Постанова № 17326224, 29.07.2011, Херсонський окружний адміністративний суд

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

73027, м. Херсон, вул. Робоча, 66, тел. 48-51-90

_____________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" липня 2011 р. Справа № 2-а-3154/11/2170

Херсонський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Анісімов О.В.,

при секретарі: Бабкіній О.В.,

за участю:

представника позивача - Ващука Я.В.,

представника відповідача - Тосік Н.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом приватного підприємства "Компроміс-Медіа" до Державної податкової інспекції у м. Херсоні <3-я особа >про визнання нечинним податкового повідомлення - рішення №0001612301 від 20.05.2011 року,

встановив:

Приватне підприємство «Компроміс-Медіа» (далі по тексту позивач або ПП) звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Херсоні (далі по тексту відповідач або ДПІ) про скасування податкового повідомлення-рішення №0001612301 від 20.05.2011 року.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтував наступним.

Так, ДПІ проведено планову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2008 по 31.12.2010 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2008 року по 31.12.2010 року. За результатами перевірки складено акт №1499/23-5/24951639 від 11.05.2011 року.

За наслідками розгляду акту перевірки ДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення №0001612301 від 20.05.2011 року, яким позивачу визначено податкове зобовязання по податку на прибуток за основним платежем в сумі 51777 грн. 33 коп. та за штрафними санкціями в сумі 12944 грн. 33 коп.

Відповідно до змісту акту №1499/23-5/24951639 від 11.05.2011 року та податкового повідомлення-рішення №0001612301 від 20.05.2011 року ПП порушило пп.4.1.6 п.4.1 ст.4, п.5.1, пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1998 року, №334/94-ВР (далі по тексту Закон №334) та пп.54.3.2 п.54.3 с.54, п.58.1 ст.58, п.123.1 ст.123 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року, №2755-VI (далі по тексту ПК України).

Суть порушень, на думку ДПІ, полягало в тому, що ПП незаконно включило до складу валових витрат суму 139800 грн. за послуги, які були надані фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 При цьому, ДПІ вважає, що фізична особа-підприємець ОСОБА_3 є повязаної особою по відношенню до ПП.

Вважають, що ДПІ в даному випадку діяло не законно у звязку з наступним.

Так, відповідно до договорів укладених між ПП та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3, ПП отримало наступні роботи: обслуговування робочої станції, обслуговування сервера, обслуговування офісної міні-АТС, обслуговування кабелів локальної мережі на загальну суму 139800 грн. Виконання робіт оформлено актами виконаних робіт.

Фізична особа-підприємець ОСОБА_3 зареєстрований в ЄДРПОУ, перебуває на обліку як платник податків у ДПІ. Договори між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 та ПП є дійсними, судового рішення щодо визнання їх недійсними немає, тому всі документи первинного бухгалтерського обліку також є дійсним і будь-яких порушень з боку ПП при веденні податкового обліку при розрахунках з даними підприємцем не було.

Послуги фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 необхідні ПП для обслуговування компютерної техніки, так як штатний працівник який працює в ПП немає відповідної кваліфікації та виконує зовсім інші роботи.

Фізична особа-підприємець ОСОБА_3 в розумінні Закону №334 не є повязаною особою до ПП, тобто твердження ДПІ про порушення ПП пп.4.1.6 п.4.1 ст.4, п.5.1, пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону №334, на думку позивача, є безпідставним.

ПП надало ДПІ всі необхідні документи, які підтверджують правомірність включення до складу валових витрат, витрат повязаних з оплатою послуг фізичній особі-підприємцю ОСОБА_3, а тому ДПІ не мало права виключати ці суми зі складу валових витрат та донараховувати ПП податок на прибуток та застосовувати фінансові санкції.

Крім цього, в судовому засіданні представник позивача додав, що податкове повідомлення-рішення №0001612301 від 20.05.2011 року, крім викладеного, є незаконним також у звязку з тим, що ДПІ в акті перевірки №1499/23-5/24951639 від 11.05.2011 року (ст.7) не вірно визначило суму заниження валових витрат, не врахувавши при цьому положення пп.5.3.3 п.5.3 ст.5 Закону №334, у звязку з чим невірно визначило суму заниження податку на прибуток за ІІ квартал 2008 року.

