Рішення № 17345450, 05.07.2011, Харцизький міський суд Донецької області

Справа № 2-179/2011р

(№ 2-13369/2010р)

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

5 липня 2011 року. Харцизький міський суду Донецької області у складі:

головуючої - судді Саєнко О.Б., при секретарі -Романенко Н.В.,

за участю: представника позивача ОСОБА_1, відповідача ОСОБА_2, представника відповідача ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Харцизьку Донецькій області цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2 про «відшкодування шкоди, завданої злочином», -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_4 звернувся до суду із дійсним позовом, указуючи, що ОСОБА_2 відповідач у справі, являючись службовою особою і представником влади, під час несення службових обов*язків, вчинив відносно нього злочини, передбачений ст.ст.365 ч.1, 368 ч.2 КК України. Зазначив , що 11.02.2009р приблизно о 08.00 годині, ОСОБА_2 разом із своїм підлеглим ОСОБА_5, знаходився на вул.Леніна м.Сніжне Донецької області, де виконували свої службові обов*язки по здійсненню контролю за дорожнім рухом. В цей день під час керування автомобілем НОМЕР_1, на вказаній ділянці дороги його зупинив ОСОБА_5 за підозрою керування транспортним засобом у стані алкогольного спьяніння. Після витребування у нього посвідчення водія, він підвів його до свого безпосереднього начальника - ОСОБА_2, який сидів в цей час у власному автомобілі Мазда, передав відповідачу його водійські документи, пояснив причину зупинки і пішов до проїзжої частини для подальшого контролю за дорожнім рухом.

Зазначає, що відповідач, у порушення вимог законодавства і конституційних прав, звинуваючи його у порушенні ст.130 ч.1 КУпАП, не прийняв мір для проведення медичного освідчення на предмет встановлення стану можливого алкогольного спьяніння, а в разі підтвердження цього факту не прийняв мір по документальному оформленню адміністративного правопорушення, не прийняв мір по забезпеченню провадження адміністративного правопорушення до тимчасового вилучення у нього водійських документів, тимчасового затримання транспортного засобу і усування від керування автомобілем. ОСОБА_2, не встановивши достовірно його причастність до скоєння адміністративного правопорушення, діючи навмисно, з корисними намірами, направленими на вимогання хабаря, забрав у нього посвідчення водія, та штучно утворив вимоги, при яких він вимушений був керувати автомобілем без водійських документів. Зазначає, що в даній ситуації, коли він повністю був залежний від ОСОБА_2, не мав можливості на місці доказати свою невінність та був вимушений погодитися на незаконні вимоги відповідача, пообіцявши йому надати необхідну суму грошей на наступний день.12.02.2009р він узнав від ОСОБА_2, що останій буде його чекати на розвілці автодороги, яка веде на меморіальний комплекс «Саур-Могила»на вул.Леніна м.Сніжне і приблизно о 08.00 годині він приїхав на зазначене місце, де в особистому автомобілі Мазда знаходився відповідач, і якому він передав гроші у вигляді хабаря у розмірі 1000грн.

30.03.2010р Сніжнянським міським судом Донецької області відносно відповідача був винесений вирок, згідно якого останній визнаний винним у скоєнні злочинів ст.ст.365 ч.1, 368 ч.2 КК України.

Просив стягнути з відповідача на свою користь матеріальну шкоду в розмірі 1 341,06грн, яка складається із: 791,97грн - витрат на лікування, так як з час проведенням досудового і судового слідства він переніс нервові переживання, на підставі чого у нього погіршився стан здоров*я; 500грн витрати за юридичну допомогу; 49,09грн витрати на відсилання телеграми до Апеляційного суду Донецької області. Крім того, зазначив, що діями відповідача йому спричинена моральна шкода, яку він оцінює у розмірі 50000грн, зазначивши, що дії відповідача призвели до глибокого переживання за своє життя і здоров*є, яке він переносе до теперішнього часу, у відповідності з чим він досі знаходиться під наглядом лікаря.

Позивач ОСОБА_4 до судового засіданні не з*явився надавши до суду письмову заяву про розгляд справи у його відсутність, та його інтереси у судовому засіданні буде представляти його дружина ОСОБА_1, а також після декількох разів змін позовних вимог, просив стягнути з відповідача на свою користь матеріальну шкоду у загальному розмірі 2 835,21грн, яка складається із: 791,97грн - витрат на лікування; 49,09грн витрати на відсилання телеграми; 1500грн надання юридичної допомоги; 150грн. витрати на оформлення довіреності у нотаріуса для представника у суді; 84,15грн плата за проїзд на судові засідання; 260грн оплата виклику до суду як командировочні за кожен день виклику (13 судових повісток).

