Ухвала суду № 17342831, 21.07.2011, Київський районний суд м. Одеси

Справа№2-3251/11

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.07.2011 року, Київський районний суд м. Одеси у складі:

Головуючого судді Луняченка В.О.

при секретарі Жімбріу Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" в особі філії Одеського обласного управління АТ "Ощадбанк" до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про дострокове стягнення в солідарному порядку з відповідачів на користь позивача заборгованості за кредитом у розмірі 34529,37 доларів США, витрати по сплаті судового збору у розмірі 1700,00 грн., а також витрати на інформаційно-технічне забезпечення у розмірі 120,00 грн., посилаючись на те, що на підставі кредитного договору № 671-н від 19 квітня 2006 року та додаткової угоди до нього № 1 від 25.12.2008 року, укладених між позивачем Відкритим акціонерним товариством «Державний ощадний банк України»в особі філії Одеського облуправління ВАТ «Ощадбанк»(назву якого змінено на Публічне акціонерне товариство «Державний ощадний банк України»в особі філії Одеського обласного управління АТ «Ощадбанк») та відповідачем ОСОБА_1, позивач надав ОСОБА_1. кредит у розмірі 47700,00 доларів США для здійснення оплати за автомобіль з оплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 11,5% річних строком на 84 місяці з терміном остаточного погашення кредиту не пізніше 19 квітня 2013 року

У якості забезпечення виконання зобов`язань по кредитному договору 19.04.2006 року між ВАТ “Державний ощадний банк України” в особі філії Одеського обласного управління ВАТ «Ощадбанк»та ОСОБА_1 був укладений договір застави рухомого майна, а саме транспортного засобу.

Також в забезпечення виконання зобов`язання по Кредитному договору Банком 19.04.2006р. укладено з ОСОБА_2. договір поруки № 1 по Кредитному договору № 671-н.

Умови зазначеного кредитного договору позивачем виконані, проте відповідач не виконує умови кредитного договору, а саме не сплачує проценти за користування кредитом та не здійснює часткове погашення кредиту, в обумовлені кредитним договором строки у звязку з чим, виникла заборгованість у розмірі 34529,37 доларів США.

Посилаючись на викладене, представник позивача просив суд ухвалити рішення, яким стягнути солідарно з відповідачів на користь позивача заборгованість за кредитним договором № 671-н від 19.04.2006р. у розмірі 34529,37 доларів США та судові витрати у розмірі 1820,0 грн.

Представник позивача Публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" в особі філії Одеського обласного управління АТ "Ощадбанк" до судового засідання не з`явився, надав суду заяву про розгляд справи у відсутності представника позивача, позовні вимоги підтримує в повному розмірі, проти постановлення заочного рішення не заперечує.

Відповідачі по справі ОСОБА_1., ОСОБА_2. про час, дату та місце судового розгляду неодноразово повідомлялись належним чином, але жодного разу без поважних причин до суду не з`являлись, заяв та клопотань про відкладення розгляду справи або розгляд за їх відсутності суду не надавали та не заявляли. У відповідності зі ст. 74 ЦПК України відповідачі викликався до суду через оголошення у пресі.

Відповідно до ст. ст. 224, 225 ЦПК України Київським районним судом м. Одеси була постановлена ухвала про заочний розгляд справи.

Правовідносини між сторонами по справі є цивільне правовими та урегульовані положеннями ЦК України у редакції 2003 року, яка діяла на момент виникнення правовідносин та діє на момент ухвалення рішення по справі.

В судовому засіданні встановлено, що 19 квітня 2006 року між Відкритим акціонерним товариством «Державний ощадний банк України»в особі філії Одеського облуправління ВАТ «Ощадбанк»(назву якого змінено на Публічне акціонерне товариство «Державний ощадний банк України»в особі філії Одеського обласного управління АТ «Ощадбанк») та відповідачем ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № 671-н на одержання кредиту для здійснення оплати за автомобіль відповідно до якого ОСОБА_1. надано кредит в сумі 47700,00 гривень з оплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 11,5% річних строком на 84 місяці з терміном остаточного погашення кредиту не пізніше 19 квітня 2013 року (7-11).

