Постанова № 17326192, 01.08.2011, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

"01" серпня 2011 р. № 2а- 3960/11/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Шляхова О.М.,

за участі секретаря - Беззубко А.О.,

за участі представника позивача - ОСОБА_1 (довіреність № б/н від 12.05.2011р.),

представника відповідача - ОСОБА_2 (довіреність № 5739/9/10-035 від 30.11.10);

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальнісию "Кофеїн" до Державної податкової інспекції в Московському районі міста Харкова про скасування податкового повідомлення - рішення,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з зазначеним позовом та просить суд скасувати податкове повідомлення - рішення № 0001802303 від 07.04.11р

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що висновки акту перевірки ДПА у Харківській області № 2174/20/40/23/32869162 від 24.03.2011 року, яким було встановлено порушення п.1. 2, 9, 12, 13 ст. 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", є необґрунтованими зважаючи на те, що первинні документи знаходились у особи, яка відповідає за бухгалтерський та податковий облік, при проведенні перевірки та складання акту осадовими особами ДПІ порушено приписи . Посилаючись на вище вказані обставини, представник позивача в судовому засіданні підтримав вимоги і доводи заявленого позову, просив суд прийняти рішення про задоволення позову..

Представник відповідача в судове засідання зявився, позовні вимог не визнав з підстав, які викладені у запереченнях, посилаючись на те що за висновками акту від 24.03.2011р. № 2174/20/40/23/32869162 ТОВ «Кофеїн»були допущені порушення п.п.1, 2, 9, 12, 13 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг». Згаданий акт був підписаний працівником позивача без зауважень. Спірні рішення були винесені ДПІ в межах повноважень податкових органів, з фактичними обставинами спірних правовідносин узгоджуються, міра юридичної відповідальності обрана податковим органом правильно, порядок застосування міри юридичної відповідальності дотриманий. В судовому засіданні представник відповідача підтримав доводи і вимоги заперечень проти позову, просив суд ухвалити рішення про відмову в задоволенні позову.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача та представника відповідача, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

За матеріалами справи 24.03.2011р. Державною податковою адміністрацією у Харківській області була проведена перевірка діяльності позивача, Товариство з обмеженою відповідальністю «Кофеїн»а саме господарської одиниці, що належить позивачу: кафе, що розташовано за адресою м. Харків, вул. Римарська, 15 з питання дотримання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), дотримання вимог з регулювання збігу готівки, наявності патентів і ліцензій.

Результати перевірки оформлені актом від 24.03.2011р. (реєстрацій номер за обліком № 2174/20/40/23/32869162, вхідний №3050/8 від 04.04.11 до ДПІ).

Згідно з висновками згаданого акту в діяльності позивача субєктом владних повноважень виявлені порушення п.п.1, 2, 9, 12, 13 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», а саме:

Порушено встановлений законодавством порядок обліку товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації на суму 11909,00 грн.

Незабезпечення зберігання фіскальних чеків в КОРО №2312, 2369,2388:

Незабезпечення друкування фіскальних звітних чеків за 07.01.2011. 08.01.2011. 09.01.2011, 15.01.2011, 26.01.2011, 17.02.2011,06.03.2011,09.03,2011;

Невідповідність суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків, сумі готівкових коштів, що вказана у денному звіті РРО у розмірі 345,00 грн.

Не проведення розрахункової операції через РРО при продажу товару на суму 54,00 грн.

Перевірка проводилась у присутності ОСОБА_3, який знаходиться в трудових відносинах з відповідачем, та займає посаду офіціанта. Після закінчення перевірки зазначена особа була ознайомлена з матеріалами перевірки та підписала акт перевірки без зауважень. У присутності ОСОБА_3 при проведенні перевірки складена відомість про фактичні залишки запасів ТМЦ, які знаходились в реалізації у господарській одиниці за вказаною вище адресою на загальну суму 11909,00 гривень. При складанні вказаної відомості в результаті порівняння залишків запасів по даним обліку підприємства( згідно наданих до перевірки документів, що підтверджують оприбуткування товарів фактичними) з залишками запасів ТМЦ, виявлених під час перевірки, встановлено факт наявності у продажу не облікованих товарів, які знаходились в реалізації. Надлишок товарів склав на загальну суму 11909,00 гривень. Зазначена відомість була підписана ОСОБА_3

Фактичних даних про відсутність у працівника позивача, за участі якого здійснювалась перевірка, можливості підписати акт перевірки з зауваженнями, виклавши свою незгоду з його висновками, позивачем до матеріалів справи не додано.

