Рішення № 17392227, 28.07.2011, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.07.11 Справа№ 5015/2405/11

Господарський суд Львівської області у складі судді С. Іванчук при секретарі Н.Дубенюк розглянувши матеріали справи за позовом: Моторного (транспортного) страхового бюро України, м. Київ

До відповідача: : Дочірнього підприємства „Константа-Захід”, м. Львів

про стягнення 9 145,08грн.

Представники сторін:

Від позивача: Стефківський В.І. представник

Від відповідача: Панченко І.О. представник

Бадейнов О.М-експерт, гр.ОСОБА_2

Права та обов”язки сторін передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України роз”яснено, заяв про відвід судді не поступало.

Суть спору: На розгляд господарського суду Львівської області поступив позов Моторного (транспортного) страхового бюро України, м. Київ до Дочірнього підприємства „Константа-Захід”, м. Львів про стягнення 9145,08грн. страхового відшкодування в порядку регресу. Позовні вимоги обґрунтовані наступним . Позивач зазначає, що 22.12.05 ОСОБА_1, який керував автомобілем "КАМАЗ", державний номер НОМЕР_1, котрий належить ДП "Константа-Захід", здійснив зіткнення з автомобілем "DАF", державний номер НОМЕР_2, внаслідок чого автомобілі отримали механічні пошкодження. Позивач зазначає, що у зв'язку з виплатою страхового відшкодування власнику пошкодженого автомобіля "DАF", до нього перейшло право регресної вимоги до винної в скоєнні ДТП особи, якою є власник автомобіля "КАМАЗ". При цьому, позивач посилається на приписи статей 1166, 1172, 1187, 1191 Цивільного кодексу України, статті 38 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів".

Рішенням господарського суду Львівської області від 02.03.10р. у справі №2/11 задоволено позов Моторного (транспортного) страхового бюро України до ДП «Константа-Захід»та стягнено з відповідача на користь позивача 9145,08 грн. в порядку регресу шкоди, заподіяної в результаті дорожньо-транспортної пригоди. Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 14.07.10р. у справі №2/11 рішення господарського суду скасовано, прийнято нове рішення, яким в позові відмовлено. 14.04.2011р. Постановою Вищого Господарського суду України у справі №2/11 постанову Львівського апеляційного господарського суду від 14.07.10 у справі №2/11 та рішення Господарського суду Львівської області від 02.03.10 скасовано, справу скеровано на новий розгляд до Господарського суду Львівської області.

Ухвалою суду від 13.05.2011р. прийнято даний позов та призначено до судового розгляду. У звязку із необхідністю подання доказів, з метою повного всебічного та обєктивного вивчення усіх обставин справи та за клопотаннями представників сторін, розгляд справи відкладався ухвалами суду та в судовому засіданні оголошувалась перерва.

Представник позивача в судові засідання з”явився, позовні вимоги підтримав з підстав зазначених у позовній заяві.

Відповідач явку повноважного представника в судові засідання забезпечив, позовні вимоги заперечив, просить в задоволенні позову відмовити з наступних підстав.Відповідач зазначає, що шкода заподіяна водієм гр.ОСОБА_1., який керував транспортним засобом марки КАМАЗ, д.н. НОМЕР_1, не перебуває в трудових відносинах з відповідачем, з ним не укладався договір цивільно-правового характеру, а транспортний засіб не є власністю відповідача та не обліковується у нього на балансі; висновок Української товарної біржі від 30.10.06р., на основі якого зроблено визначення вартості завданої шкоди, теж не відповідає вимогам чинного законодавства (не пронумерований, не прошитий, не скріплений печаткою субєкта оціночної діяльності, не затверджений директором, відсутній підпис директора, печатка не поставлена на підпис директора, до висновку не додані документи, які дають право цій біржі здійснювати певний вид діяльності, тощо). Окрім того відповідач вказує на те, що позивач пропустив строк позовної давності .

