Рішення № 17325175, 28.07.2011, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.07.11 Cправа№ 5015/2590/11-5015/3191/11

Господарський суд Львівської області у складі судді Іванчук С.В. при секретарі Дубенюк Н.А. розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи за первісним позовом: Приватного акціонерного товариства „Атомпрофоздоровниця”, м. Київ

До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „Делакс Україна”, м. Трускавець

Про стягнення 150 000,00грн.

за зустрічним позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „Делакс Україна”, м. Трускавець

До відповідача: Приватного акціонерного товариства „Атомпрофоздоровниця”, м. Київ

Про визнання векселя таким, що не підлягає до оплати.

Представники сторін:

Від позивача за первісним позовом: не з”явився;

Від відповідача за первісним позовом: Цигинко В.Р. –представник.

Права та обов’язки сторін передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України роз’яснено, заяв про відвід судді не поступало, за клопотанням присутніх представників сторін технічна фіксація судового процесу не проводилась.

Суть спору: На розгляд господарського суду Львівської області поступив позов Приватного акціонерного товариства „Атомпрофоздоровниця” до Товариства з обмеженою відповідальністю „Делакс України” про стягнення суми 150 000,00грн. та зустрічний позов Товариства з обмеженою відповідальністю „Делакс Україна” до приватного акціонерного товариства „Атомпрофоздоровниця” про визнання таким, що не підлягає до оплати простого векселя №733251942081 від 22.05.2003року.

Ухвалою господарського суду Львівської області від 19.05.2011р. порушено провадження у справі за первісним позовом, розгляд справи призначено на 14.06.2011року. Ухвалою суду від 10.06.2011року прийнято до розгляду зустрічну позовну заяву, яку призначено до спільного розгляду з первісним позовом.

Ухвалами господарського суду Львівської області від 14.06.2011року від 05.07.2011року та від 19.07.2011року розгляд справи відкладався.

Первісні позовні вимоги обґрунтовані тим, що 22.05.2003року між ПАТ „Атомпрофоздоровниця” та ТзОВ „Делакс Україна” укладено договір №5/Н. Відповідно до умов договору позивач передав відповідачу нерухоме, рухоме майно та транспортні засоби на загальну суму 1 093 500,00грн., а відповідач зобов”язувався прийняти майно та оплатити його. 24.06.2003року позивачем та відповідачем укладено додаткову угоду №1 до договору №5/н від 22.05.2003рку з гідно з якою п.3.1 викладено в новій редакції. Згідно до вказаного п.3.1 договору : перерахування коштів в сумі 289845,76грн. здійснюється на протязі 40 календарних днів з моменту підписання договору та розрахунок здійснюється векселями на суму 803654,24грн. Термін сплати за векселями до 22.05.2008року. В рахунок погашення заборгованості відповідач 22.05.2003року передав позивачу вексель №733251942081 на суму 150 000,00грн. Посилаючись на ст.14 ЗУ „Про цінні папери та фондовий ринок” позивач зазначає, що вексель посвідчує безумовне грошове зобов”язання векселедавця або його наказ третій особі сплатити після настання строку платежу визначену суму власнику векселя. Як зазначено у позовній заяві вексель за бланком №733251942081 не був оплачений відповідачем, не опротестований в порядку встановленому чинним законодавством, у зв”язку з чим позивач звернувся з позовом до суду.

Зустрічні позовні вимоги обґрунтовані тим, що згідно із актом прийому-передачі від 02.07.2003року майно відповідачу було передано 02.07.2003року, вексель №733251942081 від 22.05.2003року, виданий до передачі товару, а відтак, вексель є безтоварним та не підлягає оплаті.

Позивач за первісним позовом (відповідач за зустрічним позовом) явку представника в судове засідання 28.07.2011року не забезпечив, подав клопотання про розгляд справи за відсутності представника, хоча позивач був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення за №0103310031929. Окрім того, у поданому суду відзиві №01-05/231 від 24.06.2011р. (вх №14493/11) на зустрічну позовну заяву, позивач просить застосувати до зустрічної позовної вимоги строк позовної давності, який сплив 23.05.2006року.

Представник відповідача за первісним позовом (позивач за зустрічним позовом) явку повноважного представника в судове засідання забезпечив, який проти первісних позовних вимог заперечив зокрема з підстав, викладених у відзиві на позов (вх. №12668/11 від 06.06.2011року), зустрічні позовні вимоги підтримав. Окрім того, 28.07.2011року в канцелярію суду від відповідача поступило клопотання б/н від 27.07.2011року (вх.№16948/11) в якому відповідач за первісним позовом просить відкласти розгляд справи для надання можливості сторонам врегулювати спір в добровільному порядку.

Судом розглянуто подане клопотання та з огляду на те, що ухвалами суду від 14.06.2011року від 05.07.2011року та від 19.07.2011року розгляд справи неодноразово відкладався та з огляду на строк вирішення спору, встановлений ст. 69 ГПК України, суд прийшов до висновку, що клопотання відповідача про відкладення розгляду справи задоволенню не підлягає.

Як вбачається із поданих суду матеріалів зокрема, статуту ПАТ „Атомпрофоздоровниця”, довідки АА №408695 Головного управління статистики у м.Києві, ВАТ „Атомпрофоздоровниця” перейменовано у Приватне акціонерне товариство „Атомпрофоздорвниця”.

Відповідно до ст. 75 ГПК України, якщо відзив на позовну і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами. З врахуванням належного повідомлення про час та місце проведення судового розгляду обох сторін, судом забезпечено сторонам рівні процесуальні можливості у захисті їхніх процесуальних прав і законних інтересів, у наданні доказів та здійсненні інших процесуальних прав, з врахуванням наведеного, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними у справі матеріалами, яких достатньо для встановлення обставин та вирішення спору по суті, згідно ст.75 ГПК України.

Дослідивши документи і матеріали, подані суду з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, сукупно оцінивши докази, які мають значення для справи, Господарський суд Львівської області, в с т а н о в и в:

22.05.2003року між Відкритим акціонерним товариством „Атомпрофоздоровниця” та Товариством з обмеженою відповідальністю „Делакс Україна” укладено договір купівлі-продажу №5/Н від 22.05.2011року. Відповідно до п.1.1. договору продавець (ПАТ „Атомпрофоздоровниця”) зобов”язується передати у власність покупця ТзОВ „Делакс Україна” нерухоме, рухоме майно та транспортні засоби, що належать філії АТ „Атомпрофоздоровниця” „Трускавецьпівдентеплоенерго”, а покупець зобов”язується його прийняти та оплатити на умовах даного договору.

Згідно до п.1.2 договору майно належить продавцю на праві власності на підставі Постанови Верховної Ради України від 09.07.1996року №522 та акту передачі нерухомого майна у власність від 16.05.1997року, що зареєстровано в Дрогобицькому державному комунальному бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки (реєстраційне посвідчення від 18.01.2000року, записано в реєстрову книгу №1 за реєстровим №3).

Відповідно до п.п. 2.1., 2.2. договору купівлі-продажу №5/Н від 22.05.2011року вартість та перелік „майна” вказана в накладних, що є невід”ємною частиною цього договору. Загальна сума договору становить 1 093 500,00грн.

Розділом 4 договору купівлі-продажу №5/Н від 22.05.2011року встановлено, що право власності покупця на майно наступає з моменту здійснення повної сплати вартості майна, вказаної в п.2.2 даного договору. Передача майна продавцем та приймання його покупцем засвідчується актом прийому-передачі, що підписується сторонами на протязі 3-х календарних днів з моменту отримання 100% оплати.

24.06.2003року сторонами укладено додаткову угоду №1 до договору купівлі-продажу №5/Н від 22.05.2011року згідно з якою внесено зміни до п.3.1 та п.3.2 договору купівлі продажу. Згідно до вказаного п.3.1 договору купівлі-продажу №5/Н від 22.05.2011року оплата за майно здійснюється шляхом перерахування коштів на поточний рахунок покупця в сумі 289845,76грн. на протязі 40 календарних днів з моменту підписання договору та шляхом розрахунку векселями на суму 803654,24грн, емітованими ТзОВ СП „Делакс Україна”, термін сплати за векселями 22.05.2008року.

