Рішення № 1734929, 10.06.2008, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

10.06.08 р. Справа № 2/113

Суддя господарського суду Донецької області Мартюхіна Н.О.

при секретарі судового засідання Трубачевій А.О.

розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “Краматорськтеплоенерго” м. Краматорськ

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Завод “Проммаш” м. Краматорськ

про стягнення заборгованості у сумі 17454,30 грн.

За участю

представників сторін:

від позивача: Плахоніна Н.О. за довір.

від відповідача: не з’явився

СУТЬ СПОРУ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю “Краматорськтеплоенерго” м. Краматорськ звернувся до господарського суду Донецької області позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “Завод “Проммаш” м. Краматорськ про стягнення заборгованості в сумі 17454,30 грн., з яких 8571,22 грн. – сума основного боргу, 863,67грн. – інфляційна складова, 65,38грн. – 3% річних, 7954,03грн. – пеня.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на невиконання відповідачем умов договору на відпуск теплової енергії № 389 від 01.01.2007р., акти-рахунки.

Відповідач явку свого представника у судове засідання не забезпечив відзив на позовну заяву не надав, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення від 10.06.2008р. № 02-62/11868.

З урахуванням цих даних, суд вважає належним виконання обов’язку щодо повідомлення відповідача про вчинені судом процесуальні дії та можливим розглянути спір, згідно ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, за наявними в справі матеріалами. До того ж, згідно ст. 59 ГПК України, надання відзиву на позов є правом відповідача.

Приймаючи до уваги вищенаведені обставини, з огляду на достатність представлених матеріалів, справа розглянута згідно зі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи та дослідивши надані докази, суд ВСТАНОВИВ:

01.01.2007р. між Товариством з обмеженою відповідальністю “Краматорськтеплоенерго” (теплопостачальна організація) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Завод Проммаш” (Споживач), був укладений договір № 389 купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді.

За цим договором Теплопостачальна організація зобов’язується продати вчасно та відповідної якості теплову енергію в гарячій воді, а Споживач зобов’язується прийняти та своєчасно оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) в терміни, передбачені цим договором.

Пунктом 3.2.1. договору встановлено, що споживач теплової енергії зобов’язується виконувати умови належного оформлення актів-рахунків та порядок оплати спожитої теплової енергії в обсягах і в терміни які передбачені Договором.

Згідно до п. 4.2.1., 4.2.4. Теплопостачальна організація зобов’язується забезпечувати постачання теплової енергії Споживачу відповідної якості в обсягах згідно з Договором. Повідомляти Споживача письмово про зміну тарифів.

Відповідно до п. 5.1. договору облік споживання теплової енергії проводиться за приладами обліку або розрахунковим способом.

Споживач, що має прилади обліку, раз на місяць подає до Теплопостачальної організації письмовий звіт про фактичне споживання теплової енергії, в терміни, передбачені в додатку 1 до цього договору, який може бути проконтрольований Теплопостачальною організацією (п. 5.3. договору).

Пунктом 5.5. договору визначено, що в разі відсутності приладів обліку або виходу його з ладу – кількість теплової енергії, що відпущена Споживачу, визначається Теплопостачальною організацією розрахунковим методом з урахуванням фактичного часу споживання теплової енергії, фактичної температури зовнішнього та внутрішнього повітря, а також температури мережної води в подавальному трубопроводі.

Розділом 6 “Прядок розрахунків” договору визначено, що розрахунки за теплову енергію та мережну воду, що споживається, проводиться виключно в грошовій формі відповідно до встановленого тарифу. Не грошова форма розрахунків потребує додаткового письмового узгодження. Розрахунковим періодом є календарний місяць. Оплата виконується на підставі актів-рахунків (рахунків), які направляються належним чином Споживачеві Теплопостачальною організацією, а трьохденний календарний термін з моменту отримання акту-рахунку. Акти-рахунки є підтвердженням кількості відпущеної теплової енергії, та мають бути оформлені споживачем на протязі 3-х календарних днів з дня отримання їх від Теплопостачальної організації.

Згідно до п. 7.2.5. договору споживач несе відповідальність за ухилення від виконання зобов’язання по актам-рахункам за теплову енергію, а також за їх несвоєчасне оформлення відповідно до п. 6.3. Договору Споживач сплачує Теплопостачальній організації пеню в розмірі 1% належної до сплати суми за кожний день прострочення у відповідності з Законом України “Про відповідальність суб’єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання прибуденкових територій”, № 686 – ХІY від 20.05.1999р.

