Рішення № 17324772, 03.08.2011, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.О.Невського/Річна, 29/11, к. 309

РІШЕННЯ

Іменем України

03.08.2011Справа №5002-22/2749-2011 за позовом Управління ДСО при ГУ МВС України в АР Крим, м. Сімферополь, вул. Міллера, 4

до відповідача Фізичної особи підприємця ОСОБА_2, АДРЕСА_1

про стягнення 611,04 грн.

Суддя Калініченко А.А.

представники:

від позивача ОСОБА_3, представник, дов від 09.09.2009 року

від відповідача не з'явився

Обставини справи:

Позивач - Управління ДСО при ГУ МВС України в АР Крим звернувся до Господарського суду АР Крим з позовною заявою до відповідача Фізичної особи підприємця ОСОБА_2, просить суд стягнути з відповідача заборгованість в сумі 611,04 грн. заборгованості, мотивуючі позовні вимоги порушенням з боку відповідача строків оплати наданих позивачем послуг за договором № ГРЦ 08 - 2162 від 01.05.2009 року.

13.07.2011 року позивач надав суду заяву про уточнення позовних вимог, відповідно до якої просить суд стягнути з відповідача заборгованість в сумі 665,50 грн., у тому числі: сума основного боргу 611,04 грн., 3% річних 18,34 грн., 36,12 грн. збитків від інфляції.

Ухвалою Господарського суду АР Крим від 13.07.2011 року обєднано раніше заявлені позовні вимоги, а саме: стягнення заборгованості за договором №ГРЦ-08-2162 від 01.05.2009 року у розмірі 611,04 грн. з вимогами заявленими у заяві від 13.07.2011 року, а саме: стягнення 3% річних 18,34 грн. та витрат від знецінення грошових коштів внаслідок інфляції 36,12 грн. в одне провадження.

Відповідач в судове засідання не з'явився, явку своїх представників в судове засідання не забезпечив, про причини відсутності суду не повідомив. Про дату розгляду справи повідомлений належним чином рекомендованою кореспонденцією. Під час розгляду справи відповідач не надав суду відзиву на позовну заяву з документальним обґрунтуванням своїх заперечень, у разі їх наявності.

Враховуючи те, що матеріали справи у достатній мірі характеризують правовідносини сторін, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, за матеріалами, наявними у справі.

Розгляд справи відкладався в порядку ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд

встановив:

21.05.2009 року між позивачем (виконавець) та відповідачем (замовник) був укладений договір № ГРЦ 08-2162, відповідно до п. 2.1. якого замовник доручає, а виконавець зобовязується здійснювати охорону майна замовника на обєкті та технічне обслуговування сигналізації на цьому обєкті. За цим договором виконавець не приймає майно замовника на зберігання та не вступає у володіння ним.

Відповідно до п. 3.2. договору оплата за послуги, що надаються виконавцем здійснюється замовником щомісячно шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок виконавця протягом пяти робочих днів з моменту надання виконавцем рахунку на оплату послуг, але не пізніше 25 числа поточного місяця.

Так, на оплату наданих позивачем послуг, ним відповідачу були виставлені рахунки № ГРЦ08-2162 від 27.01.2011 року (акт прийому здачі робіт за січень 2001 року № СиП-0005780), рахунок фактура № ГРЦ08-2162 від 23.12.2010 року (акт прийому здачі виконаних робіт за грудень 2010 року № Сип-0113369), рахунок фактура № ГРЦ08-2162 від 01.07.2010 року (акт прийому здачі виконаних робіт за липень 2010 року № Сип-0002061).

Сторонами було підписано протокол узгодженні ціни, а.с. 20, відповідно до якого вартість однієї години охорони майна на одному обєкті замовника становить 0,80 грн., у тому числі ПДВ 20%; вартість технічного обслуговування однієї умовної установки сигналізації на рік становить 192 грн., в тому числі ПДВ 20%.

Але, як вказує позивач, відповідач не належним чином здійснював щомісячну оплату наданих позивачем охоронних послуг, у звязку з чим у відповідача виникла заборгованість в сумі 611,04 грн.

У звязку з виниклою заборгованістю позивач звертався до відповідача з претензією про сплату суми заборгованості в сумі 611,04 грн., а.с. 11.

Відповідно до ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Таким чином, виходячи зі змісту ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України, відповідач під час розгляду даної справи не був доведений суду факт оплати та не надано належних доказів погашення заборгованості в сумі 611,04 грн.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком (стаття 546 Цивільного кодексу України).

У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди (стаття 611 Цивільного кодексу України).

Відповідно до статті 622 Цивільного кодексу України, боржник, який сплатив неустойку і відшкодував збитки, завдані порушенням зобов'язання, не звільняється від обов'язку виконати зобов'язання в натурі, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Застосування господарських санкцій до суб'єкта, який порушив зобов'язання, не звільняє цього суб'єкта від обов'язку виконати зобов'язання в натурі, крім випадків, коли інше передбачено законом або договором, або управнена сторона відмовилася від прийняття виконання зобов'язання.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача 3% річних 18,34 грн., 36,12 грн. збитків від інфляції.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи ті обставини, що відповідачем порушені взяті на себе зобовязання, суд дійшов висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі, з урахуванням заяви позивача про уточнення позовних вимог.

Згідно ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України оплата держмита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу підлягає покладанню на відповідача.

В судовому засіданні були оголошені вступна та резолютивна частини рішення згідно статті 85 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі викладеного, керуючись ст.82-84, 85 Господарського процесуального Кодексу України, суд

вирішив:

1.Позов задовольнити.

2.Стягнути з Фізичної особи підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, банківські реквізити невідомі, ІПН НОМЕР_1) на користь Управління ДСО при ГУ МВС України в АР Крим (м. Сімферополь, вул. Міллера, 4, рахунок № 26004060312109 в КРУ КБ «ПриватБанк», МФО 384436, ЄДРПОУ 08596943) 665,50 грн., у тому числі: сума основного боргу 611,04 грн., 3% річних 18,34 грн., 36,12 грн. збитків від інфляції.

3.Стягнути з Фізичної особи підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, банківські реквізити невідомі, ІПН НОМЕР_1) на користь Управління ДСО при ГУ МВС України в АР Крим (м. Сімферополь, вул. Міллера, 4, рахунок № 26004060312109 в КРУ КБ «ПриватБанк», МФО 384436, ЄДРПОУ 08596943) 102,00 грн. державного мита.

4.Стягнути з Фізичної особи підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, банківські реквізити невідомі, ІПН НОМЕР_1) на користь Управління ДСО при ГУ МВС України в АР Крим (м. Сімферополь, вул. Міллера, 4, рахунок № 26004060312109 в КРУ КБ «ПриватБанк», МФО 384436, ЄДРПОУ 08596943) 236,00 грн. витрат на інформаційно технічне забезпечення судового процесу.

5.Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 04.08.2011 року.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки КримКалініченко А.А.