Вирок № 17373918, 14.07.2011, Путивльський районний суд Сумської області

Справа № 1-90/11

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14.07.2011 року Путивльський районний суд Сумської області

в особі : головуючого - судді Толстого О.О.

при секретарі Лавринець О.М.

з участю : прокурора Літвінової Т.М.

потерпілої ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Путивль кримінальну справу за обвинуваченням:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки с. Латишовка Путивльського району Сумської області, громадянки України, освіта професійно-технічна, не заміжньої, не працюючої, мешканки АДРЕСА_1, раніше не судимої,

у скоєнні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України,

ВСТАНОВИВ:

21.05.2011 року підсудна ОСОБА_2 вчинила злочин проти власності за наступних обставин.

Зазначеного дня, близько 22-ї години, ОСОБА_2 вступила в попередню змову з особою, справа відносно якої виділено в окреме провадження, на вчинення крадіжки з господарства ОСОБА_1, розташованого по АДРЕСА_2, з корисливих мотивів.

Реалізуючи свій злочинний намір, вони прийшли до вказаного господарства, де ОСОБА_2 залишилась на вулиці спостерігати за навколишньою обстановкою, а особа, справа відносно якої виділено в окреме провадження, шляхом вільного доступу проникла до житлового будинку вказаного господарства, звідки таємно, умисно, з корисливою метою викрала жіночі туфлі вартістю 5 грн., алюмінієву сковороду вартістю 53 грн., мобільний телефон марки «Samsunq X 600» з сім - картою віртуального оператора МТС вартістю 60 грн., дитячу сорочку вартістю 25 грн., дитячу майку вартістю 3 грн., дитячі штани вартістю 5 грн., кулькову ручку вартістю 1 грн., жіночий бюстгальтер вартістю 5 грн., жіночу сумку вартістю 54 грн., інші речі, які для потерпілої не представляють цінності.

В подальшому викраденим розпорядились на власний розсуд, чим заподіяли потерпілій ОСОБА_1 матеріальну шкоду на загальну суму 211 грн.

Підсудна ОСОБА_3 вину свою в інкримінованому злочині визнала повністю та суду підтвердила, що 21.05.2011 р. близько 22-ї год. її знайома ОСОБА_4 запропонувала їй вчинити крадіжку з будинку ОСОБА_1, що знаходився по АДРЕСА_2, повідомивши, що там відкриті двері, а господарі пяні. Вона погодилася. При цьому залишилась на вулиці щоб спостерігати за вулицею, а ОСОБА_4 тим часом пішла до будинку, з якого винесла якийсь одяг та жіночу сумку. Після чого все викрадене вони принесли до неї. Серед викраденого виявився дитячий одяг, жіночій бюстгальтер і туфлі, мобільний телефон та інше зазначене у обвинувальному висновку майно, кількість і вартість якого нею не заперечуються. Наступного дня частина цього майна була вилучена у неї працівниками міліції, яким вона зізналась у крадіжці.

Оскільки такі показання підсудної відповідають фактичним обставинам справи, які ніким з учасників процесу не оспорюються, сумнівів в правильності розуміння останніми змісту цих обставин, добровільності та істинності їх позицій у суду немає, тому обмеживши дослідження доказів у справі допитом підсудної і оголошенням характеризуючих матеріалів, суд приходить до висновку про доведеність її вини у вчиненні цього злочину.

Злочинні дії підсудної суд кваліфікує за ч. 3 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка) вчинена за попередньою змовою групою осіб та поєднана з проникнення в житло.

При призначенні покарання суд враховує ступень тяжкості вчиненого злочину, особу винної, обставини, що обтяжують та помякшують їх покарання.

Підсудна раніше не судима, має постійне місце проживання, де характеризуються позитивно, незаміжня, не працює, на обліку у лікаря психіатра та нарколога не перебуває, утримує двох малолітніх дітей.

Щире каяття і вчинення злочину вперше, суд визнає за обставини, які помякшують її покарання. Обставин, які обтяжують покарання, суд не вбачає.

З урахуванням викладеного в сукупності, суд приходить до висновку про призначення підсудній покарання у виді позбавлення волі в межах санкції ч. 3 ст. 185 КК України, але беручи до уваги наявність у неї 2 малолітніх дітей, постійного місця проживання, помякшуючі обставини, і позицію потерпілої, яка просила не призначати їй суворого покарання, вважає можливим її виправлення та попередження вчинення нових злочинів без ізоляції від суспільства із застосуванням звільнення від призначеного покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК.

Міру запобіжного заходу до вступу вироку в законну силу підсудній залишити попередню.

Речові докази по справі, які зберігаються у потерпілої (а.с. 61) слід дозволи їй використовувати на свій розсуд.

Підлягають покладенню на ОСОБА_2 половина вартості судових витрат з проведення товарознавчої експертизи.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України, суд

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_2 визнати винною у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, призначивши покарання у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки.

На підставі статей 75,76 КК України звільнити її від відбування цього покарання з випробуванням з іспитовим строком 2 (два) роки та покласти такі обовязки : не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої інспекції; повідомляти органи кримінально-виконавчої інспекції про зміну місця проживання або роботи; періодично з'являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої інспекції.

Речові докази по справі, які зберігаються у потерпілої ОСОБА_1 дозволи їй використовувати на свій розсуд.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Науково-дослідного експертного - криміналістичного центру при УМВС України в Сумській області (код ЄДРПОУ 25574892, р/р 31256272210011 банк ГУДК України в Сумській області, МФО 827013, код класифікації доходів 25010100) 140,64 (сто сорок гривень шістдесят чотири копійки) грн. судових витрат з проведення товарознавчої експертизи.

Міру запобіжного заходу до вступу вироку в законну силу ОСОБА_2 залишити попередню - підписка про невиїзд.

На вирок може бути подана апеляція до апеляційного суду Сумської області через Путивльський районний суд протягом 15 діб з моменту його проголошення всіма учасниками процесу.

Суддя: підпис

Копія вірна:

Суддя

Путивльського районного суду О.О. Толстой