Позивачем за надання послуг з опалення були виставлені рахунки, які додані до матеріалів справи від 30.04.2008р. на суму 133,43грн., від 30.11.2007р. на суму 1848,13грн., від 31.12.2007р. на суму 2492,04грн., від 3.01.2008р. на суму 4818,88грн., від 29.02.2008р. на суму 1497,73грн., від 31.03.2008р. на суму 2121,18грн., а всього на загальну суму 12911,39грн.

Зазначені рахунку були вручені відповідачу на руки, про що свідчать відмітки на актах рахунках, що додані до матеріалів справи.

Відповідач умови договору виконав частково, за отриману теплову енергію розрахувався в сумі 4340,17грн. у зв’язку з чим за відповідачем за період з січня 2008р. по квітень 2008р. рахується заборгованість в розмірі 8571,22грн.

Відповідач доказів погашення суми боргу в розмірі 8571,22 грн. не представив.

Згідно вимог ст.ст. 525, 615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов’язання і одностороння зміна умов договору не допускаються.

Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст.526 ЦК України),

Зобов’язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст.599 ЦК України).

Аналогічні положення щодо виконання зобов’язань містить Господарський кодекс України. Згідно ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Щодо вимог позивача про стягнення пені в розмірі 7954,03грн., які нараховані позивачем згідно пункту 7.2.5. договору за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань за період з 14.12.2007р. по 13.01.2008р., з 18.01.2008р. по 24.02.2008р., з 12.02.2008р. по 20.05.2008р., з 17.03.2008р. по 20.05.2008р., з 15.04.2008р. по 20.05.08р., з 12.05.2008р. по 20.05.2008р., то суд виходить з наступного.

Згідно із статтею 627 ЦК України сторони вільні в укладанні договору, виборі контрагента та визначення умов договору з врахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Умовами договору № 110-01, а саме п. 7.2.5. сторони домовилися що в разі не оплати рахунку в строк визначений договором Споживачу – суб’єкту підприємницької діяльності нараховується пеня в відповідності з Законом України “Про відповідальність суб’єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги” № 686-ХІV від 20.05.1999р. в розмірі 1% за кожен день прострочки.

Крім того необхідно зазначити що ч. 1 ст. 231 ГК України встановлено що законодавством щодо окремих видів зобов’язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається.

З огляду на вказане перевіривши розрахунок пені, суд вважає, що позовні вимоги позивача про стягнення пені в розмірі 7954,03грн. за період з 14.12.2007р. по 13.01.2008р., з 18.01.2008р. по 24.02.2008р., з 12.02.2008р. по 20.05.2008р., з 17.03.2008р. по 20.05.2008р., з 15.04.2008р. по 20.05.08р., з 12.05.2008р. по 20.05.2008р. обґрунтовані, доведені належним чином та підлягають задоволенню.

Крім того позивач просить стягнути з відповідача індекс інфляції в розмірі 863,67грн. за період з листопада 2007р. по квітень 2008р. та 3% річних в розмірі 65,38грн. за період з 14.12.2007р. по 20.05.2008р., то суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши розрахунок пені, 3% річних та інфляційної складової суд вважає, його арифметично вірно, а вимоги такими, що підлягають задоволенню.

З огляду на викладене, враховуючи наявні в матеріалах справи докази, порушення відповідачем зобов’язань за договором, суд вважає, позовні вимоги обґрунтованими доведеними належним чином та такими, що підлягають задоволенню.

Судові витрати підлягають розподілу в порядку, що передбачений ст.49 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі викладеного, керуючись Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, Законом України “Про відповідальність суб’єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за споживані комунальні послуги та утримання прибудинкових територій”, ст. ст. 22, 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82 – 85 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю “Краматорськтеплоенерго” м. Краматорськ до Товариства з обмеженою відповідальністю “Завод “Проммаш” м. Краматорськ про стягнення 17454,30 грн. – задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Завод “Проммаш” (84333, Донецька область, м. Краматорськ, вул. Румянцева, 6, п/р 26006235030861 в філії Укрсоцбанку м. Краматорськ, МФО 334486, ЄДРПОУ 23027177) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Краматорськтеплоенерго” (84320, Донецька область, м. Краматорськ, вул. Беляева, 113, п/р № 26009060110331 в Краматорській філії КБ “ПриватБанк”, МФО 335548, ЄДРПОУ 34657789) заборгованість в розмірі 8571,22грн., пеню в розмірі 7954,03грн., інфляційну складову в розмірі 863,67грн., 3% річних в розмірі 65,38грн., витрати по сплаті державного мита в розмірі 174,54грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 118 грн.

Рішення суду набуває законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Рішення суду може бути оскаржене через господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом десяти днів з дні прийняття рішення або в касаційному порядку протягом одного місяця з дні набрання рішенням законної сили.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя