Постанова № 17389792, 03.08.2011, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" серпня 2011 р. Справа № 7/49-10 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддіОстапенка М.І.

суддіКондратової І.Д.,

суддіСтратієнко Л.В.,

за участю представників сторін від позивачаОСОБА_1.- пред. за дов. від відповідача не з'явився;

від третьої особи 1ОСОБА_2.- пред. за дов.

від третьої особи 2не з'явився;

від третьої особи 3не з'явився;

від прокуратуриПопенко О.С. прокурор відділу ГПУ, розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційні скарги Заступника прокурора Дніпропетровської області та Департаменту корпоративних прав та правового забезпечення Дніпропетровської міської ради

на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 01.02.2011р. та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 19.05.2011р.

у справі № 7/49-10 Господарського суду Дніпропетровської області

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "ВІС"

доДніпропетровської міської ради

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача:

1.Департамент корпоративних прав та правового забезпечення Дніпропетровської міської ради;

2.Департамент житлово-комунального господарства та капітального будівництва Дніпропетровської міської ради;

3.Міське комунальне підприємство "Дніпропетровський електротранспорт"

провизнання товариства співвласником нежитлових приміщень у частині витрат на проведені ним невідємні поліпшення

за участю Генеральної прокуратури України ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ВІС" звернулась до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Дніпропетровської міської ради про визнання права власності на 88/100 частки (342, 14 кв.м) обєкта нерухомості сервісного центру з обслуговування автомобілів, загальною площею 388, 8 кв.м, розташованого в одноповерховій прибудові до дев'ятиповерхового житлового будинку по вул. Героїв Сталінграда, 31;зобов'язання Дніпропетровську міську раду припинити право комунальної власності на 88/100 частки (342, 14 кв.м) обєкта нерухомості сервісного центру з обслуговування автомобілів, загальною площею 388, 8 кв.м, розташованого в одноповерховій прибудові до дев'ятиповерхового житлового будинку по вул. Героїв Сталінграда, 31.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 01.02.2011р., залишеним без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 19.05.2011р. позов задоволено частково, визнано за Товариством з обмеженою відповідальністю "ВІС" право власності на 88/100 частки обєкта нерухомості сервісного центру з обслуговування автомобілів, загальною площею 388, 8 кв.м, розташованого в одноповерховій прибудові до 9-ти поверхового житлового будинку по вул. Героїв Сталінграда, 31 в м. Дніпропетровську (нежитлове приміщення № 171 у житловому будинку літ. А-9, А1-1). В решті позовних вимог про зобов'язання Дніпропетровську міську раду припинити право комунальної власності на 88/100 частки зазначеного вище обєкта нерухомості відмовлено.

Рішення та постанова в частині задоволення позовних про визнання права власності мотивовані тим, що в результаті проведення позивачем за згодою Дніпропетровської міської ради реконструкції орендованого майна, ним вчинені дії щодо поліпшення приміщень, внаслідок чого утворено нове приміщення (нова річ), а тому позивач відповідно до частини 4 статті 778 ЦК України наділений правом стати співвласником цієї речі у рамках понесених ним витрат на поліпшення приміщення (8/100 частин), яке було орендоване ним за договорами оренди. В частині відмови в позові судові рішення мотивовані тим, що вимога про спонукання міської ради до припинення права власності, не є належним способом захисту порушеного права, оскільки не передбачений ні загальними нормами цивільного законодавства, ні спеціальними, закріпленими інститутом права спільної власності.

Не погоджуючись з прийнятими рішенням та постановою, Заступник прокурора Дніпропетровської області та Департамент корпоративних прав та правового забезпечення Дніпропетровської міської ради звернулися до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просять скасувати постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 19.05.2011 р. та рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 01.02.2011р. у справі № 7/49-10, прийняти нове рішення, яким в позові відмовити повністю.

Товариствл з обмеженою відповідальністю "ВІС" надало відзив на касаційну скаргу, в якому з нею не погоджується та просить касаційну скаргу залишити без задоволення, постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 19.05.2011 р. та рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 01.02.2011р. у справі № 7/49-10 залишити без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників судового процесу, перевіривши, згідно ч.1 ст.1117 Господарського процесуального кодексу (надалі ГПК) України, наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в судових рішеннях, а також правильності застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, судова колегія вважає, що касаційні скарги Заступника прокурора Дніпропетровської області та Департаменту корпоративних прав та правового забезпечення Дніпропетровської міської ради підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Господарськими судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що 01.06.2003р. Обласне житлово-комунальне підприємство "Південне" (орендодавець) та Товариство з обмеженою відповідальністю "ВІС" (орендар) уклали договір № 7/310 оренди нежитлового приміщення, за умовами орендодавець передав, а орендар прийняв (без права викупу) в строкове оплатне володіння та користування нежитлове приміщення за адресою: вул. Героїв Сталінграда, 31, загальною площею 289, 37 кв.м, для використання під склад.

