Рішення № 17325059, 02.08.2011, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.08.11 Справа № 10/94/2011

За позовом Фізичної особи підприємця ОСОБА_1,

с. Попівка Білокуракинського району Луганської області

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Калинівське", с. Гладкове Білокуракинського району Луганської області

про стягнення 92 555 грн. 75 коп.

Суддя Т.М. Мінська

Представники сторін:

Від позивача присутній в судовому засіданні ОСОБА_2 (повноваження від імені позивача не підтверджені належним чином).

від відповідача - представник не прибув.

Суть спору: позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача заборгованості за договорами про надання автотранспортних послуг від 01.01.2010, 01.02.2010, 01.03.2010, 01.04.2010, 01.05.2010, 01.08.2010, 01.10.2010, 01.11.2010 у розмірі 92555 грн. 75 коп., з яких основний борг - 25127 грн. 90 коп., пеня - 60 717 грн. 84 коп., 3% річних 6710 грн. 01 коп.

Відповідач відзив на позовну заяву та інші витребувані судом документи не представив, участь у судовому засіданні свого представника не забезпечив. Відповідач про час і місце розгляду справи повідомлені належним чином. Згідно довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб і фізичних осіб підприємців станом на 16.06.2011 місцезнаходження відповідача с. Гладкове Білокуракінського району Луганської області.

Ухвала суду про порушення провадження у справі направлялась судом відповідачу за вказаною адресою, і повернута поштою з довідкою, що відповідач за вказаною адресою не проживає. Але ухвали суду були отримані Відповідачем за фактичним місцезнаходженням Відповідача, яке зазначено Позивачем в позовній заяві, що підтверджується поштовими повідомленнями про вручення поштового відправлення. Відповідно до ст. 75 ГПК України суд розглянув справу за наявними в ній документами.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши представника позивача, суд

в с т а н о в и в:

Між сторонами були укладені договори про надання автотранспортних послуг від 01.01.2010, від 01.02.2010, від 01.03.2010, від 01.04.2010, від 01.05.2010, від 01.08.2010, від 01.10.2010, від 01.11.2010 (надалі Договори). Умови даних Договорів аналогічні. Згідно Договорів Позивач як Виконавець здійснює для Відповідача - Замовника транспортне перевезення, а відповідач здійснює розрахунок на протязі 10 календарних днів з моменту виконання робіт.

П. 4.3. Договорі передбачено, що за прострочення платежів винна сторона сплачує пеню в розмірі 0.5% від суми платежу за кожен день прострочки, але не більше подвійної облікової ставки НБУ з урахуванням індексу інфляції.

Позивач зазначає, що згідно вищевказаних договорів ним виконано транспортні послуги на загальну суму 37286 грн. 90 коп., а саме: 26.01.20100 на суму 1200 грн., 27.01.2010 на суму 1560 грн., 04.02.2010 на суму 1507 грн. 50 коп. 18.02.2010 на суму 1350 грн., 19.02.2010 на суму 1350 грн. 24.02.2010 на суму 1350 грн., 03.03.2010 на суму 3220 грн., 02.04.2010 на суму 3280 грн., 11.04.2010 на суму 3120 грн., 12.04.2010 на суму 3120 грн., 13.04.2010 - на суму 3096 грн., 15.04.2010 на суму 900 грн., 27.04.2010 на суму 800 грн., 25.05.2010 на суму 1400 грн., 12.08.2010 на суму 1840 грн., 15.10.2010 на суму 2333 грн. 40 коп., 02.11.2010 на суму 3000 грн., 04.11.2010 на суму 1960 грн. Відповідачем оплачено 12159 грн., за розрахунком Позивача заборгованість становить 25127 грн. 90 коп.

На підтвердження надання автотранспортних послуг Позивачем надано копії засвічені Відповідачем, подорожних листів, товарно транспортних накладних і актів приймання виконаних робіт, підписаних обома сторонами. Слід зазначити, що з наданих подорожніх листів не вбачається дата отримання вантажу, отже неможливо чітко визначити момент виконання робіт. Але акти виконаних робіт підписані із зазначенням дати їх підписання.

Позивачем за прострочення оплати за договорами здійснено нарахування 3 % річних за кожним договором і кожним перевезенням окремо, що в загальній сумі становить 6710 грн. 01 коп. При цьому позивачем в розрахунку застосовано дату виникнення зобовязань по оплаті, виходячи з дати, якою виписані подорожні листи, враховуючи вищевикладене, цю дату не можна визначити як момент виникнення зобовязань по оплаті, крім того цей розрахунок виконано арифметично невірно. Отже, позивачем невірно здійснено розрахунок річних відсотків. Суд не має повноважень здійснювати інший розрахунок. Також невірно здійснено розрахунок пені, а саме невірно визначено момент виникнення зобовязань по оплаті, та невірно застосовано розмір пені 0.5 % від суми боргу, в той час як п 4.3. Договорі передбачено, що за прострочення платежів винна сторона сплачує пеню в розмірі 0.5% від суми платежу за кожен день прострочки, але не більше подвійної облікової ставки НБУ з урахуванням індексу інфляції. Суд не має повноважень здійснювати інший розрахунок.

Дослідивши обставини справи, надані матеріали, оцінивши надані сторонами докази у їх сукупності, суд дійшов висновку про часткову обґрунтованість позовних вимог з таких підстав.

У відповідності з приписами ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

На підставі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Згідно ст. 526 ЦК України зобовязання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору. Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання.

Відповідно до ст. 908 ЦК України перевезення вантажів, пасажирів, багажу, пошти здійснюється за договором перевезення.

Відповідно до ст. 909 Цивільного кодексу України договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобовязується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобовязується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Матеріалами справи, її фактичними обставинами доведено факт виконання позивачем взятих на себе за Договорами, та невиконання Відповідачем зобовязань по оплаті за Договорами, що не спростовано Відповідачем у справі. Отже, позовні вимоги в частині стягнення основного боргу - 25127 грн. 90 коп. підлягають задоволенню, в решті вимог слід відмовити.

Згідно ст. 49 ГПК України судові витрати, а саме: витрати по сплаті держмита, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ст. 85 ГПК України у судовому засіданні оголошено вступну і резолютивну частини рішення.

На підставі викладеного і, керуючись ст. ст. 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82, 84, 85 ГПК України, суд

в и р і ш и в:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Калинівське", с. Гладкове Білокуракинського району Луганської області, ідентифікаційний код 31783472 на користь Фізичної особи підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 заборгованість в сумі 25127 грн. 90 коп., витрати по сплаті державного мита у сумі 251 грн. 28 коп. та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 64 грн. 07 коп.

3. Видати на виконання наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.

4. В решті вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Повне рішення складено і підписано 05.08.2011.

Суддя Т.М.Мінська