Дослідивши документи і матеріали, подані суду з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, сукупно оцінивши докази, які мають значення для справи, Господарський суд Львівської області, в с т а н о в и в:

22.12.05 на вулиці Левандівській, 3, в місті Львові сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобілів "КАМАЗ", державний номер НОМЕР_1, що належить ДП "Константа-Захід" і був під керуванням гр..ОСОБА_1 та "DAF", державний номер НОМЕР_2, власником якого є гр.ОСОБА_2 Внаслідок наїзду автомобіля "КАМАЗ" на стоячий автомобіль "DAF", останній було пошкоджено. 22.12.05р складено протокол серія АЖ 0161835 про адміністративне правопорушення ОСОБА_1, в якому у графі місце роботи , посада зазначено «ДП «Константа Захід»м.Львів, вул. Левандівська,3 водій», в графі транспортний засіб, марка зазначено «Камаз», номерний знак»НОМЕР_1, у графі приналежність вказано «ДП»Константа Захід»», місце обліку вказано «Залізничний район». Окрім цього, до вказаного протоколу додано пояснення гр..ОСОБА_1, в якому зазначається, що гр.ОСОБА_1 у графі освіта, фах вказано «водій»та у графі місце праці та посада вказано «Константа Захід»водій.( арк. справи 78-79).

Відповідно до листа ЦБДР та АС від 22.04.10р. №45/1201 транспортний засіб марки "КАМАЗ", державний номер НОМЕР_1, на час скоєння ДТП зареєстровано в органах ДАІ МВС України 17.09.05р, за власником ДП «Константа-Захід».

Постановою Шевченківського районного суду міста Львова від 23.01.06 гр. ОСОБА_1 визнано винним в скоєнні дорожньо-транспортної пригоди та притягнуто до адміністративної відповідальності за статтею 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення . У даній постанові , зокрема зазначається, про те що ОСОБА_1, працював водієм ДП»Константа Захід»м.Львів, вул.. Левандівська,3. Враховуючи вищевикладене , спростовуються, твердження відповідача про неналежність йому на праві власності транспортного засобу марки КАМАЗ", д.н. НОМЕР_1, та про відсутність у нього трудових відносин з водієм ОСОБА_1 станом на час дорожньо -транспортної пригоди.

18 жовтня 2005р. між гр. ОСОБА_2 власником автомобіля "DAF" , державний реєстраційний номер НОМЕР_2 та ЗАТ "Українська інноваційна страхова компанія "Інвестсервіс" укладений договір (поліс) №ВА/3704146 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, яким застраховано транспортний засіб "DAF", державний номер НОМЕР_2. Термін дії полісу діє з 19 жовтня 2005р. по 18 жовтня 2006р. включно.

22 грудня 2005р. ОСОБА_2 звернувся до субєкта оціночної діяльності ОСОБА_3. із заявою про проведення автотоварознавчого дослідження транспортного засобу DAF 95-380. На вирішення дослідження було поставлено питання про визначення вартості матеріальної шкоди, заподіяної власнику автомобіля DAF 95-380, державний номер НОМЕР_2. Відповідно до даного висновку, огляд транспортного засобу проведено 22 грудня 2005р. по заяві ОСОБА_2, субєктом оціночної діяльності ОСОБА_3, та 30 жовтня 2006р. складено висновок спеціаліста №121/10 експертного автотоварознавчого дослідження, в якому зазначено, що вартість матеріальної шкоди, заподіяної власнику автомобіля DAF 95-380, державний номер НОМЕР_2 на момент огляду становить 10974 грн. 00 коп..

За приписами статті 12 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" звіт про оцінку майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання відповідно до договору. Звіт підписується оцінювачами, які безпосередньо проводили оцінку майна, і скріплюється печаткою та підписом керівника суб'єкта оціночної діяльності. Вимоги до змісту звіту про оцінку майна, порядку його оформлення та рецензування встановлюються положеннями (національними стандартами) оцінки майна. Зміст звіту про оцінку майна повинен містити розділи, що розкривають зміст проведених процедур та використаної нормативно-правової бази з оцінки майна. Згідно зі статтею 22 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" Фонд державного майна України веде Державний реєстр суб'єктів оціночної діяльності, які отримали сертифікати; у Державному реєстрі суб'єктів оціночної діяльності зазначається інформація про суб'єктів оціночної діяльності, які отримали сертифікати, дата їх видачі, напрями оцінки майна, які зазначені у сертифікаті, строк дії сертифіката, місцезнаходження суб'єкта, основна інформація про склад оцінювачів суб'єкта та їх кваліфікацію, інша суттєва інформація щодо досвіду та практичної діяльності з оцінки майна.

