Рішення № 17325399, 01.08.2011, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"01" серпня 2011 р.

Справа № 3/17-2115-2011

За позовом: Приватного підприємства „ВІВА ПЛЮС”

До відповідача: Приватного підприємства „Виробничо-комерційна фірма “Віконт ”

Про стягнення 184210,4 грн.

Суддя Д’яченкоТ.Г.

Представники:

Від позивача: не з'явився

Від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ: Позивач –Приватне підприємство “ВІВА ПЛЮС” звернувся до господарського суду Одеської області із позивною заявою, у якій просить суд стягнути з Приватного підприємства “Виробничо-комерційна фірма “Віконт“ заборгованість в сумі 164604,44 грн., пеню в розмірі 3145,52 грн., штраф у розмірі 16640,44 грн.

Представник відповідача у судові засідання не з’явився, відзив на позовну заяву та витребувані судом документи не надав, відповідач свого права на захист не використав, хоч і повідомлявся про час та місце проведення судового засідання належним чином шляхом надсилання ухвал суду на адресу реєстрації, яка не змінювалася, про що свідчить довідка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців, видана станом на 20.05.2011 року. З огляду на те, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій, суд вважає можливим розглянути справу за наявними в ній матеріалами на підставі ст. 75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив.

17 березня 2011 року між Приватним підприємством “ВІВА ПЛЮС” (Постачальник) та Приватним підприємством “Виробничо-комерційна фірма “Віконт” (Покупець) укладено договір поставки товару (далі за текстом –Договір), згідно якого Постачальник зобов’язався поставити та передати у власність Покупцю, а Покупець зобов’язався в порядку та на умовах, визначених договором, прийняти та оплатити товар.

Відповідно до п. 2.1 договору асортимент та кількість товару визначаються у відповідності до заявок покупця та вказуються в накладних, згідно яких здійснюється приймання-передача товару. Ціна товару вказується у накладних, окремо на кожну партію товару. (п. 3.1 договору).

За умовами п. 3.3 договору розрахунки за товар здійснюються Покупцем шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок або внесення коштів до каси Постачальника на умовах оплати по факту в день отримання товару Покупцем.

На виконання умов договору поставки товару від 17.03.2011р., Постачальником –Приватним підприємством „ВІВА ПЛЮС” передано у власність, а Покупцем - Приватним підприємством „Виробничо-комерційна фірма „Віконт” принято товар 19.03.2011р. на суму 164604,44 грн., що підтверджується копією видаткової накладної та довіреності на отримання товарно-матеріальних цінностей (а.с. 11,12).

У строк, визначений умовами договору, Приватним підприємством „Виробничо-комерційна фірма „Віконт” не сплачено вартість отриманого товару, у зв’язку з чим позивач 22.04.2011р. звернувся до відповідача з письмовою претензією про сплату вартості товару.

Як вбачається з письмових пояснень представника позивача, Приватним підприємством „Виробничо-комерційна фірма „Віконт” вартість товару не сплачена, у зв’язку з чим за відповідачем рахується заборгованість у розмірі 164604,44 грн.

Відповідно до п. 5.2 договору за прострочення платежу Покупець сплачує Постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від простроченої суми за кожен день прострочення, а за прострочення більше ніж на 30 днів, додатково сплачує штраф у сумі 10% від не перерахованої суми.

Позовні вимоги обґрунтовано неналежним виконанням прийнятих на себе зобов’язань за договором поставки товару від 17.03.2011р.та направлено на стягнення з відповідача 164604,44 грн. боргу, 3145,52 грн. пені,16460,44 грн. штрафу.

Суд, розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, проаналізувавши норми чинного законодавства, дійшов наступних висновків.

Статтею 193 Господарського Кодексу України та статтею 526 Цивільного Кодексу України передбачено, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається, крім випадків, передбачених законом. (ч.ч.1, 7 ст. 193 ГК України).

Відповідно до п. 1 ст. 628 Цивільного Кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно вимог ст. 629 Цивільного Кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Приймаючи до уваги те, що позовні вимоги Приватного підприємства „ВІВА ПЛЮС” про стягнення основної заборгованості за договором в розмірі 164604,44 грн. підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами, не спростовані відповідачем, суд вважає їх обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно з ч.2 ст. 218 Господарського Кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб’єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.

У відповідності до змісту п. 5.2 договору за прострочення платежу, Покупець сплачує Постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від простроченої суми за кожен день прострочення, а за прострочення більше ніж на 30 днів, додатково сплачує штраф у сумі 10% від не перерахованої суми.

Відповідно до ст. 230 Господарського Кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно ст. 549 Цивільного Кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Статтею 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” встановлено, що розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно формули розрахунку пені, наведеної в листі Національного банку України №25-011/388-1707 від 12.03.1997р. на виконання Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань”, сума простроченого платежу помножена на розмір пені за кожен день прострочення у відсотках, розділена на сто та помножена на кількість днів прострочення платежу буде дорівнювати сумі пені за прострочення платежу.

Суд, перевіривши розрахунок Позивача щодо сплати Відповідачем 3145,52 грн. пені та 16460,44 грн. штрафу вважає його вірним, а вимоги про стягнення штрафних санкцій правомірними.

Приймаючи до уваги вищевикладене, суд дійшов висновку про необхідність задоволення позовних вимог зі стягненням з відповідача основної заборгованості в сумі 164604,44 грн., пені в розмірі 3145,52 грн., штрафу у розмірі 16640,44 грн.

На підставі ст. ст. 44, 49 ГПК України витрати по сплаті державного мита в сумі 1842,10 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236 грн. покладаються на відповідача.

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити.

2. Стягнути з Приватного підприємства "Виробничо-комерційна фірма "Віконт" (65026, м. Одеса, пров. Ляпунова, 5, код 32833859) на користь Приватного підприємства "ВІВА ПЛЮС" (42700, Сумська область, Охтирка, вул. Фрунзе, 8, код 33977548; р/р 26001184604900 в ПАТ „УкрСиббанк” м. Харків, МФО 351005) заборгованість в сумі 164604 (сто шістдесят чотири тисячі шістсот чотири) грн. 44 коп., пеню в розмірі 3145 (три тисячі сто сорок п’ять) грн. 52 коп., штраф у розмірі 16640 (шістнадцять тисяч шістсот сорок) грн. 44 коп., 1842 (тисяча вісімсот сорок дві) грн. 10 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. витрат на ІТЗ судового процесу.

Повний текст рішення складено та підписано 02.08.2011р.

Рішення набирає законної сили в порядку ст. 85 ГПК України.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя Д'яченко Т.Г.