Рішення № 17391585, 25.07.2011, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.07.11 Справа № 4/5009/3619/11

за позовом Приморського орендного виробничого управління житлово-комунального господарства, (72100, м. Приморськ Запорізької області, вул. Мелітопольське шосе, буд. 12)

до відповідача Приморської міської ради Приморського району Запорізької області, (72100, м. Приморськ Запорізької області, вул. Леніна, буд. 7)

про стягнення 12 543,60 грн. основного боргу за договором підряду № 10/1 від 10.02.2011 р., 516,69 грн. пені, 439,03 грн. втрат від інфляції грошових коштів та 100,01 грн. 3 % річних

суддя Зінченко Н.Г.

За участю представників сторін:

від позивача ОСОБА_1, довіреність № 635 від 24.11.2009 р.;

від відповідача ОСОБА_2, довіреність № 0134/1516 від 22.07.2011 р.;

25.06.2011 р. до господарського суду Запорізької області звернулося Приморське орендне виробниче управління житлово-комунального господарства, м. Приморськ Запорізької області (далі за текстом скорочено Приморське ОВ УЖКГ) з позовною заявою до Приморської міської ради Приморського району Запорізької області, м. Приморськ Запорізької області (далі за текстом Приморська міська рада) про стягнення 12 543,60 грн. основного боргу за виконані роботи по формувальній обрізці та видаленню дерев за договором підряду № 10/1 від 10.02.2011 р., 516,69 грн. пені, 439,03 грн. втрат від інфляції грошових коштів та 100,01 грн. 3 % річних.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 25.06.2011 р. порушено провадження у справі № 4/5009/3619/11, судове засідання призначено на 25.07.2011 р., у сторін витребувані документи і матеріали, необхідні для вирішення спору.

В судовому засіданні 25.07.2011 р. справу розглянуто, прийнято та оголошено, на підставі ст. 85 ГПК України, вступну та резолютивну частини рішення.

За письмовим клопотанням представників сторін розгляд справи здійснювався без застосування технічних засобів фіксації судового процесу.

Заявлені позивачем вимоги ґрунтуються на ст., ст. 526, 625 ЦК України та ст., ст. 20, 174, 193 ГК України і полягають в тому, що 10.02.2011 р. сторонами у справі був укладений договір підряду № 10/1, за умовами якого відповідач доручив, а позивач зобовязався на власний ризик виконати, у відповідності до умов договору роботу, а відповідач, в свою чергу, зобовязався оплатити та прийняти цю роботу. Згідно з умовами договору позивач прийняв на себе зобовязання по проведенню робіт по формувальній обрізці та видаленню дерев по вул. Пролетарській, вул. Радянській, вул. Куйбишева, вул. Морській та вул. Шевченка в м. Приморську. Сторони узгодили, що вартість робіт, у відповідності до умов п. 6.1 договору, складає 12 543,60 грн. з ПДВ. Згідно умов п. 7.1 договору термін оплати закінчених робіт протягом 10 банківських днів з моменту підписання акту приймання виконаних робіт та виписки рахунку на оплату. На виконання умов договору в лютому 2011 року позивачем були виконані роботи по формувальній обрізці та видаленню дерев по вул. Пролетарській, вул. Радянській, вул. Куйбишева, вул. Морській та вул. Шевченка в м. Приморську на загальну суму 12 543,00 грн., що підтверджується належним чином оформленими та підписаними сторонами Актом приймання виконаних підрядних робіт за лютий 2011 року та Довідкою про вартість виконаних підрядних робіт за лютий 2011 року. 28.02.2011 р. позивачем на адресу відповідача був направлений рахунок № 135631 на оплату виконаних підрядних робіт за договором на загальну суму 12 543,00 грн. За виконані роботи відповідач, в порушення умов договору, не розрахувався. Позивачем 06.05.2011 р. на адресу відповідача направлялася претензія № 155 з вимогою, в тому числі, про погашення заборгованості за виконані роботи по договору № 10/1 від 10.02.2011 р. Відповідачем вказана претензія була отримана, відповідач визнав наявність заборгованості за договором № 10/1 від 10.02.2011 р. і зобовязався її погасити. Однак, станом на час звернення до суду з даним позовом заборгованість відповідачем погашена не була. Відповідно до п. 12.2 договору відповідач за прострочення оплати предмету договору сплачує неустойку (пеню) з розрахунку 0,5 % ціни договору за кожний день прострочення. Крім того, відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Враховуючи викладене та норми чинного законодавства, позивач просить суд позов задовольнити та стягнути з Приморської міської ради 12 543,60 грн. основного боргу за виконані роботи, 516,69 грн. пені, 439,03 грн. втрат від інфляції грошових коштів та 100,01 грн. 3 % річних.

