Постанова № 1733193, 03.06.2008, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.06.2008 № 47/157-9/42

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Андрієнка В.В.

суддів:

За участю представників:

від позивача - Недошитко Р.Ю.

від відповідача - Чурсіна К.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Транзит"

на рішення Господарського суду м.Києва від 07.04.2008

у справі № 47/157-9/42

за позовом Київського транспортного прокурора в інтересах держави в особі центрального органу виконавчої служби – Міністерства транспорту та зв’язку України та Державного територіально – галузевого об’єднання «Південно-Західна залізниця»

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Транзит"

про стягнення штрафу у розмірі 24160,00 грн.

ВСТАНОВИВ:

Київський транспортний прокурор звернувся в Господарський суд міста Києва в інтересах держави в особі центрального органу виконавчої служби – Міністерства транспорту та зв’язку України та Державного територіально – галузевого об’єднання «Південно-Західна залізниця» з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Транзит» про стягнення з відповідача з Товариства з обмеженою відповідальністю „Фірма „Транзит” штраф у розмірі 24160,00 грн.

Рішенням господарського суду м. Києва від 07.04.2008 року у справі 47/157-9/42 позовні вимоги задоволені повністю.

Не погоджуючись з вказаним рішенням, відповідач подав на нього апеляційну скаргу, в якій просив скасувати рішення та прийняти нове рішення яким зменшити розмір штрафних санкцій.

Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що рішення місцевого господарського суду прийняте з неповним з’ясуванням обставин, що мають значення для справи, місцевий господарський суд неправильно застосував та порушив норми процесуального та матеріального права.

Зокрема відповідач стверджує, що розмір штрафу, стягнутий на користь позивача, значно перевищує розмір плати за вартість наданих відповідачем послуг, що може значно вплинути на фінансовий стан відповідача. Також стверджує, що він вчасно виправив невірно вказаний ним код вантажоодержувача, що в свою чергу не призвело до понесення позивачем збитків.

Позивач просив суд залишити рішення без змін, скаргу – без задоволення.

Дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів відзначає наступне.

Відповідно до накладної №49367585 відповідач відправив із станції Городній Донецької залізниці на ст. Миронівка Південно-Західної залізниці для вантажоодержувача–ТОВ „Омега Мінералз Україна” вантаж, а саме золу кам”яновугільну у кількості 95850 кг.

В накладній №49367585 відповідачем було неправильно вказано код підприємства вантажоодержувача, замість вірного коду 3943 було вказано код 3934, про що 29.05.2007р. на станції призначення Миронівка Південно-Західної залізниці було складено акт загальної форми №12.

Відповідно до ст.6 Статуту залізниць України, затвердженою Постановою КМ України від 06.04.1998р. №457, накладна - це основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил і наданий залізниці відправником разом з вантажем.Накладна є обов’язковою двосторонньою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони-одержувача.

Пунктом 2.1. Правил оформлення перевізних документів, затверджених Наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000р. №644, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 24.11.2000р. за № 863/5084, передбачено, що вантажовідправником заповнюються такі графи комплекту перевізних документів, зокрема, „одержувач” і „його поштова адреса”- у порядку, передбаченому для графи „відправник”, у графі „відправник”-зазначаються точне й повне найменування установи, підприємства, організації, особи-відправника вантажу та його цифровий код.

Згідно зі статею 118, 122 Статуту залізниць України, у випадку неправильного зазначення маси вантажу, кількості місць вантажу, його назви, коду, адреси одержувача з відправника стягується штраф у розмірі п”ятикратної провізної плати за всю відстань перевезення.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Позивачем доведено, що відповідач в накладній №49367585 невірно вказав цифровий код одержувача вантажу, в зв’язку з чим повинен сплатити штраф у розмірі 24160,00грн.

Судова колегія вважає, що суд першої інстанції правомірно не прийняв до уваги твердження відповідача, що штрафні санкції повинні стягуватись у випадку невірного зазначення коду та адреси підприємства у сукупності, а не окремо одного з наведених найменувань.

