Постанова № 17325918, 18.07.2011, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 липня 2011 року 7941/10/1070

Київський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Головенко О.Д., розглянувши в порядку письмового провадження в м. Києві адміністративну справу за позовом Білоцерківської обєднаної державної податкової інспекції Київської області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Корунд», третя особа Товариства з обмеженою відповідальністю «Промлісінтертрейд»про стягнення коштів, -

в с т а н о в и в:

Білоцерківська обєднана державна податкова інспекція Київської області (надалі - позивач) звернулась до суду з адміністративним позовом до ТОВ «Фірма «Корунд»(надалі відповідач) та ТОВ «Промлісінтрертрейд»(надалі третя особа) та просить суд стягнути з відповідача на користь Державного бюджету кошти в сумі 1086723,12 грн., як вартість майна, отриманого за нікчемним правочином.

В обґрунтування своїх позовних вимог вказує, що між відповідачем та третьою особою було укладено договір № 32 від 06.03.2008 на поставку бурового обладнання та матеріалів.

Зазначає, що за умовами поставки постачальник - ТОВ «Промлісінтертрейд»зобов'язується поставляти продукцію на склад замовника - ТОВ «Фірма «Корунд». Датою поставки є дата прийому-передачі замовником товару на складі згідно товаросупровідних документів. Згідно з наданими до перевірки документами за період, що підлягав перевірці, не встановлено наявність у ТОВ «Фірма «Корунд»будь-яких складських приміщень. До перевірки не надано товарно-транспортні накладні та інші документи, що свідчать про транспортування товару, асортимент якого був зазначений в податкових та видаткових накладних, виписаних ТОВ «Промлісінтертрейд». В п. 4 договору поставки зазначено, що якість товару повинна відповідати вимогам державних стандартів та якості, що вказується у відповідних документах (сертифікатах якості). Однак сертифікатів якості на вказані товари серед наявних у відповідача документів позивачем не виявлено.

На думку позивача договір № 32 від 06.03.2008, укладений між ТОВ «Фірма «Корунд»та ТОВ «Промлісінтертрейд», є фіктивною операцією, яка відображена в бухгалтерському обліку вказаних контрагентів з метою, що суперечить інтересам держави, а саме: здійснювати підприємницьку діяльність в порушення вимог чинного законодавства.

21.06.2011 представником позивача було подано заяву про зміну позовних вимог, в якій він просить змінити процесуальний статус відповідача 2 на процесуальний статус третьої особи та стягнути з відповідача на користь Державного бюджету кошти в сумі 1086723,12 грн., як вартість майна, отриманого за нікчемним правочином.

Сторони в судове засідання не зявилися. Від представника позивача надійшло клопотання розглядати у їх відсутності в порядку письмового провадження

Представник відповідача повторно в судове засідання не зявився, про розгляд справи повідомлений належним чином, направив суду письмове клопотання з проханням розглядати справу у його відсутності.

Представник третьої особи в судове засідання не зявився, про розгляд справи повідомлявся належним чином. Однак від нього повернувся двічі конверт з поштовою відміткою «за зазначеною адресою не зареєстровано».

Відповідно до ч. 6 ст. 128 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомленні про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідків чи експертів.

Розглянувши подані документи і матеріали, зясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Судом встановлено, що Білоцерківською ОДПІ було проведено виїзну планову перевірку відповідача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2007 по 30.09.2009. За результатами вказаної перевірки складено акт за № 4264/23-2/19412461/258 від 23.12.2009.

На підставі даних про порушення чинного законодавства, зафіксованих в акті перевірки, заступником начальника Білоцерківської ОДПІ були винесені податкові повідомлення- рішення:

від 13.01.2010 за № 16/0000030232/0 на суму 2 164 220, 00 грн. (по податку на прибуток);

від 13.01.2010 за № 17/0000020232/0 на суму 1 348 088. 00 грн. (по податку на додану вартість);

від 13.01.2010 за № 22/171/0000010171/0 на суму 540, 00 грн. (по податку з доходів фізичних осіб).

В ході проведення перевірки позивачем було встановлено включення відповідачем до валових витрат та до складу податкового кредиту сум ПДВ по податкових накладних, отриманих від третьої особи за березень вересень 2008 рік на 1086723,12 грн. в тому числі ПДВ 181120,52 грн.

Також було встановлено, що згідно з даними ЄДРПОУ внесено запис про відсутність за місцезнаходженням третьої особи, а також 17.09.2009 актом ДПІ у Солом'янськом районі м. Києва анульовано свідоцтво платника ПДВ.