За результатами вищевказаного акту перевірки начальником ДПІ у Московському районі м. Харкова, було винесено податкове повідомлення-рішення № 0001802303 від 07.04.11р на суму 27560,00 грн.

Відповідно до п. 54.3. Податкового кодексу Контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо: згідно з податковим законодавством та іншими законами особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов'язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»від 06.07.1995р. № 265/95-ВР, із змінами та доповненнями суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані:

вести у порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, здійснювати продаж лише тих товарів, які відображені в такому обліку, за винятком продажу товарів особами, які відповідно до законодавства оподатковуються за правилами, що не передбачають ведення обліку обсягів реалізованих товарів (наданих послуг);(п.12) , також, відповідно до пункту 2 статті 3 Закону України від 16.07.99 р. №996-ХІУ "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (далі - Закон №996) бухгалтерський облік є зв'язковий видом обліку, який ведеться підприємством.

Відповідно до пунктів 1, 3 і 5 статті 9 Закону №996 підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

До документів, що є підставою для оприбуткування товару, як правило, належать накладні та товарно-транспортні накладні. Такі документи є підставою для внесення записів до облікових бухгалтерських реєстрів.

В силу норм ч.1 ст.2 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність", дія зазначеного Закону поширюється на всіх юридичних осіб, створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, а також на представництва іноземних суб'єктів господарської діяльності (далі - підприємства), які зобов'язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно з законодавством.

До перевірки позивач первинних документів про рух товарів між суб'єктами господарювання або про внутрішньогосподарське переміщення товарів не надав.

З пояснень ОСОБА_3 наявних в матеріалах справи судом встановлено, що документи на товар відсутні, з пояснень представника позивача встановлено що документи на товар знаходились у особи, котра займалась веденням бухгалтерського та податкового обліку. На момент проведення перевірки згадана особа за місцем реалізації товару була відсутня, будь-яких документів до перевірки не подавала.

Фактичних даних про відсутність у працівника позивача, за участі якого здійснювалась перевірка, можливості підписати акт перевірки з зауваженнями, виклавши свою незгоду з його висновками, позивачем до матеріалів справи не додано.

Відсутність відповідних первинних документів, які підтверджують рух товарно-матеріальних цінностей між субєктами господарювання, відсутність документів про внутрішньогосподарське переміщення товарів між структурними підрозділами або місцями проведення діяльності субєкта господарювання, є порушенням установленого порядку обліку товарів.

При цьому, суд бере до уваги, що фактичних даних про відсутність у працівника відповідача, за участі якого здійснювалась перевірка, або відповідача можливості зазначити в акті перевірки свої зауваження (в частині наявності цього порушення), виклавши свою незгоду з його висновками, відповідачем до матеріалів справи не додано. Доказів, які б спростовували наявність цього порушення відповідачем до справи не надано, а судом самостійно при виконанні вимог ст..11 КАС України таких доказів не виявлено.

Подання позивачем певних первинних документів безпосередньо до суду, з огляду на встановлені в ході судового розгляду справи обставини спірних правовідносин, не спростовує факту відсутності таких документів на момент проведення перевірки та неподання позивачем цих документів працівникам ДПА у Харківській області на їх вимогу.

Відповідно до п. 1, п.4 ст. 17 та ст.20 Закону України від 06.07.1995р. № 265/95 ВР "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" зі змінами та доповненнями, за порушення вимог цього Закону до суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів державної податкової служби України застосовуються фінансові санкції у такому розмірі : у разі встановлення протягом календарного року в ході перевірки факту: проведення розрахункових операцій з використанням реєстраторів розрахункових операцій або розрахункових книжок на неповну суму вартості проданих товарів (наданих послуг); не проведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій з фіскальним режимом роботи; невідповідності суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, зазначеній у денному звіті, а в разі використання розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня; не роздрукування відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки на окремому господарському об'єкті такого суб'єкта господарювання: вчинене вперше - 1 гривня; вчинене вдруге - 100 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими цим підпунктом, товарів (послуг); за кожне наступне вчинене порушення - у п'ятикратному розмірі вартості проданих з порушеннями, встановленими цим підпунктом, товарів (послуг).

