Постанова № 17324677, 20.07.2011, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

"20" липня 2011 р. Справа № 20/17-378-2011

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого

суддів :Остапенка М.І.,

Кондратової І.Д.,

Стратієнко Л.В.

розглянувши касаційну скаргу ДП "Ренійський морський торговельний порт" на постановуОдеського апеляційного господарського суду від 19.05.2011 року у справі за позовомДП "Ренійський морський торговельний порт" до ПАТ "Українське Дунайське пароплавство" простягнення коштів В С Т А Н О В И В : у лютому 2011 року, ДП «Ренійський морський торговельний порт»звернулось до господарського суду з позовом, у якому, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог,просило стягнути з ПАТ «Українське Дунайське пароплавство»55220,89 грн. заборгованості, яка виникла у період з січня по травень 2009 року внаслідок неналежного виконання умов договору №2004-020/048 КО від 31.12.2005 року. Рішенням господарського суду Одеської області від 06.04.2011 року позов задоволено частково та постановлено про стягнення 905,80 грн., а у решті позову відмовлено. За наслідками перегляду справи в апеляційному порядку, постановою Одеського апеляційного суду від 19.05.2011 року рішення місцевого господарського суду залишено без змін. Постановлені у справі судові рішення оскаржено у касаційному порядку й ухвалою Вищого господарського суду України від 13.07.2011 року порушено касаційне провадження у справі за касаційною скаргою позивача, у який він посилається на порушення судами матеріальних та процесуальних норм, і просить судові рішення в частині відмови у позові скасувати, прийняти нове рішення, яким позов задовольнити в повному обсязі.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи та обговоривши викладені у касаційної скарзі доводи, судова колегія вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Постановляючи про часткову відмову у задоволенні позову суд першої інстанції та апеляційний господарський суд виходили з того, що до визначення постановою Кабінету Міністрів України № 1234 від 07.10.2009 року меж території та акваторії порту, правових підстав для стягнення у відповідача заборгованості з портових зборів немає.

Проте погодитись з наведеними судами попередніх інстанцій мотивами відмови у позові не можна.

Згідно ст. 73 Кодексу торговельного мореплавства,морський порт є державним транспортним підприємством, призначеним для обслуговування суден, пасажирів і вантажів на відведених порту території та акваторій, а також перевезення вантажів і пасажирів на суднах, що належать порту.

За приписами ст. ст. 75,84 КТМ до функцій морського порту віднесено зокрема забезпечення безпечного руху в портових водах, безпечної стоянки та обробки суден, утримання у справному стані споруд, що перебувають у володінні порту та право на справлення таких цільових зборів як корабельний, причальний, якірний, канатний, маяковий, вантажний, адміністративний, санітарний, та інших видів зборів, які встановлюються законодавчими актами України. Розмір портових зборів установлюється Кабінетом Міністрів України.

Свою діяльність порт здійснює на території та акваторії водних просторів, які відведені йому у порядку, встановленому чинним законодавством України.

Дійсно, межі акваторії Ренійського морського торговельного порту визначені лише постановою Кабінету Міністрів України №1234 від 07.10.2009 року, але ця обставина не може бути перешкодою для справлення ним портових зборів за період до прийняття цієї постанови, та не виключала обов’язок сплачувати їх особами, які користуються послугами порту.

Із наявних у справі матеріалів, вбачається, що взаємовідносини сторін врегульовані договором № 204-020 КО від 31.12.2005 року, за умовами якого відповідач зобов'язався оплачувати послуги порту, та портові збори у розмірі, визначеному постановою Кабінету Міністрів України № 1544 від 12.10.2000 року та іншими законодавчими актами, прийнятими на виконання зазначеної вище постанови.

Визначаючи підстави, порядок та строки цих платежів сторони обумовили і обов'язок відповідача дотримуватись обов'язкових до виконання постанов ДП «Ренійський морський торговельний порт»серед яких є зокрема і постанова щодо визначення акваторії порту, у межах якої порт здійснює свої функції, та має право на справлення портових зборів.

Встановлені межі акваторії порту відповідають постанові Кабінету Міністрів України № 1234 від 07.10.2009 року. Відповідач не оспорює, що послуги надавались йому на цій території та акваторії порту, а тому за таких обставин, коли право позивача вимагати, а обов'язок відповідача зі сплати портових зборів ґрунтується на договірних зобов'язаннях, з визначенням їх обсягу, строків та порядку платежів, передбачено нормами КТМ, прийнятими на їх виконання іншими законодавчими актами, розмир своєї заборгованості відповідач визначив у акті звіряння розрахунків, підстав для відмови у стягненні спірної суми не було.

Враховуючи наведене, та те, що матеріали справи не потребують додаткового дослідження, судом дана лише неправильна правова оцінка правам та зобов'язанням сторін, судова колегія вважає можливим не передавати справу в частини відмови у стягненні 54315,09 грн. на новий судовий розгляд, а постановити нове рішення, яким позов у цій частини задовольнити.

Керуючись ст. ст. 1119, 11111 ГПК України, Вищий господарський суд України, -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу задовольнити.

Рішення господарського суду Одеської області від 06.04.2011 року та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 19.05.2011 року в частині відмови у стягненні 54 315,09 грн. заборгованості скасувати та постановити у цій частині нове рішення, яким стягнути ПАТ "Українське Дунайське пароплавство" (код ЄДРПОУ 01125821) на користь ДП "Ренійський морський торговельний порт" (код ЄДРПОУ 01125809) 54 315,09 грн. боргу та 543,15 грн. на відшкодування державного мита.

У решті рішення господарського суду Одеської області від 06.04.2011 року та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 19.05.2011 року залишити без змін.

Головуючий М.І. Остапенко

Судді                                                                       І.Д. Кондратова

Л.В. Стратієнко