Постанова № 17326221, 29.07.2011, Херсонський окружний адміністративний суд

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

73027, м. Херсон, вул. Робоча, 66, тел. 48-51-90

_____________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" липня 2011 р. Справа № 2-а-2205/11/2170

Херсонський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді: Анісімова О. В.,

при секретарі: Бабкіній О.В.,

за участю:

представника позивача - Дунаєва М. І.,

представника відповідача - Тосік Н. І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом приватного підприємства "Промислово-торгівельна фірма "Софія" до Державної податкової інспекції у м. Херсоні про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Херсоні № 0001110700/0 від 16.03.2011 року,

встановив:

Приватне підприємство “Промислово-торгівельна фірма “Софія” (далі по тексту позивач або ПП “ПТФ “Софія”) звернулось до адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Херсоні (далі по тексту відповідач або ДПІ) про скасування податкового повідомлення-рішення ДПІ № 0001110700/0 від 16.03.2011, яким позивачеві зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість (далі по тексту ПДВ) у розмірі 70483,95 грн. за період серпень-листопад 2009 р.

Представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі та обґрунтовував їх наступним.

Так, 14.03.2011 ДПІ проведено невиїзну документальну перевірку з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість ПП “ПТФ “Софія”, код за ЄДР 35329631 за період: серпень, вересень, жовтень, листопад 2009 р., результати якої оформлені актом № 683/07-0/35329631 (далі по тексту акт або акт перевірки). Відповідно до акту встановлено наступні порушення позивачем податкового законодавства: в порушення п. 1.8, ст. 1, пп. 7.7.1 та пп. 7.7.2, п. 7.7, ст. 7 Закону України від 03.04.1997 № 168/97-ВР “Про податок на додану вартість” (далі по тексту З акон № 168/97-ВР) ПП “ПТФ “Софія” завищено ПДВ, що підлягає відшкодуванню з бюджету на суму ПДВ 70483,95 грн., а саме по деклараціям: за серпень 2009 р. на суму 5855,02 грн.; за вересень 2009 р. на суму 18096,20 грн.; за жовтень 2009 р. на суму 31024,27 грн.; за листопад 2009 р. на суму 15508,46 грн. На підставі акту перевірки ДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення від 16.03.2011 № 0001110700/0, згідно із яким позивачеві зменшено суму бюджетного відшкодування ПДВ у розмірі 70483,95 грн. за поточні базові (звітні) податкові періоди місяці серпень-листопад 2009 р.

Відповідно змісту акту, посадові особи ДПІ обґрунтовували його висновки наступним.

ПП “ПТФ “Софія” є юридичною особою, основним видом діяльності якої є торгівля брухтом чорних металів на території України та за її межами. Протягом базових звітних (податкових) періодів місяців липень-жовтень 2009 р. позивач здійснював господарські операції по придбанню брухту чорних металів у ВАТ “Шамбала-Плюс”. В свою чергу, згідно наданої відповіді ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва від 01.09.2010 № 11698/7/07-113 зазначене підприємство є посередником у торгівлі брухту чорними металами. Протягом цих же податкових періодів ВАТ “Шамбала-Плюс” здійснювало купівлю брухту чорних металів у ВАТ “Херсонський завод карданних валів” (далі по тексту - ВАТ “ХЗКВ”), на підставі зазначених правочинів йому виписано відповідні податкові накладні. З метою перевірки достовірності господарських операцій між ВАТ “Шамбала-Плюс” та ВАТ “ХЗКВ” головному бухгалтеру останнього направлено запит стосовно того, чи виписувались даним підприємством ВАТ “Шамбала-Плюс” податкові накладні з приводу купівлі-продажу брухту чорних металів. Однак, головним бухгалтером ВАТ “ХЗКВ” надано відповідь, що даним підприємством податкові накладні за зазначеними номерами з приводу купівлі-продажу брухту чорних металів ВАТ “Шамбала-Плюс” не виписувались. Таким чином, неможливо підтвердити факт здійснення фінансово-господарських операцій між ВАТ “Шамбала-Плюс” та ВАТ “ХЗКВ” щодо купівлі продажу брухту чорних металів, у звязку з чим по другому ланцюгу поставок неможливо підтвердити факт надмірної сплати податку на додану вартість ПП “ПТФ “Софія”. Виходячи з того, що Закон № 168/97-ВР як підставу бюджетного відшкодування ПДВ визначає лише підтверджений факт надмірної сплати податку на додану вартість, ДПІ прийнято рішення про зменшення суми бюджетного відшкодування ПДВ за поточні базові звітні (податкові) періоди місяці серпень-листопад 2009 р. у розмірі 70483,95 грн. оскільки факт надмірної сплати ПДВ по ним неможливо встановити.

