Постанова № 17325763, 14.07.2011, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

14 липня 2011 р. Справа №2а-5931/11/0170/1 (11:54) м.Сімферополь Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючої судді Трещової О.Р. , при секретарі Сусловій Є.О., за участю представника позивача Рогозіна Є.В.,

представника відповідача СТОВ «Штурм Перекопу» Кваснікова М.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Красноперекопської обєднаної державної податкової інспекції в АР Крим до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Штурм Перекопу», Товариства з обмеженою відповідальністю «Сорекс - 2006» про стягнення,

Суть спору: Красноперекопська обєднана державна податкова інспекція в АР Крим звернулася до суду з позовом до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Штурм Перекопу», Товариства з обмеженою відповідальністю «Сорекс - 2006» про стягнення в дохід держави суми, одержаної за нікчемним правочином, а саме за договором № 190111Р від 19.01.2011 року, укладеним між СТОВ «Штурм Перекопу» та ТОВ «Сорекс-2006», у розмірі 462000 гривень, в т.ч. ПДВ 77000 грн.

У судовому засіданні представник позивача уточнив позовні вимоги, просив стягнути з СТОВ «Штурм Перекопу» та ТОВ «Сорекс-2006» в дохід держави суму, одержану за нікчемним правочином, а саме за договором № 190111Р від 19.01.2011 року, укладеним між зазначеними підприємствами, в розмірі 231000 гривень з кожного відповідача по справі.

Уточнений адміністративний позов мотивований тим, що Красноперекопською ОДПІ проводилася документальна позапланова виїзна перевірка СТОВ «Штурм Перекопу» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин з ПП «Укртехпром-2001», ТОВ «Бренд строй», ДП «Національний центр поводження з небезпечними відходами», ТОВ «Сорекс- 2006» та ТОВ «Інвест Торгпром» за період з 01.10.2010 року по 01.02.2011 року.

Позивач зазначає, що згідно з наданими до перевірки первинними документами встановлено, що СТОВ «Штурм Перекопу» у періоді, що перевіряється, було укладено договір купівлі-продажу №190111Р від 19.01.2011 року з ТОВ «Сорекс -2006», що у бухгалтерському та податковому обліку відображено відповідно до податкових накладних № 47/2 від 19.01.2011 року, № 93/2 від 24.01.2011 року, накладних № 50р від 21.01.2011 року, № 51р від 22.01.2011 року.

Позивач підкреслює, що до Красноперекопської ОДПІ від ДПІ у Жовтневому районі у м.Луганську надійшов акт про результати позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Сорекс -2006», згідно якого в ході перевірки встановлено укладання ТОВ «Сорекс -2006» правочинів без мети настання реальних наслідків за операціями придбання товарів від постачальників та подальшого продажу цих товарів на адресу покупців.

Позивач зазначає, що відсутність матеріальних ресурсів, виробничої бази, складських приміщень унеможливлює здійснення господарської діяльності ТОВ «Сорекс -2006».

Ухвалами суду від 29.06.2011 року відкрито провадження у справі, закінчено підготовче провадження і справу призначено до судового розгляду.

У судовому засіданні представник позивача уточнений адміністративний позов підтримав, просив задовольнити позовні вимоги.

У судовому засіданні представник відповідача СТОВ «Штурм Перекопу» проти задоволення позовних вимог заперечував, просив відмовити у задоволенні позовних вимог, підкреслив, що висновки позивача щодо недійсності договору купівлі продажу № 190111Р від 19.01.2011 року у звязку з тим, що договір укладений з метою, що завідомо суперечить інтересам держави, є безпідставними.

Представник відповідача пояснив, що між СТОВ «Штурм Перекопу» і ТОВ «Сорекс-2006» був укладений договір купівлі продажу № 190111Р від 19.01.2011 року з додатками - додатковими угодами № 1 від 21.01.2011 року та № 2 від 22.01.2011 року, за якими СТОВ «Штурм Перекопу» поставило, а ТОВ «Сорекс -2006» прийняло та оплатило рисову крупу шліфовану в кількості 44 тонни на загальну суму 308000,00 гривень.

