Рішення № 17325172, 18.07.2011, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.07.11 Справа № 5015/3640/11

Господарський суд Львівської області у складі судді Мазовіти А.Б. при секретарі Волошин О.Я., за участю помічника прокурора Яворського Я.Т., представника позивача Сенюти Г.І., представника відповідача Гавришко А.М., розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом прокурора м. Червонограда в інтересах держави в особі Комунального підприємства “Червоноградтеплокомуненерго”, м. Червоноград до Комунального підприємства “Червоноградводоканал”, м. Червоноград про стягнення 26109 грн. 63 коп.

В С Т А Н О В И В:

Прокурор м. Червонограда в інтересах держави в особі Комунального підприємства “Червоноградтеплокомуненерго”, м. Червоноград звернувся до господарського суду Львівської області з позовом до Комунального підприємства “Червоноградводоканал”, м. Червоноград про стягнення 26109 грн. 63 коп.

Розглянувши матеріали справи, суд визнав представлені матеріали достатніми для прийняття позовної заяви до розгляду і ухвалою від 01.07.2011 р. призначив розгляд справи на 18.07.2011 р.

В судовому засіданні прокурор та представник позивача позов підтримали, просили задоволити з підстав, викладених в позовній заяві. З приводу заявленого позову пояснили, що між позивачем та відповідачем було укладено договір про постачання теплової енергії в гарячій воді, на виконання умов якого відповідачу надано відповідні послуги. Однак, відповідач свої зобов’язання щодо оплати вартості теплової енергії в гарячій воді виконав частково, на дату звернення до суду заборгованість становила 22922 грн. 04 коп. У зв’язку з порушенням строків оплати вартості теплової енергії в гарячій воді, відповідачу нараховано пеню в розмірі 319 грн. 98 коп., інфляційні втрати в розмірі 2223 грн. 17 коп. та 3% річних в розмірі 644 грн. 44 коп. Таким чином, загальний розмір заборгованості, який підлягає до стягнення з відповідача, становить 26109 грн. 63 коп.

В судовому засіданні представник відповідача проти позову заперечив, просив відмовити в задоволенні позовних вимог. В своїх запереченнях зазначив, що між відповідачем та Навчально-методичним центром цивільного захисту та безпеки життєдіяльності Львівської області було укладено договір оренди майна терміном до 2011 р. Відповідно до цього договору відповідач передав Навчально-методичному центру приміщення площею 205,2 кв.м., розміщене на 1-му поверсі будинку по вул. Л.Українки, 1 у м. Червонограді, який знаходиться на балансі КП “Червоноградводоканал”. Згідно п. 7.10. вищевказаного договору оренди Навчально-методичний центр зобов’язувався самостійно і від свого власного імені укласти договори щодо надання комунальних послуг, в тому числі і договір про постачання теплової енергії. З огляду на викладене, вищевказана заборгованість виникла з вини Навчально-методичного центру. Таким чином, на думку представника відповідача, позовні вимоги безпідставні та до задоволення не підлягають.

Представникам сторін роз’яснено права та обов’язки, передбачені ст. 22 ГПК України, заяв про відвід суду не поступало.

В судовому засіданні 18.07.2011 р. оголошено вступну та резолютивну частину рішення. Повний текст рішення складено та підписано 23.07.2011 р.

Заслухавши пояснення прокурора, представників сторін, розглянувши матеріали справи, суд встановив наступне.

10 жовтня 2002 р. між КП “Червоноградтеплокомуненерго” (позивач) та КП “Червоноградводоканал” було укладено договір №411 про постачання теплової енергії в гарячій воді.

За цим договором енергопостачальна організація (позивач) бере на себе зобов’язання постачати споживачу (відповідачу) теплову енергію в гарячій воді в потрібних йому обсягах, а споживач (відповідач) зобов’язується оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) в терміни, передбачені цим договором.

Додатком №1 до даного договору встановлено обсяги постачання теплової енергії. Відповідно до цього додатку, позивач постачає теплову енергію до об’єкта відповідача за адресою м. Червоноград, вул. Л.Українки, 1.