Позивач не погоджується з такими висновками ДПІ. Зокрема, вказує на ту обставину, що Законом № 168/97-ВР передбачено дві підстави, момент настання першої з яких є датою виникнення у платника податків права на податковий кредит з ПДВ: списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), виписка відповідного рахунку (товарного чека) у разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг). На момент складення акту перевірки були наявними докази настання обох цих обставин і оплати вартості отриманих товарів, і отримання податкової накладної. Претензій щодо оформлення документів, які надають право на предявлення сум надмірно сплаченого ПДВ до бюджетного відшкодування та факту оплати позивачем отриманих товарів у посадових осіб відповідача під час проведення перевірки не виникало. Крім того, жодним законом з питань оподаткування не встановлено обовязок платника податку перевіряти правильність та повноту оплати податкових зобовязанням своїми контрагентами, а тим більше контрагентів своїх контрагентів. Виходячи з цього, ПП “ПТФ “Софія” просить скасувати податкове повідомлення рішення ДПІ від 16.03.2011 № 0001110700/0.

На запитання суду щодо надання копій податкових накладних та інших документів, що підтверджують факт господарських операцій між ПП “ПТФ “Софія ”та ВАТ “Шамбала-Плюс” представник позивача повідомив, що вони були вилучені 14.09.2010 у ході проведення обшуку в приміщенні ПП “ПТФ “Софія” співробітниками міліції.

Представник відповідача обґрунтовувала свої заперечення проти позову з тієї ж правової позиції, яку висловили посадові особи ДПІ у акті перевірки. Крім того, на запитання суду, чи оспорюються ДПІ правильність оформлення та видачі податкових накладних ВАТ “Шамбала-Плюс” до ПП “ПТФ “Софія”, а також факт продажу останньому брухту чорних металів протягом вищезазначених періодів, представник відповідача відповіла, що у звязку з тим, що не можливо підтвердити здійснення фінансово-господарської операції з поставки брухту чорного металу ВАТ “Шамбала-Плюс” від ВАТ “ХЗКВ”, не можливо встановити факту надмірної сплати податку на додану вартість ПП “ПТФ “Софія” по постачальнику ВАТ “ХЗКВ” у 2 ланцюгу постачання. Будь яких пояснень з приводу товарності операції і правильності оформлення первинних документів представник відповідача суду не надала.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши наявні матеріали, всебічно та повно зясувавши обставини справи, обєктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення для вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі виходячи з наступного.

Податок на додану вартість за своєю економічною суттю відноситься до непрямих податків, тобто його сума включається у вартість товарів (робіт, послуг) що поставляються продавцем. Зокрема, відповідно до п. 1.3, ст. 1 Закону № 168/97, платником ПДВ є особа, яка згідно з цим Законом зобов'язана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем. Таким чином, при поставці товарів (робіт, послуг), що згідно із ст. 3 Закону №168/97 є обєктом оподаткування даним податком, фактично суму податку сплачує покупець товару (роботи, послуги), оскільки вона включена у вартість предмета поставки, однак, юридично обовязок сплати ПДВ покладено на продавця таких товарів (робіт, послуг).

14.03.2011 посадовими особами ДПІ проведено невиїзну документальну перевірку з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість ПП “ПТФ “Софія”, код за ЄДР 35329631 за період: серпень, вересень, жовтень, листопад 2009 р., результати якої оформлені актом № 683/07-0/35329631. Відповідно до акту встановлено наступні порушення позивачем податкового законодавства: в порушення п. 1.8, ст. 1, пп. 7.7.1 та пп. 7.7.2, п. 7.7, ст. 7 Закону України від 03.04.1997 № 168/97-ВР “Про податок на додану вартість”ПП “ПТФ “Софія” завищено ПДВ, що підлягає відшкодуванню з бюджету на суму ПДВ 70483,95 грн., а саме по деклараціям: за серпень 2009 р. на суму 5855,02 грн.; за вересень 2009 р. на суму 18096,20 грн.; за жовтень 2009 р. на суму 31024,27 грн.; за листопад 2009 р. на суму 15508,46 грн.

На підставі акту перевірки ДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення від 16.03.2011 № 0001110700/0, згідно із яким позивачеві зменшено суму бюджетного відшкодування ПДВ у розмірі 70483,95 грн. за поточні базові (звітні) податкові періоди місяці серпень-листопад 2009 р. Позивач не згоден із вказаним податковим повідомленням-рішенням ДПІ, у звязку із чим звернувся за захистом своїх прав до адміністративного суду.

