Постанова № 17325759, 05.07.2011, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

05 липня 2011 р. (10:54) м. Сімферополь Справа №2а-5131/11/0170/1 Окружний адміністративний суд АР Крим у складі головуючого судді Трещової О.Р, при секретарі Сусловій Є.О., за участю представника позивача Альохіної Г.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Джанкойської обєднаної державної податкової інспекції до Закритого акціонерного товариства «Красногвардійське ремонтно-транспортне підприємство» про стягнення боргу,

ВСТАНОВИВ:

Джанкойська обєднана державна податкова інспекція звернулась до Окружного адміністративного суду АР Крим із адміністративним позовом до Закритого акціонерного товариства «Красногвардійське ремонтно-транспортне підприємство» про стягнення заборгованості по штрафним санкціям у сумі 26520 грн.

Ухвалами Окружного адміністративного суду АР Крим від 30.05.2011 року відкрито провадження у справі, закінчено підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на порушення відповідачем норм законодавства, зокрема, несплату нарахованих штрафних (фінансових) санкцій у загальній сумі 26520 грн., а саме за порушення п. 9 ст. 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування і послуг" № 265 від 06.07.95 р., що виразилося у незабезпеченні щоденного друку фінансових звітніх чеків за кожний робочий день підприємства за період з 15.02.2010 року до 26.07.2010 року.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі, зазначив, що сума застосованих штрафних санкцій відповідачем не сплачена, але податкова вимога на суму податкового боргу позивачем не виставлялася, так як сума штрафних санкцій не є податком.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про час, дату та місце судового розгляду справи повідомлений належним чином, надіслав заяву про зупинення провадження по справі.

Враховуючи вищезазначені обставини, з урахуванням принципу розумності строку розгляду адміністративних справ згідно ст. 122 КАС України, керуючись ст. 128 КАС України, суд вирішив за можливе розглянути справу за відсутності представника відповідача, на підставі наявних доказів.

Вислухавши пояснення представника позивача, вивчивши матеріали справи, дослідивши надані докази та оцінивши їх у сукупності, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню у звязку наступним.

Згідно з частиною 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших субєктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до п. 5 частини 2 статті 17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється на спори за зверненням субєкта владних повноважень у випадках, встановлених законом.

Пунктом 7 частини 1 статті 3 КАС України дано визначення субєктів владних повноважень, до яких належать орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший субєкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Частиною 1,3 статті 4 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” від 04.12.1990 року № 509-ХІІ Державна податкова адміністрація України є центральним органом виконавчої влади. Державні податкові інспекції у районах, містах (крім міст Києва та Севастополя), районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції підпорядковуються відповідним державним податковим адміністраціям в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі.

Відповідно до п.п.41.1.1 п .41.1 ст.41 Податкового кодексу України контролюючими органами є органи державної податкової служби - щодо податків, які справляються до бюджетів та державних цільових фондів, крім зазначених у підпункті 41.1.2 цього пункту, а також стосовно законодавства, контроль за дотриманням якого покладається на органи державної податкової служби.

Отже, органи державної податкової служби у відносинах з субєктами господарювання, під час реалізації своїх завдань та функцій, встановлених законодавством України, є субєктами владних повноважень.

Таким чином, судом встановлено, що Джанкойська обєднана державна податкова інспекція є органом виконавчої влади та субєктом владних повноважень.

Відповідно до частини 1 статті 55 Господарського кодексу України субєктом господарювання визнаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обовязків), мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобовязаннями в межах цього майна, крім випадків встановлених законом. Згідно з п. 1 частини 2 статті 55 ГК України юридичні особи, створені відповідно до Цивільного кодексу України, підприємства, створені відповідно до Господарського кодексу України та зареєстровані в установленому законом порядку визнаються субєктами господарювання.