Так, відповідно до акту перевірки сума заниження валових витрат у І кварталі 2008 року складає 265090 грн. 67 коп. (вартість придбаних квартир без ПДВ), а сума заниження валового доходу складає 332400 грн. (вартість проданих квартир з ПДВ).

Операція по купівлі та продажу квартир, відповідно до акту перевірки є такою, що звільняється від оподаткування ПДВ. А відповідно до пп.5.3.3 п.5.3 ст.5 Закону №334 у разі якщо платник податку на прибуток, зареєстрований як платник податку на додану вартість, одночасно здійснює операції з продажу товарів (робіт, послуг), що оподатковуються податком на додану вартість та звільнені від оподаткування, або не є об'єктом оподаткування таким податком, податок на додану вартість, сплачений у складі витрат на придбання товарів (робіт, послуг), які відносяться до складу валових витрат.

Тобто суми ПДВ сплачені при купівлі квартир мають бути віднесені до складу валових витрат, а тому суму заниження валових витрат необхідно збільшити на суму ПДВ сплачені при купівлі квартир, а саме на 53018 грн. 13 коп., внаслідок чого сума заниження податку на прибуток складатиме 3572 грн. 80 коп., а не 16827 грн. 33 коп. яка бралась до уваги ДПІ при винесенні оскарженого податкового повідомлення-рішення.

У звязку з викладеним позивач вважає, що податкове повідомлення-рішення №0001612301 від 20.05.2011 року є незаконним та підлягає скасуванню.

У судовому засідання представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі та обґрунтував їх відповідно до змісту позову.

Представник відповідача проти задоволення позову заперечила, суду пояснила, що перевіркою позивача встановлено порушення ним вимог пп.4.1.6 п.4.1 ст.4, п.5.1, пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону №334 та порушення вимог п.5.1.20 ст.5, пп.7.4.2 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 року, №168/97-ВР (далі по тексту Закон №168).

Порушення вимог пп.4.1.6 п.4.1 ст.4, п.5.1, пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону №334 полягали в тому, що відповідно до договорів з фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3, ПП отримало наступні види робіт: обслуговування робочої станції, обслуговування сервера, обслуговування офісної міні-АТС, обслуговування кабелів локальної сіті на загальну суму 139800 грн., що оформлено актами виконаних робіт.

Згідно штатного розпису ПП, на підприємстві числиться інженер системотехнік, до обовязків якого входить в т.ч. обслуговування офісної оргтехніки, кабелів локальних мереж тощо. За виконання даного спектру робіт ПП нараховується зазначеному працівнику заробітна плата.

Вважають, що витрати по вищезазначеним договорам, понесені ПП у штаті якого є працівник, обовязки, якого співпадають з виконаними роботами фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 суперечать самій суті підприємництва, визначеній в ст.42 Господарського кодексу України, як самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється субєктами господарювання з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Такі витрати ПП може вчиняти, однак їх віднесення до валових витрат з метою зменшення обєкту оподаткування не відповідає п.5.1 ст.5 п.1.32 ст.1 Закону №334. Вважає, що таке зменшення обєкта оподаткування ПП є штучним в порушення принципу безпосередності господарської діяльності. Тобто такі витрати є надмірними та не породжують необхідності в отримані послуг за даними договорами, а лише спричиняють завищення валових витрат у податковому обліку, тому такі послуги не підтверджують витрати повязані із веденням господарської діяльності підприємства.

В результаті вищевикладеного, ПП за 4 квартал 2008 року, 2 квартал 2009 року та 4 квартал 2009 року необґрунтовано, на думку ДПІ, віднесено до складу валових витрат послуги з компютерного та інформаційного обслуговування на загальну суму 139800 грн.

Крім цього, ПП за 1 квартал 2008 року, 2 квартал 2008 року не віднесено до складу валових доходів суми з продажу квартир, згідно договорів з купівлі-продажу на загальну суму 332400 грн., а також в порушення п.5.1 ст.5 Закону №334 ПП до складу валових витрат не віднесено витрати на оплату придбаних квартир на загальну суму 265090 грн. 67 коп.

За таких обставин вважає, що в порушення вимог пп.4.1.6 п.4.1 ст.4, п.5.1, пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону №334 ПП занижено податок на прибуток на загальну суму 51777 грн. 33 коп., у звязку з чим просить у задоволенню позову відмовити у повному обсязі.

