Постанова № 17341939, 25.07.2011, Єнакіївський міський суд Донецької області

25.07.2011

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

1 липня 2010 року Єнакіївський міський суд Донецької області у складі

головуючого судді Куція Є.М.

при секретарі Здебської Т.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду м.Єнакієве адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Єнакіївської міської ради про стягнення заборгованості по недоотриманій соціальній допомоги,-

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся до суду із адміністративним позовом про визнання неправомірності дій відповідача по відмові у проведенні перерахунку отримуваних ним сум щорічної допомоги на оздоровлення як ліквідатору наслідків аварії на ЧАЕС та стягнення заборгованості по недоотриманій компенсації на оздоровлення за 2009-2010 роки.

В обґрунтування своїх позовних вимог посилався на ст. 48 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», згідно якої він має право на щорічну компенсаційну виплату за шкоду, заподіяну здоров'ю, в розмірі пяти мінімальних заробітних плат.

Позивач зазначив, що він має статус громадянина, постраждалого від наслідків Чорнобильської катастрофи, 2 категорія.

У зв'язку з цим Управління праці та соціального захисту населення Єнакіївської міської ради Донецької області щорічно нараховувало позивачу компенсацію оздоровлення у 2009 та 2010 роках у розмірі 100 гривен, на підставі постанови Кабінету Міністрів України № 836 від 26 липня 1996 року та постанови Кабінету Міністрів України № 562 від 12 липня 2005 року, однак виплату не проводило.

Позивач вказує на те, що Управління праці та соціального захисту населення Єнакіївської міської ради Донецької області при нарахуванні спірної компенсації на підставі постанов Кабінету Міністрів України, а не на підставі ст. 48 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», значно звужує його право на отримання матеріальної допомоги, чим порушує Конституцію України.

Відповідач представник Управління праці та соціального захисту населення Єнакіївської міської ради Донецькій області із адміністративним позовом не погодився. В обґрунтування своїх заперечень посилався на ст. 63 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», яка передбачає, що витрати, пов'язані з реалізацією цього закону фінансуються за рахунок державного бюджету. Також вказав, що 12 липня 2005 року Кабінетом Міністрів України була прийнята постанова № 562 про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, яки постраждали в наслідок чорнобильської катастрофи, в якій були встановлені нові розмірі компенсаційних виплат.

Суд, заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, встановив наступне:

ОСОБА_1 має статус постраждалого громадянина внаслідок Чорнобильської катастрофи, 2 категорія, що підтверджено посвідченням НОМЕР_1, виданого 16 серпня 2007 року.

Позивач, як учасник ліквідації аварії на ЧАЕС 2 категорії щорічно отримує від Управління праці та соціального захисту населення Єнакіївської міської ради Донецької області компенсацію на оздоровлення, право на отримання якої встановлено ст. 48 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Згідно із довідкою Управління праці та соціального захисту населення Єнакіївської міської ради Донецької області заборгованість держави по щорічній допомозі на оздоровлення перед постраждалим від аварії на ЧАЕС за 2009-2010 роки позивачу нараховано за вказані роки по 100 гривен, однак ця сума не виплачена.

Як вбачається із заперечень Управління праці та соціального захисту населення Єнакіївської міської ради Донецької області до позовної заяви в 2009-2010 роках ОСОБА_1 не отримав допомогу на оздоровлення за ці роки, встановленому постановою Кабінету Міністрів України № 562 від 12 липня 2005 року, що підтверджує і позивач.

Однак, позивач, вважаючи неправомірною відмову УПСЗН виплатити щорічну допомогу на оздоровлення в розмірі, встановленому ст.48 Закону України „Про статус та соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та не погодившись із розмірами вказаних допоміг, звернувся до відповідача із заявою про виплату різниці між фактично отриманими сумами допомоги на оздоровлення та сумами, належними йому до виплати відповідно до положень статті 48 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»№ 796-ХІІ від 28 лютого 1991 року. Позивачу дана відповідь про відмову у виплаті різниці з підстав того, що як базу для нарахування сум допомоги на оздоровлення відповідач використовував наведене вище положення Постанови Кабінету Міністрів України. Вказана відповідь стала підставою для звернення до суду за захистом порушених прав та інтересів.

Посилання відповідача на те, що законами України про Державний бюджет України на 2009-2010 роки надано право Кабінету Міністрів України встановлювати розміри соціальних виплат, є необґрунтованими, оскільки ч.І ст.92 Конституції України передбачено, що права громадян встановлюються виключно законами України.