Відповідач письмового відзиву на позовну заяву не надав. В судовому засіданні 25.07.2011 р. визнав факт наявності 12 543,60 грн. основного боргу за виконані роботи по формувальній обрізці та видаленню дерев за договором підряду № 10/1 від 10.02.2011 р. перед позивачем, однак заперечив проти стягнення судом нарахованих позивачем штрафних санкцій, мотивуючи це тим, що відповідач є бюджетною установою, фінансується з Державного бюджету та має важке фінансове становище.

Крім того, сторонами в судовому засіданні 25.07.2011 р. наданий суду оригінал Акту звіряння розрахунків станом на 21.07.2011 р., підписаний та скріплений печатками позивача і відповідача, яким відповідач визнав факт наявності заборгованості перед позивачем в сумі 12 543,60 грн. за виконані роботи по за договору підряду № 10/1 від 10.02.2011 р.

Розглянувши матеріали та фактичні обставини справи у їх сукупності, заслухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

Правовідносини сторін є господарськими.

Згідно з ч. 1 ст. 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобовязання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобовязана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобовязаної сторони виконання її обовязку.

Майнові зобовязання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським Кодексом України.

Як свідчать залучені до матеріалів справи документи, 10.02.2011 р. Приморською міською радою (відповідачем у справі) та Приморським ОВ УЖКГ (позивачем у справі) був укладений Договір підряду № 10/1 з відповідними додатками до нього (далі за текстом Договір).

За умовами Договору відповідач (замовник) доручив, а позивач (підрядник) зобовязався на власний ризик виконати, у відповідності до умов договору роботу, а відповідач, в свою чергу, зобовязався оплатити та прийняти цю роботу. (пункт 1.1 Договору).

Згідно з положеннями п., п. 2.1, 3.1 Договору предметом Договору є виконання позивачем робіт по формувальній обрізці та видаленню дерев по вул. Пролетарській, вул. Радянській, вул. Куйбишева, вул. Морській та вул. Шевченка в м. Приморську.

Відповідно до умов п. 6.1 Договору та додатку № 1 до Договору “Договірна ціна” сторони визначили, що вартість та витрати по виконанню робіт визначаються твердою ціною, яка на момент підписання Договору складає 12 543,00 з ПДВ.

Пунктами 8.1 8.3 Договору сторони узгодили, що позивач зобовязується розпочати виконання робіт протягом 2 днів з моменту підписання Договору та виконати роботу протягом місяця з моменту підписання Договору з правом дострокового виконання. Після закінчення робіт позивач зобовязаний письмового повідомити відповідача про готовність предмету до здачі протягом 24 годин.

Згідно умов п. 7.1 Договору термін оплати закінчених робіт протягом 20 банківських днів з моменту підписання Акту приймання виконаних робіт та виписки рахунку на оплату. Вид розрахунків: безготівковий. (пункт 7.2 Договору).

У відповідності до п. 10.1 Договору здача-приймання робіт здійснюється сторонами за актом протягом 24 годин з моменту повідомлення відповідача про готовність предмету підряду до приймання.

Як встановлено судом в ході судового вирішення спору та не заперечується сторонами, на виконання умов Договору позивачем в лютому 2011 року були виконані роботи по формувальній обрізці та видаленню дерев по вул. Пролетарській, вул. Радянській, вул. Куйбишева, вул. Морській та вул. Шевченка в м. Приморську.

Загальна вартість виконаних підрядних робіт склала 12 543,00 грн. з ПДВ, про що свідчить Довідка про вартість виконаних підрядних робіт за лютий 2011 року (форма КБ-3), яка 28.02.2011 р. підписана уповноваженими особами підрядника та замовника і скріплена печатками підприємств.

Факт виконання позивачем підрядних робіт по формувальній обрізці та видаленню дерев по вул. Пролетарській, вул. Радянській, вул. Куйбишева, вул. Морській та вул. Шевченка в м. Приморську та їх прийняття відповідачем підтверджується Актом приймання виконаних підрядних робіт за лютий 2011 року на загальну суму 12 543,00 грн. з ПДВ, який узгоджений підрядником та замовником та згідно якого виконані підрядні роботи прийняті без жодних зауважень та претензій.

Крім того, на виконання п. 7.1 Договору позивачем відповідачу був виставлений рахунок № 135631 від 28.02.2011 р. на оплату 12 543,00 грн. за виконанні роботи по формувальній обрізці та видаленню дерев по вул. Пролетарській, вул. Радянській, вул. Куйбишева, вул. Морській та вул. Шевченка в м. Приморську

Таким чином, позивач взяті на себе зобовязання за Договором виконав належним чином і у повному обсязі.