07.07.2004р. у звязку з прийняттям на баланс комунальних житлово-експлуатаційних підприємств міста будинків, у тому числі будинків підприємства "Південне", Управління житлового господарства міської ради та Товариство з обмеженою відповідальністю "ВІС" уклали додаткову угоду до договору оренди № 7/310 від 01.06.2003р., якою дійшли згоди викласти договір оренди № 7/310 від 01.06.2003р. в редакції Типового договору оренди, затвердженого рішенням міської ради від 09.04.2003р. № 18/8, тобто в новій редакці.

Відповідно до змісту додатку до додаткової угоди від 07.07.2004р. предметом оренди є те ж нежитлове приміщення, площею 289, 37 кв.м, яке орендар отримав в оренду за договором оренди № 7/310 від 01.06.2003р. Орендодавцем цього приміщення є Управління житлового господарства міської ради, балансоутримувачем - КЖРЕВП Бабушкінського району. Приміщення передається в оренду для використання під майстерню шиномонтажу і для торгівлі непродовольчими товарами. Термін дії договору додатком визначений з 01.06.2003р. до 01.06.2006р.

31.12.2008р. щодо наведеного нежитлового приміщення площею 289,37 кв.м договір оренди переукладено шляхом укладення позивачем нового договору оренди з орендодавцем - Управлінням комунальної власності Дніпропетровської міської ради, уповноваженим здійснювати управління нерухомим майном, що належить до комунальної власності територіальної громади міста, в частині передачі його в оренду та виступати єдиним орендодавцем цього майна рішенням Дніпропетровської міської ради від 21.03.2007р. № 41/11. Договір оренди від 31.12.2008р. укладений на термін з 31.12.2008р. до 16.12.2011р. включно.

Також, 17.01.2005р. Міське комунальне підприємство "Дніпропетровський електротранспорт", як орендодавець, та Товариство з обмеженою відповідальністю "ВІС", як орендар, уклали договір оренди № 20 про передачу позивачу в оренду іншого нежитлового приміщення, розташованого за адресою: вул. Героїв Сталінграда, 31, площею 101, 1 кв.м, яке знаходиться на балансі ЖЕУ "ДЕТ", для використання під автосервісний центр, строком дії до 12.01.2006р.

15.03.2006р. позивач та Міське комунальне підприємство "Дніпропетровський електротранспорт" переуклали договір оренди шляхом укладення договору оренди № 32 від 15.03.2006р., строком дії до 10.03.2007р.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивачем за згодою орендодавця та на підставі рішення Дніпропетровської міської ради від 25.05.2005р. № 28/28, проекту реконструкції, погодженого Головним архітектурно-планувальним управлінням Дніпропетровської міської ради (зареєстровано за № 959 віл 28.12.2006 р.), дозволу Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Дніпропетровської міської ради на виконання будівельних робіт невід'ємних поліпшень орендованого нежитлового приміщення (реконструкція нежитлових приміщень під сервісний центр по обслуговуванню автомобілів) за № 198/2007 від 15.06.2007 р. було проведено реконструкцію нежилої будівлі по вул. Героїв Сталінграда, 31, у м. Дніпропетровськ, внаслідок чого загальна площа приміщень змінилися з 390,47 кв.м на 388,8 кв.м. Реконструйоване нежиле приміщення (приміщення № 171 поз. 1-22, загальною площею 388, 8 кв.м, ґанку літ. аІІ у житловому будинку літ. А-9, А1 -1 (після завершеної будівництвом реконструкції та об'єднання нежитлових приміщень №№ 171, 172 і будівництва ґанку, проведених за рахунок орендаря Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІС") по вул. Героїв Сталінграда, 31)) на підставі Акту державної приймальної комісії від 23.01.2009р., який затверджений рішенням виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради від 23.04.2009р. № 1065 та зареєстрований Інспекцією ДАБК у Дніпропетровській області 05.05.2009р. за № 2634.

З врахуванням висновків проведеної судової будівельно-технічної експертизи, суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що в результаті проведеної позивачем реконструкції нежитлового приміщення площею 289, 37 кв.м та орендованого нежитлового приміщення площею 101, 1 кв.м, розташованих за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Героїв Сталінграда, 31, було здійснено невід'ємне поліпшення орендованого майна. В результаті поліпшення, зробленого за згодою Дніпропетровської міської ради, створена нова річ як обєкт матеріальних прав автосервісний центр, замість переданого йому в оренду нежитлового приміщення під склад. Суди встановили, що витрати, понесені позивачем на таке поліпшення, складають 88/100 частин від загальної вартості орендованого приміщення (вартість орендованих позивачем приміщень станом на дату проведення судової експертизи без урахування проведених позивачем поліпшень складала 285892,00 грн., а вартість майна з урахуванням здійснених позивачем поліпшень станом на дату проведення судової експертизи становить 2350850,00 грн.). З огляду на встановлені обставини, суди дійшли висновку, що право власності на 88/100 частин обєкта нерухомості сервісного центру з обслуговування автомобілів, загальною площею 388, 8 кв.м, розташованого в одноповерховій прибудові до 9-ти поверхового житлового будинку по вул. Героїв Сталінграда, 31 в м. Дніпропетровську (нежитлове приміщення № 171 у житловому будинку літ. А-9, А1-1) належить позивачеві на підставі ч. 4 ст. 778 ЦК України.

Положеннями ч. 3 ст. 773 ЦК України визначено, що наймач має право змінювати стан речі, переданої йому у найм, лише за згодою наймодавця.

При цьому частиною 4 ст. 778 ЦК України визначено, що якщо в результаті поліпшення, зробленого за згодою наймодавця, створена нова річ, наймач стає її співвласником. Частка наймача у праві власності відповідає вартості його витрат.

Колегія суддів відзначає, що помилково застосовуючи вказану норму, суди першої та апеляційної інстанцій безпідставно не врахували, що обставини збільшення вартості орендованого майна, комерційної привабливостість, майбутньої економічні вигоди від обєкту, а також поліпшення технічного, фізичного, функціонального стану приміщень, не може бути достатньою підставою для висновку про створення нової речі, оскільки проведення реконструкції шляхом перепланування та технічного переобладнанні орендованого приміщення в межах капітальної будівлі не створює нову річ, а лише його поліпшує.

Поліпшення майна означає проведення в ньому таких змін, завдяки яким суттєво збільшується вартість майна, його корисність, порівняно зі станом, в якому во но було до передачі його наймачу, без зміни функціонального призначення речі. Посилання суддів на зміну функціонального призначення приміщень (суди відзначили, що замість складу позивачем було створено нову річ - сервісний центр з обслуговування автомобілів), не відповідають встановленим судом першої інстанції обставинам справи, зокрема, як вбачається з мотивувальної частини рішення суду першої інстанції, приміщення площею 101, 1 кв.м було передано позивачу для використання під автосервісний центр (договір № 20 від 17.01.2005р. та договір № 32 від 15.03.2006 р.), приміщення площею 289,37 кв.м було передано позивачу для використання під майстерню шиномонтажу і для торгівлі непродовольчими товарами (додаткова угода від 07.07.2004р. до договору оренди № 7/310 від 01.06.2003р.).

Зважаючи на наведене, колегія суддів Вищого господарського суду України приходить до висновку, що внаслідок поліпшень приміщень, які розташовано за адресою: по вул. Героїв Сталінграда, 31 в м. Дніпропетровську, нової речі створено не було, у зв'язку з чим відсутні підстави для застосування до спірних правовідносин частини четвертої ст.778 ЦК України та частини четвертої ст.23 Закону України "Про оренду державного та комунального майна".

Випадки здійснення поліпшень без створення нової речі врегульовані ч.ч. 2, 3 ст. 778 ЦК України та ч. 2 ст. 27 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", відповідно до якої встановлено, що орендар вправі залишити за собою проведені ним поліпшення орендованого майна, здійснені за рахунок власних коштів, якщо вони можуть бути відокремлені від майна без заподіяння йому шкоди. Якщо орендар за рахунок власних коштів здійснив за згодою орендодавця поліпшення орендованого майна, які неможливо відокремити від майна без заподіяння йому шкоди, орендодавець зобов'язаний компенсувати йому зазначені кошти в межах збільшення в результаті цих поліпшень вартості орендованого майна, визначеної в установленому законодавством порядку, яке відбулося в результаті таких поліпшень, якщо інше не визначено договором оренди.

Крім того, колегія суддів відзначає, що суди попередніх інстанцій, задовольняючи позов про визнання за позивачем право власності на частину комунального майна, також безпідставно не звернули уваги, що після завершення реконструкції майна, сторонами був укладений новий договір оренди від 31.12.2008 р. на це ж саме майно строком з 31.12.2008 р. по 16.12.2010 р., в якому сторони погодили, що якщо в результаті поліпшення, зробленого за згодою наймодавця, створена нова річ, наймач не стає її власником, що свідчить про усвідомлення позивачем приналежності нерухомого майна, в т. ч. і його 88/100 частин, до комунальної власності м. Дніпропетровська.

Викладене свідчить про те, що приймаючи оскаржувані рішення та постанову господарські суди надали невірну юридичну оцінку обставинам справи, порушили і неправильно застосували норми матеріального права.