25.12.2008 року між сторонами була укладена додаткова угода № 1 до кредитного договору № 671-н від 19 квітня 2006 року відповідно до якої встановлено: здійснювати сплату процентів нарахованих на фактичний залишок заборгованості за Кредитом починаючи з грудня 2008 року, в подальшому не пізніше останнього робочого числа місяця наступного за звітним. Починаючи з червня 2009 року здійснювати погашення Кредиту рівними частинами в сумі 660,00 доларів США, шляхом внесення готівки до касу Банку або шляхом безготівкових перерахувань, в подальшому не пізніше останнього робочого числа місяця, наступного за звітним. Останній платіж в рахунок погашення Кредиту та сплати процентів здійснити не пізніше 19.04.2013 року. (а.с.12).

У забезпечення вимог позивача, що випливають із кредитного договору № 671-н від 19 квітня 2006 року укладено договір застави рухомого майна від 19 квітня 2006 року, а саме транспортного засобу автомобілю, марки TOYOTA, модель AVOLAN, 2005 року випуску, кольору сірого, шасі (кузов, рама, коляска) № НОМЕР_2, реєстраційний номерний знак НОМЕР_1, що належить заставодавцю на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3, виданого РЕВ 1-го МРВ ДАІ ОГУ УМВС України в Одеській області 18.05.2006 року. (20-21)

Позивач належним чином виконав свої зобов`язання по кредитному договору, а саме, з відкритого Позичальнику кредитного рахунку банком були перераховані кошти в сумі 47 700 доларів США готівкою, відповідно до заяви на видачу готівки № 464866_001 від 19.04.2006р. (а.с.28)

Згідно з п. 3.3.4. кредитного договору № 671-н Позичальник зобов'язався погашати кредит щомісячно рівними частинами в сумі 568,00 доларів США та сплачувати нараховані Банком відсотки на залишок заборгованості за кредитом; починаючи з грудня 2008 року здійснювати сплату процентів нарахованих на фактичний залишок заборгованості за кредитом; а починаючи з червня 2009р. погашати кредит рівними частинами в сумі 660,00 доларів США та сплачувати в подальшому відсотки нараховані Банком на залишок заборгованості за кредитом.

Проте в обумовлені кредитним договором строки ОСОБА_1. своїх зобов'язань по поверненню кредиту та сплаті відсотків не виконує.

Таким чином, боржник в однобічному порядку відмовився від виконання кредитного договору № 671-н від 19 квітня 2006 року у частині погашення кредиту.

Сума заборгованості станом на 03.02.2011р. становить 34 529,37 доларів США, в тому числі: - прострочена заборгованість за кредитом - 12 995,00 доларів США;

- залишок заборгованості за кредитом - 17 807,23 доларів СІЛА;

- борг по відсоткам - 1 194,40 доларів США;

- пеня по відсоткам - 449,57доларів США;

- пеня по кредиту - 2 083,17 доларів США.

Згідно п.п. 3.3.1., 3.3.6. кредитного договору № 671-н ОСОБА_1. зобов'язався належним чином виконувати взяті на себе зобов'язання, у випадку неналежного виконання взятих на себе зобов'язань достроково повернути кредит з одночасною сплатою відсотків за фактичний час користування кредитними ресурсами та пені.

Відповідно до п. 3.2.4. , 3.2.6. кредитного договору № 671-н Банк має право у разі порушення позичальником умов договору достроково стягнути кредит та суму нарахованих відсотків. При виникненні простроченої заборгованості за кредитом чи відсотками Банк має право здійснити погашення заборгованості шляхом звернення стягнення на предмет застави.

Також у забезпечення виконання зобов'язань по Кредитному договору 19 квітня 2006р. між Банком та відповідачем ОСОБА_2 був укладений договір поруки № 1 до Кредитного договору № 671-н. (а.с.17-19).