В судовому засідання в якості свідка був допитаний ОСОБА_3, який пояснив суду, що дійсно він на підставі укладених договорів надавав послуги ПП з обслуговування робочої станції, обслуговування сервера, обслуговування офісної міні-АТС, обслуговування кабелів локальної сіті на загальну суму 139800 грн., що оформлено актами виконаних робіт.

Розрахунок відбувався у безготівковій формі. Ціна по договору за наданні послуги попередньо узгоджувалась сторонами та відповідає його кваліфікації як інженеру-програмісту. Кошти отримані ним від ПП були обліковані в книзі №1 обліку доходів і витрат, які ведуть громадяни-субєкти підприємницької діяльності протягом календарного року.

Крім цього, ОСОБА_3 повідомив суду, що по договорам між ним та ПП він ніс повну матеріальну відповідальність в разі поломки компютерної інформаційної системи. Обєктів обслуговування було багато, так як ПП спеціалізується на випуску поліграфічної продукції, зокрема газет. По договорам він виконував діяльність відмінну від тієї, яку виконував штатний інженер-системотехнік. Про свою підприємницьку діяльність він систематично звітує до ДПІ.

Також ОСОБА_3 повідомив, що раніше він працював в ПП на посаді інженера-програміста та проект менеджера і здійснював ту ж діяльність, що і зазначена у вищевикладених договорах. З ПП був звільнений за власним бажанням у звязку з невеликим розміром заробітної плати.

Також, в судовому засіданні в якості свідка був допитаний ОСОБА_4, який повідомив суду, що він працює на посаді головного бухгалтера ПП. Щодо відносин ПП з ОСОБА_3, ОСОБА_4 повідомив, що зазначені відносини носили реальний характер, ОСОБА_3 дійсно надав підприємству послуги з обслуговування робочої станції, обслуговування сервера, обслуговування офісної міні-АТС, обслуговування кабелів локальної сіті на загальну суму 139800 грн. Розрахунок відбувався у безготівковій формі.

Щодо купівлі та продажу квартир вважає, що ДПІ помилково встановило заниження податку на прибуток, так як не врахувало положення пп.5.3.3 п.5.3 ст.5 Закону №334.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково, виходячи із наступного.

Так, ПП зареєстровано як юридичну особу у виконавчому комітеті Херсонської міської ради 21.10.1997 року. Відповідно до довідки №1522 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України ПП здійснює діяльність за КВЕД: реклама, консультації з питань комерційної діяльності та управління, друкування газет, поліграфічна діяльність, видання газет.

Тобто відповідно до специфіки своєї діяльності ПП потребує у використанні в великих обсягах оргтехніки, офісної міні-АТС, локальних мереж.

18.11.1997 року ПП взято на податковий облік в органах державної податкової служби та з 01.10.2003 року зареєстровано як платник податку на додану вартість.

В період часу з 30.03.2011 року по 22.04.2011 року ДПІ проведено планову виїзну перевірку ПП з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2008 року по 31.12.2010 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2008 року по 31.12.2010 року.

Перевірку проведено на підставі направлень від 30.03.2011 року, №629/23-5, від 18.04.2011 року, №759/23-5, наказів ДПІ №410 від 16.02.2011 року, №1046 від 18.04.2011 року та плану-графіка проведення планових виїзних перевірок субєктів господарювання.

Відповідно до висновків акту перевірки в діяльності ПП виявленні порушення:

-пп.4.1.6 п.4.1 ст.4, п.5.1, пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону №334, внаслідок чого занижено податок на прибуток на загальну суму 51777 грн. 33 коп., в т.ч. за 2 квартал 2008 року в сумі 30764 грн. 49 коп., за 4 квартал 2008 року в сумі 9625 грн., з 2 квартал 2009 року в сумі 6250 грн., за 4 квартал 2009 року в сумі 19075 грн.;

-п.5.1.20 ст.5, пп.7.4.2 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 року, №168/97-ВР, внаслідок чого завищено податок на додану вартість всього у сумі 2381 грн. 87 коп., у тому числі занижено за березень 2008 року у сумі 28268 грн. 13 коп., завищено за квітень 2008 року в сумі 28936 грн., завищено за червень 2008 року у сумі 1714 грн.

