Вирок № 17382924, 26.07.2011, Старосамбірський районний суд Львівської області

Справа № 1-71/11

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 липня 2011 року м.Старий Самбір

Старосамбірський районний суд Львівської області

у складі головуючої судді Ніточко Л.Й.,

при секретарі Борковській Н.М.,

з участю прокурора Гошовського М.В.,

потерпілого ОСОБА_1,

захисника ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні залу суду в місті Старий Самбір кримінальну справу про обвинувачення ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя АДРЕСА_1 громадянина України, українця, непрацюючого, з професійно-технічною освітою, неодруженого, призовника строкової військової служби, судимості немає - у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.15- ч.1 ст.115 КК України,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_3 13 квітня 2010 року о 21 годині 00 хвилин, перебуваючи в стані алкогольного спяніння, з метою вбивства у зв"язку з неприязними відносинами, які попередньо виникли цього ж дня о 20 годині 40 хвилин з ОСОБА_1 щодо зустрічей ОСОБА_3 з ОСОБА_4, зайшов до вітальні житлового будинку АДРЕСА_2 належить ОСОБА_5, і з метою заподіяння смерті ОСОБА_1 схопив його ззаду лівою рукою за шию, а правою рукою умисно наніс один удар в живіт рукою, в якій знаходився ніж. Тоді ОСОБА_1 став чинити опір, і хотів вирватись, але ОСОБА_3, продовжуючи свої злочинні дії з метою здійснити свій злочинний намір - вчинення вбивства, наніс другий удар ножем у спину ОСОБА_1, заподіявши йому тяжкі тілесні ушкодження, які небезпечні для життя в момент заподіяння. Однак свого злочинного наміру не довів до кінця, так як потерпілий ОСОБА_1 вчинив опір і даний конфлікт став припиняти ОСОБА_5.

Підсудний ОСОБА_3 в інкримінованому йому замаху на вбивство, тобто в замаху на умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині, винуватим себе визнав повністю, дав правдиві свідчення, жалкував про вчинене, негативно оцінив злочин, вважає, що повинен нести відповідальність, та суду пояснив, що 13 квітня 2010 року біля 21 години, в будинку ОСОБА_5, у вітальній кімнаті, коли ОСОБА_1 дивився телевізор, схопив його ззаду лівою рукою за шию, а правою рукою наніс йому один удар в живіт рукою, в якій знаходився ніж. Тоді ОСОБА_1 став чинити опір, і хотів вирватись, але він наніс другий удар ножем у спину, після цього ОСОБА_5 відтягнув його від потерпілого. Ніж він взяв непомітно для потерпілого і ОСОБА_5, які сиділи і дивилися телевізор, із шухляди кухонної шафи, біля якої стояв, неподалік, декілька хвилин, після того як увійшов другий раз до хати. Він був злий на потерпілого, так як він перед тим, цього ж дня, коли пили горілку у будинку ОСОБА_5, приблизно 20 години 30 хвилин, викликав його на вулицю та сварив його за те, що він зустрічається з ОСОБА_4, першим наніс йому удар в обличчя, копнув в спину, але він також ОСОБА_1 наносив удари руками і ногами по тілу, обидва падали на землю, їх розірвав ОСОБА_6. Просив його суворо не карати, не позбавляти його волі, обіцяв більше не вчиняти злочину, просив неодноразово вибачення у потерпілого за вчинений злочин.

Крім визнання підсудним вини в скоєному злочині, його вина підтверджується показами потерпілого, свідків, а також документами, що є у справі, які були досліджені у судовому засіданні.