В ході проведення вищезазначеної перевірки було встановлено що ТОВ «Фірма «Корунд»вступало в господарські взаємовідносини з ТОВ «Промлісінтертрейд»та провело ряд операцій по оптовій торгівлі буровим обладнанням та супутніми матеріалам, а саме придбання матеріалів у третьої особи (обладнання до бурового устаткування), здійснювалось ТОВ «Фірма «Корунд»в період з 26.03.2008 по 21.08.08 на загальну суму 1086723, 12 грн., в тому числі ПДВ - 18І 120,52 грн.

Як вбачається, між відповідачем та третьою особою укладений договір № 32 від 06.03.2008 на поставку бурового обладнання та матеріалів. За умовами поставки постачальник - ТОВ «Промлісінтертрейд»зобов'язується поставляти продукцію на склад замовника - ТОВ «Фірма «Корунд». Датою поставки є дата прийому-передачі замовником товару на складі згідно товаросупровідних документів. Згідно з наданими до перевірки документами за період, що підлягав перевірці, не встановлено наявність у ТОВ «Фірма «Корунд»будь-яких складських приміщень (власних або орендованих). До перевірки не надано товарно-транспортні накладні та інші документи, що свідчать про транспортування товару, асортимент якого був зазначений в податкових та видаткових накладних, виписаних ТОВ «Промлісінтертрейд». В п. 4 договору поставки зазначено, що якість товару повинна відповідати вимогам державних стандартів та якості, що вказується у відповідних документах (сертифікатах якості). Сертифікатів якості на вказані товари серед наявних у відповідача документів не виявлено.

Зазначене підтверджує відсутність доказів фактичного отримання товарів ТОВ «Фірма «Корунд».

Фактично, згідно податкової звітності та наданих до перевірки документів у ТОВ «Фірма «Корунд»відсутні необхідні умови для здійснення основного виду діяльності «інші види оптової торгівлі», а саме:

- відсутні трудові ресурси, необхідні основні фонди та обладнання для виконання укладених угод, які виконувались протягом періоду, що підлягав перевірці: відповідно до штатного розкладу протягом періоду, що підлягав перевірці, на підприємстві станом на 01.10.2007 були в наявності 5 штатних робітників (директор, заступник директора, менеджер, головний бухгалтер, заступник бухгалтера), сумісників - немає, станом на 30.09.2009 рахувалось 5 штатних працівників;

- перевірити наявність придбаних товарів, матеріалів на складах (у тому числі малоцінних предметів) не є можливим, у зв'язку з ненаданням підприємством документального підтвердження наявності складських приміщень (договір оренди, тощо);

- особам, які проводили перевірку, не надано документи, що підтверджують факт транспортування товарів (акти виконаних робіт, товаро-транспортні накладні, інше);

- чисельність працюючих на підприємстві ТОВ «Промлісінтертрейд» - 1 особа (директор і головний бухгалтер), основний вид діяльності - будівництво будівель.

Таким чином, в ході перевірки, згідно з відомостями з наявних документів не виявлено доказів, які б підтвердили рух товарів від продавця (постачальника) до перевізника, після до покупця, а також документів, що підтверджують зберігання товарів.

Договір № 32 від 06.03.2008 підписано директором відповідача Василенком Ю.М. та директором третьої особи ОСОБА_2 Після підписання вказаного договору представником відповідача протягом березня - вересня 2008 року були виписані та надані представнику третьої особи податкові та видаткові накладні, скріплені особистими підписами Василенка Ю.М. і ОСОБА_2 та печатками сторін договору.

Згідно з поясненнями ОСОБА_2 - директора ТОВ «Промлісінтертрейд», відібраного 15.12.2009 Головним відділом податкової міліції Білоцерківської ОДПІ Управління податкової міліції ДПА в Київській області, встановлено, що з моменту реєстрації ТОВ «Промлісінтертрейд»та по теперішній час він ніякого відношення до фінансово-господарської діяльності не має, про штатну чисельність та про те, хто фактично здійснював фінансово-господарську діяльність, де зберігались реєстраційні документи і печатка йому не відомо, ніяких первинних документів не складав та не підписував, довіреностей на право представництва не видавав, ведення податкового та бухгалтерського обліку не здійснював.

Згідно вимог п.п. 1.2 п.1, п.п. 2.1, п.п. 2.4 п.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88 первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Отже, надані відповідачем прибуткові та видаткові накладні не є первинними документами бухгалтерського обліку, що підтверджує поставку товарно-матеріальних цінностей відповідно до вимог, встановлених ст. 2, ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»від 16.07.1999 № 996/ХІV (надалі Закон № 996/ХІУ) та п.п. 1.2 п. 1, п.п. 2.1, п.п. 2.4 п. 2 вищевказаного Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, так як підписані вони невстановленими особами, а місце складання прибуткових накладних не відповідає дійсності. Згідно з листом Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва від 08.08.2006 № 6197 та Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 № 363 товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, передбачений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного і бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення грузів та обліку виконаної роботи.

