Вирок № 17383121, 10.06.2011, Ніжинський міськрайонний суд Чернігівської області

Справа № 1-40/11

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 червня 2011 рокум.Ніжин

Ніжинський міськрайонний суд Чернігівської області в складі головуючого - судді Марченка М.М.

при секретарі Павленко В.М.,Чернишові М.В.,

Кресан С.В., Заколодній Ю.О.

з участю прокурора Данченко О.М.

підсудного ОСОБА_3

захисника підсудного адвоката ОСОБА_4

Розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Ніжина кримінальну справу по обвинуваченню ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уроженця селища Дорус, Октябрського району, Ростовської області, громадянина Російської Федерації, освіта незакінчена вища, одруженого, не працюючого, раніше в Україні не був судимий, зареєстрований в АДРЕСА_1, проживаючого АДРЕСА_2, за ст. 286 ч. 2 КК України ,-

в с т а н о в и в :

03.03.2009 року біля 16 години водій ОСОБА_3, керуючи автомобілем „CHEVROLET AVEO" державний номерний знак НОМЕР_1, рухаючись по автодорозі «Ніжин-Зруб»в напрямку міста Ніжин зі швидкістю понад 90 км/год, на 93-му кілометрі зазначеної дороги грубо порушив вимоги п.п. 10.1, 12.1, 12.6 ( г ), 12.3 Правил дорожнього руху України, де сказано: п.10.1. «Перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху»; п.12.1. «Під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним»; п.12.6. «Поза населеними пунктами на всіх дорогах та на дорогах, що проходять через населені пункти, позначені знаком 5.47 (додаток 1), дозволяється рух із швидкістю: г) іншим транспортним засобам: на автомобільній дорозі, що позначена дорожнім знаком 5.1 - не більше 130 км/год, на автомобільній дорозі з окремими проїзними частинами, що відокремлені одна від одної розділювальною смугою не більше 110 км/год, на інших автомобільних дорогах - не більше 90 км/год», п.12.3. «У разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об'єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об'їзду перешкоди»; тобто не вибрав безпечної швидкості руху, та при виникненні небезпеки для руху, а саме - невстановленого автомобіля, який рухався у зустрічному напрямку руху та виїхав на смугу руху по якій рухався автомобіль „CHEVROLET AVEO" державний номерний знак НОМЕР_1, ОСОБА_3 не вжив негайних заходів для зменшення швидкості руху автомобіля аж до його зупинки, змінив напрям руху автомобіля прийнявши вправо, не впевнившись у безпеці виконання даного маневру, внаслідок чого виїхав на праве узбіччя дороги, не справився з керуванням автомобіля та з'їхав в правий кювет де автомобіль перекинувся. В результаті ДТП пасажир автомобіля ОСОБА_7 отримав тілесні ушкодження та ІНФОРМАЦІЯ_2, перебуваючи на лікуванні в Ніжинський центральній міській лікарні, від отриманих тілесних ушкоджень помер. Порушення водієм ОСОБА_3 вимог п.п. 10.1, 12.1, 12.3, 12.6 ( г ) Правил дорожнього руху України знаходяться у причинному зв'язку з виникненням дорожньо-транспортної пригоди.

Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_3 свою вину визнав повністю в пред»явленому обвинуваченні по ст.286 ч.2 КК України і показав, що проживає у дружини в місті Славутич, Київської області. Автомобілем