Представник відповідача зазначив, що, крім того, ТОВ «Сорекс-2006» здійснило передплату за рисову крупу на суму 154000,00 гривень, маючи на меті придбати цю продукцію в кількості 22 тонни за ціною 7000,00 грн/тонна.

Представник відповідача пояснив, що в акті перевірки зазначено про те, що відсутність матеріальних ресурсів, виробничої бази, складських приміщень унеможливлює здійснення господарської діяльності ТОВ «Сорекс -2006»

Представник відповідача зазначив, що позивачем не приймається до уваги можливість укладення ТОВ «Сорекс-2006» договорів оренди транспортних засобів для перевезення вантажів, договорів оренди складських та інших приміщень та той факт, що ТОВ «Сорекс -2006» могло відразу поставляти отриману від СТОВ «Штурм Перекопу» продукцію іншим покупцям.

Представник відповідача підкреслив, що позивач з перевищенням наданих законом повноважень, плутаючи юридично різні поняття правочину, котрий порушує публічний порядок (нікчемний правочин) і фіктивного правочину (недійсний правочин), робить хибний висновок, що цей договір купівлі-продажу від 19.01.2011 року, є недійсним згідно ч.5 ст.203 ЦК України, вказуючи також, що в силу ст.216 ЦК України цей договір не створює юридичних наслідків, крім тих, що повязані з його недійсністю.

Представник відповідача зазначив, що на підставі зясування наявності (відсутності) реальності операцій в акті перевірки відповідачем зроблений протиправний висновок, що в порушення п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» ТОВ «Сорекс-2006» за операціями з СТОВ «Штурм Перекопу» нібито зависило податковий кредит з ПДВ.

Представник відповідача також підкреслив, що в акті перевірки позивач робить висновок, що СТОВ «Штурм Перекопу» правомірно включило до складу податкового зобовязання суму ПДВ з продажу товарів ТОВ «Сорекс-2006».

У судове засідання представник відповідача ТОВ «Сорекс-2006» не зявився, направлена на його адресу кореспонденція повернулася до суду.

Приймаючи до уваги, що в матеріалах справи достатньо доказів для зясування обставин по справі, суд вважає можливим розглядати справу за відсутністю представника відповідача ТОВ «Сорекс-2006», повідомленого належним чином про дату час та місце розгляду справи.

Вислухавши пояснення представника позивача, представника відповідача СТОВ «Штурм Перекопу», дослідивши матеріали справи та оцінивши докази по справі в їх сукупності, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Згідно з частиною 1 статтю 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.3 КАС України справою адміністративної юрисдикції є переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до п. 5 частини 2 статті 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори за зверненням субєкта владних повноважень у випадках, встановлених Конституцією та законами України.

Пунктом 7 ч.1 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України визначено коло суб'єктів владних повноважень, до яких віднесено орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до п.п.41.1.1 п.41.1 ст.41 Податкового кодексу України контролюючими органами є органи державної податкової служби - щодо податків, які справляються до бюджетів та державних цільових фондів, крім зазначених у підпункті 41.1.2 цього пункту, а також стосовно законодавства, контроль за дотриманням якого покладається на органи державної податкової служби.

Отже, органи державної податкової служби у відносинах з субєктами господарювання, під час реалізації своїх завдань та функцій, встановлених законодавством України, є субєктами владних повноважень.

Таким чином, судом встановлено, що Красноперекопська обєднана державна податкова інспекція в АР Крим у відносинах з Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю «Штурм Перекопу», Товариством з обмеженою відповідальністю «Сорекс - 2006», під час реалізації своїх завдань та функцій, встановлених законодавством України, є субєктом владних повноважень.

Суд зазначає, що зазначений спір за участю Красноперекопської обєднаної державної податкової інспекції в АР Крим є публічно-правовим і відноситься до юрисдикції адміністративних судів.