Згідно п. 1.1. Договору поруки ОСОБА_2. зобов'язалась перед Банком відповідати солідарно у повному обсязі за своєчасне та повне виконання ОСОБА_1. зобов'язання за Кредитним договором № 671-н.

Відповідно до ст. 525 ЦК України не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язання, крім випадків, передбачених законом або договором.

Ст. 526 ЦК України встановлює, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч.1 ст. 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

Згідно ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно ч. 2 ст. 1 Закону України "Про заставу" в силу застави кредитор (заставодержатель) має право в разі невиконання боржником (заставодавцем) забезпеченого заставою зобов'язання одержати задоволення з вартості заставленого майна переважно перед іншими кредиторами.

Дійсна наявність грошових зобов`язань відповідачів перед позивачем та їх розмір підтверджується кредитним договором № 671-н від 19.04.2006 року, додатковою угодою до нього № 1 від 25.12.2008р., договором застави від 19.04.2006 року, договором поруки № 1 від 19.04.2006 року та наданим позивачем відповідним розрахунком (а.с.22-27).

Одночасно, судом приймається до уваги, що відповідачам надавалась можливість заперечувати, надавати докази, обгрунтування, але вони своїм процесуальним правом не скористались за власним бажанням та на свій розсуд, на неодноразові виклики суду не реагували, до суду не з`являвся.

Зобов'язання повинні виконуватися належним чином, тобто належним виконанням зобов'язання з боку відповідача є повернення кредиту та сплати відсотків за користування ним у строки, в розмірі та валюті, як це було визначено кредитним договором, укладеним між позивачем та відповідачем та здійснити страхування транспортного засобу.

Розглянувши справу повно, всебічно, об`єктивно та неупереджено, суд вважає правомірними заявлені позовні вимоги, які є обґрунтованими, тому вважає за можливе задовольнити у повному обсязі, стягнувши на користь позивача Публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" в особі філії Одеського обласного управління АТ "Ощадбанк" з відповідачів ОСОБА_1, ОСОБА_2 заборгованість за кредитним договором в розмірі 34529,37 доларів США.

Статтею 99 Конституції України встановлено, що грошовою одиницею України є гривня. При цьому Основний закон держави не встановлює якихось обмежень щодо можливості використання в Україні грошових одиниць іноземних держав.

Відповідно до ст. 192 ЦК України іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом. Тобто відповідно до законодавства, гривня має статус універсального платіжного засобу, який без обмежень приймається на всій території України, однак у той же час обіг іноземної валюти обумовлений вимогами спеціального законодавства України.

Основним законодавчим актом, який регулює правовідносини у сфері валютного регулювання і валютного контролю є Декрет Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю»(далі Декрет КМУ).

Статтею 1054 ЦКУ передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

При цьому згідно зі ст. 2 Закону України "Про банки і банківську діяльність" кошти - це гроші у національній або іноземній валюті чи їх еквівалент. Статті 47 та 49 цього Закону визначають операції банків із розміщення залучених коштів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик як кредитні операції, незалежно від виду валюти, яка використовується. Вказані операції здійснюються на підставі банківської ліцензії та письмового дозволу.

Відповідно до ст. 5 Декрету КМУ операції з валютними цінностями здійснюються на підставі генеральних та індивідуальних ліцензій Національного банку України. Операції з валютними цінностями банки мають право здійснювати на підставі генеральної ліцензії на здійснення операцій з валютними цінностями відповідно до п. 2 ст. 5 цього ж Декрету.

Відповідно до п.2.3. Положення про порядок видачі банкам банківських ліцензій, письмових дозволів та ліцензій на виконання окремих операцій, що затверджене Постановою Правління НБУ № 275 від 17.07.2001 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України від 21 серпня 2001 р. за № 730/5921) за наявності банківської ліцензії та за умови отримання письмового дозволу Національного банку банки мають право здійснювати операції з валютними цінностями, серед яких:

- неторговельні операції з валютними цінностями;

- операції з готівковою іноземною валютою (купівля, продаж, обмін), що здійснюються в пунктах обміну іноземної валюти, які працюють на підставі укладених банками агентських договорів з юридичними особами-резидентами;

- ведення рахунків клієнтів (резидентів і нерезидентів) в іноземній валюті та клієнтів-нерезидентів у грошовій одиниці України;

- залучення та розміщення іноземної валюти на валютному ринку України;

- залучення та розміщення іноземної валюти на міжнародних ринках;

- інші операції з валютними цінностями на валютному ринку України.