На виконання умов договору купівлі-продажу №5/Н від 22.05.2011року ТзОВ „Делакс Україна” сплатило 25.06.2003року ПАТ „Атомпрофоздоровниця” суму 289 845,76грн., що підтверджується поданою суду випискою банку з рахунка клієнта за 25.06.2003року. Крім того, 23.06.2003року ТзОВ „Делакс Україна” передано ПАТ „Атомпрофоздоровниця” прості векселя на суму 803654,24грн., підтвердженням чого є поданий суду акт приймання-передачі векселів від 24.06.2003року, який підписаний двома сторонами та скріплений їх печатками. Згідно із вказаним актом ПАТ „Атомпрофоздоровниця” передано наступні векселя: №733251942081 на суму 150000,00грн., №733251942083 на суму 150000,00грн., №733251942084 на суму 150000,00грн., №733251942095 на суму 150000,00грн., №733251942096 на суму 150000,00грн., №733251942060 на суму 53654,24грн.

Відтак, відповідачем емітовано вексель №733251942081 від 22.05.2003р. номінальною вартістю 150 000,00грн., стягнення заборгованості по якому є предметом первісного позову у даній справі. Строк оплати по вказаному векселю встановлено –22.05.2008року.

02.07.2003року ПАТ „Атомпрофоздоровниця” передано ТзОВ „Делакс Україна” майно на загальну суму 1 093 500,00грн. про що складено акт прийому-передачі до договору №5/н від 22.05.2003року. Згідно із вказаним актом ТзОВ „Делакс Україна” передано: будівлю котельні вартістю 530073,43грн.; прибудову котельні вартістю 226246,10грн.; прибудову котельні вартістю 86006,87грн.; водопровід вартістю 0,96грн.; зовнішній газопровід вартістю 6222,71грн.; каналізацію вартістю 5770,94грн.; прибудову гаражну вартістю 1967,57грн., рухоме та інші транспорті засоби на суму 237211,42грн. Акт прийому-передачі від 02.07.2003року підписаний двома сторонами та скріплений їх печатками.

Рішенням господарського суду міста Києва від 02.03.2004 року у справі № 12/6 за позовом заступника прокурора м. Києва в інтересах держави в особі Фонду державного майна України до відповідача 1 - ВАТ “Атомпрофоздоровниця”, до відповідача 2 - Спільного українсько-канадського підприємства у формі Товариства з обмеженою відповідальністю “Делакс Україна”, до відповідача 3 - Дочірнього торгово-комерційного підприємства “Євронафта-Д” Відкритого акціонерного товариства “Нафтопереробний комплекс –Галичина” про визнання недійсним рішення зборів засновників ВАТ “Атомпрофоздоровниця”від 06.08.1998 р, про внесення змін до статуту в частині формування статутного фонду, визнання недійсними змін до статуту ВАТ “Атомпрофоздоровниця”в частині визначення статутного фонду, зареєстровані Дарницькою райдержадміністрацією м. Києва 21.09.1998 р., скасування п. 5.1., п. 5.2. статуту, визнання недійсними рішення загальних зборів акціонерів від 15-29.04.03 в частині надання дозволу на відчуження майна філії ВАТ “Атомпрофоздоровниця”–“Трускавецьпівдентеплоенерго”, визнання недійсним договору купівлі-продажу № 5/Н від 22.05.2003 р. та ін., в задоволенні позовних вимог відмовлено повністю. Зазначене рішення залишено без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 14.04.2004 р. та постановою Вищого господарського суду України від 28.09.2004 р.

Станом на день вирішення спору, сума 150000,00грн., яка підлягає до оплати за векселем №733251942081 від 22.05.2003року відповідачем несплачена.