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 позовні вимоги позивача ОСОБА_4 підтримала цілком, просила їх задовольнити в повному обсязі та надала пояснення аналогічні зазначеним у ньому.

Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні позов визнав частково, пояснив , що дійсно вироком Сніжнянського міського суду від30.03.2010р суду він був визнаний винним та засуджений за скоєння злочинів,передбачених ст.ст.365 ч.1, 368 ч.2 КК України. Згоден відшкодувати позивачу моральну шкоду у розмірі 500грн. Зазначив, що вищевказаний факт на стан здоров*я позивача він не міг вплинути, тому вважає, що матеріальної шкоди позивачу він не причинив.

Представник відповідача ОСОБА_3, в судовому засіданні позов визнав частково,з підстав зазначених відповідачем.

Вислухавши пояснення представника позивача, відповідача та його представника, вивчивши та оцінивши докази по справі у їх сукупності, суд вважає позов часткового обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенні частково з наступних підстав:

Судом встановлено та сторонами не оскаржувалося, що згідно вироку Сніжнянського міського суду Донецької області від 30.03.2010р ОСОБА_2,відповідач по справі, як службова особа, визнаний винним у вчинені дій, які явно виходять за межі наданих йому прав та повноважень, так як вони завдали істотної шкоди охоронюваним законом правам, інтересам ОСОБА_4 Також, ОСОБА_2 визнаний винним в отриманні хабаря від ОСОБА_4, що поєднано з вимогою хабаря у останнього за нескладання протоколу про адміністративне правопорушення і повернення незаконно вилученого водійського посвідчення ОСОБА_4 та засуджений за ст.ст.365 ч.1, 368 ч.2 КК України (а.с. 4-8).

З наданих позивачем витягів із історії хвороби, квитанцій про витрати на медикоменти, вбачається, що ОСОБА_4 з 14.09.2009р звертався до лікарів з приводу лікування зору (а.с.9-12, 28).

Згідно квитанцій, наданих позивачем з додатком до позову, позивач сплатив за юридичні послуги 1000грн; за відправку до суду матеріалів після усунення недоліків, зазначених судом - 3,90грн; за відправку до суду матеріалів позовної заяви 1575грн (а.с.39-41).

Згідно довідки із Сніжнянської нотаріальної контори від 08.02.2011р ОСОБА_4 сплатив на нотаріальні витрати щодо посвідченню довіреності на представництво його інтересів в суді його дружиною у розмірі 150грн.

Застосовуючи норми процесуального та матеріального права суд виходить з наступного:

Відповідно до ст.60 ЦПК України кожна сторона зобовязана довести ті обставини,на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст.212 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, обєктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення.

Згідно до ст.10 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як

Відповідно до ч.1 ст.1166 ЦК України майнова шкода, яка спричинена неправомірними рішеннями, діями або бездіяльністю особистим немайновим правам фізичній або юридичній особі, а також шкода, яка спричинена майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її спричинила.

Судом встановлено і документально підтверджено, та підлягає задоволенню позовні вимоги в частині стягнення:

- витрати на проїзд представника позивача до Харцизького міського суду у із розрахунку: 3,30 грн.+11,52 грн.+3,30 грн.+3,30 грн.+10,75 грн.+3,30 грн.+10,75 грн.+3,30 грн.+10,75 грн.+10,75 грн.=71грн.02 коп., у відповідності до ст..85 ЦПК України;

- нотаріальні витрати щодо посвідченню довіреності на представництво й інтересів позивача в суді на ведення цивільної справи його дружиною - представником позивача ОСОБА_1 у розмірі 150грн.( а.с.54)

- поштові витрати по відправленню телеграми до Апеляційного суду ( а.с.18): 47 грн.24 коп.+ 1грн.85 коп.=49грн.09 коп.

Таким чином ,матеріальна шкода,яка підлягає стягненню з відповідача становить 270 грн.92 коп.

В частині позовних вимог про стягнення з відповідача витрат на послуги адвоката у розмірі 1500 грн. суд відмовляє у їх задоволені так , як адвокат не приймав участі у судових засіданнях для захисту інтересів позивача.