„CHEVROLET AVEO" державний номерний знак НОМЕР_1, який належить його тещі ОСОБА_8, він керував по дорученню. Автомобіль був новий 2007 року випуску і знаходився в технічно справному стані. З ОСОБА_7 він був знайомий біля півроку і мав з ним дружні відносини. За декілька днів до дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_7 приїхав в м.Славутич, Київської області по своїм справам. 03 березня 2009 року ОСОБА_7 зібрався їхати додому і він підвозив його на залізничний вокзал в м.Ніжин, Чернігівської області, де він повинен був сісти на поїзд. Разом з ними поїхала його дружина ОСОБА_9, а також вони взяли з собою ще одного пасажира по на ім'я ОСОБА_12, який також їхав в Луганську область. Виїхали вони з м.Славутич близько 13 години і близько 16 години їхали по дорозі Зруб-Ніжин в напрямку міста Ніжина. Він керував автомобілем, дружина сиділа на передньому сидінні пасажира, ОСОБА_7 та ОСОБА_12 на задньому. Було ще видно, опадів не було, дорожнє покриття було мокре, місцями покрите мокрим снігом і на таких ділянках по снігу була накатана колія в обох напрямках. Вони їхали зі швидкістю 90 -100 км/час. Проїхавши с.Колесники, Ніжинського ройону він побачив як у зустрічному напрямку по дорозі їхав автомобіль типу «Рено-Кенго»сірого кольору з смугою на боці вздовж автомобіля. При зближенні з даним автомобілем, коли між ними була невелика відстань він побачив, що зустрічний автомобіль різко стало заносити боковим юзом вліво на його смугу руху прямо на його автомобіль. Тоді він з метою уникнення зіткнення різко повернув кермо вправо і його автомобіль понесло вправо та задню частину стало більше заносити вправо, і тоді він натиснув ногою на педаль «газу», щоб автомобіль утримати на дорозі, але автомобіль став некерованим і його зносило вправо, тоді він натиснув на педаль гальма і що відбувалось далі не пам'ятає. Опритомнів він в автомобілі, який знаходився в кюветі в перекинутому на бік стані. Поряд в автомобілі знаходилась його дружина, яка сказала, що у неї все добре, позаду обізвався ОСОБА_12. Він виліз з автомобіля і побачив, що ОСОБА_7 лежав за автомобілем на землі. ОСОБА_7 був в свідомості і намагався встати, але він сказав йому не підійматися і чекати швидку допомогу. На дорозі зупинились інші автомобілі і викликали швидку допомогу. Потім його, дружину та ОСОБА_7 забрали швидкою допомогою в лікарню. Він також отримав в результаті ДТП тілесні ушкодження. Свою вину повністю визнає, що не вжив негайних заходів для зменшення швидкості руху автомобіля аж до його зупинки, змінив напрям руху автомобіля прийнявши вправо, не впевнившись у безпеці виконання даного маневру, внаслідок чого виїхав на праве узбіччя дороги, не справився з керуванням автомобіля та з'їхав в правий кювет де автомобіль перекинувся. В результаті ДТП пасажир автомобіля ОСОБА_7 отримав тілесні ушкодження та ІНФОРМАЦІЯ_2, перебуваючи на лікуванні в Ніжинський центральній міській лікарні, від отриманих тілесних ушкоджень помер. Заявлений прокурором цивільний позов в інтересах Ніжинської центральної міської лікарні на відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілого ОСОБА_7 він визнає і не заперечує проти його задоволення. У вчиненому злочині він щиро кається і просить його суворо не карати та не позбавляти волі.

Незважаючи на визнання своєї вини підсудним ОСОБА_3 його вина у здійсненні даного злочину підтверджується сукупністю досліджених в судовому засіданні доказів.

Так, допитана під час досудового слідства потерпіла ОСОБА_10 показала, що являється матірю ОСОБА_7, який отримав тілесні ушкодження при дорожньо-транспортній пригоді, перебуваючи в якості пасажира в автомобілі і від отриманих тілесних ушкоджень помер ІНФОРМАЦІЯ_2 З ОСОБА_3 вона не знайома. Про те, що автомобілем в якому їхав її син ОСОБА_7 керував ОСОБА_3 вона дізналась від працівників міліції. Даним злочином їй завдана матеріальна та моральна шкода. ( том.1, а.с. 41).

