відповідальністю „Компанія „Данило Галицький” та Фермерським господарством „Обелікс” укладено договір купівлі-продажу товару №23/03. Відповідно до п.1.1 вказаного договору продавець (позивач) зобов”язується передати належний йому товар у власність покупцеві (відповідачу), а покупець зобов”язується прийняти товар та оплатити його вартість, на умовах договору.

Пунктом 2.1 договору купівлі-продажу товару №23/03 від 23.03.2010року встановлено найменування товару, що поставляється, - шрот соєвий (макуха).

Згідно до п.4.2 та п.4.3 договору купівлі-продажу товару №23/03 від 23.03.2010року постачання товару здійснюється за рахунок продавця. Перехід права власності відбувається в момент передачі товару, що оформляється видатковою накладною.

Відповідно до п.п. 5.1 –5.3 договору купівлі-продажу товару №23/03 від 23.03.2010року, ціна за одиницю товару становить 4,20грн. з урахуванням ПДВ. Загальна вартість товару визначається з фактичної кількості поставленого продавцем товару. Покупець здійснює оплату за поставлений продавцем товар на наступних умовах: двох банківських днів з моменту поставки.

Як зазначено у позовній заяві товариством з обмеженою відповідальністю „Компанія „Данило Галицький”, м.Львів-Винники та Фермерським господарством „Обелікс” досягнуто усної домовленості, щодо поставки ФГ „Обеліск” товару –олії соєвої, яка не є предметом договору-продажу товару №23/03 від 23.03.2010року.

На виконання умов договору купівлі-продажу товару №23/03 від 23.03.2010року, а також на виконання усної домовленості сторін, товариством з обмеженою відповідальністю „Компанія „Данило Галицький” поставлено Фермерському господарству „Обелікс” товар на загальну суму 383332,50грн., що підтверджується поданими суду видатковими накладними, а саме: №23/03 від 23.03.2010року на суму 7980,00грн., №341 від 01.04.2010року на суму 26650,00грн., №383 від 06.04.2010року на суму 29893,00грн., №349 від 06.04.2010року на суму 28217,00грн., №362 від 09.04.2010року на суму 28768,00грн., №373 від 12.04.2010року на суму 31440,00грн., №364 від 12.04.2010року на суму 27661,00грн., №384 від 14.04.2010року на суму 8993,70грн., №395 від 15.04.2010року на суму 26281,00грн., №397 від 16.04.2010року на суму 4053,00грн., №413 від 20.04.2010року на суму 3458,00грн., №431 від 26.04.2010року на суму 6958,00грн., №518 від 19.05.2010роу на суму 22102,20грн., №526 від 25.05.2010року на суму 28006,00грн., №543 від 31.05.2010року на суму 19687,00грн., №558 від 02.06.2010року на суму 31985,60грн., №569 від 04.06.2010року на суму 20140,00грн., №572 від 04.06.2010року на суму 8122,00грн., №579 від 08.06.2010року на суму 22937,00грн. Вказані видаткові накладні підписані двома сторонами та скріплені їх печатками.

Як вбачається із матеріалів справи, відповідач отриманий товар оплатив частково в сумі 214819,00грн., що підтверджується платіжними дорученнями із призначенням платежу на виконання договору №23/03 від 23.03.2010року, а саме: №707 від 29.03.2010року на суму 7980,00грн., №726 від 08.04.2010року на суму 10000,00грн., №734 від 13.04.2010року на суму 10000,00грн., №739 від 13.04.2010року на суму 20000,00грн., №744 від 15.04.2010року на суму 5000,00грн., №744 від 16.04.2010року на суму 10000,00грн., №752 від 20.04.2010року на суму 20000,00грн., №763 від 22.04.2010року на суму 10000,00грн., №771 від 26.04.2010року на суму 5000,00грн., №776 від 27.04.2010року на суму 5000,00грн., №788 від 28.04.2010року на суму 5000,00грн., №794 від 30.04.2010року на суму 5000,00грн., №807 від 06.05.2010року на суму 5000,00грн., №804 від 11.05.2010року на суму 5000,00грн., №808 від 13.05.2010року на суму 35000,00грн., №833 від 28.05.2010року на суму 30000,00грн., №838 від 31.05.2010року на суму 3000,00грн., №841 від 01.06.2010року на суму 2587,00грн., №840 від 02.06.2010року на суму 2252,00грн., №840 від 04.06.2010року на суму 8000,00грн., №858 від 17.06.2010року на суму 3000,00грн., №890 від 30.06.2010року на суму 4000,00грн., №896 від 01.07.2010року на суму 3000,00грн., №906 від 09.07.2010року на суму 1000,00грн.