З вищенаведеного вбачається, що уповноважені банки на підставі банківської ліцензії та письмового дозволу на здійснення операцій з валютними цінностями мають право здійснювати операції з надання кредитів в іноземній валюті.

Щодо вимог підпункту "в" п. 4 ст. 5 Декрету КМУ, який передбачає наявність індивідуальної ліцензії на надання і одержання резидентами кредитів в іноземній валюті, якщо терміни і суми таких кредитів перевищують встановлені законодавством межі, то на сьогодні законодавець не визначив межі термінів і сум надання або одержання кредитів в іноземній валюті. Відповідно до п. 1.5 Положення про порядок видачі НБУ індивідуальних ліцензій на використання іноземної валюти на території України як засобу платежу, затвердженого постановою Правління НБУ від 14 жовтня 2004 р. № 483, використання іноземної валюти як засобу платежу без індивідуальної ліцензії дозволяється, якщо ініціатором або отримувачем за валютною операцією є уповноважений банк (ця норма стосується лише тих операцій уповноваженого банку на здійснення яких Національний банк видав банківську ліцензію та письмовий дозвіл на здійснення операції з валютними цінностями).

Таким чином, за відсутності нормативних умов для застосування індивідуального ліцензування щодо вказаних операцій, єдиною правовою підставою для здійснення банками кредитування в іноземній валюті згідно з вимогами статті 5 Декрету КМУ є наявність у банку генеральної ліцензії на здійснення валютних операцій, отриманої у встановленому порядку.

Тому при розгляді спору про стягнення заборгованності за кредитом в іноземній валюті судам слід враховувати, що у випадку наявності у банку відповідної генеральної ліцензії та письмового дозволу Національного банку України, здійснення кредитних операцій у валюті не суперечить вимогам чинного законодавства України.

Національний банк України видав ВАТ "Державний ощадний банк України»банківську ліцензію від 31.12.1991 року за №148 та дозвіл № 148-2 від 29.04.2001р. на підставі якого Банк має право здійснювати операції з валютними цінностями, в т.ч. з розміщення іноземної валюти на валютному ринку України, (додаються а.с. 13-16).

У зв`язку з розглядом справи позивач сплатив судовий збір у розмірі 1700 грн. та витрати на інформаційне-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 120 грн.

В силу ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Суд вважає, що судові витрати, які витратив позивач мають бути відшкодовані позивачу за рахунок відповідачів у сумі 1820,00 грн.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 7, 8, 10, 11, 15, 88, 209, 212-215, 223-226, 294 ЦПК України, ст. ст. 15, 16, 525, 526, 553, 554, 1054 ЦК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" в особі філії Одеського обласного управління АТ "Ощадбанк" до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості - задовольнити.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" в особі філії Одеського обласного управління АТ "Ощадбанк" (код ЄДРПОУ 09328601 адреса: 65125, м.Одеса, вул. Базарна, 17) заборгованість за кредитним договором у розмірі 34529,37 доларів США з яких: прострочена заборгованість за кредитом - 12 995,00 доларів США; залишок заборгованості за кредитом - 17 807,23 доларів США; борг по відсоткам - 1 194,40 доларів США; пеня по відсоткам - 449,57доларів США; пеня по кредиту - 2 083,17 доларів США.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" в особі філії Одеського обласного управління АТ "Ощадбанк" витрати по сплаті держмита у сумі -1700,00 грн. та витрати за Інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 120,00 грн.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Одеської області через Київський районний суд м. Одеси шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача.

Суддя : Луняченко В. О.