Постанова № 17325672, 14.07.2011, Рівненський апеляційний господарський суд

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" липня 2011 р. Справа № 5004/843/11

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючий суддя Щепанська Г.А.

суддя Бригінець Л.М. , суддя Демидюк О.О. при секретарі судового засідання Басюк Р.О.

за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_1. ( довіреність № 136 від 13.07.2011 р. ) представник ТОВ "Галичхутро", ОСОБА_2. (паспорт серії НОМЕР_1 від 07.06.2000р.) директор ТОВ "Галичхутро"

відповідача - не з'явився (представник ВАТ "Ковельмолоко")

розглянувши апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Ковельмолоко", м. Ковель

на рішення господарського суду Волинської області від 30.05.11 р.

у справі № 5004/843/11(суддя Войціховський В.А.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Галичхутро", с. Велике, Сокальського району, Львівської області

до Відкритого акціонерного товариства "Ковельмолоко", м. Ковель

про стягнення 114 075 грн. 41 коп.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Волинської області від 30.05.2011р. позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Галичхутро", с. Велике, Сокальського району, Львівської області (надалі позивач) до Відкритого акціонерного товариства "Ковельмолоко", м. Ковель про стягнення в сумі 114 075 грн. 41 коп. задоволено частково.

Стягнуто з відкритого акціонерного товариства "Ковельмолоко" (м. Ковель, вул. Ватутіна, 114, код ЄДРПОУ 00444636) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Галичхутро" (с. Велике Сокальського району Львівської області, код ЄДРПОУ 30124284) 89031,88 грн. заборгованості, 13599,48 грн. збитків від інфляції та 3893,20 грн. трьох процентів річних, а всього 106524,56 грн., 1065,24 грн. в повернення витрат по сплаті державного мита та 220,38 грн. в повернення витрат по оплаті інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.

Мотивуючи апеляційну скаргу, відповідач зазначає, що оскаржуване рішення прийняте з порушенням норм матеріального права, з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи. Зокрема, ВАТ "Ковельмолоко" опинилось в скрутному матеріальному становищі, що підтверджує баланс на 31.12.2010р. та звіт про фінансові результати підприємства за 2010р. з якого вбачається, що збиток на підприємстві становить 10 000 750,00 грн. За таких обставин, без розстрочення суми заборгованості підприємство в подальшому змушене буде відмовитись від заготівлі молока, що неминуче призведе до зриву виробництва та постачання молока і молокопродуктів, що негативно вплине на забезпечення населення продуктами харчування першої необхідності.

У письмовому відзиві від 13.05.2011р. на апеляційну скаргу, позивач заперечив проти вимог та доводів викладених в ній. Вважає рішення господарського суду Волинської області від 30.05.2011р. законним та обгрунтованим, прийнятим з дотриманням норм матеріального та процесуального права. (а.с. 88).

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, хоча про дату, час та місце судового засідання був повідомлений своєчасно та належним чином.

Клопотання про відкладення розгляду апеляційної скарги не надав.

Враховуючи приписи ст. 101 ГПК України про межі перегляду справ в апеляційній інстанції та той факт, що неявка в засідання суду представників сторін, належним чином та відповідно до законодавства повідомлених про дату, час та місце розгляду справи, не перешкоджає перегляду оскарженого судового акту, судова колегія вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу за відсутності представника відповідача.

Заслухавши пояснення представника позивача, обговоривши доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, зважаючи на наступне.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, 01 червня 2009 року між товариством з обмеженою відповідальністю "Галичхутро", с. Велике Сокальського району Львівської області (товаровиробник) та відкритим акціонерним товариством "Ковельмолоко", м. Ковель (покупець) було укладено договори купівлі-продажу (з додатковою угодою №1 від 01.06.2009р. та протоколами від 01.07.2009р., від 01.08.2009р., від 01.09.2009р., від 01.10.2009р., від 01.11.2009р. та від 16.11.2009р.), у відповідності до умов яких товариство "Галичхутро" зобовязувалось передати у власність товариству "Ковельмолоко" товарно-матеріальні цінності (молоко коровяче) у визначених між сторонами обємах, а останнє прийняти зазначені товарно-матеріальні цінності та оплатити їх на умовах зазначених договорів. (а.с. 10-22).