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_9 показала, що у її матері ОСОБА_8 мається автомобіль „CHEVROLET AVEO" державний номерний знак НОМЕР_1, яким керує по дорученню її чоловік ОСОБА_3. 03 березня 2009 року біля 13 години вона разом з чоловіком на вказаному автомобілі повезли знайомого ОСОБА_7 з міста Славутич, Київської області до міста Ніжина, Чернігівської області на залізничний вокзал, щоб посадити його на поїзд до м.Лисичанськ. Також з ними їхав ще один пасажир на ім'я ОСОБА_12, який також попросився підвезти його на поїзд. За кермом автомобіля був її чоловік, вона сиділа на передньому сидінні пасажира, а ОСОБА_7 та ОСОБА_12 на задньому сидінні. Близько 16 години вони їхали по автодорозі Зруб-Ніжин, Ніжинського району, була світла пора доби, опадів не було, дорожнє покриття було мокре, місцями вкрите снігом. Вони проїхали с.Колесники, ніхто водія не відволікав, всі сиділи тихо. Далі вона побачила, що по зустрічній смузі руху їм назустріч по своїй стороні наближається автомобіль типу «Джип» сірого кольору. Вони їхали зі швидкістю близько 90 км/год і коли зблизились, зустрічний автомобіль на сніговому заметі стало заносити в їх сторону. Водій ОСОБА_3, щоб уникнути зіткнення повернув кермо вправо і автомобіль понесло у правий кювет, після чого він став перекидатись на бік та на дах і так декілька раз перекинувся та зупинився лежачи на правому боці. Далі першим з автомобіля виліз ОСОБА_12, допоміг ОСОБА_3 та їй вилізти з автомобіля і вони побачили, що за автомобілем на землі лежить ОСОБА_7 У ОСОБА_7 були ушкодження на голові і він знаходився в тяжкому стані. Біля місця події зупинились проїжджі автомобілі і водії викликали швидку допомогу. По прибуттю швидкої допомоги її, чоловіка та ОСОБА_7 забрали в лікарню.

Крім вищезазначеного вина підсудного ОСОБА_3 підтверджується матеріалами справи, які були досліджені в судовому засіданні, а саме: протоколом огляду місця події від 03.03.2009 р. в якому зафіксовано сліди юзу коліс автомобіля „CHEVROLET AVEO" державний номерний знак НОМЕР_1, які вказують на те, що автомобіль рухаючись юзом виїхав на праве узбіччя та далі у правий кювет, де перекинувся (том.1,а.с. 10 -16 ); протоколом огляду транспортного засобу від 03.03.2009 р. в якому описано виявлені в автомобілі механічні пошкодження отримані при перекиданні автомобіля (том.1,а.с. 17-18 ); висновком судово-медичної експертизи № 82 від 13.05.2009 р. згідно якого у трупа ОСОБА_7 мали місце тілесні ушкодження у вигляді множинних ран правої верхньої та нижньої кінцівки, ушкодження у вигляді закритої внутрішньочерепної травми, забитої рани обличчя, забитої рани волосяної частини голови, крововиливу в м'які тканини волосяної частини голови, забою головного мозку, закритої травми органів грудної клітки та органів грудної порожнини, закритого перелому 2-го, 3-го, 4-го, 5-го, 6-го, 7-го, 8-го, 9-го ребер по задній пахвинній ліній справа, ушкодження вісцеральної та парієнтальної плеври, тканини середньої долі правої легені. Безпосередньою причиною смерті став забій головного мозку в результаті закритої внутрішньочерепної травми, що підтверджується наявністю забитої рани волосяної частини голови, крововиливу в м'які тканини волосяної частини голови, ділянки субарахноїдального крововиливу, ділянок просякання тканини мозку кров'ю, різким набряком мозкової тканини, ділянками некрозу мозкової тканини. Вищеописані тілесні ушкодження могли виникнути в результаті дії твердих тупих предметів з обмеженою вдаряючою поверхнею, по механізму удару, в тому числі елементів салону легкового автомобіля в момент ДТП, в терміни та за обставин, що викладені в описовій частині постанови ( том.1, а.с. 83 - 91);постановою про приєднання до матеріалів справи речового доказу - автомобіля „CHEVROLET AVEO" д/н НОМЕР_1 (том.1,а.с.31 ); висновком автотехнічної експертизи №164 від 27.04.2009 р. згідно якого в системі рульового керування та робочій гальмівній системі не виявлено несправностей, які б могли привести автомобіль до втрати керування в процесі його руху до ДТП та які б могли вплинути на розвиток даної ДТП в процесі руху автомобіля до пригоди (том.1, а.с.96-99);висновком автотехнічної експертизи № 206 від 25.06.2010 р. згідно якого покази водія автомобіля „CHEVROLET AVEO" д/н НОМЕР_1 ОСОБА_3 в тій частині, що у зустрічному напрямку рухався автомобіль KENGO»зі швидкістю 100 км/год і що він розташовувався на проїзній частині дороги таким чином, що його ліві колеса рухались по осьовій лінії та водій зустрічного автомобіля виїхав на смугу руху, по якій рухався на автомобіль ОСОБА_3, при цьому водій зустрічного автомобіля KENGO»змістився вліво на відстань 1,03 -1,33 м. В момент початку виконання маневра водієм зустрічного напрямку відстань між автомобілями KENGO»та „CHEVROLET AVEO" державний номерний знак НОМЕР_1 складала 60+3,0 м являються технічно неспроможніми. В даній дорожньо-транспортній ситуації водій автомобіля „CHEVROLET AVEO" державний номерний знак НОМЕР_1 ОСОБА_3 повинен був діяти у відповідності з вимогами пунктів 12.1 та 10.1 Правил дорожнього руху. Якщо в процесі руху водій ОСОБА_3 виїхав за межі проїзної частини, де автомобіль перекинувся, то моживо стверджувати, що його дії не відповідали вимогам