Відповідно до частини 1 статті 55 Господарського кодексу України субєктом господарювання визнаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обовязків), мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобовязаннями в межах цього майна, крім випадків встановлених законом. Згідно з п. 1 частини 2 статті 55 ГК України юридичні особи, створені відповідно до Цивільного кодексу України, підприємства, створені відповідно до Господарського кодексу України та зареєстровані в установленому законом порядку визнаються субєктами господарювання.

Судом встановлено, що Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Штурм Перекопу» (далі СТОВ «Штурм Перекопу») є юридичною особою, яка 13.09.2000 року зареєстрована Красноперекопською районною державною адміністрацією АР Крим, що підтверджується Свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи Серії А00 № 454115, Довідкою з ЄДРПОУ №409426 від 13.05.2011 року, Довідкою з ЄДР юридичних осіб та фізичних осіб підприємців від 15.06.2011 року.

СТОВ «Штурм Перекопу» взято на облік платника податків 17.03.2000 року за № 3146, що підтверджується довідкою про взяття на облік платника податків № 40 від 23.06.2010 року.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Сорекс- 2006» (надалі ТОВ «Сорекс-2006) є юридичною особою, яка 24.02.2006 року зареєстрована виконавчим комітетом Луганської міської ради, що підтверджується Довідкою з ЄДР юридичних осіб та фізичних осіб підприємців від 15.06.2011 року.

Судом встановлено, що ТОВ «Сорекс -2006» взято на податковий облік в органах державної податкової служби 24.02.2006 року за № 07452.

Таким чином, СТОВ «Штурм Перекопу» та ТОВ «Сорекс -2006» є субєктами господарювання, юридичними особами, зобовязані виконувати обовязки, покладені на них законами у звязку зі здійсненням господарської діяльності.

Судом встановлено, що в період з 18.04.2011 року по 22.04.2011 року на підставі направлення від 18.04.2011 року № 105/23-04, виданого Красноперекопською ОДПІ співробітникам Гузовець Т.А. та Ереджеповій Е.С., проведена позапланова документальна виїзна перевірка СТОВ «Штурм Перекопу» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин за період з 01.10.2010 року по 01.02.2011 року, відповідно до наказу Красноперекопської ОДПІ від 18.04.2011 року №318, за результатами проведення якої складено акт перевірки № 492/23-04/30840377 від 04.05.2011 року (надалі акт перевірки).

Перевіркою встановлено порушення СТОВ «Штурм Перекопу» п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», СТОВ «Штурм Перекопу» зависило податковий кредит з ПДВ на загальну суму 258880,00 гривень, в т.ч. за грудень 2010 року в сумі 151954,00 гривень, за січень 2011 року в сумі 106936 гривень.

Перевіркою встановлено, в т.ч., що ТОВ «Сорекс-2006» по операціях з СТОВ «Штурм Перекопу» зависило податковий кредит з ПДВ на суму 77000,00 гривень.

Так, в акті перевірки зазначено, що між СТОВ «Штурм Перекопу» та ТОВ «Сорекс -2006» укладено договір купівлі - продажу № 190111Р від 19.01.2011 року, відповідно до предмету якого Продавець зобовязаний передати, а Покупець - прийняти та сплатити товар крупу рисову у кількості, по цінам згідно Додатків, які є невідємною частиною договору.

З акту перевірки вбачається, що згідно отриманих даних з інших ДПІ, лист від 25.03.2011 року, до Красноперекопської ОДПІ від ДПІ у Жовтневому районі у м.Луганську надійшов акт про результати позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Сорекс 2006».

В акті зазначено, що ТОВ «Сорекс -2006» укладало правочини без мети настання реальних наслідків по операціям придбання товарів від постачальників та подальшого продажу цих товарів на адресу покупців. Основні засоби у ТОВ «Сорекс -2006» відсутні. До декларацій з податку на прибуток додаток К1 не надавався. Значення в рядках 4.10 «Витрати на поліпшення основних фондів» та 07 «Сума амортизаційних відрахувань» декларацій відсутні.