Пунктами 5.1 договорів купівлі-продажу від 01.06.2009р. сторонами було визначено, що покупець проводить розрахунки з товаровиробником шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок товаровиробника або видачі готівки з каси покупця протягом 15 банківських днів з моменту отримання товару, оплата проводиться в українській національній валюті гривні.

На виконання умов укладених між сторонами угод ТзОВ "Галичхутро" у період з 01.06.2009р. по 31.12.2009р. згідно приймальних квитанцій від 30.06.2009р. №1338, від 31.07.2009р. №1724, від 31.08.2009р. №1986, від 30.09.2009р. №2298, від 31.10.2009р. №2622, від 30.11.2009р. №3012, від 31.12.2009р. №3338 передало, а ВАТ "Ковельмолоко" отримало, що підтверджується підписами відповідальних осіб товариства та відтисками печаток ВАТ "Ковельмолоко" на квитанціях, товарно-матеріальних цінностей молока коровячого на загальну суму 275014,55 грн. (а.с. 23-29).

Судом встановлено, що враховуючи положення укладених між сторонами договорів купівлі-продажу від 01.06.2009р., наявний факт відпуску товариством "Галичхутро" молока товариству "Ковельмолоко", останнє було зобовязане впродовж 15 банківських днів з моменту отримання товару здійснити його оплату.

Проте, відкрите акціонерне товариство "Ковельмолоко" взяті на себе згідно договорів від 01.06.2009р. зобовязання в частині проведення з позивачем повних розрахунків по оплаті відпущеного товару (у строки, порядку та розмірах, визначених угодами) не виконало, вартість товару не оплатило у звязку з чим на момент подання позову до суду та на час розгляду справи в суді заборгувало товариству "Галичхутро" 89031,88 грн. Зазначена сума заборгованості включає в себе загальну вартість відпущеного молока 275014,55 грн. за мінусом проведених оплат в розмірі 185982,67 грн. (докази оплати банківські виписки про рух коштів на рахунку а.с. 43-57)

Суд першої інстанції прийшов до висновку про те, що враховуючи укладення між сторонами договорів, відпуск позивачем на виконання їх умов відповідачу товарів, отримання молока відкритим акціонерним товариством "Ковельмолоко" та не проведення при цьому всіх належних розрахунків і платежів, предявлений позивачем до відповідача позов в частині стягнення заборгованості в сумі 89031,88 грн. підлягає задоволенню.

В частині стягнення з ВАТ "Ковельмолоко" пені в розмірі 7550,85 грн. нарахованої за період прострочки платежів з листопада місяця 2009 року по квітень місяць 2010 року, суд вважає, що остання не підлягає задоволення, зокрема, з підстав пропуску позивачем при зверненні до суду з відповідним позовом в цій частині вимог скорочених строків позовної давності.

Згідно з представленими господарському суду уточненими розрахунками та прийнятим судом клопотання про збільшення предявлених позовних вимог позивачем відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України було нараховано відповідачу 13599,48 грн. суми збитків від інфляції за період прострочки платежів з 16.11.2009р. по 30.04.2011р., а також 3893,20 грн. трьох процентів річних за період прострочки платежів з 15.11.2009р. по 30.05.2011р. (а.с. 58-61).

В частині стягнення збільшених сум інфляційних збитків та трьох процентів річних суд, відповідно до наданого розрахунку позивача, нараховані у відповідності та з дотриманням положень чинного законодавства України, відповідають фактичним обставинам справи та підлягають до повного задоволення.

24.05.2011р. на адресу господарського суду Волинської області надійшла від ВАТ "Ковельмолоко" заява щодо розстрочки виконання рішення суду рівними частинами строком на один рік.(а.с. 40)

Суд першої інстанції відмовив у задоволенні вищезазначеного клопотання, оскільки несприятлива фінансова ситуація ВАТ "Ковельмолоко", що повязана з тимчасовими збитками у господарській діяльності останнього не є виключною та має вплив на господарську діяльність не лише відповідача, але і інших субєктів підприємницької діяльності, а допущена відповідачем заборгованість та невиконання ним своїх договірних зобовязань має негативний вплив на фінансовий стан позивача та здійснювану останнім господарську діяльність.