На виконання умов вищевказаного договору, позивач забезпечив об’єкт відповідача з січня по грудень 2010 р. включно тепловою енергією в гарячій воді у відповідних обсягах, що підтверджується актами реалізації теплової енергії та рахунками .

Пунктом 6.3. договору №411 від 10.10.2002 р. передбачено, що споживач за 3 дні до початку розрахункового періоду сплачує енергопостачальній організації вартість зазначеної в договорі кількості теплової енергії, передбаченої на розрахунковий період, з урахуванням залишкової суми розрахунків на початок місяця.

При відсутності приладів обліку, оплату за опалення та гаряче водопостачання буде проводитись згідно пред’явлених рахунків (п. 6.5. договору).

Згідно п. 10.1. договору №411 від 10.10.2002 р. термін дії договору встановлений з 01.12.2008 р. по 31.12.2009 р. Договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку його дії про його припинення не буде письмово заявлено однією із сторін (п. 10.4. договору).

Як вбачається з матеріалів справи, пояснень прокурора, представників сторін, відповідач свої зобов’язання перед позивачем щодо оплати за отриману теплову енергію не виконав, станом на дату розгляду справи заборгованість відповідача перед позивачем становить 22922 грн. 04 коп.

При прийнятті рішення суд виходив з наступного.

Згідно ст. 509 ЦК України, зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку. Відповідно до ст. 11 ЦК України, однією з підстав виникнення зобов’язань, є зокрема договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Стаття 599 ЦК України вказує на те, що зобов’язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічні вимоги встановлені ст. 193 ГК України.

Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Частиною 1 ст. 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання.

За таких обставин, суд дійшов висновку про прострочення виконання зобов’язання боржником, що в свою чергу є підставою для стягнення суми боргу, оскільки, відповідно до ч. 7 ст. 193 ГК України, одностороння відмова від виконання договору не допускається.

Відповідно до ч. 1 ст. 230 ГК України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання.

Частиною 4 ст. 231 ГК України встановлено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.

Відповідно до п. 7.2.3. договору №411 від 10.10.2002 р., споживач (відповідач) несе відповідальність за несвоєчасне виконання розрахунків за теплову енергію шляхом сплати пені в розмірі 0,5% належної до сплати за кожен день прострочення.

Частиною 2 ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З врахуванням цих положень, а також вимог Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” прокурором правомірно нараховано пеню в розмірі 319 грн. 98 коп., інфляційні втрати в розмірі 2223 грн. 17 коп. та 3% річних в розмірі 644 грн. 44 коп.

Заперечення відповідача не беруться судом до уваги з огляду на наступне.

15.11.2008 р. між КП “Червоноградводоканал” та Навчально-методичним центром цивільного захисту та безпеки життєдіяльності Львівської області був укладений договір оренди №7 індивідуально-визначеного (нерухомого або іншого) майна, що належить до комунальної власності. Згідно п. 7.10 договору, відповідач зобов’язався самостійно і від власного імені протягом місяця з дати укладення цього договору та підписання акту здачі-приймання, укласти договори щодо надання комунальних послуг у повному обсязі із відповідними організаціями.

На виконання умов вказаного договору, 12.12.2008 р. між Навчально-методичним центром цивільного захисту та безпеки життєдіяльності Львівської області та КП “Червоноградтеплокомуненерго” був укладений договір №232 про постачання теплової енергії в гарячій воді.

КП “Червоноградтеплокомуненерго” звернулося з позовом до Навчально-методичного центру цивільного захисту та безпеки життєдіяльності Львівської області про стягнення заборгованості за період з січня по квітень 2010 р. в розмірі 11877 грн. 43 коп. за надані послуги з постачання теплової енергії по договору №232 від 12.12.2008 р.

Рішенням господарського суду Львівської області від 13.01.2011 р. по справі №30/201 (10) в позові КП “Червоноградтеплокомуненерго” відмовлено повністю у зв’язку з тим, що договір №232 про постачання теплової енергії в гарячій воді від 12.12.2008 р. припинив свою дію 31.12.2009 р. Вказане рішення набрало законної сили.