Також підприємством не сплачувався збір за забруднення навколишнього середовища та податок з власників транспортних засобів, що вказує на відсутність автомобільного чи іншого транспорту та можливість виконання послуг щодо перевезення вантажів.

З акту перевірки СТОВ «Штурм Перекопу» вбачається, що оскільки на ТОВ «Сорекс-2006» відсутні достатні трудові ресурси, складські приміщення, виробничі потужності для здійснення будь-якого виду діяльності, вбачається проведення транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій надання податкової вигоди переважно з контрагентами, які не виконують свої податкові зобовязання, зокрема, у випадках, коли операції здійснюються через посередників з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту, не мають реального товарного характеру.

В акті перевірки зазначено, що відсутність матеріальних ресурсів, виробничої бази, складських приміщень унеможливлює здійснення господарської діяльності ТОВ «Сорекс -2006».

Акт перевірки отримано головним бухгалтером СТОВ «Штурм Перекопу» 04.05.2011 року.

Судом встановлено, що акт перевірки підписано керівником та головним бухгалтером СТОВ «Штурм Перекопу» з запереченнями.

На підставі акту перевірки Красноперекопською ОДПІ винесено податкове повідомлення-рішення № 0000132304 від 18.05.2011 року, яким за порушення п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додатну вартість», ст.198 Податкового кодексу України збільшено суму грошового зобовязання СТОВ «Штурм Перекопу» за платежем: податок на додану вартість в розмірі 296869,50 гривень, в т.ч.: за основним платежем: 258880,00 гривень та за штрафними санкціями 37989,5 гривень.

Суд зазначає, що предметом адміністративного позову є стягнення з СТОВ «Штурм Перекопу» та ТОВ «Сорекс-2006» в дохід держави суми в розмірі 231000 гривень з кожного, одержаної за нікчемним правочином, а саме за договором № 190111Р від 19.01.2011 року, укладеним між зазначеними підприємствами.

Перевіряючи наявність підстав для задоволення позовних вимог, суд зазначає наступне.

Суд зазначає, що податковий орган в акті перевірки посилається на недійсність договору купівлі - продажу № 190111Р від 19.01.2011 року у звязку з відсутністю у ТОВ «Сорекс-2006» мети настання реальних наслідків по операціям придбання товарів від постачальника та подальшого продажу цих товарів на адресу покупців.

Перевіряючи доводи податкового органу щодо недійсності вищевказаного договору, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст.202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Суд звертає увагу на те, що згідно зі ст.204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідно до ч.1 ст.215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Згідно з ч.5 ст.203 Цивільного кодексу України правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до ч.1 ст.216 Цивільного кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Щодо дотримання відповідачами ч.5 ст.203 Цивільного кодексу України стосовно договору купівлі - продажу № 190111Р від 19.01.2011 року суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що 19.01.2011 року СТОВ «Штурм Перекопу» в особі директора Положего О.В., діючого на підставі Статуту підприємства («Продавець») з одного боку та ТОВ «Сорекс-2006» в особі директора Ліховідова П.В., діючого на підставі Статуту підприємства («Покупець»), з іншого боку уклали договір купівлі продажу №190111Р, відповідно до п.1.1 якого Продавець зобовязується поставити,а Покупець прийняти та сплатити товар крупу рисову в кількості, за цінами згідно Додатків, які є невідємною частиною цього Договору.

Відповідно до п.1.2 договору ціна товару включає вартість товару, мішкотари, сплачений ПДВ.

Згідно з п.1.3 договору загальна сума договору розраховується з сумарної вартості всіх укладених сторонами Додатків до договору.

Відповідно до п.3.1 договору всі розрахунки за договором здійснюються шляхом банківських переказів на розрахункові рахунки Сторін.