Як вбачається з п. 21 оглядового листа Вищого Господарського суду України від 29.11.2007р. №01-8/917 „Про деякі питання судової практики застосування Статуту залізниць України, інших норм транспортного законодавства” залізниця має право нараховувати штраф за кожне порушення: неправильно зазначені у накладній масу, кількість місць вантажу, його назву, код та адресу одержувача. При цьому неправильно зазначені код та адреса одержувача вважаються окремими порушеннями. Таким чином, судом першої інстанції правильно встановлена наявність підстав для застосування штрафу та визначено розмір штрафу.

Вимоги відповідача, щодо зменшення розміру штрафних санкцій були розглянуті судовою колегією та прийнято до уваги той факт, що відповідачем на виконання вимог п. 36 „Правил видачі вантажів”, затверджених Наказом Міністерства транспорту України від 21 листопада 2000р. №644, телеграмою №1528/5-07 із станції Городня Донецької залізниці 28.05.2007р. о 15год.15хв. було повідомлено станцію призначення Миронівку Південно-Західної залізниці про помилку в коді вантажоодержувача, зазначивши при цьому вірний код. Як вбачається з матеріалів справи відповідач відправив телеграму ще до прибуття вантажу на станцію призначення та позивач власноручно вніс зміни в накладну №49367585, що засвідчено штемпелем станції Миронівка.

Статтями 230, 233 Господарського кодексу України передбачено, що штрафними санкціями у цьому кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежне виконання господарського зобов’язання, у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов’язання боржником, майновий стан сторін, які беруть участь у зобов’язанні, не лише майнові , але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Судова колегія приймає до уваги наданий відповідачем до матеріалів справи Акт №1 від 31.05.2007р. прийому-передачі виконаних робіт по договору №16/05-07 від 16 травня 2007р. підписаний між відповідачем, який виступив повіреним та ТОВ „Євросвіт”, який виступив, як є довіритель при експедиції 3-х вагонів з вантажем зола кам’яновугільна у кількості 95850 кг. Актом прийому-передачі виконаних робіт по договору №16/05-07 від 16 травня 2007р. відповідач підтвердив, що вартість його послуг по перевезенню вантажу зола кам’яновугільна за травень 2007р. склала 1260,00грн.

З врахуванням документів, наданих відповідачем до матеріалів справи, судова колегія погоджуються, що розмір штрафу, який підлягає сплаті відповідачем на користь позивача, значно перевищує розмір плати за вартість наданих відповідачем послуг, що може значно вплинути на фінансовий стан відповідача. Як вбачається з матеріалів справи, відповідач вчасно виправив невірно вказаний ним код вантажоодержувача, що в свою чергу не призвело до понесення позивачем збитків.

За таких обставин розмір штрафу, який підлягає стягненню з відповідача, підлягає зменшенню, стягнути з відповідача на користь позивача належить 2416,00 грн.

При цьому судовою колегією береться до уваги те, що аналогічної правової позиції дотримається також і Вищий господарський суд України, що підтверджується постановою від 25.07.2006 р. у справі № 31/96.

За таких обставин, рішення господарського суду першої інстанції підлягає зміні в частині розміру штрафних санкцій, присуджених до стягнення з відповідача.

Керуючись ст. ст. 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд , -

ПОСТАНОВИВ:

1. Рішення Господарського суду міста Києва від 07.04.2008 р. у справі № 47/157-9/42 змінити, виклавши у наступній редакції:

2. Позов задовольнити частково.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Транзит»(м. Київ, вул. Фрунзе, 40, код 24370434) на користь Державного територіально –галузевого об’єднання «Південно-Західна залізниця»(м. Київ, вул. Лисенка, 6, код 04713033) 2416,00 грн. штрафу.

4. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

5. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Транзит»(м. Київ, вул. Фрунзе, 40, код 24370434) до Державного бюджету України 241,00 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

6. Доручити Господарському суду м. Києва видати наказ на виконання даної постанови.

Головуючий суддя

Судді

09.06.08 (відправлено)