вказаних пунктів Правил дорожнього руху України (том.1,а.с.131-133 ); згідно висновку судово-психіатричної експертизи № 360 від 11.08.2010 р. у ОСОБА_3 клінічних ознак розладу психічної діяльності не знайдено, як і не знайдено їх в період інкримінованого йому діяння 03.03.2009 р. приблизно о 16 год., тому в той час він був здатний усвідомлювати свої дії та ними керувати і примусові заходи медичного характеру йому не показані. У ОСОБА_3 з боку його психічного стану перешкод для участі у досудовому та судовому слідстві не знайдено (том.1, а.с. 160-164).

Аналізуючи зібрані по справі докази в їх сукупності, суд вважає, що дії підсудного ОСОБА_3 слід кваліфікувати за ст. 286 ч.2 КК України, як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинили смерть потерпілого ОСОБА_7

При призначенні міри та виду покарання підсудному ОСОБА_3 суд враховує характер та ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, особу винного, який раніше в Україні не судимий, за місцем проживання характеризується позитивно, обставини справи, що пом»якшують покарання - щире каяття та активне сприяння в розкритті злочину, обставин справи, що обтяжують покарання - не встановлено.

З урахуванням викладеного, суд вважає необхідним призначити підсудному ОСОБА_3 покарання у вигляді позбавлення волі, без позбавлення права керувати транспортними засобами, але в силу ст.ст.75,76 КК України, враховуючи, що він в Україні раніше не судимий, щиро кається у вчиненому злочині, активно сприяв в розкритті злочину, за місцем проживання характеризується з позитивної сторони, хворіє рядом захворювань, приходить до висновку про можливість виправлення засудженого без відбуття покарання з випробуванням із встановленням іспитового строку.

По справі Ніжинським міжрайонним прокурором в інтересах Ніжинської центральної міської лікарні заявлений цивільний позов про стягнення з обвинуваченого ОСОБА_3 коштів на відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілого ОСОБА_7 який потерпів від злочину в розмірі 1797 грн. 00 коп. В судовому засіданні прокурор позов підтримав, а підсудний визнав. В судовому засіданні позовні вимоги знайшли своє підтвердження, тому суд вважає можливим позов задовольнити і стягнути із ОСОБА_3 на користь Ніжинської центральної міської лікарні ( р/р № 35422037001777 ГУДК в Чернігівській області, код 02774125 МФО 853592 ) 1797 грн. 00 коп. понесених витрат на стаціонарне лікування ОСОБА_7, який потерпів від злочину ( том.1,а.с.217).