Згідно з п.3.2 договору Покупець здійснює оплату кожної партії на підставі рахунків, отриманих шляхом факсимільного звязку. Строки сплати кожної партії встановлюються у Додатках до договору.

Відповідно до п.3.3 договору моментом виконання Покупцем своїх обовязків з оплати товару є надходження грошових коштів за товар на розрахунковий рахунок Продавця.

Судом встановлено, що 21.01.2011 року директором ТОВ «Сорекс-2006» керівнику СТОВ «Штурм Перекопу» направлено заявку № 2001/1 від 20.01.2011 року, в якій ТОВ «Сорекс-2006» просить відвантажити рис в мішках кількістю 44 т з с.Ільїнка Красноперекопського району АРК.

З заявки вбачається, що оплата здійснена повністю, дата відвантаження 21.01.2011 року:

-марка машини СКАНІЯ НОМЕР_1 п/п НОМЕР_2, водій ОСОБА_7, кількість 22 т;

-марка машини Вольво НОМЕР_3 п/п НОМЕР_4, водій ОСОБА_8, кількість 22 т.

Судом встановлено, що 21.01.2011 року СТОВ «Штурм Перекопу» в особі директора Положего О.В., діючого на підставі Статуту підприємства («Продавець») з одного боку та ТОВ «Сорекс-2006» в особі директора Ліховідова П.В., діючого на підставі Статуту підприємства («Покупець»), з іншого боку, уклали Додаткову угоду (Додаток № 1) до договору купівлі продажу №190111Р від 19.01.2011 року, відповідно до умов якого Продавець зобовязується поставити, а Покупець прийти та сплатити товар - крупу рисову кількістю 22 МТ вартістю 7000,00 гривень за 1 МТ, в т.ч. ПДВ - 1166,66 гривень.

З додаткової угоди вбачається, що загальна вартість товару, що постачається за цією Угодою складає 154000,00 гривень,в т.ч. ПДВ 25666,66 гривень.

22.01.2011 року СТОВ «Штурм Перекопу» в особі директора Положего О.В., діючого на підставі Статуту підприємства («Продавець») з одного боку та ТОВ «Сорекс-2006» в особі директора Ліховідова П.В., діючого на підставі Статуту підприємства («Покупець»), з іншого боку, уклали Додаткову угоду (Додаток № 2) до договору купівлі продажу №190111Р від 19.01.2011 року, відповідно до умов якого Продавець зобовязується поставити, а Покупець прийти та сплатити товар - крупу рисову кількістю 22 МТ вартістю 7000,00 гривень за 1 МТ, в т.ч. ПДВ - 1166,66 гривень.

З додаткової угоди вбачається, що загальна вартість товару, що постачається за цією Угодою складає 154000,00 гривень,в т.ч. ПДВ 25666,66 гривень.

Суд, проаналізувавши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, дійшов висновку, що договір, укладений між СТОВ «Штурм Перекопу» та ТОВ «Сорекс-2006» був виконаний реально, що підтверджується первинними бухгалтерськими документами, копії яких знаходяться в матеріалах справи.

Згідно з положеннями статті 1 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні”від 16.07.1999 року первинним документом визнається документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Господарська операція це дія або подія, яка викликає зміни у структурі активів та зобовязань, власному капіталі підприємства.

Всі первинні документи, що підтверджують виконання вищезазначеного договору купівлі продажу №190111Р від 19.01.2011 року, є в матеріалах справи, оцінені судом та визнані такими, що оформлені у відповідності до вимог чинного законодавства.

Такими первинними документами є накладні № 50р від 21.01.2011 року та № 51р від 22.01.2011 року. Факт відвантаження товару СТОВ «Штурм Перекопу» водіям ТОВ «Сорекс-2006» підтверджується товаро-транспортними накладними № 000168 від 21.01.2011 року та № 000169 від 21.01.2011 року, в яких зазначені транспортні засоби, що здійснювали перевезення товару.