На виконання вказівок Вищого Господарського суду України, які містяться у постанові від 14.04.2011р. у справі №2/11, ухвалою суду витребувано докази в підтвердження повноважень суб»єкта експертної діяльності, щодо проведення досліджень та складання висновку спеціаліста експертного автотоварознавчого дослідження, а також викликано в порядку ст. 30 ГПК України експерта ОСОБА_3 для дачі пояснень, щодо вказаних обставин .На виконання вимог ухвал суду експертом ОСОБА_3 представлено суду копію Свідоцтва №109 Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз від 23.10.1997р, строк дії якого продовжено до 25.10.2007р., копію Свідоцтва ФДМУ про реєстрацію в Державному реєстрі оцінювачів №4023 від 19.11.2002р. , видане ОСОБА_3 на підставі свідоцтва від 23.10.97р. №109 виданого Міністерстовм юстиції України та засвідчує те, що його зареєстровано в Державному реєстрі оцінювачів як оцінювача, який має право здійснювати оцінку майна та майнових прав за такими напрямками-оцінка автотранспортних засобів, додано копію Свідоцтва про державну реєстрацію (перереєстрацію) суб»єкта підприємницької діяльності фізичної особи видане ОСОБА_3 від 17.02.2004р., копії посвідчень про підвищення кваліфікації оцінювача МФ№332-ПК від 18.02.2003р та МФ №244-ПК від 22.02.2006р.

Як вбачається із копії свідоцтва №109 Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства Юстиції України , видане ОСОБА_3 в тім , що рішенням експертно-кваліфікаційної комісії від 23.10.1997р. присвоєно кваліфікацію судового експерта з правом проведення судових товарознавчих експертиз за спеціальністю 12.2 визначення вартості автомототранспорту,розміру збитку,нанесеного власнику транспортного засобу. Строк дії даного свідоцтва продовжено до 25.10.07р. Відповідно до змісту висновку спеціаліста №121/10 експертного автотоварознавчого дослідження по заяві ОСОБА_2 складеного 30.10.2006р. , даний висновок підписано експертом ОСОБА_3 та скріплено печаткою експерта ОСОБА_3 із зазначенням на печатці -Українська товарна біржа , даний документ містить посилання на свідоцтво про державну реєстрацію Суб»єкта підприємницької діяльності ОСОБА_3 видане 17.02.2004р.,копія якого долучена до матеріалів справи та зазначено, що виконання автотоварознавчого дослідження доручено голові союзу експертів Львівськього регіону ОСОБА_3.,який має вищу освіту та кваліфікацію судового експерта з правом проведення судових експертиз за спеціальністю 12.2 «Визначення вартості транспортних засобів і розміру нанесено збитку власнику транспортного засобу,а також 10.2 «Досліджння технічного стану транспортних засобів»також у даному документі містяться посилання , що експерт діє зокрема відповідно до Свідоцтва ФДМУ про реєстрацію в Державному реєстрі оцінювачів №4023 від 19.11.2002р., Свідоцтва №109 Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз від 23.10.1997р, строк дії якого продовжено до 25.10.2007р.