Статтею 837 ЦК України встановлено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобовязується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобовязується прийняти та оплатити виконану роботу.

Відповідно до ст. 838 ЦК України підрядник має право, якщо інше не встановлено договором, залучити до виконання роботи інших осіб (субпідрядників), залишаючись відповідальним перед замовником за результати їхньої роботи. У цьому разі підрядник виступає перед замовником як генеральний підрядник, а перед субпідрядником як замовник.

Згідно зі ст. 854 ЦК України якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобовязаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і у погоджений строк або, за згодою замовника, достроково.

У відповідності до ст. 530 ЦК України якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Враховуючи положення п. 7.1 Договору судом встановлено, що кінцевий строк здійснення розрахунків за Договором 21.03.2011 р.

При цьому, суд звертає увагу, що в позовній заяві № 229 від 17.06.2011 р. позивачем в абзаці четвертому невірно зазначено, із посиланням на пункт 7.1 Договору, що термін оплати закінчених робіт протягом 10 банківських днів з моменту підписання Акту приймання виконаних робіт та виписки рахунку на оплату, а, відповідно, і не вірно визначений кінцевий строк розрахунку за Договором (10.03.2011 р.).

Матеріали справи свідчать, що виконані підрядні роботи в порядку та на умовах, визначених Договором, відповідачем оплачені не були. Відповідач в ході судового розгляду спору зазначений факт не спростував.

06.05.2011 р. позивачем на адресу відповідача була направлена претензія № 155 з вимогою, в тому числі, про погашення заборгованості за виконані роботи по Договору № 10/1 від 10.02.2011 р.

Відповідачем вказана претензія була отримана, про що свідчать повідомлення про вручення рекомендованого поштового відправлення (штрих-код 7210200755235) та відповідь за № 03-26/1054 від 17.05.2011 р., якою відповідач визнав наявність заборгованості за Договором № 10/1 від 10.02.2011 р. і зобовязався її погасити.

Однак, станом на час звернення до суду з даним позовом заборгованість відповідачем погашена не була

Таким чином, станом на час вирішення справи в судовому засіданні заборгованість відповідача за виконані підрядні роботи становить 12 534,00 грн.

Глава 50 ЦК України передбачає підстави та умови припинення зобов'язання, зокрема, статтею 599 ЦК України встановлено, що зобовязання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до п. 11.1 Договір набирає чинності з моменту підписання його сторонами та діє до 31.12.2011 р.

Отже, зобов'язання відповідача оплатити виконані позивачем на його користь підрядні роботи не припинено.

Статтею 193 ГК України встановлено, що субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Норми права аналогічного змісту містить ст. 526 ЦК України.

У відповідності до приписів ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобовязання є недопустимою, якщо інше не встановлено договором або законом.

Таким чином, факт наявності заборгованості відповідача перед позивачем за виконані підрядні роботи за Договором підряду № 10/1 від 10.02.2011 р. у розмірі 12 543,00 грн. підтверджується фактичними обставинами справи.

На день розгляду спору відповідач оплату виконаних робіт в повному обсязі не довів, крім того, підписанням Акту звіряння розрахунків станом на 21.07.2011 р. відповідач визнав факт наявності заборгованості перед позивачем в сумі 12 543,60 грн. за виконані роботи по за договору підряду № 10/1 від 10.02.2011 р.

Враховуючи зазначене, вимога про стягнення з відповідача 12 543,00 грн. основного боргу за виконані роботи предявлена до стягнення обґрунтовано та підлягає задоволенню.

Крім того, позивачем заявлені вимоги про стягнення з Приморської міської ради 516,69 грн. пені, 439,03 грн. втрат від інфляції грошових коштів та 100,01 грн. 3 % річних.

Відповідно до ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Пунктом 2 ст. 193 ГК України, встановлено, що порушення зобовязання є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених ГК України, іншими законами або договором.

Статтею 230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно з ч. 3 ст. 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання.

Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобовязання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобовязання малу бути виконано, що передбачено ч. 6 ст. 232 ГК України.

Відповідно до п. 6 ст. 231 ГК України штрафні санкції за порушення грошових зобовязань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою НБУ, за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Законом України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань” № 543/96-ВР від 22.11.1996 р. (з наступними змінами та доповненнями) встановлено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Вимоги щодо стягнення пені позивач обґрунтовує пунктом 12.2 Договору, якими сторони визначили, що відповідач за прострочення оплати предмету договору сплачує неустойку (пеню) з розрахунку 0,5 % ціни договору за кожний день прострочення.

Відповідно до розрахунку позивача сума пені за неналежне виконання зобовязань з оплати виконаних підрядних робіт за період з 10.03.2011 р. по 15.06.2011 р. складає 516,69 грн.

