Рішення № 17339982, 25.07.2011, Первомайський районний суд Автономної Республіки Крим

Справа № 2-215/11

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"25" липня 2011 р. Первомайський районний суд Автономної Республіки Крим у складі: головуючого - судді Михайлової Л.О.,

при секретарі Жук А.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Первомайське

цивільну справу за позовом Відкритого акціонерного товариства «Європейський банк розвитку та заощаджень» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитом,

встановив:

Позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором в розмірі 13971,33 грн. та судові витрати. Свої вимоги мотивує тим, що 07.05.2007 року між ВАТ «Європейський банк розвитку та заощаджень» та ОСОБА_1 укладений кредитний договір № 098/23-07, згідно якого йому було надано кредит на споживчі цілі в сумі 10000 грн. строком до 06 мая 2009 року під 25 % річних. Згідно з умовами кредитного договору, отриманий кредит ОСОБА_1 повинен був виплачувати щомісячно, згідно встановленого графіку. Однак ці умови він не виконує, станом на 28 лютого 2011 року загальна сума боргу складається з залишку по кредиту в сумі 5700,00 грн., несплачених процентів 4151,58 грн., пені за прострочення кредиту- 2863,70 грн., пені за прострочення процентів 1256,05 грн., всього 13971,33 грн. Відповідно до договорів поруки № 098/23-07/1 та № 098/23-07/2 від 07.05.2007 року, його поручителями є ОСОБА_2 та ОСОБА_3, які взяли на себе добровільний обовязок солідарно відповідати по зобовязанням боржника, котрі витікають з умов кредитного договору, в повному обсязі цих зобовязань, однак позивач від позовних вимог до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 відмовився.

Представник позивача в судове засіданні не зявився, надав заяву про розгляд справи у його відсутності, позов до ОСОБА_1 підтримав.

Представник відповідача позов визнав частково у розмірі 5700 грн. заборгованості за кредитом, не згоден з нарахованими процентами, пенею за прострочення сплати кредиту та процентів з тих підстав, що після початку процедури ліквідації банку і ліквідації відділення банку в смт. Первомайське позивач нових реквізитів відповідачу не повідомив, куди сплачувати суми він не знав. У п.п.4.2 «а», «б» кредитного договору вказані банківські реквізити для внесення позичальником грошових коштів як на погашення кредиту, так і процентів за його користування, відповідач регулярно проводив платежі за вказаними реквізитами. Останній платіж у сумі 558,33 грн. ним був здійснений у першому півріччі 2008 року у Первомайському відділенні «Приватбанку», де замість квитанції у прийомі грошей йому видали листа з реквізитами ліквідатора ВАТ «ЄБРЗ», однак на цьому листі були відсутні адреса, будь-яки печатки, штампи та підписи посадовців банку ВАТ «ЄБРЗ» або ліквідатора, проставлена була чомусь печатка відділення м. Джанкой «Приватбанку». За вказаними на цьому листі реквізитами проводити платежі за своїм кредитним договором у подальшому відповідач побоювався, тому у грудні 2008 року телефонував до позивача, з питання укладення додаткової угоди до кредитного договору домовився з ОСОБА_4 - радником ліквідатора банку, який обіцяв надіслати на його адресу для підпису з його боку примірник додаткової угоди до договору вже з новими реквізитами для проведення оплати по кредиту, однак ніяких документів від банку та ліквідатора він не отримав. У документах, які додані позивачем до позовної заяви: листах на імя поручителів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 вказані інші реквізити для оплати, ніж ті, на які він провів останній платіж та ті, що вказані у договорі. Оскільки змін у договір за згодою сторін не внесено, на адресу відповідача як основного боржника при субсидіарної відповідальності не надходило жодного документу з вимогами позивача, тричі змінювався ліквідатор банку, відсутня вина ОСОБА_1 в утворенні заборгованості за кредитом, з боку позивача має місце прострочення кредитора та умисне затягування часу з ціллю збільшення суми заборгованості за кредитом та відсотками, представник відповідача вважає, що відповідач не повинен сплачувати нараховані позивачем відсотки та пеню.

Повно і всебічно зясувавши обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, які відповідають вимогам закону про їх належність та допустимість, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що між Відкритим акціонерним товариством «Європейський банк розвитку та заощаджень» та відповідачем ОСОБА_1 07 травня 2007 року укладений кредитний договір № 098/23-07 про надання кредиту в сумі 10000 грн. строком до 06 травня 2009 року під 25 % річних. Згідно з умовами кредитного договору, ОСОБА_1 повинен був виплачувати кредит та проценти щомісячно згідно встановленого графіку.

Згідно з договорами поруки № 098/23-07/1 та № 098/23-07/2 від 07.05.2007 року, поручителями позичальника ОСОБА_1 є ОСОБА_2 та ОСОБА_3, які взяли на себе добровільний обовязок солідарно відповідати по зобовязанням боржника, котрі витікають з умов кредитного договору, в повному обсязі цих зобовязань. Відповідно до ч.1 ст. 543 ЦК України, у разі солідарного обовязку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обовязку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо. Позивач від позовних вимог до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 відмовився.

Стаття 526 ЦК України передбачає, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору. Згідно ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк. Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. Згідно ст. 629, 651 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами, може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Позивач умови кредитного договору в частині надання ОСОБА_1 кредитних коштів виконав, відкрив на імя відповідача кредитний рахунок і перерахував кошти, визначені кредитним договором.