Відтак, заборгованість відповідача за векселем №733251942081 від 22.05.2003року становить 150000,00грн., доказів сплати вказаної суми суду не подано.

Відповідно до ст.193 ГК України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних умов щодо виконання зобов’язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Згідно ст.530 ЦК України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання ( ст.610 ЦК України).Боржник вважається таким, що прострочив виконання зобов’язання, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом ( ст.612 ЦК України).

Відповідно до частини 1 статті 163 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання в межах своєї компетенції та відповідно до встановленого законодавством порядку можуть випускати та реалізовувати цінні папери, а також придбавати цінні папери інших суб'єктів господарювання. Цінним папером є документ встановленої форми з відповідними реквізитами, що посвідчує грошове або інше майнове право і визначає відносини між суб'єктом господарювання, який його випустив (видав), і власником та передбачає виконання зобов'язань згідно з умовами його випуску, а також можливість передачі прав, що випливають з цього документа, іншим особам. В Україні можуть випускатися і перебувати в обігу пайові, боргові та інші цінні папери. У сфері господарювання у випадках, передбачених законом, використовуються такі види цінних паперів: акції, облігації внутрішніх та зовнішніх державних позик, облігації місцевих позик, облігації підприємств, казначейські зобов'язання, ощадні (депозитні) сертифікати, векселі, сертифікати фондів операцій з нерухомістю (сертифікати ФОН), іпотечні сертифікати (сертифікати з фіксованою дохідністю, сертифікати участі), інші види цінних паперів, передбачені цим Кодексом та іншими законами.

Частиною 7 статті 164 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання мають право в порядку, встановленому законом, випускати в обіг векселі - боргові цінні папери, які посвідчують безумовне грошове зобов'язання векселедавця або його наказ третій особі сплатити після настання строку платежу визначену суму власнику векселя (векселедержателю).

Згідно до ст.14 Закону України „Про цінні папери та фондовий ринок”, вексель - цінний папір, який посвідчує безумовне грошове зобов'язання векселедавця або його наказ третій особі сплатити після настання строку платежу визначену суму власнику векселя (векселедержателю). Векселі можуть бути прості або переказні та існують виключно у документарній формі. Особливості видачі та обігу векселів, здійснення операцій з векселями, погашення вексельних зобов'язань та стягнення за векселями визначаються законом.

Статтею 3 Закону України „Про обіг векселів в Україні” передбачено, що зобов'язуватися та набувати права за переказними і простими векселями на території України можуть юридичні та фізичні особи.

Відповідно до ст.4 Закону України „Про обіг векселів в Україні”, видавати переказні і прості векселі можна лише для оформлення грошового боргу за фактично поставлені товари, виконані роботи, надані послуги. На момент видачі переказного векселя особа, зазначена у векселі як трасант, або векселедавець простого векселя повинні мати перед трасантом та/або особою, якій чи за наказом якої повинен бути здійснений платіж, зобов'язання, сума якого має бути не меншою, ніж сума платежу за векселем. Умова щодо проведення розрахунків із застосуванням векселів обов'язково відображається у відповідному договорі, який укладається в письмовій формі. У разі видачі (передачі) векселя відповідно до договору припиняються грошові зобов'язання, щодо платежу за цим договором та виникають грошові зобов'язання щодо платежу за векселем.

З огляду на те, що рішенням господарського суду міста Києва від 02.03.2004 року у справі № 12/6 встановлено дійсність договору купівлі-продажу №5/Н від 22.05.2011року, оригінал векселя №733251942081 від 22.05.2003р. знаходиться у позивача, відповідач не оплатив його після настання строку, зазначеного в цьому векселі (22.05.2008 року), суд дійшов висновку про підставність та обґрунтованість позовних вимог. В порядку ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Відповідач первісні позовні вимоги не спростував, доказів оплати заборгованості за векселем №733251942081 від 22.05.2003р. в сумі 150 000,00грн. не представив. Враховуючи викладене суд вважає, що первісні позовні вимоги обґрунтовані, підтверджені належними доказами та підлягають до задоволення.