Потерпілий ОСОБА_1, шваґер підсудного, в судовому засіданні показав, що 13.04.2010 року біля 20 години він зайшов в житловий будинок до двоюрідного брата ОСОБА_5 по сигарети, він його у вітальній кімнаті пригостив горілкою, через 10-15 хвилин прийшов ОСОБА_6, якого також пригостили грілкою, а ще через 10-15 хвилин прийшов ОСОБА_3, якого також запросили до столу і пригостили горілкою. У нього з ОСОБА_3 повелася розмова, щоб він не приходив і не приводив до хати до ОСОБА_5, який проживає в будинку один, ОСОБА_4, не розпивали в будинку горілку, оскільки по селу пішли недобрі слухи, після того, як він це йому сказав, то розмова їх переросла у сварку, а в подальшому він особисто викликав ОСОБА_3 на вулицю, вони обидва вийшли на подвір"я, де дальше сварилися і він перший наніс удар рукою підсудному в обличчя, від якого він впав, та копнув його ногою в спину, підсудний також наносив йому дари руками і він також падав на землю, їх розірвав ОСОБА_6, конфлікт між ними тривав біля 10-ти хвилин. Після цього ОСОБА_6 забрав ОСОБА_3 і пішов з ним в напрямку своїх домівок, а він зайшов в будинок ОСОБА_5 та присів собі на стільчик біля кухонної шафи та разом з ОСОБА_5 дивився телевізор. Коли вдруге зайшов підсудний, то він цього не бачив і не чув, можливо через 15-20 хвилин. Розмови чи сварки між ними не було. ОСОБА_3 лівою рукою схопив його ззаду за шию, а правою рукою взяв ніж із шухляди кухонної шафи і наніс йому ним перший удар в живіт, а коли він почав вириватись від нього, то він наніс йому другий удар ножем у спину,після цього ОСОБА_5 забрав ОСОБА_3 від нього, при цьому підсудний ОСОБА_5 не чинив опір. Вважає, що причиною нанесення підсудним йому ножових поранень, стало продовження першого конфлікту між ними, тобто бійки, яка була на вулиці із-за ОСОБА_4.Оскільки підсудний вибачився перед ним, відшкодував йому заподіяну шкоду, то він до нього немає жодних претензій,йому все прощає, просив його суворо не карати, не позбавляти волі.

Покази ОСОБА_1 не викликають сумніву у їх істинності, оскільки він претензій до ОСОБА_3 не має, щодо обрання йому міри покарання, то просить його не позбавляти волі, його покази є послідовними, не суперечливими, показань своїх не змінював та дав вичерпні відповіді на всі запитання учасників судового процесу. Крім цього, покази ОСОБА_1 підтверджуються також показами свідків, іншими доказами

Свідок ОСОБА_5 в судовому засіданні показав, що потерпілий є його двоюрідним братом, а жінка потерпілого є рідною сестрою підсудного, а також, що 13.04.2011 року біля 20 години до нього додому прийшов ОСОБА_1, який хотів покурити, він його запросив до столу, вони з ним випили по 50 грам горілки, а через 5-10 хвилин зайшов ОСОБА_6, а за ним через короткий час зайшов ОСОБА_3, якого також було запрошено до столу і налито 50 грам горілки. ОСОБА_3 про щось розмовляв з потерпілим, а він дивився телевізор, бачив, як вони через 5 хвилин обидва вийшли на вулицю поговорити, за пару хвилин за ними вийшов ОСОБА_6, а до десяти хвилин в дім повернувся ОСОБА_1, який сказав йому, що побився на подвір"ї з ОСОБА_3, що ОСОБА_6 з ОСОБА_3 пішли в напрямку житлового будинку підсудного. Він разом з ОСОБА_1 у вітальній кімнаті сиділи і дивилися телевізор, ОСОБА_1 сидів на стільчику біля кухонного шкафу, спиною до дверей. Через 20-30 хвилин зайшов у кімнату-вітальню ОСОБА_3, став собі біля кухонної шафи (креденса), неподалік дверей, так стояв до півгодини, дивився телевізор, з ніким не розмовляв, ніхто з ним не сварився, ніхто його не ображав, думає, що потерпілий не чув, як зайшов підсудний, оскільки був включений телевізор. Підсудний непомітно витягнув з шухляди кухонної шафи (креденса) ніж, він не бачив, як підсудний наносив потерпілому перший удар ножем у живіт, почув тільки як потерпілий йойкнув та пригнувся від болю, а вже коли підсудний наносив ножем другий удар правою рукою потерпілому у спину, який вже стояв, то він підійшов до них та забрав підсудного від потерпілого, підсудний вибіг з хати на вулицю. На цей час надійшов в будинок ОСОБА_6, вони з ним у двох поклали потерпілого на ліжко, потерпілий був у крові. Першою до будинку прибігла мати підсудного та його сестра. ОСОБА_6 ходив по маму потерпілого, яка викликала швидку та міліцію.