На підставі виявлених порушень вимог пп.4.1.6 п.4.1 ст.4, п.5.1, пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону №334 ДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення від 20.05.2011 року, №0001612301, яким позивачу збільшено суму грошового зобовязання по податку на прибуток приватних підприємств на 64721 грн. 66 коп. в т.ч. за основним платежем 51777 грн. 33 коп. за штрафними санкціями 12944 грн. 33 коп.

Суть порушень збоку позивача вимог Закону №334, на думку ДПІ, полягали в тому, що ним включено до складу валових витрат оплату послуг фізичній особі-підприємцю ОСОБА_3, а також позивачем занижено податок на прибуток внаслідок не відображення операцій з продажу квартир.

Щодо включення до складу валових витрат оплату послуг фізичній особі-підприємцю ОСОБА_3 суд зазначає наступне.

Так, відповідно до п.5.1 ст.5 Закону №334 до валових витрат виробництва та обігу відносять суму будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно пп.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону №334 до складу валових витрат включають суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у звязку з підготовкою, організацією, веденням виробництва (продажем продукції) і охороною праці.

Відповідно до абз.4 пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону №334 не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунками, платіжними та іншими документами, обовязковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

01.07.2008 року ПП укладено з фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 договір №01/08-К на комплексне технічне обслуговування компютерної інформаційної системи від 01.07.2008 року, з додатком №1 до нього від 01.07.2008 року, додатком №2 від 01.12.2008 року, додатком №3 від 01.06.2009 року, додатком №4 від 01.07.2009 року та додатком №5 від 05.10.2009 року. Відповідно до предмету цього договору фізична особа-підприємець ОСОБА_3 зобовязався виконати компютерні послуги, а саме комплексне технічне обслуговування компютерної інформаційної системи у комплекті, згідно додатку №1.

Крім цього, ПП уклало з фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 договори №03/08-К від 10.12.2008 року та №04/08-К від 01.12.2008 року на інформаційне обслуговування.

Відповідно до наданих суду позивачем документів, а саме свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця №195556 та свідоцтва про сплату єдиного податку від 20.06.2008 року, №107714 ОСОБА_3 зареєстрований фізичною особою-підприємцем, є платником єдиного податку та здійснює діяльність у сфері інформаційних та компютерних послуг.

Тобто фізична особа-підприємець ОСОБА_3 фактично здійснює діяльність, яку відповідно до договорів надавав ПП.

Здача робіт фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 була оформлена актами здачі-прийняття послуг, що було надано за №К-11 від 20.12.2008 року, №К-12 від 25.12.2008 року, №КІ-4 від 28.10.2009 року, №КІ-5 від 30.11.2009 року, №КІ-1 від 30.06.2009 року. Відповідно до зазначених актів вартість робіт виконаних фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 по договору №01/08-К складає 101300 грн., по договору №03/08-К 20000 грн., по договору №04/08-К 18500 грн.

Платіжними дорученнями №542 від 23.12.2008 року, №543 від 24.12.2008 року, №379 від 18.06.2009 року, №791 від 18.11.2009 року, №881 від 15.12.2009 року, на виконання вищезазначених договорів, позивачем перераховано на рахунок фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 грошові кошти на загальну суму 139800 грн.

Кошти перераховані згідно рахунків виписаних фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 за №К-11 від 20.12.2008 року, №К-12 від 24.12.2008 року, №КІ-4 від 05.10.2009 року, №КІ-5 від 19.11.2009 року, №КІ-1 від 17.06.2009 року на загальну суму 139800 грн.

При цьому, суд зазначає, що в рахунках містяться неточності по відношенню до актів здачі-прийняття послуг щодо номера договору за послуги по якому виставлялись рахунки. Зазначені неточності суд вважає технічними помилками, при цьому приймає за основу ціну вказану в договорі та актах здачі-прийняття послуг. Зазначені помилки не впливають на інтереси та права сторін по договору, а також жодним чином не стосуються інтересів інших осіб.

Грошові кошти на загальну суму 139800 грн., які фізична особа-підприємець ОСОБА_3 отримала на рахунок в банку від ПП, були ним відображені в книзі №1 обліку доходів і витрат, яку ведуть громадяни-субєкти підприємницької діяльності протягом календарного року. При цьому, суд зазначає, що відповідно до матеріалів справи фізична особа-підприємець ОСОБА_3 систематично звітує про свою діяльність до ДПІ та сплачує єдиний податок, що підтверджується відповідними звітами субєкта малого підприємництва-фізичної особи платника єдиного податку та платіжними дорученнями.