Колегія суддів погоджується з висновком місцевого суду та вважає за необхідне зазначити наступне.

Згідно ст. 11 ЦК України договір є однією з підстав виникнення зобов'язань.

В силу ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

За своєю правовою природою правовідносини, що склалися між Товариством з обмеженою відповідальністю "Галичхутро" та Відкритим акціонерним товариством "Ковельмолоко" є правовідносинами з купівлі-продажу товару.

Статтею 655 Цивільного кодексу України визначено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобовязується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобовязується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 526 ЦК України та ст. 193 ГК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Відповідно до ст.599 ЦК України, ст.202 ГК України зобов'язання припиняється його виконанням, проведеним належним чином.

Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом

Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідач доказів погашення боргу не подав на час розгляду справи в суді, а тому суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про задоволення позовних вимог щодо стягнення з відповідача суми боргу в розмірі 89031,88 грн. заборгованості.

У зв'язку з простроченням виконання грошових зобов'язань за договором купівлі-продажу від 01.06.2009р. правомірно нараховано відповідачу 13599,48 грн. суми збитків від інфляції за період прострочки платежів з 16.11.2009р. по 30.04.2011р., а також 3 893,20 грн. трьох процентів річних за період прострочки платежів з 15.11.2009р. по 30.05.2011р., розрахунок перевірено судом.

Твердження скаржника про те, що підприємство опинилося в скрутному матеріальному становищі, а відтак з причин об'єктивної неможливості сплатити борг просить суд відстрочити виконання рішення, є безпідставним.

У відповідності до п. 6 ч. 1 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, приймаючи рішення, має право відстрочити або розстрочити виконання рішення суду.

Відповідно до ст.121 ГПК України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, за поданням прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора чи його заступника і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

Відповідно до роз'яснення Вищого арбітражного суду України №02-5/333 від 12.09.1996р. "Про деякі питання практики застосування статті 121 ГПК" відстрочка - це відкладення чи перенесення виконання рішення на новий строк, який визначається господарським судом.

Також, згідно п.2 вищевказаного роз'яснення підставою для відстрочки (розстрочки) виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк, тобто на протязі визначеного періоду часу з наступним його виконанням у майбутньому. Вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, а також можливі негативні наслідки для боржника при виконанні рішення у встановлений строк чи попередньо встановленим способом.

Обов'язковою умовою надання розстрочки є, зокрема, не тільки обставини, підтверджені належними доказами щодо об'єктивної неможливості виконати рішення суду у строк, які, до того ж, мають бути винятковими, але й реальна можливість виконання такого рішення в подальшому.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання рішення у даній справі боржник не надав належних доказів платоспроможності підприємства, доказів реальної можливості проведення розрахунків з ТОВ "Галичхутро" в майбутньому.

Враховуючи вищевикладені обставини, приймаючи до уваги нанесення матеріальних збитків стягувачу, відсутність доказів реальної можливості проведення розрахунків зі стягувачем, а також той факт, що боржником не доведено винятковості обставин об'єктивної неможливості виконати рішення суду, суд першої інстанції прийшов до вірного висновку про відмову в задоволенні заяви про розстрочку виконання рішення господарського суду Волинської області від 30.05.2011р.

Підсумовуючи викладене, колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що доводи апеляційної скарги спростовуються вищенаведеним та не можуть бути підставою для скасування рішення місцевого господарського суду.

Керуючись ст. ст.101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Рішення господарського суду Волинської області від 30.05.2011р. у справі №5004/843/11 залишити без змін, а апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Ковельмолоко", м. Ковель - без задоволення.

2. Справу №5004/843/11 повернути до господарського суду Волинської області.

Головуючий суддя Щепанська Г.А.

Суддя Бригінець Л.М.

Суддя Демидюк О.О.