В задоволенні зустрічного позову належить відмовити, з огляду на наступне. Як зазначено в обґрунтуванні зустрічного позову, згідно до ст.4 Закону України „Про обіг векселів в Україні”, видавати переказні і прості векселі можна лише для оформлення грошового боргу за фактично поставлені товари, виконані роботи, надані послуги. На думку позивача за зустрічним позовом, на час видачі векселя заборгованості не існувало. Вказані твердження судом до уваги не беруться з огляду на те, що згідно із умовами договору купівлі-продажу №5/Н від 22.05.2011року, зокрема згідно із п.3.1 договору, оплата за майно здійснюється шляхом перерахування коштів на поточний рахунок покупця в сумі 289845,76грн. на протязі 40 календарних днів з моменту підписання договору та шляхом розрахунку векселями на суму 803654,24грн, емітованими ТзОВ СП „Делакс Україна”, термін сплати за векселями 22.05.2008року. Згідно до п.4.2 договору передача майна продавцем та приймання його покупцем засвідчується актом прийому-передачі, що підписується сторонами на протязі 3-х календарних днів з моменту отримання 100% оплати. З урахуванням вказаного пункту договору передача товару не могла відбутись до сплати ТзОВ „Делакс Україна” суми 289845,76грн. та до передачі векселів на суму 803654,24грн. Як зазначено у ст. 4 Закону України „Про обіг векселів в Україні”, умова щодо проведення розрахунків із застосуванням векселів обов'язково відображається у відповідному договорі, який укладається в письмовій формі. Відтак, ТзОВ „Делакс Україна” зобов”язувалось, до отримання товару, сплатити кошти в сумі 289845,76грн. та передати векселі на суму 803654,24грн. Отже, на момент видачі оспорюваного векселя №733251942081 від 22.05.2003р. позивач за зустрічним позовом мав перед ПАТ „Атомпрофоздоровниця” (відповідачем за зустрічним позовом) зобов”язання щодо здійснення розрахунків за товар, що є предметом договору купівлі-продажу №5/Н від 22.05.2011року. Крім того, слід зазначити, що у разі видачі (передачі) векселя відповідно до договору припиняються грошові зобов'язання щодо платежу за цим договором та виникають грошові зобов'язання щодо платежу за векселем. Термін сплати за векселем встановлено –22.05.2008року, відтак, станом на встановлений строк оплати за векселем, товар був переданий відповідачу (акт прийому-передачі від 02.07.2003року). Окрім того, згідно до ст.257 та ст.261 ЦК України загальна позовна давність встановлюється у три роки. Перебіг позовної давності починається від дня коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. З огляду на те, що предметом зустрічного позову є визнання таким, що не підлягає до оплати простого векселя №733251942081 від 22.05.2003року, який виданий відповідачем за первісним позовом то 3-ьох річний строк перебігу позовної давності сплив 23.05.2006року.

Враховуючи вищенаведені обставини, суд дійшов висновку, що зустрічні позовні вимоги не обґрунтовані та до задоволення не підлягають.

З огляду на те, що спір за первісним та зустрічним позовами виник з вини відповідача за первісним позовом, судові витрати за первісним та зустрічним позовами покладаються на останнього.

Керуючись ст.ст. 22, 33, 36, 43, 49, 69, 75, 82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Первісний позов задоволити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Делакс Україна” (ідентифікаційний код 32351931, адреса: 82200, Львівська область, м.Трускавець, вулДрогобича, б.2) на користь Приватного акціонерного товариства „Атомпрофоздоровниця” (ідентифікаційний код 21519858, адреса: 01023, м.Київ, вул.Ш.Руставелі, 39/41), - 150000,00грн. заборгованості 1500,00грн. державного мита та 236,00грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати.

В задоволенні зустрічного позову відмовити.

Апеляційна скарга подається на рішенням місцевого господарського суду протягом десяти днів, з дня їх оголошення місцевим господарським судом. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст.84 цього Кодексу.

Суддя Іванчук С.В.

Повний текст рішення оформлено 02.08.2011року.