Згідно до вимог ст. 5 цього ж Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" суб'єктами оціночної діяльності є суб'єкти господарювання - зареєстровані в установленому законодавством порядку фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, а також юридичні особи незалежно від їх організаційно-правової форми та форми власності, які здійснюють господарську діяльність, у складі яких працює хоча б один оцінювач, та які отримали сертифікат суб'єкта оціночної діяльності відповідно до цього Закону. Кваліфікаційне свідоцтво оцінювача є документом, який підтверджує достатній фаховий рівень підготовки оцінювача за програмою базової підготовки для самостійного проведення оцінки майна (стаття 15 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" ). З огляду на вищевикладене суд приходить до висновку , що ОСОБА_3 станом на час проведення досліджень та складання висновку був наділений повноваженнями на проведення вказаного дослідження та складання висновку спеціаліста експертного автотоварознавчого дослідження та долучений до матеріалів справи висновок спеціаліста №121/10 експертного автотоварознавчого дослідження від 30.10.06р., є належним доказом, який підтверджує вартість матеріальної шкоди, заподіяної власнику транспортного засобу.

З огляду на те, що гр. ОСОБА_2 не було відшкодовано вартість завданої шкоди, гр.ОСОБА_2 15.12.2006р. звернувся до позивача із заявою про виплату страхового відшкодування в розмірі 10974 грн. 00 коп. 6 лютого 2007р. позивач згідно наказу №77 виплатив ОСОБА_2 страхове відшкодування у розмірі 9145 грн. 08 коп., що підтверджується платіжним дорученням №84 від 06.02.2007р. 24.02.2010р позивач надіслав відповідачу регресну вимогу про відшкодування шкоди в розмірі 9145 грн. 08 коп., яка залишена без розгляду та задоволення.

Відповідач зазначає, що позивачем пропущено строк позовної давності на звернення із даною позовною заявою до суду. Відповідно до статті 256 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. За приписами статті 257 цього Кодексу, загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. За приписами статті 261 Цивільного кодексу України, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. За регресними зобов'язаннями перебіг позовної давності починається від дня виконання основного зобов'язання. Як вбачається із матеріалів справи виплата страхового відшкодування потерпілій особі була здійснена 06.02.2007р., що підтверджується платіжним дорученням №84 від 06.02.2007р. Позивач звернувся до суду із даним позовом 21.01.10р., що підтверджується печаткою канцелярії суду про надходження позовних матеріалів за вхідним номером №274, відтак з огляду на дані обставини, суд не може погодитися із твердженням відповідача, щодо пропуску строку позовної давності.

Відповідно до підпункту "а" пункту 41.1 статті 41 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" Моторне (транспортне) страхове бюро України за рахунок коштів фонду захисту потерпілих відшкодовує шкоду на умовах, визначених цим Законом, у разі її заподіяння транспортним засобом, власник якого не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, крім шкоди, заподіяної транспортному засобу, який не відповідає вимогам пункту 1.7 статті 1 цього Закону, та майну, яке знаходилося в такому транспортному засобі. Підпунктом 38.2.1 вказаного Закону передбачено, що Моторне (транспортне) страхове бюро України після сплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до власника транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, який не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, крім осіб, зазначених у пункті 13.1 статті 13 цього Закону.

Згідно з приписами статті 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Статтею 1187 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідальною за збитки, завдані джерелом підвищеної небезпеки, є особа, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом. За приписами статті 1172 цього ж Кодексу юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків. Відповідно до статті 1191 Цивільного кодексу України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Відповідно до приписів статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Згідно з приписами статей 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Враховуючи вищевикладене, подані докази та надані пояснення обох сторін із врахуванням фактичних обставин справи, позовні вимоги позивача є обґрунтованими, не спростованими та такими, що підлягають задоволенню.

Судові витрати покладаються на відповідача згідно ст.49 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 22, 30, 33, 36, 43, 49, 69, 82-85 ГПК України, господарський суд

В И Р І Ш И В:

Позов задоволити.

Стягнути з Дочірнього підприємства “Константа-Захід”, м. Львів, вул. Левандівська,3 (ідентифікаційний код 32712109) на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України, (м. Київ, Русанівський бульвар, 8 (ідентифікаційний код 21647131) 9145,08 грн. шкоди, 102 грн. 00 коп. державного мита та 236 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Наказ видати згідно ст. 116 ГПК України.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом. Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів, з дня їх оголошення місцевим господарським судом. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодекс

Суддя Іванчук С.В.

Повне рішення складено 02.08.2011р.