Таким чином, товарно-транспортна накладна відноситься до первинної транспортної документації, використання якої для всіх суб'єктів господарської діяльності незалежно від форм власності є обов'язковим.

В випадках відсутності первинної транспортної документації, що підтверджує отримання послуг по перевезенню вантажів автомобільним транспортом платник податку не має підстав відносити такі витрати до складу валових витрат.

Отже, в ході проведення перевірки документів складського, матеріального, аналітичного бухгалтерського та фінансового обліку не виявлено документів, які є складовою частиною комплекту транспортних перевізних документів у відповідності до Правил оформлення перевізних документів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 № 644, який зареєстрований в Міністерстві юстиції України від 24.11.2000 за № 863/5084.

В ході проведення перевірки з'ясовано, що операції з придбання не мали товарного характер, оскільки товар фактично не перевозився. Відповідно до наявних на час проведення перевірки документів немає можливості встановити вид транспорту і спосіб транспортування, розмір витрат на перевезення товарно - матеріальних цінностей, особу, яка понесла дані витрати. Зазначені операції не містять у суті своїй розумних економічних причин, такі причини можуть бути наявними лише за умови, що платник має намір одержати економічний ефект у результаті підприємницької діяльності. Реальним наслідком діяльності ТОВ «Фірма «Корунд»є переважно формування податкового кредиту та валових витрат для інших суб'єктів підприємницької діяльності.

Виходячи з вищевикладеного, договір, укладений між ТОВ «Фірма «Корунд»та ТОВ «Промлісінтертрейд»не спричиняє реального настання наслідків (досягнення економічного ефекту підприємницької діяльності), виходячи із наступного.

Статтями 626, 629 Цивільного кодексу України (надалі - ЦКУ) передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. При цьому договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ст. 655 ЦКУ за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму. Предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому (ст. 656 ЦК України).

За ст. 662 ЦКУ продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 658 ЦКУ право продажу товару, крім випадків примусового продажу та інших випадків, встановлених законом, належить власникові товару. Якщо продавець товару не є його власником, покупець набуває право власності лише у випадку, якщо власник не має права вимагати його повернення.

Моментом виконання обов'язку продавця щодо передачі товару згідно ст. 664 ЦК України є: вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар; надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.

Як наслідок, відповідачем на рахунок третьої особи перераховувались кошти без мети реального настання правових наслідків, з метою заниження об'єкту оподаткування, несплати податків, в зв'язку з чим дії підприємства призвели до втрат дохідної частини Державного бюджету України.

Стаття 203 ЦКУ визначає перелік вимог за якими правочин є чинним. Так, серед вказаних вимог зазначено, що волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі, правочин має вчинятися у формі, встановленій законом, правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

В свою чергу, ч. 2 ст. 207 ЦКУ вказує, що правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це установчими документами даної юридичної особи, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства та скріплюється печаткою.

При цьому, згідно ч. 1 ст. 215 ЦКУ, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою ст. 203 ЦКУ.

Тобто, правочин який вчинений неуповноваженою на те особою та без її належного волевиявлення, не скріплений належною печаткою такої юридичної особи - є нікчемним.

Відповідно до п.2 ст. 215 ЦКУ недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Нікчемним, зокрема, є правочин, який порушує публічний порядок.

Згідно ст. 228 ЦКУ правочин вважається таким що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави. Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

На думку суду відповідачемпорушено ст. 228 ЦКУ, а саме - укладення правочину, який суперечить моральним засадам суспільства, а також порушує публічний прядок, спрямований на заволодіння майном держави, дохідної частини бюджету, а отже с нікчемним.

Згідно із ч. 1 ст. 216 ЦКУ недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. Нікчемний правочин є недійсним в силу закону, а тому також не створює інших наслідків, крім тих, що пов'язані із його недійсністю.

Згідно з ч. 1 ст.207 Господарського кодексу України (надалі - ГКУ), господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону або вчинене з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави й суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї зі сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

В ч. 1 ст. 208 ГКУ зазначено, що у разі визнання недійсним господарського зобов'язання як такого, що вчинене з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то за наявності наміру в обох сторін - у разі виконання зобов'язання обома сторонами - в доход держави за рішенням суду стягується все одержане ними за зобов'язанням, а у разі виконання зобов'язання однією стороною з другої сторони стягується в доход держави все одержане нею, а також все належне з неї першій стороні на відшкодування одержаного. У разі наявності наміру лише у однієї зі сторін усе одержане нею повинно бути повернено другій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного стягується за рішенням суду в дохід держави.