Відтак, неоплаченим залишився товар на суму 168513,50грн. (383332,50 –214819,00).

В червні 2010року позивач звернувся до відповідача із претензійним повідомленням за №65 від 15.06.2010року, із вимогою про оплату заборгованості за поставлений товар, однак остаточний розрахунок за поставлений товар з позивачем не проведено.

Станом на день вирішення спору, доказів сплати заборгованості в сумі 168513,50грн. суду не подано.

Відповідно до ст.193 ГК України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних умов щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 655 ЦК України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно із ст.692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст.530 ЦК України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 599 Цивільного кодексу України, ст.202 Господарського кодексу України зобов'язання припиняється його виконанням, проведеним належним чином.

Порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання ( ст.610 ЦК України).Боржник вважається таким, що прострочив виконання зобов’язання, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом ( ст.612 ЦК України).

Згідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно до п.7.4 договору, за несвоєчасний розрахунок за товар, з порушенням п.5.3 договору, покупець виплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на момент прострочення, за кожний день прострочення та штраф у розмірі 10% від вартості поставленого та неоплаченого покупцем товару.

За прострочення виконання грошового забов”язання позивачем на підставі п.7.4 договору купівлі-продажу товару №23/03 від 23.03.2010року заявлено до стягнення пеню в сумі 19616,82грн. пені, що нарахована в розмірі подвійної облікової ставки НБУ та штраф в сумі 16851,35грн. штрафу, який нарахований в розмірі 10% від суми заборгованості. Крім того, на підставі ст. 625 ЦК України позивачем заявлені до стягнення втрати від інфляції за липень 2010року –березень 2011року в сумі 14829,19грн. та 3% річних в сумі 3878,12грн., за період з 09.07.2010року по 15.04.2011року.

З огляду на те, що до позовної заяви не додано обгрунтованого розрахунку суми позовних вимог, ухвалами суду від 04.07.2011року та від 12.07.2011року зобов”язано позивача подати суду документально-обгрунтовані розрахунки пені, штрафу, втрат від інфляції та 3% річних. Однак, позивачем не виконані вимоги ухвал суду та не подані розрахунки проведених нарахувань, у зв”язку з чим є неможливим перевірити період нарахування, застосовані строки виконання зобов”язання та нараховані суми пені, штрафу, втрат від інфляції, 3% річних заявлені до стягнення, тому враховуючи також подану представником позивача заяву від 26.07.2011року, суд дійшов висновку про залишення позову в частині стягнення пені, штрафу, втрат від інфляції та 3% річних без розгляду на підставі п.5.ч.1 ст. 81 ГПК України.

В порядку ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Відповідач позовні вимоги не заперечив, наведених обставин не спростував, доказів оплати заборгованості не представив. Враховуючи вищевикладене, представлені докази, в їх сукупності, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення 168513,50грн. основного боргу, обґрунтовані, підтверджені належними доказами та підлягають задоволенню. В частині стягнення пені, штрафу, втрат від інфляції та 3% річних позов належить залишити без розгляду.

З огляду на те, що спір виник з вини відповідача, судові витрати покладаються на відповідача пропорційно сумі задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 22, 33, 34, 36, 43, 44, 49, 75, п.5 ч.1 ст.81, ст.ст. 82, 83, 84, 85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити частково.

2. Стягнути з Фермерського господарства „Обелікс” (ідентифікаційний код 34587112, адреса: 81791, Львівська область, Жидачівський район, с.Сулятичі) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Компанія „Данило Галицький” (ідентифікаційний код 32800960, адреса: 79495, м.Львів-Винники, вул.Шевченка,1Д), - 168513,50грн. основного боргу, 1685,13грн. державного мита та 177,78грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати відповідно до ст.116 ГПК України.

3. В частині стягнення решти позовних вимог позов залишити без розгляду.

Суддя Іванчук С.В.

Повний текст рішення оформлено 01.08.2011р.