Так, дійсно право на щорічну допомогу (соціальну виплату), а також її розмір встановлено ст. 48 ЗУ «Про статус та соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Встановлений законом розмір допомоги (чотири або пять мінімальних заробітних плати) не повинен зменшуватись ніякими іншими нормативно-правовими актами (ні законами, ні підзаконними актами Кабінету Міністрів України та інших органів влади), оскільки ст. 22 Конституції України прямо це забороняє.

Відповідач, керуючись постановою Кабінету Міністрів України, якою фактично зменшено розмір допомоги, порушив ст. 113 ч.3 Конституції України. Таким чином, відбулося значне звуження обсягу прав, які існували на той час щодо відповідної категорії громадян, а саме звуження обсягу права позивачки на спірну допомогу.

У відповідності із ст. 9 КАСУ в разі невідповідності будь-якого нормативно-правового акту Конституції або закону України, суд повинен застосувати правовий акт, який має вищу юридичну силу.

Отже, відповідно до положень частини 4 статті 48 Закону № 796-ХІІ від 28 лютого 1991 року щорічна допомога на оздоровлення учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 2 категорії виплачується у розмірі пяти мінімальних заробітних плат. При цьому розмір мінімальної заробітної плати визначається на момент виплати.

Таким чином, право ОСОБА_1 на спірну виплату прямо встановлено Конституцією України та Законом України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Крім того, вказане право гарантовано ст.17 Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії», а також гарантований і розмір спірної соціальної допомоги. До цього ж, в ч.І ст.17 закону зазначено, що соціальні гарантії встановлюються тільки законами з метою забезпечення конституційного права громадян на достатній життєвий рівень.

Тобто при виплаті спірної допомоги за 2009-2010 роки Управління праці та соціального захисту населення Єнакіївської міської ради Донецької області повинно було керуватися ст. 48 спеціального закону, а саме Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Таким чином, позивач повинен був отримати щорічну допомогу на оздоровлення за 2009-2010 роки.

Однак відповідно до ст. 99 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду в межах шестимісячного строку, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ст. 100 КАС України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, встановлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановлюється ухвала.

У позовній заяві заявлені вимоги відносно нарахування та виплати щорічної допомоги на оздоровлення за 2009-2010 роки, тобто вимоги за 2009 рік заявлені за межами 6 місячного строку звернення до адміністративного суду, оскільки позивач звернувся до суду з позовом 6 червня 2011 року.

Заяви про поновлення строку та доказів по важності причин його пропуску позивачем не надано, у судовому засіданні позивач також не надав доказів пропуску вказаного строку з поважних причин, посилаючись на те, що згідно ст.76 Закону України «Про використання ядерної енергії та радіаційній безпеці»право на подання позову про відшкодування ядерної шкоди, заподіяної життю і здоровю особи, не обмежується строком давності.

Отже, виплаті підлягає щорічна допомога за 2010 рік у розмірі : 922 гривни х 5 = 4610 гривен.

Вирішуючи питання по спосіб захисту порушеного права, суд вважає, що найбільш ефективним та адекватним способом захисту прав позивача, буде визнання дій неправомірними та покладення на Управління праці та соціального захисту населення Єнакіївської міської Ради зобовязання вчинити певні дії, а саме: здійснити виплату ОСОБА_1 недоплаченої суми щорічної допомоги на оздоровлення у розмірі 4610 гривен за рахунок коштів Державного бюджету України з реєстраційного рахунку 35213043001479 в ГУ ДКУ у Донецькій області МФО 834016 код 25953965 та зобовязати нарахувати і сплатити недоплачену суму щорічної допомоги на оздоровлення за 2010 рік відповідно до діючого законодавства.

Керуючись ст. ст. 7, 10, 11, 69, 71, 159, 161, 162 КАС України, Законом України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», суд,

П О С Т А Н О В И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Єнакіївської міської ради про стягнення заборгованості по недоотриманій соціальній допомоги - задовольнити частково.

Визнати неправомірною відмову Управління праці та соціального захисту населення Єнакіївської міської ради виплатити ОСОБА_1 недоплачену суму щорічної допомоги на оздоровлення за 2010 рік.

Зобовязати Управління праці та соціального захисту населення Єнакіївської міської ради здійснити виплату ОСОБА_1 недоплачену суму щорічної допомоги на оздоровлення за 2010 рік у сумі 4610 (чотири тисячі шістсот десять) гривен за рахунок коштів Державного бюджету України з реєстраційного рахунку 35213043001479 в ГУ ДКУ у Донецькій області МФО 834016 код 25953965.

В інший частині позову відмовити.

Постанова може бути оскаржена до Апеляційного Адміністративного суду Донецької області через Єнакіївський міський суд протягом десяти днів з часу її проголошення.

Суддя