Частиною 3 ст. 179 ГК України встановлено, що укладення господарського договору є обов’язковим для сторін, якщо він заснований на державному замовленні, виконання якого є обов’язком для суб’єкта господарювання у випадках, передбачених законом, або існує пряма вказівка закону щодо обов’язковості укладення договору для певних категорій суб’єктів господарювання чи органів державної влади або органів місцевого самоврядування.

За договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду споживачеві (абоненту), який зобов’язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується (ч. 1 ст. 275 ГК України).

Відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається (ч. 2 ст. 275 ГК України).

Згідно ст. 1 Закону України “Про теплопостачання” споживач теплової енергії - фізична або юридична особа, яка використовує теплову енергію на підставі договору.

Відповідно до ст. 24 Закону України “Про теплопостачання” одним з основних обов’язків споживача теплової енергії є своєчасне укладання договору з теплопостачальною організацією на постачання теплової енергії.

З наведеного вбачається, що надання послуг з постачання теплової енергії без укладеного належним чином договору не допускається.

З огляду на те, що договір №232 про постачання теплової енергії в гарячій воді від 12.12.2008 р. був припинений 31.12.2009 р., посилання представника відповідача на обов’язок сплати заборгованості Навчально-методичним центром цивільного захисту та безпеки життєдіяльності Львівської області, яка виникла за період з січня по грудень 2010 р., є безпідставним.

Сторонами інших доказів щодо існування між позивачем та Навчально-методичним центром цивільного захисту та безпеки життєдіяльності Львівської області договірних відносин про постачання теплової енергії в гарячій воді останньому на об’єкт за адресою м. Червоноград, вул. Л.Українки, 1 в період з січня по грудень 2010 р. не подано.

Слід також зазначити, що умова договору оренди №7 від 15.11.2008 р. про необхідність укладення орендарем відповідних договорів щодо надання комунальних послуг, не свідчить про наявність в Навчально-методичного центру обов’язку сплачувати вартість таких послуг за відсутності таких договорів.

Відповідно до ч. 1 ст. 527 ЦК України боржник зобов’язаний виконати свій обов’язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов’язання чи звичаїв ділового обороту.

Відповідачем не подано також доказів того, що в період з січня по грудень 2010 р. приміщення відповідача за адресою м. Червоноград, вул. Л.Українки, 1, чи його частина були відключені від теплопостачання.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Відповідно до ст. 43 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді всіх обставин справи. Ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Враховуючи наведене, суд вважає, що позовні вимоги обґрунтовані поданими доказами, а загальна сума заборгованості, яка підтверджена матеріалами справи та підлягає до задоволення, складає 22922 грн. 04 коп. основного боргу, 319 грн. 98 коп. пені, 2223 грн. 17 коп. інфляційних втрат, 644 грн. 44 коп. 3% річних.

Оскільки спір виник з вини відповідача, судові витрати по розгляду справи відповідно до ст. 49 ГПК України необхідно покласти на відповідача.

З огляду на викладене, керуючись ст.ст. 11, 509, 526, 530, 599, 612, 625, 626 ЦК України, ст. 179, 193, 230, 231, 275 ГК України, ст.ст. 1, 24 Закону України “Про теплопостачання” та ст.ст. 4, 33, 34, 35, 44, 49, 75, 80, 82, 83, 84, 85, 115, 116 ГПК України, суд –

В И Р І Ш И В:

1. Позов задоволити.

2. Стягнути з Комунального підприємства “Червоноградводоканал”, м. Червоноград, вул. Л.Українки, 1, Львівська область (ідентифікаційний код 00185347) на користь Комунального підприємства “Червоноградтеплокомуненерго”, м. Червоноград, вул. Промислова, 1, Львівська область (ідентифікаційний код 23966248) 22922 грн. 04 коп. основного боргу, 319 грн. 98 коп. пені, 2223 грн. 17 коп. інфляційних втрат, 644 грн. 44 коп. 3% річних.

3. Стягнути з Комунального підприємства “Червоноградводоканал”, м. Червоноград, вул. Л.Українки, 1, Львівська область (ідентифікаційний код 00185347) в користь державного бюджету 261 грн. 09 коп. державного мита, 236 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4. Накази видати згідно ст. 116 ГПК України.

Суддя Мазовіта А.Б.