Свідок ОСОБА_7, мати потерпілого, в судовому засіданні показала, що у квітні 2010 року, точну дату не пам"ятає, десь біля 21 години 30 хвилин, до неї прибіг ОСОБА_6 і її повідомив про те, що ОСОБА_3 наніс ножові поранення її сину, що треба викликати " швидку", через 10 хвилин вона вже була у будинку ОСОБА_5, її син лежав на ліжку, в будинку вже була мати підсудного та ОСОБА_8, сестра підсудного. Охарактеризувала підсудного з позитивної сторони, просила його суворо не карати, так як нічого страшного не сталося, її син з підсудним помирилися, вони обидва є шваґрами.

Свідок ОСОБА_9, мати підсудного, яка в судовому засіданні спочатку відмовилася давати покази щодо свого сина, а в подальшому просила суд її допитати та погодилася дати покази щодо причини конфлікту, який виник між підсудним та потерпілим 13.04.2011 року, та суду показала, що її син на протязі трьох років зустрічався з ОСОБА_4, яка є її близькою родичкою - двоюрідною сестрою, у будинку ОСОБА_5, їй було стидно перед односельчанами, оскільки все село про це говорило, вона навіть билася з нею, сина просила, щоб вони не продовжували ніяких близьких стосунків між собою, але це не допомагало. Попросила також свого зятя, тобто потерпілого, щоб поговорив з ним, але ця розмова закінчилася бійкою між ними на вулиці та нанесенням її сином ножових поранень потерпілому в будинку ОСОБА_5. З протоколу допиту свідка ОСОБА_9, оголошеного та перевіреного в судовому засіданні (а.с.77), відомо, 13.04.2010 року її син ОСОБА_3 пішов до будинку ОСОБА_5, де через дві години повернувся побитим, та сказав їй, щоб вона йшла до ОСОБА_5, бо йому погано. Коли прийшла, то побачила, що ОСОБА_1 лежав на ліжку і весь був у крові, бачила одну рану в ділянці живота, а другу рану в ділянці спини.

З показів свідка ОСОБА_6 відомо, що 13.04.2010 року, біля 20 години, у будинку ОСОБА_5, коли він вже був, а також ОСОБА_1, та вже встигли випити по 50 грам горілки, до будинку ОСОБА_5 прийшов ще і ОСОБА_3, якого також запросили до столу та налили 50 грам горілки. Під час його розмови з ОСОБА_5 потерпілий з підсудним про щось перемовились і вийшли на подвір"я. Через декілька хвилин він також вийшов за ними на подвір"я і побачив їх двох на землі, вони билися, він їх розтягнув, ОСОБА_1 пішов в будинок ОСОБА_5, а він з ОСОБА_3 в напрямку їхніх домівок. Пройшовши 50 метрів і підійшовши до потічка, ОСОБА_3 помився водою та сказав йому, що повертається до будинку ОСОБА_5 за своєю курточкою. Він йому радив не йти туди, але він був злий і його не послухав. Пройшло 15-20 хвилин з того часу, як відбулася бійка на подвір"ї між потерпілим і підсудним і як вони знову підійшли до будинку ОСОБА_5. ОСОБА_3 сказав, щоб він його почекав на вулиці, а сам увійшов в будинок. Він його чекав біля 15-ти хвилин, тоді вирішив зайти в будинок ОСОБА_5. Коли увійшов у вітальню будинку, то побачив, що підлога була у крові, а потерпілий присів на колінах біля ліжка, теж був у крові. Підсудного в будинку вже не було. Він разом з ОСОБА_5 положили потерпілого на ліжко і він йому надавав допомогу, а потім побіг за матір"ю потерпілого і повернувся з нею, а також мама потерпілого дзвонила у міліцію та на "швидку".

Заявою ОСОБА_1 (а.с.69) від 19.04.2010 року, в якій він просить прийняти міри до ОСОБА_3, який 13.04.2010 року в с. Комарники Турківського району у житловому будинку ОСОБА_5 почав його бити та наніс йому два ножові поранення в область живота та спини.