Даний розрахунок судом перевірений та встановлено, що арифметично розрахунок пені за неналежне виконання зобовязань з оплати виконаних підрядних робіт позивачем виконаний вірно, однак позивачем невірно визначений день, з якого повинна обчислюватися прострочка виконання відповідачем взятих на себе за Договором зобовязань, виходячи з умов п. 7.1 Договору. (Позивачем визначено невірно з 10.03.2011 р., замість правильного з 22.03.2011 р.).

Таким чином, вимога про стягнення з відповідача пені за неналежне виконання зобовязань з оплати виконаних підрядних робіт є обґрунтованою та підлягає задоволенню в заявленій сумі 516,69 грн., однак за період з 22.03.2011 р. по 25.06.2011 р.

У відповідності до положень чинного законодавства захист цивільних прав здійснюється, зокрема, шляхом стягнення з особи, яка порушила право, завданих збитків, а у випадках передбачених законодавством або договором, неустойки (штрафу, пені), а також інших засобів передбачених законодавством.

До інших засобів захисту цивільних прав, у відповідності до ст. 625 ЦК України, відноситься втрати від інфляції грошових коштів.

Статтю 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Сума втрат від інфляції грошових коштів за неналежне виконання зобовязань з оплати виконаних підрядних робіт за період з 10.03.2011 р. по 15.06.2011 р., згідно розрахунку позивача, становить 439,03 грн., а сума 3 % річних за прострочення виконання грошового зобовязання з цей же період, згідно розрахунку позивача, складає 100,01 грн.

Зазначений розрахунок судом перевірений та встановлено, що розрахунок позивачем виконано вірно, однак позивачем невірно визначений день, з якого повинна обчислюватися прострочка виконання відповідачем взятих на себе за Договором зобовязань, виходячи з умов п. 7.1 Договору.

Таким чином, вимоги про стягнення з відповідача втрат від інфляції грошових коштів та 3 % річних є обґрунтованими та підлягають задоволенню в заявленій позивачем сумі 439,03 грн. втрат від інфляції грошових коштів та 100,01 грн. 3 % річних, які розраховані за період з 22.03.2011 р. по 25.06.2011 р.

Доводи відповідача стосовно того, що Приморська міська рада є бюджетною установою, фінансується з Державного бюджету та має важке фінансове становище, які наведені ним в обґрунтування заперечень щодо стягнення нарахованих позивачем штрафних санкцій, судом відхиляються як необґрунтовані та безпідставні, оскільки наведені відповідачем обставини жодним чином не звільняють його від відповідальності, передбаченої діючим законодавством, за невиконання або неналежне виконання взятих на себе грошових зобовязань.

Статтею 33 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Позивач надав всі необхідні докази в обґрунтування позовних вимог.

Доводи відповідача, в обґрунтування наданих ним заперечень, суд визнав хибними.

За таких обставин, суд вважає позовні вимоги про стягнення з Приморської міської ради 12 543,60 грн. основного боргу за виконані підрядні роботи, 516,69 грн. пені, 439,03 грн. втрат від інфляції грошових коштів та 100,01 грн. 3 % річних документально підтвердженими, обґрунтованими, заснованими на законі та такими, що підлягають задоволенню судом у повному обсязі.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати присуджуються до стягнення з відповідача, оскільки спір доведено до суду з його вини.

На підставі викладеного, керуючись ст., ст. 175, 193, 230 232 ГК України, ст., ст. 525, 526, 530, 549, 599, 611, 625, 837, 838, 854 ЦК України, ст., ст. 33, 44, 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Приморської міської ради Приморського району Запорізької області, (72100, м. Приморськ Запорізької області, вул. Леніна, буд. 7, код ЄДРПОУ 20485360, р/р № 354160511001159 в ГУДКУ в Запорізькій області, МФО 813015) на користь Приморського орендного виробничого управління житлово-комунального господарства, (72100, м. Приморськ Запорізької області, вул. Мелітопольське шосе, буд. 12, код ЄДРПОУ 03345656, р/р № 26000203027098 в ПВ ЗРУ КБ “ПриватБанк” м. Запоріжжя, МФО 313399) 12 543 (дванадцять тисяч пятсот сорок три) грн. 00 коп. основного боргу, 516 (пятсот шістнадцять) грн. 69 коп. пені, 439 (чотириста тридцять девять) грн. 03 коп. втрат від інфляції грошових коштів, 100 (сто) грн. 01 коп. 3 % річних, 135 (сто тридцять пять) грн. 99 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ.

Суддя Н.Г.Зінченко

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом. Рішення оформлено і підписано у відповідності до вимог ст., ст. 84, 85 ГПК України “29” липня 2011 р.