Таким чином, аналізуючи викладене, а також приймаючи до уваги покази свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4, які підтверджують реальність зазначених господарських операцій та факт їх оплати, суд приходить до висновку, що ПП правомірно включено до складу валових витрат, витрати повязані з оплатою послуг фізичній особі-підприємцю ОСОБА_3, зазначені валові витрати підтверджуються відповідними первинними документами їх формування не суперечить положенням ст.5 Закону №334.

При цьому суд не погоджується з позицією ДПІ, що витрати на оплату послуг фізичній особі-підприємцю ОСОБА_3 є надмірними та не породжують необхідності в отримані послуг за даними договорами, а лише спричиняють завищення валових витрат у податковому обліку так як в ПП в штаті є особа яка здійснює подібну діяльність, тому такі послуги не підтверджують витрати повязані із веденням господарської діяльності підприємства.

Так, як зазначено вище витрати ПП на оплату послуг фізичній особі-підприємцю ОСОБА_3 підтверджені відповідними первинними документами, тобто в силу абз.4 пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону №334 вони відносяться до складу валових витрат. Досліджена господарська операція відповідно до первинних бухгалтерських документів, а також відповідно до показів свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4 є реальною та спрямована на досягнення економічного ефекту. ДПІ не враховано, що ОСОБА_3 раніше працював в ПП і здійснював ту ж діяльність, що і згідно укладених договорів, тобто в нього перед ПП була відповідна ділова репутація. При цьому, суд зазначає, що ОСОБА_3 в розумінні Закону №334 не є повязаною особою до ПП.

Наявність в штаті особи, яка здійснює подібну діяльність, жодним нормативним актом не забороняє субєкту господарювання отримати послуги від іншого субєкта господарювання, якщо в цьому виді діяльності його кваліфікація є вищою, і формувати за їх рахунок валові витрати. Основною метою в даному разі є досягнення економічного ефекту субєктом господарювання.

При цьому суд зазначає, що сторони при укладанні договорів керуються принципом свободи договорів і самостійно визначають його ціну.

Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

ДПІ по справі не надала жодного доказу, який б підтверджував «безтоварність» операції між ПП та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3, не надала доказів, які б підтверджували факт умисного завищення ціни по договорі між зазначеними субєктами господарювання. Доводи ДПІ, викладені в акті перевірки №1499/23-5/24951639 від 11.05.2011 року ґрунтуються виключно на припущеннях не основаних на нормативно-правових актах.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що податкове повідомлення-рішення №0001612301 від 20.05.2011 року в цій частині є незаконним та підлягає скасуванню.

Щодо заниження позивачем податку на прибуток внаслідок не відображення операцій з продажу квартир, суд зазначає наступне.

Так, відповідно до акту перевірки №1499/23-5/24951639 від 11.05.2011 року ПП придбало у товариства з обмеженою відповідальністю «Південенерго» дві квартири.

Відповідно до видаткової накладної №Пх-0000001 від 17.03.2008 року ПП придбавало зазначені квартири за 318108 грн. 80 коп. в т.ч. ПДВ 53018 грн. В силу положень ч.3 ст.72 КАС України судом документи, які підтверджують факт перерахування коштів на рахунок товариства з обмеженою відповідальністю «Південенерго» та договори купівлі-продажу квартир не витребовувались.

В подальшому відповідно до видаткової накладної №ТК-9/4 від 18.04.2008 року та видаткової накладної №ТК-9/3 від 18.04.2008 року зазначенні квартири були реалізовані ОСОБА_5 на загальну суму 332400 грн. в т.ч. ПДВ 55400 грн.

Відповідно до пп. 5.1.20 п.5.1 ст.5 Закону №168 звільняється від оподаткування операції з поставки житла, крім їх першої поставки.

Отже операція по реалізації квартир ОСОБА_5 не є першою поставкою, а тому вона звільняється від оподаткування ПДВ. Зазначена позиція, також викладена в акті перевірки №1499/23-5/24951639 від 11.05.2011 року на ст.27.