В частині позовних вимог про стягнення з відповідача витрат пов*язаних з викликом до Сніжнянського міського суду Донецької області по розгляду кримінальної справи у розмірі 260 грн. із розрахунку 20 грн. у день як відрядження, суд відмовляє у їх задоволені, так як судом встановлено, що позивач є мешканцем м. Сніжне та кримінальна справа розглядалася саме в цім місті, тому витрати на виклик до суду позивача є не може тлумачитися як витрати по відрядженню, також позивач не обґрунтував та не надав документальних доказів на понесені ним 260 грн.

Суд не може прийняті до уваги також доводи позивача та його представника про те, що стан здоров*я ОСОБА_4 погіршився у зв*язку з злочинними діями відповідача, зокрема вимагання хабара, на підставі чого у вересні 2009р позивач вимушений був звертатися до лікаря, так як позивач не надав до суду об*єктивних доказів на те, що існує причинний зв*язок між подією злочину , яка відбулася 12.02.2009р та виниклою хворобою зору позивача, з якою він звертався в лікарню у вересні 2009р. Таким чином, не підлягають задоволенню позовні вимоги позивача у частини стягнення з відповідача витрат на лікування зору у розмірі 791 грн.97 коп.

Відповідно до ст.23 ч.1 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, яка спричинена в результаті порушення його права.

Відповідно до ст.1167 ЦК України моральна шкода, яка спричинена фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями або бездіяльністю відшкодовується особою, яка її спричинила при наявності її вини.

У відповідності до п. 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 25.05.2001 р. „ Про судову практику по справам про відшкодування моральної (немайнової) шкоди”, суд з урахуванням характеру страждань позивача ( моральних, психічних та ін.), матеріального становища відповідача, характеру порушення, глибини моральних страждань позивача, ступеня провини відповідача, суд вважає, що позивачу була спричинена моральна шкода. Суд також врахував те, що шкода позивачу спричинена злочинними корисними діями відповідача, який скоїв злочини будучи службовою особою , при виконанні ним своїх службових обов*язків.

При визначені розміру моральної шкоди,суд також приймає до уваги, що відповідач не працює.

Також судом встановлено, що в звязку з скоєними відповідачем злочини відносно позивача, останній випробував моральні страждання, був порушений його звичний спосіб життя, для організації якого він вимушений докладати додаткові зусилля, він переніс нервові переживання.

Враховуючи наведене вище, суд, вважає розмір моральної шкоди у сумі 50000 гривень занадто великим, у звязку з чим, застосовуючи принцип справедливості, розумності та достатності, вважає за можливе стягнути з відповідача на користь позивача у рахунок відшкодування спричиненої йому моральної шкоди суму у 20000 гривень.

В іншій частині позову слід відмовити за необґрунтованістю.

Також у відповідності із ст.88 ЦПК України, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь держави судові витрати: 51грн - судового збору, 120грн - витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, разом 171грн.

Керуючись ст.ст.23, 1166, 1167 ЦК України, ст.ст.10, 11, 60, 61, 212-215 ЦПК України, суд, -

ВИРІШІИВ:

Позов ОСОБА_4 до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, завданої злочином ,- задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Харцизьку Донецької області, мекаючого за адресою: м.Харцизьк, АДРЕСА_2 Донецької області на користь ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 р.н., уродженцю села С-Грязне Сосновського району Тамбовської області , мекаючого за адресою: АДРЕСА_1 у рахунок відшкодування майнової шкоди 270 грн.92 коп. та у рахунок відшкодування спричиненої моральної шкоди 20000( двадцять тисяч) гривень.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Харцизьку Донецької області, мекаючого за адресою: м.Харцизьк, АДРЕСА_2 Донецької області на користь держави (р/р31415537700088, код платежу 22090100 в УДК Донецької області, МФО 834016, код ОКПО 24165154, отримувач - місцевий бюджет м.Харцизьку) судовий збір в сумі -51грн.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Харцизьку Донецької області, мекаючого за адресою: м.Харцизьк, АДРЕСА_2 Донецької області на користь держави (р/р 31210259700088 в ГУ ДКУ у Донецькій області, МФО 834016, ЄДРПОУ (ідентифікаційний код) 34686480, код бюджетної класифікації доходів - 22050001, отримувач - Державний бюджет м.Харцизька, призначення платежу - ІТЗ до Харцизького міського суду, код суду 0550) витрати на інформаційно технічне забезпечення розгляду справи в сумі -120 грн.

В іншій частині позову - відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Донецької області через Харцизький міський суд Донецької області протягом 10 днів з дня його проголошення, шляхом подання апеляційної скарги.

Повне рішення суду складено 8 липня 2011 року.

Суддя: