Рішення № 17325079, 04.08.2011, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.08.11 Справа № 8/89/2011

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Мясокомбінат "Ятрань"», м. Кіровоград,

до Фізичної особи підприємця ОСОБА_1, м. Луганськ, -

про стягнення 27775 грн. 50 коп.

Суддя господарського суду Луганської області Середа А.П.,

при секретарі судового засідання Хухрянській І.В.,

в присутності представників сторін:

від позивача представник не зявився;

від відповідача представник не зявився, -

розглянувши матеріали справи, -

в с т а н о в и в:

суть спору : позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача заборгованості за поставлений товар у сумі 24190,75 грн., пені за період з 05.04.11 року по 29.06.11 року у сумі 769,83 грн., штрафу, передбаченого п.6.3 договору, у сумі 2418,90 грн., 3% річних за період з 05.04.11 року по 29.06.11 року у сумі 150,65 грн. та інфляційних нарахувань за аналогічний період у сумі 245,37 грн., нарахованих ним з посиланням на неналежне виконання відповідачем умов договорів поставки №105, укладеного між сторонами 08.01.10 року, та № 155, укладеного між сторонами 24.03.11 року.

Разом з позовом позивач подав клопотання про вжиття заходів забезпечення позову, яке ухвалою суду від 05.07.11 року було відхилене як таке, що належним чином не обґрунтоване.

На підставі ст. 77 ГПК України розгляд справи було відкладено з 21.07.11 року до 04.08.11 року у звязку з неявкою відповідача.

У судовому засіданні, яке відбулося 21.07.11 року, позивач подав заяву про розгляд спору по суті за його відсутності (вих. №б/н від 21.07.11 року).

Судом її задоволено з огляду на приписи ст. 22 ГПК України.

До судового засідання, призначеного на 04.08.11 року, позивач не зявився.

Відповідач своїм правом на подання відзиву на позов та на участь у судовому засіданні не скористався, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце слухання справи, що підтверджується її матеріалами (а.с.1;52).

Позивач у позовній заяві в якості адреси місцезнаходження відповідача вказав: АДРЕСА_1 (а.с.2-4), - що також підтверджується: витягом з паспорта на імя відповідача (а.с.22-23); довідкою Луганського обласного адресного бюро №б/н від 08.07.11 року (а.с.40); довідкою з ЄДР за №10554780 від 20.07.11 року (а.с.42); іншими матеріалами справи.

Станом на день розгляду цього спору оператор поштового звязку не повернув до суду поштові відправлення, у яких суд спрямував на адресу відповідача ухвали про порушення провадження по справі та про відкладення її розгляду.

З огляду на викладене суд керується приписами ч. 1 ст. 64 ГПК України та підпунктом 3.6 пункту 3 розяснення Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997 року №02-5/289 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України" (з подальшими змінами), де зазначено, що особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві; у разі відсутності сторін за адресою, вказаною у ЄДР, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена належним чином.

Таким чином, приймаючи до уваги обставини справи та наявні у ній докази, керуючись ст.4-3,ч.3 ст.22,ст.ст.32-34,36,43,64 та 75 ГПК України, - суд вважає, що спір підлягає вирішенню по суті у цьому судовому засіданні за відсутності сторін, - на підставі наявних у справі доказів.

І.Дослідивши наявні докази, суд встановив наступні фактичні обставини справи.

08.01.10 року між позивачем (постачальник) та відповідачем (покупець) у простій письмовій формі укладено договір поставки №105, відповідно до якого постачальник зобовязується систематично, на замовлення покупця, постачати і передавати йому продовольчі товари, а покупець зобовязується прийняти їх та своєчасно сплатити їх вартість у кількості, за найменуваннями та цінами, зазначеними у накладних, що виписуються на кожну партію товару (п.1.1).

Ціна товару погоджується сторонами у специфікаціях або у накладних у гривні (п.2.1), у т.ч. ціна конкретної партії товару (п.2.2). Ціну товару може бути змінено виключно за згодою сторін (п.2.3).

Розрахунки сторони здійснюють у безготівковій формі, - у гривні (п.2.5).

Оплата кожної партії товару здійснюється з відстрочкою платежу (п.5.6) на 12 днів (п.5.7); покупець перераховує вартість поставленої партії товару на підставі товарно-транспортної накладної (п.5.8).

У випадку невиконання сторонами своїх зобовязань за договором вони несуть відповідальність, передбачену чинним законодавством України (п.6.1).

За прострочення оплати окремої партії товару покупець сплачує штрафну пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період прострочення заборгованості за кожний день прострочення (п.6.2), а у разі прострочення понад 15 днів покупець сплачує штраф у розмірі 10% вартості неоплаченого товару (п.6.3).

Договір набирає законної сили з моменту підписання та діє до 31.12.10 року і вважається автоматично пролонгованим на такий же строк, якщо за місяць до закінчення терміну від однієї із сторін не надійде письмова пропозиція про його припинення (п.8.1) (а.с.26-27).

24.03.11 року сторони у простій письмовій формі уклали договір поставки №155, аналогічний за змістом з вищецитованим, за виключенням того, що:

згідно п.2.7 відстрочка сплати вартості товару становить 14 календарних днів з моменту поставки товару;

термін дії договору з моменту підписання до 31.12.12 року (а.с.29-31).

Позивач надав документальні докази того, що він на виконання умов цих договорів поставив на користь відповідача товар на суму 29971,03грн., що підтверджується наступними товарно-транспортними накладними (далі ТТН):

№24635 від 23.03.11 року на суму 6510,95 грн.;

№25634 від 26.03.11 року на суму 4045,30 грн.;

№25635 від 26.03.11 року на суму 3058,19 грн.;

№26901 від 30.03.11 року на суму 2414,03 грн.;

№26902 від 30.03.11 року на суму 1344,56 грн.;

№29090 від 06.04.11 року на суму 5501,92 грн.;

№29092 від 06.04.11 року на суму 7096,08 грн. (а.с.32-38), кожна з яких містить докази отримання товару відповідачем, - підпис останнього, скріплений його печаткою.

Позивач стверджує, що відповідач частково лише на суму 5780,28 грн. сплатив вартість отриманого товару, у звязку з чим залишок боргу становить 24190,75 грн.

Керуючись умовами договору та чинним законодавством, позивач на вказану суму боргу нарахував:

пеню за період з 05.04.11 року по 29.06.11 року у сумі 769,83 грн.,

штраф, передбачений п.6.3 договору, у сумі 2418,90 грн.,

3% річних за період з 05.04.11 року по 29.06.11 року у сумі 150,65 грн.,

інфляційні нарахування за аналогічний період у сумі 245,37 грн. (а.с.12-13), - а всього 27775,50 грн., які просить стягнути з відповідача.

Останній не спростував та не оспорив позов.

ІІ.Оцінивши наявні у справі докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню у повному обсязі з наступних підстав.

Згідно частинам 1-2 статті 11 Цивільного кодексу України (далі ЦКУ) цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ч. 1 ст. 202 ЦКУ).

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обовязків ( частина 1 ст. 626 ЦКУ); він є обовязковим до виконання сторонами (ст.629 ЦКУ).

Зобов'язанням є правовідносини, в яких одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь іншої сторони (кредитора) певні дії (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певних дій, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (частина 1 ст.509 ЦКУ).

Закон ст.525 ЦКУ не передбачає права сторони на односторонню відмову від виконання зобов'язань, а згідно ст.526 ЦКУ зобов'язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Статтею 527 ЦКУ встановлено, що боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання.

Як сказано у частині 1 ст. 530 ЦКУ, якщо у зобовязанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Правовідносини, які існують між сторонами за цим спором, належать до купівлі-продажу.

Тобто відповідач, отримавши від позивача товар на вищезгадану суму, повинен був у визначений договором строк оплатити його вартість, однак зробив це не у повному обсязі.

Згідно ст.655 ЦКУ за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Позивач по справі належним чином виконав вимоги ст.ст.662 та 663 ЦКУ, - тобто передав відповідачу обумовлену договором кількість товару.

Відповідач припустився порушення вимог чинного цивільного законодавства та умов договору.

Так, статтею 691 ЦКУ встановлено, що покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

Якщо ціну встановлено залежно від ваги товару, вона визначається за вагою нетто, якщо інше не встановлено договором купівлі-продажу.

Якщо договором купівлі-продажу встановлено, що ціна товару підлягає зміні залежно від показників, що зумовлюють ціну товару (собівартість, затрати тощо), але при цьому не визначено способу її перегляду, ціна визначається виходячи із співвідношення цих показників на момент укладення договору і на момент передання товару.