До матеріалів справи долучені копії довіреностей № 2001/1 від 20.02.2011 року та № 2001/2 від 20.01.2011 року, виданих водіям ОСОБА_7 та ОСОБА_8 на отримання товару за договором купівлі продажу №190111Р від 19.01.2011 року.

Більш того, ТОВ «Сорекс-2006» повністю здійснило розрахунок за отриманий товар в безготівковій формі в розмірі 308000,00 гривень, що підтверджується випискою з рахунку СТОВ «Штурм Перекопу» від 19.01.2011 року та здійснило передплату за майбутню партію товару кількістю 22 МТ в сумі 154000,00 гривень, що підтверджується випискою з рахунку СТОВ «Штурм Перекопу» від 24.01.2011 року.

Судом встановлено, що СТОВ «Штурм Перекопу» 19.01.2011 року була видана ТОВ «Сорекс-2006» податкова накладна № 47/2 на суму 308000,00 гривень, у т.ч. ПДВ 51333,33 гривень, та податкова накладна № 93/2 від 24.01.2011 року на суму 154000,00 гривень, в т.ч. ПДВ 25666,67 гривень.

Крім того, СТОВ «Штурм Перекопу», виступаючи продавцем, сформував податкове зобовязання в розмірі 77000,00 гривень, яке відобразив в податковій декларації з ПДВ за січень 2011 року.

Отже, СТОВ «Штурм Перекопу» виконав всі зобовязання перед бюджетом.

Суд не приймає до уваги доводи позивача щодо відсутності у ТОВ «Сорекс-2006» трудових ресурсів, складських приміщень, виробничих потужностей,транспортного обладнання для здійснення будь-якого виду діяльності, оскільки вказані доводи не підтверджені належним чином і не мають правового значення для вирішення питання про наявність наміру сторін на реальне настання правових наслідків, обумовлених укладеною угодою або порушення відповідачами правил оподаткування.

Розглядаючи справу в межах доводів позивача щодо недійсності правочину, судом не встановлено, яким має бути мінімальний обсяг трудових ресурсів, виробничого, транспортного і торгівельного обладнання для укладання та виконання правочину, за якими СТОВ «Штурм Перекопу» сформоване податкове зобовязання з ПДВ, та за яким ТОВ «Сорекс-2006» отримано 44 т зерна.

Крім того, податковий орган, посилаючись на відсутність у ТОВ «Сорекс-2006» автомобільного чи іншого транспорту та можливість виконання послуг щодо перевезення вантажів у звязку з несплатою збору за забруднення навколишнього середовища та податку з власників транспортних засобів, не враховує можливість укладення ТОВ «Сорекс-2006» договорів оренди транспортних засобів для перевезення вантажів.

Більш того, в наданих товаро-транспортних накладних зазначені транспортні засоби, їх номери, відомості про водіїв, що свідчить про наявність у ТОВ «Сорекс-2006» можливості для перевезення товару.

Посилання податкового органу на укладення ТОВ «Сорекс-2006» правочинів з контрагентами, які не виконують свої податкові зобовязання також не мають правового значення для вирішення питання про наявність наміру сторін на реальне настання правових наслідків, обумовлених укладеним договором.

Невиконання зобов'язань перед бюджетом іншими контрагентами є підставою для застосування заходів відповідальності виключно до таких контрагентів, і само по собі не свідчить про порушення правил оподаткування ТОВ «Сорекс-2006», а також не свідчить про необгрунтованість нарахування СТОВ «Штурм Перекопу» податкового зобовязання з ПДВ в розмірі 77000,00 гривень.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що договір купівлі продажу №190111Р від 19.01.2011 року відповідає вимогам ч.1 ст.203 Цивільного кодексу України.

Висновки акту перевірки щодо того, що ТОВ «Сорекс-2006» по операціях з СТОВ «Штурм Перекопу» зависило податковий кредит з ПДВ на суму 77000,00 гривень, є безпідставними.