Судом встановлено, що Закрите акціонерне товариство «Красногвардійське ремонтно-транспортне підприємство», зареєстровано Красногвардійскою районною державною адміністрацією 27.12.1991 року за адресою: 97000, Красногвардійський район, смт Красногвардійське, вул.. Київська, 76, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію серії А 00 № 515603 (а.с. 4) та довідкою з ЄДР юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 05.04.2011 року (а.с. 5).

Згідно довідки Джанкойської обєднаної державної податкової інспекції від 13.04.2011 року № 66 ЗАТ «Красногвардійське ремонтно-транспортне підприємство» взято на облік платника податків з 05.01.1992 р. за № 355 (а.с.17), а тому згідно із законодавством України, відповідач зобовязаний сплачувати податки до Державного бюджету України та місцевих бюджетів, подавати встановлену законом звітність.

Таким чином, судом встановлено, що ЗАТ «Красногвардійське ремонтно-транспортне підприємство» є юридичною особою, яка зобовязана виконувати обовязки, покладені на неї законами у звязку зі здійсненням діяльності.

Під час розгляду справи судом встановлено, що на підставі наказу начальника Джанкойської ОДПІ № 183 від 04.02.2011 року, направлення № 36/23-3 від 04.02.2011 року, № 39/23-3 від 04.02.2011 року працівниками Джанкойської ОДПІ Горозуєвим А.О., Діканової І.А., проведено фактичну перевірку ЗАТ «Красногвардійське ремонтно-транспортне підприємство», розташованого за адресою: смт Красногвардійське, вул.. Київська 76, дотримання суб'єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій, про що був складений акт реєстраційний № 0011/01/04/23/00905296 від 10.02.2011 року (а.с. 24-25).

Відповідно до акту під час проведення перевірки встановлені порушення п. 9 ст. 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", а саме незабезпечення щоденного друкування через реєстратори розрахункових операцій фіскальних звітних чеків за період з 15.02.2010 року до 26.07.2010 року.

Судом встановлено, що 23.02.11 року Джанкойською ОДПІ на підставі акту перевірки від 16.02.2011 року реєстраційний № 0011/01/04/23/00905296 за порушення п. 9 ст. 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" № 265 від 06.07.1995 р. та на підставі п.п. 54.3.3 п. 54.3 ст. 54 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755, згідно з п. 4 ст. 17 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" № 265 від 06.07.1995 р. прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000092308, відповідно до якого до ЗАТ «Красногвардійське ремонтно-транспортне підприємство» застосовано штрафні санкції у розмірі 26520 гривень (а.с. 22).

Зазначене податкове повідомлення-рішення направлено відповідачу згідно Порядку направлення органами державної податкової служби податкових повідомлень-рішень платникам податків, затвердженого Наказом ДПА України № 985 від 22.12.2010 р., зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 30 грудня 2010 р. за N 1440/18735 у зв'язку із тим, що спірні правовідносини виникли після набрання чинності Податковим кодексом України.

Податкове повідомлення рішення отримано відповідачем 28.02.2011 року.

Судом встановлено, що станом на день розгляду справи відповідачем сума штрафних санкцій в розмірі 26250 гривень, застосованих на підставі податкового повідомлення-рішення від 23.02.2011 року № 0000092308, не сплачена у повному обсязі.

Більш того, судом встановлено, що відповідач, не погодившись з застосуванням до нього штрафних санкцій, 04.03.2011 року звернувся з позовом до окружного адміністративного суду АРК про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 23.02.2011 року № 0000092308.

На день розгляду справи постанова окружного адміністративного суду АРК від 01.07.2011 року по справі № 2а-2791/11/0170 не набрала чинності.

Розглядаючи питання про наявність підстав у Джанкойської ОДПІ на стягнення з ЗАТ «Красногвардійське ремонтно-транспортне підприємство» штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 26250 гривень, суд зазначає наступне.

Відповідно до п.п. 20.1.28 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом, стягувати суми простроченої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом.