Відповідно до п. 4 ст. 17 Закону України від 06.07.1995р. № 265/95 ВР "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" зі змінами та доповненнями, за порушення вимог цього Закону до суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів державної податкової служби України застосовуються фінансові санкції у такому розмірі: двадцять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі невиконання щоденного друку фіскального звітного чеку або його не зберігання.

Відповідно до п. 3 ст. 17 Закону України від 06.07.1995р. № 265/95 ВР "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" зі змінами та доповненнями, за порушення вимог цього Закону до суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів державної податкової служби України застосовуються фінансові санкції у такому розмірі: двадцять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі невикористання при здійсненні розрахункових операцій у випадках, визначених цим Законом, розрахункової книжки або використання незареєстрованої належним чином розрахункової книжки чи порушення встановленого порядку її використання, або не зберігання розрахункових книжок протягом встановленого терміну.

Таким чином відповідальність за вчинені позивачем порушення передбачена п. 1, 4 ст. 17 та ст. 20 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" від 06.07.1995, а саме необхідно застосовувати фінансову санкцію в розмірі подвійної вартості не облікованих товарів за цінами реалізації, але е менше 10 неоподаткованих мінімумів доходів громадян - 23818,00 грн.; фінансову санкцію в розмірі 20 неоподаткованих мінімумів доходів громадян за кожний не збережений фіскальний чек - 1020,00 грн.; фінансову санкцію в розмірі 20 неоподаткованих мінімумів доходів громадян за кожний не роздрукований фіскальний чек - 2720,00 грн.; фінансову санкцію в розмірі 1,00 грн. за невідповідність суми готівкових коштів, що вказана в денному звіті РРО (порушення вчинене вперше протягом календарного року); фінансову санкцію в розмірі 1,00 грн. за не проведення розрахункової операції через РРО при продажу товару (порушення вчинене вперше протягом календарного року).

З огляду на самостійне складання працівником позивача ОСОБА_3 опису наявних купюр та монет (в якому зазначено, що всі кошти належать ТОВ «Кофеїн»), пояснення представника позивача, з яких вбачається, що грошові кошти були пред”явлені та перераховані працівником саме позивача, встановлені судом обставини знаходження всієї вказаної в описі суми коштів на реєстратора розрахункових операцій, суд відхиляє викладені в позові доводи про неналежність позивачу суми в розмірі межах місця проведення розрахунків факт наявності або відсутності у субєкта господарювання права власності на грошові кошти не має жодного юридичного значення, бо за нормами згаданого закону всі грошові кошти, котрі знаходяться в межах місця проведення розрахунків мають бути безумовно відображені в звітних документах РРО.

Оскільки у спірних правовідносинах судом встановлено, що РРО використовувався в господарській діяльності виключно позивачем, а грошові кошти знаходились в безпосередній близькості від РРО, то судження субєкта владних повноважень про недотримання позивачем вимог п.13 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»слід визнати обґрунтованим.

Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Оскільки відповідачем, який в силу Закону України «Про державну податкову службу в Україні»та за ознаками ст.3 КАС України є субєктом владних повноважень, при розгляді і вирішенні судом справи в порядку ч.2 ст.71 КАС України повністю доведено правомірність спірного податкового повідомлення-рішення, суд доходить висновку, що це податкове повідомлення - рішення не підлягає скасуванню.

На підставі викладеного, керуючись Законом України "Про державну податкову службу в Україні" від 4 грудня 1990 року N 509-XII, з наступними змінами та доповненнями, Законом України від 06.07.1995р. № 265/95 ВР "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", ст.ст. 8-14, 71, 94, 128, 159, 160-164, 167, 186 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальнісию "Кофеїн" до Державної податкової інспекції в Московському районі міста Харкова про скасування податкового повідомлення - рішення відмовити у повному обсязі.

Постанова може бути оскаржена.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення протягом десяти днів з дня її проголошення, у разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови виготовлено 03 серпня 2011 року.

Суддя Шляхова О.М.