Відповідно до п.п. «а» п.198.1 ст.198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно з п.198.2 ст.198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у т.ч. у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно з п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Суд підкреслює, що виникнення у ТОВ «Сорекс-2006» права на податковий кредит підтверджується податковими накладними № 47/2 на суму 308000,00 гривень, у т.ч. ПДВ 51333,33 гривень, та № 93/2 від 24.01.2011 року на суму 154000,00 гривень, в т.ч. ПДВ 25666,67 гривень, виписаними СТОВ «Штурм Перекопу».

Отже, суд зазначає, що ТОВ «Сорекс-2006» правомірно нарахувало та включило до податкового кредиту ПДВ в сумі 77000,00 гривень.

Посилання податкового органу на те, що СТОВ «Штурм Перекопу» занизило податкове зобовязання з ПДВ на суму 77000,00 гривень, є безпідставними.

Згідно з п.188.1 ст.188 Податкового кодексуУкраїни база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, але не нижче звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів, крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

Відповідно до п.187.1 ст.187 Податкового кодексу України датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Суд зазначає, що СТОВ «Штурм Перекопу» правомірно включило до податкового зобовязання ПДВ в розмірі 77000,00 гривень.

Крім того, суд зазначає, що податковий орган в акті перевірки зазначає про правомірне включення СТОВ «Штурм Перекопу» до складу податкового зобовязання суми ПДВ з продажу товарів ТОВ «Сорекс-2006».

Суд зазначає, що податковий орган також зазначає, що порушення, допущені СТОВ «Штурм Перекопу» та ТОВ «Сорекс-2006», встановлені перевіркою та викладені в акті від 04.05.2011 року, прямо порушують публічний порядок справляння та сплати ПДВ та інтереси держави та суспільства.

Перевіряючи обґрунтованість зазначених доводів податкового органу суд зазначає наступне.

Суд підкреслює, що договір купівлі продажу №190111Р від 19.01.2011 року не може бути визнано таким, що порушує публічний порядок за ч.1 ст.228 Цивільного кодексу України.

Позивач, посилаючись на недодержання відповідачами публічного порядку, зазначає про порушення відповідачами порядку сплати ПДВ.

При цьому, згідно з ч.1 ст.228 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Суд зазначає, що позивачем не надано жодних доказів наявності наміру у відповідачів при укладенні та виконанні договору купівлі продажу №190111Р від 19.01.2011 року на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Таким чином, договір купівлі продажу №190111Р від 19.01.2011 року не може бути визнано нікчемним за ч.2 ст.228 Цивільного кодексу України з підстав порушення публічного порядку.

Суд зазначає, що відповідно до ч.3 ст.228 Цивільного кодексу України у разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним. Якщо визнаний судом недійсний правочин було вчинено з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то при наявності умислу у обох сторін - в разі виконання правочину обома сторонами - в дохід держави за рішенням суду стягується все одержане ними за угодою, а в разі виконання правочину однією стороною з іншої сторони за рішенням суду стягується в дохід держави все одержане нею і все належне - з неї першій стороні на відшкодування одержаного. При наявності умислу лише у однієї із сторін все одержане нею за правочином повинно бути повернуто іншій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного за рішенням суду стягується в дохід держави.

Суд зауважує, що податковий орган взагалі не обґрунтовує наявності умислу у відповідачів для визнання договору купівлі продажу №190111Р від 19.01.2011 року таким, що укладений з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства.

Суд підкреслює, що для визнання правочину недійсним за ч.3 ст.228 Цивільного кодексу України податковий орган мав заявити відповідну вимогу в позовній заяві, оскільки позивач не заявив про такі позовні вимоги, та правочин не був визнаний судом недійсним, підстави для застосування наслідків у вигляді стягнення одержаного за угодою відсутні.

Суд зауважує, що саме у випадку визнання судом правочину недійсним у звязку з укладенням його з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, підлягає розгляду судом питання щодо повернення одержаного за такою угодою при встановленні наявності умислу у однієї з сторін договору чи обох сторін.