Відповідно до п. 95.1 ст. 95 Податкового кодексу України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Згідно п.п. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Відповідно до п.п. 14.1.39 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Відповідно до п.п. 14.1.265 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України штрафна санкція (фінансова санкція, штраф) - плата у вигляді фіксованої суми та/або відсотків, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, а також штрафні санкції за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Таким чином, сума заборгованості зі сплати штрафних (фінансових) санкцій після узгодження і несплати у встановлений законом строк є узгодженим грошовим зобовязання та відповідно податковим боргом, який після набрання чинності Податковим кодексом України стягується відповідно до норм Податкового кодексу України.

Податковим кодексом України встановлений чіткий порядок стягнення податкового боргу, в тому числі, визначений момент, з якого податкові органи отримують право на його стягнення в судовому порядку.

Згідно п. 95.2 ст. 95 Податкового кодексу України стягнення коштів платника податків проводяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

Податкова вимога надсилається платнику податків органом державної податкової служби в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення, у разі, коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, що встановлено в ч. 1 п. 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України.

З урахуванням аналізу зазначених положень Податкового кодексу України, податкові органи мають право звертатися із позовом про стягнення сум податкового боргу виключно після дотримання всіх умов, визначених ст.ст. 59, 95 Податкового кодексу України, тобто після настання таких подій:

- наявності саме податкового боргу, узгодженого в порядку, встановленому Податковим кодексом України,

-після надіслання податкової вимоги на податковий борг із зазначенням конкретного розміру податкового боргу;

-сплив терміну 60 днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

При цьому відповідно до ст.ст. 59, 95, п.п. 14.1.153, 14.1.175, 14.1.39 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податкова вимога надсилається органом державної податкової служби платнику податків щодо погашення податкового боргу за кожний конкретний період за кожних конкретних підстав (наприклад, на підставі кожної податкової декларації або на підставі кожного податкового повідомлення-рішення). Так, відповідно до п.п. 14.1.153 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податкова вимога - письмова вимога органу державної податкової служби до платника податків щодо погашення суми податкового боргу, визначення якого міститься у п.п. 14.1.175, 14.1.39 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України.

Норма п.п. 6.3.2 п. 6.3 ст. 6 Закону України № 2181 від 21.12.2000 р. “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами”, яка встановлювала, що у разі коли у платника податків, якому було надіслано першу податкову вимогу, виникає новий податковий борг, друга податкова вимога має містити суму консолідованого боргу, при цьому окрема податкова вимога щодо такого нового податкового боргу не виставляється, втратила чинність з 01.01.11 р. у звязку із набранням чинності Податковим кодексом України, у якому подібна норма відсутня.

Норма п. 59.5 ст. 59 Податкового кодексу України стосується випадків самостійного погашення податкового боргу платником податків.

Норма п. 60.6 ст. 60 Податкового кодексу України стосується випадків збільшення податкового боргу внаслідок адміністративного оскарження.

Порядок направлення органами державної податкової служби України податкових вимог платникам податків, затверджений Наказом Державної податкової адміністрації України від 3 липня 2001 р. N 266, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 16 липня 2001 р. за N 595/5786, згідно з п. 4.6. якого окрема податкова вимога щодо нового податкового боргу не формується, з часу набрання чинності Податковим кодексом України не діє.

У Порядку направлення органами державної податкової служби податкових вимог платникам податків, затвердженому Наказом Державної податкової адміністрації України 24.12.2010 N 1037, зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 30 грудня 2010 р. за 1432/18727, який діє з часу набрання чинності Податковим кодексом України, відповідна норма щодо неформування та ненаправлення окремої вимоги на новий борг відсутня.