Протоколом (а.с.5-8), схемою та фототаблицею до нього (а.с.9,10-14), з яких відомо, що 14.04.2010 року оглядався будинок № 156 ОСОБА_5, який знаходиться по АДРЕСА_2 На дверях, які ведуть у вітальню кімнату будинку, з внутрішньої сторони, є плями сіро-бурого кольору, схожі на кров. Такі ж плями є і на порозі цих дверей,на підлозі, на одіялі та на простині, які є на ліжку, яке знаходиться з правої сторони від дверей. З лівої сторони від дверей знаходиться кухонна шафа (кухонний набір), яка має шухляди та тумбочки, які також мають плями, похожі на кров, з однієї із шухляд було вилучено ніж, на якому теж були аналогічні плями, похожі на кров, з вітальні була вилучена джинсова курточка підсудного, яка знаходилася на стільчику.

Протоколами (а.с.31,34), з яких вбачається, що 14.04.2011 року у ОСОБА_3 було вилучено джинсові штани та чорну кофту на довгий рукав, у ОСОБА_1 джинсові штани, футболку та світер.

Висновками (а.с.80-85, 97-99), з яких відомо, що на ножі, джинсовій куртці, джинсових штанах виявлено сліди крові. Виявлена кров може походити і від ОСОБА_1. Ніж виготовлений заводським способом, являється кухонним ножем господарсько-побутового призначення, до холодної зброї не відноситься.

Висновком (а.с.42), з якого відомо, що у ОСОБА_3 маються легкі тілесні ушкодження, які могли утворитися 13.04.2010 року.

Висновком (а.с.89-91) встановлено, що ОСОБА_3 психічним захворюванням не страждає, може усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними. В період інкримінованих йому дій він також психічним захворюванням не страждав і не перебував у стані будь-якого хворобливого розладу психічної діяльності, міг усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними. Застосування примусових заходів медичного характеру не потребує. З урахуванням індивідуально-психологічних особливостей та рівня розумового розвитку здатний правильно оцінювати обставини та правильно розуміти і давати оцінку виниклим подіям, що мають значення у справі та давати щодо них правильні показання.

Висновком експерта (а.с.44-45), з якого вбачається, що у ОСОБА_1 виявлено: проникаюче ножове поранення черевної стінки з пошкодженням тонкого та товстого кишківника; проникаюче ножове поранення грудної клітки ззаду, гемопневмоторакс. Дані тілесні ушкодження могли утворитися 13.04.2010 року від дії гострого предмету, можливо, при ударах ножем, відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, так як в момент спричинення являли загрозу для життя.

Висновки експерта не викликають сумніву, так як є мотивовані, кваліфіковані, відповідають обставинам справи, підтверджуються дослідженими об'єктивними доказами.

Протоколом відтворення обстановки та обставин події та фототаблицями (а.с. 57-60, 61-65), із якого вбачається, що на відтворенні 17.04.2010 року ОСОБА_3 на місці показав та розказав про обставини події злочину. З даного задокументованого документу суд бере до уваги покази ОСОБА_3 тільки в частині того, де було вчинено злочин, коли, кому було нанесено ножові поранення, яким знаряддям, у яку ділянку тіла та хто з громадян при цьому знаходився. Інші покази ОСОБА_3, які стосуються механізму нанесення ножових поранень та його твердження, що причиною, із-за якої він повернувся в будинок ОСОБА_1, була його джинсова курточка, яку він залишив, що коли він увійшов у вітальню кімнату, то ОСОБА_1, тримаючи у руках ніж, обзивав його різними нецензурними та образливими словами, суд вважає неправдивими, направленими на захист своїх інтересів з метою уникнення належного покарання за вчинений злочин, так як вони спростовуються зібраними по справі доказами, наведеними вище у вироку, не довіряти яким у суду немає підстав.

Досліджені докази не викликають сумніву у їх достовірності, так як по суті співпадають, не суперечать один одному, взаємно підтверджуються, здобуті і закріплені у встановленому законом порядку, є об'єктивними, а тому суд їх визнає достовірними і такими, що відповідають дійсності.