Якщо продавець прострочив виконання обов'язку щодо передання товару, ціна визначається виходячи із співвідношення цих показників на момент укладення договору і на день передання товару, встановлений у договорі, а якщо такий день не встановлений договором, - на день, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.

Положення цієї частини про визначення ціни товару застосовуються, якщо інше не встановлено актами цивільного законодавства або не випливає із суті зобов'язання.

Отримавши від позивача товар, відповідач повинен був дотримуватися як вимог вищецитованої статті, так і умов договору.

Такий його обовязок передбачено частинами 1 та 2 ст. 692 ЦКУ, якими встановлено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.

З огляду на те, що відповідач не вчинив таких дій, позивач цілком правомірно скористався правилом частини 3 ст. 692 ЦКУ, в якій сказано, що у разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.

Отже, з боку відповідача має місце неналежне виконання умов укладених між сторонами договорів (порушення зобовязань).

Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦКУ).

Згідно п.п.3 та 4 статті 611 Кодексу у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки та відшкодування збитків та моральної шкоди.

Частинами 1 та 2 статті 612 ЦКУ визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.

З урахуванням викладеного та наявних у справі доказів суд вважає, що позивач належним чином довів наявність вини відповідача у невиконанні умов договору, а тому особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності його вини (умислу чи необережності), якщо інше не встановлено законом або договором (частина 1 ст.614 ЦКУ).

Боржник, який порушив зобов'язання, повинен відшкодувати кредиторові спричинені збитки.

Розмір збитків, спричинених порушенням зобов'язання, доказується кредитором (частини 1 та 2 ст.623 ЦКУ).

Якщо за порушення зобов'язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків. Договором може бути встановлено обов'язок відшкодувати збитки лише в тій частині, в якій вони не покриті неустойкою. Договором може бути встановлено стягнення неустойки без права на відшкодування збитків або можливість за вибором кредитора стягнення неустойки чи відшкодування збитків (ст. 624 ЦКУ).

Згідно частинам 1 та 3 статті 549 Цивільного кодексу неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 6 ст. 232 Господарського кодексу України (далі ГКУ), встановлено, що нарахування штрафних санкцій, якщо інше не встановлено договором або законом, припиняється через шість місяців після виникнення права на нарахування таких санкцій.

Позивач дотримався перелічених вимог закону та умов договору при визначенні сум пені та штрафу, заявлених до стягнення.

При вирішенні питання про стягнення інфляційних нарахувань та 3% річних суд керується ст. 625 ЦКУ, згідно якій боржник не звільняється від відповідальності за

неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З урахуванням вищевикладеного позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі з підстав, про які йдеться вище у цьому рішенні.

Судові витрати, керуючись ст.ст.44,47-1 та ч.2 ст.49 ГПК України, суд покладає на відповідача як на сторону, яка порушила умови договору, вимоги чинного законодавства та з вини якої спір доведено до суду.

На підставі викладеного, ст.ст. 11, 16,509, 525, 526, 530, 560, 610-612, 614, 623, 655, 691 та 692 Цивільного кодексу України, ст.232 Господарського кодексу України, керуючись ст.ст. 4-3,22,32-34, 43,44, 47-1, частиною 2 ст. 49 та ст.ст.75, 82, 84, 85 ГПК України, суд

в и р і ш и в :

1.Позов задовольнити у повному обсязі.

2.Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, - на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Мясокомбінат "Ятрань"», ідентифікаційний код 05507073, яке знаходиться за адресою: місто Кіровоград, вул.Братиславська,82, - основний борг у сумі 24190 (двадцять чотири тисячі сто девяносто) грн. 75 коп., інфляційні нарахування у сумі 245 (двісті сорок пять) грн. 37 коп., 3% річних у сумі 150 (сто пятдесят) грн. 65 коп., пеню у сумі 769 (сімсот шістдесят девять) грн. 83 коп., штраф у сумі 2418 (дві тисячі чотириста вісімнадцять) грн. 90 коп., а також витрати по сплаті державного мита у сумі 277 (двісті сімдесят сім) грн. 76 коп. та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до ст. 85 ГПК України у судовому засіданні 04.08.11 року оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ч.4 ст. 85 ГПК України.

Рішення складено у повному обсязі та підписано 05 серпня 2011 року.

Суддя А.П.Середа