Відповідно до ч. 1 ст. 11110 ГПК України підставою для скасування рішення місцевого господарського суду та постанови апеляційного господарського суду є порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права, а в силу п. 2 ст. 1119 ГПК України Вищий господарський суд України за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати рішення першої інстанції та постанову апеляційної інстанції і прийняти нове рішення.

Зважуючи на те, що за результатами здійсненої касаційною інстанцією перевірки судових рішень буде встановлено, що фактичні обставини, які входять до предмета доказування у цій справі, з'ясовані судами попередніх інстанції з достатньою повнотою, однак допущені помилки у застосуванні норм матеріального права, у зв'язку з чим висновки судів першої інстанції, з якими погодилась апеляційна інстанція, не відповідають цим обставинам - оскаржувані судові рішення в частині вирішення спору про визнання за Товариством з обмеженою відповідальністю "ВІС" права власності на 88/100 частки обєкта нерухомості сервісного центру з обслуговування автомобілів, загальною площею 388, 8 кв.м, розташованого в одноповерховій прибудові до 9-ти поверхового житлового будинку по вул. Героїв Сталінграда, 31 в м. Дніпропетровську (нежитлове приміщення № 171 у житловому будинку літ. А-9, А1-1) підлягають скасуванню з прийняттям нового рішення про відмову у задоволенні позову.

В решті рішення місцевого господарського суду та постанова апеляційного господарського суду підлягають залишенню без змін, оскільки колегія суддів погоджується із висновками судів, а також приймає до уваги, що в іншій частині судові рішення не оскаржені.

Відповідно до ч. 1 ст. 25 ГПК України у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення діяльності суб'єкта господарювання шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобов'язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, господарський суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу.

З огляду на те, що питання про заміну сторони (третьої особи) її правонаступником може бути вирішено на будь-якій стадії судового процесу, колегія суддів дійшла висновку здійснити заміну Управління комунальної власності Дніпропетровської міської ради на його правонаступника - Департамент корпоративних прав та правового забезпечення Дніпропетровської міської ради та Управління житлового господарства Дніпропетровської міської ради на його правонаступника - Департамент корпоративних прав та правового забезпечення Дніпропетровської міської ради, які реорганізовані згідно рішення Дніпропетровської міської ради № 3/3 від 01.12.2010 р.

Керуючись ст. ст. 25, 49, 1115, 1117, 1119, п. 2 ст. 11110, ч. 1 ст. 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В:

В порядку процесуального правонаступництва здійснити заміну третьої особи у справі № 7/49-10 - Управління комунальної власності Дніпропетровської міської ради на його правонаступника - Департамент корпоративних прав та правового забезпечення Дніпропетровської міської ради.

В порядку процесуального правонаступництва здійснити заміну третьої особи у справі № 7/49-10 - Управління житлового господарства Дніпропетровської міської ради на його правонаступника - Департамент корпоративних прав та правового забезпечення Дніпропетровської міської ради.

Касаційні скарги Заступника прокурора Дніпропетровської області та Департаменту корпоративних прав та правового забезпечення Дніпропетровської міської ради задовольнити.

Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 19.05.2011р. та рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 01.02.2011р. у справі № 7/49-10 в частині визнання за Товариством з обмеженою відповідальністю "ВІС" право власності на 88/100 частки обєкта нерухомості сервісного центру з обслуговування автомобілів, загальною площею 388, 8 кв.м, розташованого в одноповерховій прибудові до 9-ти поверхового житлового будинку по вул. Героїв Сталінграда, 31 в м. Дніпропетровську (нежитлове приміщення № 171 у житловому будинку літ. А-9, А1-1) скасувати, прийняти в цій частині нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

В іншій частині судові рішення залишити без змін.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІС" (м. Дніпропетровськ, вул. Героїв Сталінграда, 31, код 32466117) на користь Департаменту корпоративних прав та правового забезпечення Дніпропетровської міської ради (м. Дніпропетровськ, вул. Мечникова, 6, код 25973910) 10343,74 грн. державного мита за подання касаційної скарги.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІС" (м. Дніпропетровськ, вул. Героїв Сталінграда, 31, код 32466117) в доход Державного бюджету України 10343,74 грн. державного мита за подання апеляційної скарги.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІС" (м. Дніпропетровськ, вул. Героїв Сталінграда, 31, код 32466117) в доход Державного бюджету України 12630,00 грн. сума недоплаченого державного мита за подання позову до суду першої інстанції.

Видачу наказу доручити Господарському суду Дніпропетровської області.

Головуючий суддя Остапенко М.І.

СуддяКондратова І.Д.

СуддяСтратієнко Л.В.