Оцінюючи докази в їх сукупності, суд вважає, що вина підсудного ОСОБА_3 доведена повністю у замаху на умисне вбивство, тобто, у замаху на умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині, однак, злочин не довів до кінця, так як йому потерпілий вчинив опір, та ОСОБА_5 даний конфлікт припинив відтягнув підсудного від потерпілого, тому ці його дії слід кваліфікувати за ч.2 ст.15 - ч.1 ст.115 КК України. У даному злочині відсутні кваліфікуючі ознаки.

Обираючи покарання винному, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, який є особливо тяжким злочином, внаслідок чого наступили тяжкі наслідки, особу винного, який посередньо характеризується по місцю проживання (а.с.129, характеристика від 11.07.2011 року долучена до справи), його та його матері хворобливий стан здоров"я (виписка, довідка до акта огляду МСЕК та пенсійне посвідчення долучені до справи), вперше притягається до кримінальної відповідальності (а.с.128), не займався суспільно-корисною працею.

Обставинами, які помякшують покарання ОСОБА_3, суд визнає вчинення ним злочину вперше, щире каяття, добровільне відшкодування потерпілому матеріальної та моральної шкоди.

Обставиною, яка обтяжує покарання підсудного, суд визнає вчинення ним злочину у стані алкогольного сп'яніння.

При таких обставинах, та, беручи до уваги: те, що підсудний з потерпілим помирився; потерпілий його простив; прохання потерпілого не позбавляти волі підсудного, суд вважає, що до ОСОБА_3 слід обрати мінімальне покарання, передбачене санкцією ч.1 ст.115 КК України, яке є необхідним і буде достатнім покаранням для його виправлення та попередження нових злочинів.

Речові докази ніж, дві пари джинсових штанів, светр, дві пари футболок та джинсову куртку, які зберігалися при справі (а.с.106), на виконання вироку Турківського районного суду від 30.08.2010 року працівниками суду 16 вересня 2010 року знищено, про що свідчить акт Турківського районного суду Львівської області від 16 вересня 2010 року (долучений до справи).

Згідно з ч.1 ст.93 КПК України судові витрати, що складаються із вартості за проведення експертиз (а.с.80,97) 751 (сімсот п"ятдесят однієї) гривні 20 копійок, стягнути з ОСОБА_3 в користь науково-дослідного експертно-криміналістичного центру ГУМВС України у Львівській області.

Відповідно до ст. 1206 ЦК України витрати, понесені Турківською центральною лікарнею з 14.04.2010 року по 24.04.2010 року на лікування потерпілого ОСОБА_1, які підтверджуються довідкою (а.с.56), стягнути із підсудного сумі 209 гривень 40 копійок на користь місцевого бюджету.

А тому, керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд

З А С У Д И В:

ОСОБА_3 визнати винним за ч.2 ст.15 - ч.1 ст.115 КК України та обрати йому міру покарання 7 ( сім) років позбавлення волі.

Початок строку відбуття покарання ОСОБА_3 рахувати з часу його затримання з 14 квітня 2011 року.

Запобіжний захід ОСОБА_1тримання під вартою, залишити до вступу вироку у законну силу.

Стягнути з ОСОБА_3 751 (сімсот п"ятдесят одну) гривню 20 копійок за проведення експертиз в користь науково-дослідного експертно-криміналістичного центру ГУМВС України у Львівській області, який знаходиться за адресою: 79007, м. Львів, пл. Генерала Григоренка, 3, а саме: - 450 (чотириста п"ятдесять) гривень 72 копійки, які перерахувати на рахунок ГУДК у Львівській області: 31259272210042, МФО 825014 ЄДРПОУ 25575150 , призначення платежу " за експертизу" № 3/521 від 17.05.2010 року; - 300 (триста) гривень 48 копійок, які перерахувати на рахунок ГУДК у Львівській області: 35221003000808, МФО 825014 ЄДРПОУ 25575150 , призначення платежу " за експертизу" № 7 від 29.05.2010 року.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь місцевого бюджету відшкодування витрат за лікування потерпілого у Турківській центральній районній лікарні в сумі 209 (двісті дев"ять) гривень 40 копійок.

На вирок суду може бути подана апеляція до апеляційного суду Львівської області через Старосамбірський районний суд Львівської області на протязі 15-ти діб з моменту його оголошення, а засудженому, який перебуває під вартою, - в той же строк з моменту вручення йому копії вироку.

Суддя