Відповідач до 16.04.2008 року щомісяця сплачував кредит та проценти, порушень умов договору не допускав, що підтверджується наданими позивачем даними розрахунків за кредит (а.с.6).

Відповідно до п.п. 4.2.а кредитного договору кредит погашається шляхом внесення готівкою в касу банку або шляхом перерахування на рахунок № 22031234897501 ВАТ «Європейський банк розвитку та заощаджень» МФО 324485; відповідно до п.п.4.2.б. договору відсотки за користування кредитом потрібно вносити в касу банку або перераховувати банку на рахунок № 22086234897501 МФО 324485. Пунктом 7.1 вказаного договору передбачено, що зміна умов договору здійснюється у порядку, передбаченому діючим законодавством України та договором. Оскільки кредитним договором оговорений тільки порядок зміни умов договору відносно процентної ставки по кредиту, тому всі інші зміни умов договору здійснюються у порядку, передбаченому діючим законодавством.

Виходячи зі змісту ст. 654 ЦК України, яка передбачає, що зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, зміни до вчиненого у письмовій формі кредитного договору № 098/23-07 від 07.05.2007 року повинні були сторонами також вчинятися у письмовій формі.

Представник відповідача стверджує, що з 2008 року, після початку процедури ліквідації банку, ніяких змін до договору у письмової формі між позивачем та ОСОБА_1 не укладалося, належним чином оформлених документів від ліквідатора з новими реквізитами для проведення оплати по кредиту відповідач не отримував. Банк спростовує це, однак відповідних доказів не надав.

Постановою Правління Національного банку України № 39 від 22.02.2008 року відкликана банківська ліцензія та ініційована процедура ліквідації ВАТ «Європейський банк розвитку та заощаджень» з 25.02.2008 року, призначений ліквідатор Дергун В.В. (а.с18-20). Пункт 9.6. вказаної постанови зобовязує ліквідатора під час здійснення процедури ліквідації дотримуватися вимог законодавства України, нормативно-правових актів Національного банку України та умов договору про ліквідацію банку. Постановою Правління Національного банку України № 382 від 18.11.2008 року вдруге змінений ліквідатор банку (Тимофєєв Є.І. на Бондарь Ю.М.) за фактичне невиконання покладених на нього обовязків, що прямо зазначено у вищевказаної постанові (а.с. 22).Реквізити ліквідаційної комісії були змінені, що підтверджено листами радника ліквідатора на імя поручителів ОСОБА_3 (а.с.12) та ОСОБА_2 (а.с.17), про що відповідач не був повідомлений, на його імя позивачем не було надіслано жодної інформації щодо заборгованості за кредитним договором. Строк дії кредитного договору закінчився 06 травня 2009 року, однак позивач і після цього тривалий час: протягом двох років ніяким чином не повідомляв позивача про обставини, що склалися з приводу несплаченого кредиту, уточнених рахунків, інших відомостей, банківських реквізитів на його адресу не надсилав.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобовязана довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 549 ЦК України пенею є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання. Позивачем не доведено порушення відповідачем зобовязання з його вини, тому підстав для нарахування пені немає.

Враховуючи визнання відповідачем позову в частині заборгованості за кредитом, що підтверджено наданими позивачем доказами: кредитним договором, квитанцією про перерахування відповідачу готівки в розмірі кредиту, графіком погашення заборгованості, розрахунком, постановами про початок ліквідації банку та призначення іншого ліквідатора, позов підлягає частковому задоволенню в розмірі 7243,43 грн., виходячи з суми заборгованості за кредитом у розмірі 5700 грн., а також процентів за період з дня останнього платежу по кредиту до закінченні строку дії кредитного договору, тобто з 16.04.2008 року по 01.06.2009 року (за травень 2009 року включно) у розмірі 1543,43 грн. Позовні вимоги в частині стягнення заборгованості по процентам з 01.06.2009 року, а також пені за несвоєчасну сплату кредиту та процентів задоволенню не підлягають.

В силу ст. 88 ЦПК України, якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено. Тому з відповідача належить стягнути на користь позивача сплачений судовий збір 72,73 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 62,40 грн.

На підставі викладеного і керуючись ст.ст. 10, 11, 57- 60, 88, 209, 212215, 223, 294 ЦПК України, ст. 509, 554, 651, 1050 ЦК України, суд

вирішив:

Позов Відкритого акціонерного товариства «Європейський банк розвитку та заощаджень» задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Первомайське Первомайського району Криму, на користь Відкритого акціонерного товариства «Європейський банк розвитку та заощаджень» (ЗКПО 20685262, МФО 321024, рахунок ліквідатора ВАТ «ЄБРЗ» № 32070415401 в ГУ НБУ по м. Києву і Київської області м. Київ) заборгованість по кредитному договору в сумі 7243 (сім тисяч двісті сорок три) грн. 43 коп., а також судовий збір в сумі 72,43 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 62,40 грн., всього 7388 (сім тисяч триста вісімдесят вісім) гривень 26 копійок, в інший частині позову відмовити.

Рішення може бути оскаржено до судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим через Первомайський районний суд АР Крим шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Головуючий