Таким чином, сума заборгованості зі сплати штрафних (фінансових) санкцій за порушення законодавства про РРО є сумою податкового боргу, який виник після набрання чинності Податковим кодексом України і врегулювання спірних відносин в частині права позивача на звернення до суду із позовними вимогами про стягнення податкового боргу за податковим повідомленням-рішеннями № 0000092308 від 23.02.2011 року в розмірі 26250 гривень, повинно відбуватись за вимогами чинного Податкового кодексу України, а саме з урахуванням п. 95.2 ст. 95 Податкового кодексу України, згідно якого для виникнення права на стягнення податкового боргу, необхідно настання двох подій, а саме:

- направлення платнику податків податкової вимоги про погашення податкового боргу по кожному виду податку, по кожному податковому періоду окремо;

- сплив терміну 60 днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги

Проте в судовому засіданні встановлено, що позивач не приймав та не направляв відповідачу податкову вимогу, оскільки, він вважає, що штрафна санкція не є податком, не враховуючи при цьому, що податкова вимога направляється не лише на несплачену суму податку, а також на суму узгодженого грошового зобовязання, до якого відноситься також штрафні санкції з РРО.

Більш того, судом встановлено, що стягненню підлягає виключно податковий борг, тобто несплачена сума узгодженого грошового зобовязання.

Відповідно до п. 56.1. статті 56 Податкового кодексу України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

Пунктом 56.17 статті 56 ПК України передбачено, що процедура адміністративного оскарження закінчується:

56.17.1. днем, наступним за останнім днем строку, передбаченого для подання скарги на податкове повідомлення-рішення або будь-яке інше рішення відповідного контролюючого органу у разі, коли така скарга не була подана у зазначений строк;

56.17.2. днем отримання платником податків рішення відповідного контролюючого органу про повне задоволення скарги;

56.17.3. днем отримання платником податків рішення Державної податкової адміністрації України або спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади в галузі митної справи;

56.17.5. днем звернення платника податків до контролюючого органу із заявою про розстрочення, відстрочення податкових зобов'язань, що оскаржувались.

День закінчення процедури адміністративного оскарження вважається днем узгодження грошового зобов'язання платника податків.

Відповідно до п. 56.18. статті 56 ПК України з урахуванням строків давності платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов'язання у будь-який момент після отримання такого рішення.

У разі коли платником податків до подання позовної заяви проводилася процедура адміністративного оскарження, строк звернення до суду продовжується на строк, що фактично пройшов з дати звернення платника податків із скаргою до контролюючого органу до дати отримання (включно) таким платником податків остаточного рішення контролюючого органу, прийнятого за результатами розгляду скарги.

Рішення контролюючого органу, оскаржене в судовому порядку, не підлягає адміністративному оскарженню.

Процедура адміністративного оскарження вважається досудовим порядком вирішення спору.

При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу податкове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Судом встановлено, що податкове повідомлення-рішення № 0000092308 від 23.02.2011 року було направлено відповідачу 25.02.2011 року та отримано ним 28.02.2011 року.

Судом встановлено, що ЗАТ «Красногвардійське ремонтно-транспортне підприємство» 04.03.2011 року, протягом встановленого ст..56 Податкового кодексу України 10-денного строку, звернулося з позовом до окружного адміністративного суду АРК про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0000092308 від 23.02.2011 року.

Суд зазначає, що на день розгляду справи, постанова окружного адміністративного АРК від 01.07.2011 року по справі № 2а-2791/11/0170 не набрала чинності.

Отже, станом на 04.05.2011 року, тобто на день звернення Джанкойської ОДПІ з позовом про стягнення з ЗАТ «Красногвардійське ремонтно-транспортне підприємство» штрафних санкцій, грошове зобовязання в розмірі 26520 гривень являлося неузгодженим, у звязку з чим, і з цих підстав Джанкойська ОДПІ не отримала права на звернення до суду з позовом.

Таким чином, позовні вимоги не підлягають задоволенню.

В судовому засіданні 05.07.2011 року оголошена вступна та резолютивна частини постанови, постанова складена у повному обсязі 06.07.2011 року.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 158, 160-163, 167 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Трещова О.Р.