Таким чином, господарські операції між відповідачем і третьою особою не підтверджуються при врахуванні реального часу здійснення операцій, місцезнаходження майна, наявності трудових ресурсів, виробничо - складських приміщень та іншого майна, які економічно необхідні для виконання такого постачання або здійснення діяльності, що свідчить про відсутність необхідних умов для результатів відповідної господарської, економічної діяльності, технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень і транспортних засобів.

Отже договір № 32 від 06.03.2008 між ТОВ «Фірма «Корунд»та ТОВ «Промлісінтертрейд»відповідно до п.п. 1, 2 ст. 215, п.п. 1, 5 ст. 203 ЦКУ є нікчемним, і в силу ст. 216 ЦКУ не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

Правила податкового обліку визначаються відповідними нормативними документами, що регламентують порядок оподаткування в Україні. Відповідно до вимог п. 5.1 ст. 5 Закону України від 28.12.1994 № 334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств»валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються таким платником для їх подальшого використання у власній господарській діяльності. Крім того, згідно з п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 вищезазначеного Закону не належать до складу валових витрат будь-які витрати не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документам, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Згідно даних кореспонденції бухгалтерських рахунків Дт 28 Кт 631 (згідно даних карток рахунків по рахунках 28 «Товари на складі»та 631 «Розрахунки з постачальниками»за період з 01.10.2007 по 30.09.2009), прибуткових накладних, отриманих від ТОВ «Промлісінтертрейд»та задекларованих ТОВ «Корунд»даних в рядку 04.1 «витрати на придбання товарів (робіт, послуг), крім визначених у 04.11», до складу валових витрат за І-III квартал 2008 року включено вартість придбаних товарів у ТОВ «Промлісінтертрейд»на загальну суму 1 086 723, 12 грн., в тому числі ПДВ - 181 120, 52 грн., тобто завищено валові витрати на вищевказану суму.

Згідно з документами, наданими для перевірки, придбання ТОВ «Фірма «Корунд»товарів від ТОВ «Промлісінтертрейд», крім прибуткових накладних, отриманих податкових накладних (оформлених неналежним чином - підписаних невстановленою особою), договору від 06.03.2008 № 32 в порушення абзацу 4, п.п. 5.3.9, п. 5.3, ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 28.12.1994 № 334/94-ВР "Про оподаткування прибутку підприємств" (зі змінами та доповненнями) не підтверджено іншими відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена чинним податковим законодавством, правилами ведення податкового обліку.

Завищення валових витрат мало вплив на правильність обчислення та формування податкового кредиту за період з 01.10.2007 по 30.09.2009.

Органи державної податкової служби, вказані в абз. 1 ст. 10 Закону "Про державну податкову службу в Україні", можуть на підставі п. 11 цієї статті звертатись до судів із позовами про стягнення в доход держави коштів, одержаних за правочинами, вчиненими з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, посилаючись на їхню нікчемність.

Санкції застосовуються за вчинення правочину з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства. Разом з тим за змістом ч. 1 ст. 208 ГКУ застосування цих санкцій можливе лише в разі виконання правочину хоча б однією стороною.

Оскільки порядок здійснення підприємницької діяльності та порядок сплати податків є сферою державного регулювання, то грубе порушення вимог зазначеного законодавства свідчить про наявність мети сторін під час укладання угоди порушити інтереси держави.

На думку суду договір № 32 від 06.03.2008, укладений між ТОВ «Фірма «Корунд»та ТОВ «Промлісінтертрейд», є фіктивною операцією, яка відображена в бухгалтерському обліку вказаних контрагентів з конкретною метою, що суперечить інтересам держави, а саме: здійснювати підприємницьку діяльність в порушення вимог чинного законодавства.

Згідно із ч. 1 ст. 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Відповідно до ст. 70 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Доказів, які б спростовували доводи позивача, відповідач суду не надав.

Статтею 71 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

За таких обставин, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, а позов таким, що підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 11-14, 69-71, 79, 86, 94, 122, 159-163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

п о с т а н о в и в:

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Корунд» (09100, Київська область, м. Біла Церква, бульвар 50 - річчя Перемоги, 169, кв. 157, код ЄДРПОУ 19412461) на користь Державного бюджету України в особі Білоцерківської обєднаної державної податкової інспекції Київської області (09117, Київська область, м. Біла Церква, бульвар 50- річчя Перемоги, 12, поточний рахунок № 39214100201, р\р № 614101000038.0, код 19421230, МФО 821018 в УДКУ Київської області) кошти в сумі 1086723 (один міліон вісімдесят шість тисяч сімсот двадцять три) грн. 12 коп. як вартість майна, отриманого за нікчемним правочином.

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 КАС України.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду у порядку, встановленому статтями 185-187 КАС України, шляхом подання апеляційної скарги через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Головенко О.Д.