Суд також зазначає, що позивач, звернувшись до суду з позовом просить стягнути з відповідачів в дохід держави суму, одержану за нікчемним правочином.

Суд зазначає, що законом не передбачено такий спосіб захисту прав як стягнення коштів в дохід держави за нікчемним правочином з підстав, на які посилається податковий орган, а саме: укладання правочину без мети настання реальних наслідків та порушення інтересів держави та суспільства.

Суд зауважує, що у випадку недійсності правочину у звязку з недодержанням в момент вчинення ч.5 ст.203 Цивільного кодексу України, відповідно до ч.1 ст.216 Цивільного кодексу України кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

При цьому, у випадку порушення інтересів держави та суспільства, правочин може бути визнано недійсним, та, залежно від належності умислу тій чи іншій стороні договору, одержане за угодою підлягає стягненню у порядку,встановленому ч.3 ст.228 Цивільного кодексу України.

За наслідками розгляду не має підстав для визнання правочину недійсним або нікчемним, оскільки він повністю виконаний сторонами, за всіма ознаками є дійсним.

Щодо посилання податкового органу на порушення порядку та сплату ПДВ за зазначеним договором купівлі продажу №190111Р від 19.01.2011 року, суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що СТОВ «Штурм Перекопу» є платником фіксованого сільськогосподарського податку, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію сільськогосподарського підприємства як субєкта спеціального режиму оподаткування ПДВ № 100321790 та довідкою Красноперекопської ОДПІ від 23.02.2011 року № 1874/10/15-03, відповідно до якої СТОВ «Штурм Перекопу» з 01.01.2011 року зареєстроване платником фіксованого сільськогосподарського податку.

Відповідно до п.209.2 ст.209 Податкового кодексу України згідно із спеціальним режимом оподаткування сума податку на додану вартість, нарахована сільськогосподарським підприємством на вартість поставлених ним сільськогосподарських товарів/послуг, не підлягає сплаті до бюджету та повністю залишається в розпорядженні такого сільськогосподарського підприємства для відшкодування суми податку, сплаченої (нарахованої) постачальнику на вартість виробничих факторів, за рахунок яких сформовано податковий кредит, а за наявності залишку такої суми податку - для інших виробничих цілей.

Отже, суд зазначає, що СТОВ «Штурм Перекопу», маючи на меті реалізацію власної продукції і отримання виручки, продало ТОВ «Сорекс-2006» рисову крупу шліфовану та не мало сплачувати ПДВ до бюджету, мало залишити таку суму ПДВ в своєму розпорядженні відповідно до п.209.2 ст.209 Податкового кодексу України.

Таким чином, посилання податкового органу на порушення порядку та сплату ПДВ за зазначеним договором купівлі продажу №190111Р від 19.01.2011 року також є безпідставними.

Враховуючи вищевикладене, суд зазначає, що матеріалами справи підтверджено реальне виконання відповідачами договору купівлі продажу №190111Р від 19.01.2011 року, доводи податкового органу щодо нікчемності або недійсності укладеного правочину не мають під собою матеріально-правового і фактичного обґрунтування.

Отже, підстав для стягнення з СТОВ «Штурм Перекопу» та ТОВ «Сорекс-2006» в дохід держави суми, одержаної за нікчемним правочином, а саме за договором № 190111Р від 19.01.2011 року, укладеним між зазначеними підприємствами в розмірі 231000 гривень, з кожного відповідача по справі немає.

Таким чином, позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Відповідно до статті 94 КАС України, якщо судовим рішенням позивачеві відмовлено у задоволенні позову повністю, сплачений ним судовий збір не повертається.

У звязку зі складністю справи судом 14.07.2011 року оголошена вступна та резолютивна частина постанови, а 19.07.2011 року постанова складена у повному обсязі.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1.Відмовити у задоволенні уточнених позовних вимог.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Трещова О.Р.