Виходячи з вищевикладеного, спір між ПП “ПТФ “Софія” та ДПІ виник з приводу неможливості підтвердження факту надмірної сплати ПДВ позивачем по другому ланцюгу поставок та зменшення щодо нього заявленої суми бюджетного відшкодування ПДВ.

Для надання правової оцінки щодо заявлення позивачем до бюджетного відшкодування відємного значення з податку на додану вартість необхідно застосовувати положення Закону №168/97 (у редакції, чинній на час формування податкового кредиту та заявлення податку на додану вартість до бюджетного відшкодування), якими регламентується порядок визначення податкового кредиту та порядок визначення суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Виходячи із вимог п.п.7.7.1 п. 7.7. ст. 7 Закону №168/97 (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин), позивач має право на бюджетне відшкодування податку на додану вартість у разі виникнення відємного значення за відсутності законодавчо визначених обставин, які б позбавляли платника податку (покупця) права на формування податкового кредиту, зокрема за відсутності з боку платника податку порушення приписів п.п. 7.4.5. п. 7.4., 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 цього Закону при формуванні податкового кредиту, за наявності факту дотримання платником податку вимог п.п. “а”п.п. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 щодо заявлення до бюджетного відшкодування частини відємного значення у межах суми податку, фактично сплаченої ним у попередньому податковому періоді постачальникам товару, та вимог п.п. 7.7.4 щодо подання податковому органу податкової декларації, розрахунку та заяви про повернення суми бюджетного відшкодування.

При цьому суд зазначає, що наявність сум бюджетного відшкодування напряму залежить від розміру податкового кредиту, сформованого у попередньому податковому періоді.

Так, відповідно до змісту акту перевірки та змісту позову, податковий кредит, який у наступному податковому періоді надав право позивачу на бюджетне відшкодування надмірно сплаченого податку на додану вартість, сформований ним у звязку зі сплатою ПДВ, включеного до складу вартості брухту чорних металів, що придбані ПП “ПТФ “Софія” у ВАТ “Шамбала-Плюс” протягом липня-жовтня 2009 р.

Відповідно до п.1.7 ст.1 Закону №168/97 податковим кредитом є сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобовязання звітного періоду, при цьому відповідно п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону №168/97 податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної вартості товарів та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою встановленою цим Законом, протягом такого звітного періоду у звязку з придбанням або виготовленням товарів та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Датою виникнення права платника податку на податковий кредит є дата отримання податкової накладної або дата списання коштів з банківського рахунку платника податків в оплату товарів.

Закон №168/97 не ставить в залежність формування платником податку податкового кредиту від сплати податкових зобовязань з ПДВ його контрагентами

При цьому суд зазначає, що наявність у позивача належно оформлених документів, які відповідно до Закону №168/97 необхідні для віднесення певних сум до податкового кредиту, і сплата позивачем вартості товару з податком на додану вартість є обовязковими, але не вичерпними підставами для висновку про правомірне декларування податкового кредиту. Для встановлення обґрунтованості декларування платником податку податкового кредиту суду необхідно встановити також наступні обставини:

- реальність здійснення господарських операцій, суми за якими віднесені до податкового кредиту;

- наявність у продавців товарів, робіт (послуг), які видавали податкові накладні, спеціальної податкової правосуб'єктності відповідно до положень Закону №168/97 вони повинні мати свідоцтво про сплату ПДВ, що засвідчує їх статус як платників ПДВ;

- віднесення до складу податкового кредиту лише сум, сплачених (нарахованих) у зв'язку з придбанням товарів (послуг), що підлягають використанню у господарській діяльності платника податку.

Зазначена правова позиція висловлена, зокрема, у листі Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011 № 742/11/13-11.

Так, дослідженням правової природи походження сум податкового кредиту, які ДПІ вважає неправомірно сформованими встановлено наступне.

Потягом періоду часу з липня по жовтень 2009 року ПП “ПТФ “Софія” придбало у ВАТ “Шамбала-Плюс” товар брухт чорного металу, а саме: у липні 2009 р. на суму 4771138,50 грн., у т.ч. ПДВ на суму 795189,75 грн.; у серпні 2009 р. на суму 9427944,50 грн. у т. ч. ПДВ на суму 1571324,08 грн.; у вересні 2009 р. на суму 14561131,20 грн. у т.ч. ПДВ на суму 2426855,20 грн.; у жовтні 2009 р. на суму 8134781,76 грн. у т.ч. ПДВ на суму 1355796,96 грн. При цьому, позивач не зміг виконати вимогу суду про надання належним чином завірених копій первинних документів, що підтверджують укладення зазначених правочинів (договори купівлі-продажу, податкові накладні, видаткові накладні, товарно-транспортні накладні тощо), оскільки всі документи, що посвідчують взаємовідносини ПП “ПТФ “Софія” з ВАТ “Шамбала-Плюс” вилучені працівниками міліції під час проведення 14.09.2010 обшуку у приміщенні, належному позивачеві. Дана обставина підтверджується копією протоколу обшуку від 14.09.2010 у матеріалах справи.