Потерпіла ОСОБА_10 заявила по справі цивільний позов про стягнення з ОСОБА_3 на її користь завдану злочином 17038 грн. 86 коп. матеріальної шкоди та 100000 грн.00 коп. моральної шкоди (том.1 а.с. 45 48). Але згідно актового запису про смерть відділу РАЦС Лисичанського міського управління юстиції Луганської області № 1020 від 03 серпня 2010 року ОСОБА_10 померла ІНФОРМАЦІЯ_3 у віці 73 роки. В судовому засіданні вказаний позов ні ким не був підтриманий. Прокурор вважає необхідним залишити заявлений по справі потерпілою ОСОБА_10 цивільний позов про стягнення матеріальної та моральної шкоди з обвинуваченого ОСОБА_3 без розгляду. Суд важає необхідним заявлений потерпілою ОСОБА_10 цивільний позов про стягнення з ОСОБА_3 17038 грн. 86 коп. матеріальної шкоди та 100000 грн .00 коп. моральної шкоди залишити без розгляду.

Судові витрати по справі 778 грн. 84 коп. вартість проведеної по справі експертизи технічного стану транспортного засобу № 164 від 27.04.2009 року , 1126 грн. 08 коп. вартість проведеної по справі автотехнічної експертизи № 206 від 25.06.2010 року, а всього в загальній сумі 1904 грн. 92 коп. підлягає стягненню з підсудного ОСОБА_3 на користь держави ( том.1, а.с.95-99. 130- 133 ).

Речові докази по справі : автомобіль „CHEVROLET AVEO" державний номерний знак НОМЕР_1 , який зберігається на майданчику тимчасового утримання транспортних засобів Ніжинського МВ УМВС - повернути ОСОБА_3, проживаючому АДРЕСА_2 ( а.с.31).

Керуючись ст.ст. 323,324 КПК України, суд

З А С У Д И В :

Визнати ОСОБА_3 винним за ст. 286 ч.2 КК України і призначити йому покарання :

- за ст. 286 ч. 2 КК України призначити покарання 4 (чотири) роки

позбавлення волі, без позбавлення права керувати транспортними

засобами.

На підставі ст. ст. 75, 76 КК України звільнити засудженого ОСОБА_3 від відбуття призначеного судом покарання з випробуванням з іспитовим строком 2 / два / роки з виконанням покладених на нього судом обов»язків :

-не виїзджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу кримінально- виконавчу інспекції.

- повідомляти кримінально-виконавчої інспекцію про зміну місця свого проживання і роботи.

- з»являтись для реєстрації в кримінально- виконавчу інспекцію в установлені ними дні.

Міру запобіжного заходу засудженому ОСОБА_3 залишити попередню підписку про невиїзд з постійного місця проживання до вступу вироку в законну силу.

Стягнути із ОСОБА_3 на користь Ніжинської центральної міської лікарні ( р/р № 35422037001777 ГУДК в Чернігівській області, код 02774125 МФО 853592 ) 1797 ( одна тисяча сімсот дев»яносто сім) грн. 00 коп. понесених витрат на стаціонарне лікування ОСОБА_7, який потерпів від злочину .

Цивільний позов потерпілої ОСОБА_10 про стягнення матеріальної і моральної шкоди - залишити без розгляду.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави судові витрати по справі 778 грн. 84 коп. вартість проведеної по справі експертизи технічного стану транспортного засобу № 164 від 27.04.2009 року , 1126 грн. 08 коп. вартість проведеної по справі автотехнічної експертизи № 206 від 25.06.2010 року, а всього в загальній сумі 1904 ( одна тисяча дев»ятсот чотири ) грн. 92 коп.

Речові докази по справі : автомобіль „CHEVROLET AVEO" державний номерний знак НОМЕР_1, який зберігається на майданчику тимчасового утримання транспортних засобів Ніжинського МВ УМВС - повернути ОСОБА_3, проживаючому АДРЕСА_2.

Контроль за поведінкою засудженого ОСОБА_3 здійснювати Славутицьким МВ КВІ за місцем його проживання .

Апеляція на вирок суду може бути подана до апеляційного суду Чернігівської області на протязі 15 / п»ятнадцяти/ діб з дня проголошення вироку.

Суддя