Відповідно до акту перевірки (ст.7) ПП внаслідок купівлі квартир занизило за 1 квартал 2008 року валові витрати на суму 265090 грн. 67 коп. (вартість квартир без ПДВ). Тобто ДПІ вважає, що витрати на купівлі квартир мають бути включені до складу валових витрат.

Крім цього, відповідно до акту перевірки ДПІ (ст.7) ПП внаслідок продажу квартир занизило валові доходи на суму 332400 грн.

Отже сума не відображеного ПП доходу, на думку ДПІ, склала 67310 грн. (332400-265090=67310), а відповідно сума заниження податку на прибуток за 2 квартал 2008 року склала 16827 грн. 50 коп. (25% від суми не відображеного доходу). При цьому, суд зазначає, що в висновках акту міститься арифметична описка, відповідно до якої сума заниження податку на прибуток за 2 квартал 2008 року складає 30764 грн. 69 коп., так як це суперечить змісту самого акту перевірки.

Отже, на думку ДПІ, у звязку з не відображенням ПП операцій по купівлі та продажу квартир, занижено податок на прибуток за 2 квартал 2008 року у сумі 16827 грн. 50 коп.

Відповідно до абз.3 пп.5.3.3 п.5.3 ст.5 Закону №334 у разі якщо платник податку на прибуток, зареєстрований як платник податку на додану вартість, одночасно здійснює операції з продажу товарів (робіт, послуг), що оподатковуються податком на додану вартість та звільнені від оподаткування, або не є об'єктом оподаткування таким податком, податок на додану вартість, сплачений у складі витрат на придбання товарів (робіт, послуг), які відносяться до складу валових витрат, включається відповідно до валових витрат.

Отже сума ПДВ сплачена в ціні квартир при їх купівлі в розмірі 53018 грн. 13 коп. має також бути віднесена до складу валових витрат. Тобто до валових витрат необхідно віднести витрати на купівлю квартир у сумі 318108 грн. 80 коп. (з ПДВ) і саме на цю суму ПП занизило за 1 квартал 2008 року валові витрати.

За таких обставин, сума не відображеного ПП доходу складає 14291 грн. 20 коп. (332400-318108,8=14291,2), а відповідно сума заниження податку на прибуток за 2 квартал 2008 року склала 3572 грн. 80 коп. (25% від суми не відображеного доходу).

За таких обставин, суд приходить до висновку, що податкове повідомлення-рішення №0001612301 від 20.05.2011 року в цій частині є законним виключно щодо визначення заниження податку на прибуток за 2 квартал 2008 року у сумі 3572 грн. 80 коп. При цьому, суд зазначає штрафні санкції мають складати 893 грн. 20 коп. (3572,8*25%).

Таким чином, аналізуючи вищевикладене суд прийшов до висновку, що позов приватного підприємства «Компроміс-Медіа» до Державної податкової інспекції у м. Херсоні про скасування податкового повідомлення-рішення №0001612301 від 20.05.2011 року підлягає задоволенню частково.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Керуючись ст.ст.158 - 163, 167 КАС України, суд -

постановив:

Позов приватного підприємства "Компроміс-Медіа" до Державної податкової інспекції у м. Херсоні про визнання нечинним податкового повідомлення - рішення №0001612301 від 20.05.2011 року задовольнити частково.

Скасувати податкове повідомлення - рішення №0001612301 від 20.05.2011 року в частині донарахування податку на прибуток за основним платежем у сумі 48204 (сорок вісім тисяч двісті чотири) грн. 53 коп. та штрафних (фінансових) санкцій у сумі 12051 (дванадцять тисяч пятдесят одна) грн. 13 коп.

Податкове повідомлення - рішення №0001612301 від 20.05.2011 року в частині донарахування податку на прибуток за основним платежем у сумі 3572 (три тисячі пятсот сімдесят дві) грн. 80 коп. та штрафних (фінансових) санкцій у сумі 893 (вісімсот девяносто три) грн. 20 коп. залишити без змін

Стягнути з Державного бюджету України на користь приватного підприємства "Компроміс-Медіа" документально підтвердженні судові витрати, пропорційно відповідно до задоволених вимог у сумі 3 (три) грн.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України чи прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 03 серпня 2011 р.

Суддя Анісімов О.В.

кат. 8.2.6