З метою витребування доказів у справі, судом винесено ухвалу від 04.05.2011, відповідно до якої УМВС України у Херсонській області зобовязано надати суду належним чином завірені копії первинної документації, що посвідчує взаємовідносини ПП “ПТФ “Софія ” та ВАТ “Шамбала-Плюс”, та яка була вилучена під час проведення вищевказаного обшуку. 30.05.2011 до суду надійшла відповідь від УМВС України у Херсонській області, відповідно до змісту якої дана ухвала направлена до СВ Новокаховського МВ УМВС України у Херсонській області, оскільки кримінальна справа, у рамках якої проведено санкціонований обшук, на даний момент перебуває у його провадженні. Згідно листа старшого слідчого СВ Новокаховського МВ УМВС України у Херсонській області Чорної Н.П. від 20.06.2011 вих. № 52/8764, до суду надіслані завірені копії наступних податкових накладних, виданих ВАТ “Шамбала-Плюс” ПП “ПТФ “Софія” у звязку із купівлею брухту чорного металу: № 619 від 12.09.2009 на суму 480530,40 грн. у т. ч. ПДВ на суму 80088,40 грн.; № 629 від 17.09.2009 на суму 379965,60 грн. у т.ч. ПДВ на суму 63327,60 грн.; № 624 від 16.09.2009 на суму 321804,00 грн. у т.ч. ПДВ на суму 53634,00 грн.; №623 від 15.09.2009 на суму 623073,36 грн. у т. ч. ПДВ на суму 103845,56 грн.; № 621 від 14.09.2009 на суму 504567,84 грн. у т.ч. ПДВ на суму 84094,64 грн.; № 620 від 13.09.2009 на суму 245666,40 грн. у т.ч. ПДВ на суму 40944,40 грн.

Відповідно до акту перевірки № /07-0/2532963 від 14.03.2011 року, у ДПІ питання щодо правильності оформлення та видачі податкових накладних від ВАТ “Шамбала-Плюс” до ПП “ПТФ “Софія” під час проведення перевірки не виникало, реальність господарської операції між даними юридичними особами не оспорювалась.

При цьому, суд зазначає, що ДПІ не надало суду жодного доказу, який б підтверджував безтоварність господарських операцій між ВАТ “Шамбала-Плюс” до ПП “ПТФ “Софія” та нечинність первинних документів оформлених внаслідок проведення зазначених операцій. Крім цього, ДПІ не надала суду доказів не відображення ВАТ “Шамбала-Плюс” податкових зобовязань з ПДВ внаслідок реалізації брухту чорних металів ПП “ПТФ “Софія”.

Стосовно податкової правосубєктності ПП “ПТФ “Софія” та ВАТ “Шамбала-Плюс” суд встановив наступне.

ПП “ПТФ “Софія”є юридичною особою, основним видом підприємницької діяльності якої є торгівля брухтом чорних металів. Зазначений факт визнається обома сторонами, а тому не потребує доказування в силу положень ч. 3, ст. 72 КАС України. Крім того, відповідно до копії свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість № 100227778 від 10.05.2009 позивач є платником ПДВ.

Щодо правового статусу ВАТ “Шамбала-Плюс” як платника ПДВ, представник позивача не зміг надати на вимоги суду свідоцтво платника ПДВ вказаної особи, оскільки, як зазначено вище, всі документи, що посвідчують відносини позивача з даною юридичною особою вилучені під час проведення обшуку працівниками міліції у приміщенні ПП “ПТФ “Софія” 14.09.2010. Крім того, наявність статусу платника ПДВ у ВАТ “Шамбала-Плюс” ДПІ не оспорювалась. Таким чином, даний факт визнано обома сторонами, у звязку із чим він також не підлягає доказуванню на підстав ч. 3, ст. 72 КАС України.

Тобто, ПП “ПТФ “Софія” та ВАТ “Шамбала-Плюс” на момент укладення договорів купівлі-продажу (поставки) брухту чорних металів володіли належною податковою правосубєктністю, що надавала, з одного боку ПП “ПТФ “Софія” право на формування податкового кредиту з ПДВ у звязку із купівлею зазначеного товару, з іншого боку зобовязувала ВАТ “Шамбала-Плюс” сплатити ПДВ у звязку з продажем брухту чорного металу. При цьому суд зазначає, що купівля брухту чорного металу відповідає основному виду діяльності ПП “ПТФ “Софія”, що свідчить про наявність у позивача під час укладення вказаних договорів розумної економічної мети, яка полягає у отриманні вигоди від подальшого продажу цього товару.

Підсумовуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що у ПП “ПТФ “Софія” наявні всі передбачені законом підстави, що надають йому право на формування податкового кредиту з ПДВ у звязку із придбанням брухту чорних металів у ВАТ “Шамбал-Плюс” протягом липня-жовтня 2009 р. та право на бюджетне відшкодування надмірно сплаченого ПДВ протягом цього часу у наступних базових звітних (податкових) періодах.

Суд зазначає, що висновки ДПІ про необхідність зменшення суми бюджетного відшкодування ПДВ ПП “ПТФ “Софія” ґрунтуються на неможливості підтвердження факту надмірної сплати ПДВ позивачем по другому ланцюгу поставок. При цьому, відповідач посилається на відповіді ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва вих. № 11698/7/07-113 від 01.09.2010 та ВАТ “ХЗКВ” від 13.01.2011 № 210/80. Відповідно до змісту першої з них, постачальником брухту чорних металів ВАТ “Шамбала-Плюс” протягом серпня-жовтня 2009 р. є ВАТ “ХЗКВ”, однак останнє у своїй відповіді не підтвердило факт видачі податкових накладних ВАТ “Шамбала-Плюс”.

Надаючи оцінку зазначеним доводам ДПІ суд, перш за все, виходить з того, що відповідно до п. 1.3, ст. 1 Закону № 168/97 платником ПДВ є особа, яка згідно з цим Законом зобов'язана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем. В даному випадку платником ПДВ є саме ВАТ “Шамбала-Плюс”, яке продало позивачеві брухт чорного металу. Пунктом 10. 2 статті 10 Закону №168/97 встановлено, що платники податку, визначені у підпунктах "а", "в", "г", "д" пункту 10.1 цієї статті, відповідають за дотримання достовірності та своєчасності визначення сум податку, а також за повноту та своєчасність його внесення до бюджету відповідно до закону.

При цьому, ні Законом № 168/97, ні будь-яким іншим законом про оподаткування не встановлено залежність виникнення права платника податку на бюджетне відшкодування ПДВ від належності виконання обовязку по сплаті ПДВ його контрагентом, а тим більше контрагентом цього контрагента по другом ланцюгу поставок.

Водночас, відповідно до пункту 10.4 статті 10 цього Закону контроль за правильністю нарахування та сплати (перерахування) податку до бюджету здійснюється відповідним податковим органом.

За таких обставин суд вважає, що обовязки контролю за правильністю нарахування та сплати ПДВ покладено на податковий орган, а не на позивача, тобто підстав для позбавлення ПП “ПТФ “Софія” права на бюджетне відшкодування через ймовірне порушення податкового законодавства постачальниками товару по всьому ланцюгу постачання немає. Відповідно до ст.61 Конституції України юридична відповідальність має індивідуальний характер, тобто якщо контрагент не виконав свого зобовязання по сплаті податку до бюджету то саме він має за це відповідати відповідно до вимог чинного законодавства.

Відповідно до ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а згідно з ч.2 зазначеної статті в адміністративних справах про протиправність рішення субєктів владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Позивач по справі обґрунтовано довів свої вимоги щодо скасування податкового повідомлення-рішення, а ДПІ не надала суду доказів, які б свідчили про порушення ПП “ПТФ “Софія” вимог Закону №168/97.

Таким чином, аналізуючи вищевикладене суд прийшов до висновку, що позов приватного підприємства “Промислово-торгівельна фірма “Софія” до Державної податкової інспекції у м. Херсоні про скасування податкового повідомлення-рішення від 16.03.2011 року за №0001110700/0 підлягає задоволенню у повному обсязі.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Керуючись ст.ст.158 - 163, 167 КАС України, суд -

постановив:

Позов приватного підприємства "Промислово-торгівельна фірма "Софія" до Державної податкової інспекції у м. Херсоні про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Херсоні № 0001110700/0 від 16.03.2011 року - задовольнити.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Херсоні № 0001110700/0 від 16.03.2011 року.

Стягнути з Державного бюджету України на користь приватного підприємства "Промислово-торгівельна фірма "Софія" документально підтверджені судові витрати, а саме розмір судового збору у сумі 3 (три) грн. 40 коп.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України чи прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 03 серпня 2011 р.

Суддя Анісімов О.В.

кат. 8.2.1