Постанова № 17324382, 14.07.2011, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.07.2011 № 64/25

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:Корсака В.А.

суддів: Коршун Н.М.

Авдеєва П.В.

за участю представників:

від Прокуратури Дніпровського району міста Києва: помічник прокурора Лядецька Л.В., від позивача: ОСОБА_1 (за довіреністю),

від відповідача: ОСОБА_2, ОСОБА_3 (за довіреностями),

від третьої особи -1: не зявився,

від третьої особи -2: не зявився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Комунального підприємства «Дніпро-парксервіс» Дніпровської районної у місті Києві ради

на рішення Господарського суду міста Києва від 26.04.2011

у справі № 64/25 (суддя: Зеленіна Н.І.)

за позовом Заступника прокурора Дніпровського району міста Києва в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції в місті Києві

до Комунального підприємства «Дніпро-парксервіс» Дніпровської районної у місті Києві ради

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача:

1. Київська міська рада

2. Головне управління земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради

про відшкодування шкоди в сумі 13 430,13 грн

ВСТАНОВИВ:

17.02.2011 Заступник прокурора Дніпровського району міста Києва звернувся до господарського суду місті Києва з позовом в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції в місті Києві до Комунального підприємства «Дніпро-парксервіс» Дніпровської районної в місті Києві ради про стягнення 13430 грн. 13 коп. шкоди, заподіяної самовільним зайняттям земельної ділянки на підставі частини 1 статті 69 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища».

Рішенням Господарського суду міста Києва від 26.04.2011 у даній справі позов задоволено: присуджено до стягнення з Комунального підприємства «Дніпро-парксервіс» Дніпровської районної у місті Києві ради на користь Державної екологічної інспекції в місті Києві 13430, 13 грн.; присуджено до стягнення з комунального підприємства «Дніпро-парксервіс» Дніпровської районної у місті Києві ради (в доход Державного бюджету України 134, 30 грн. витрат з державного мита та 236, 00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Не погодившись з прийнятим рішенням, відповідач звернувся до київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить його скасувати та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити повністю, з посиланням на неповне зясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, та порушенням норм матеріального та процесуального права.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що на Комунальне підприємство «Дніпро-парксервіс» на підставі рішення № 189 від 16.11.2007 Дніпровської районної ради в місті Києві визначено єдиним оператором з паркування транспортних засобів, відстою автотранспорту та стягнення паркувального збору в Дніпровському районі міста Києва.

Апелянт вважає, що позивач неправомірно посилається на невиконання відповідачем п. 2.1.2 Договору № 10-3 від 12.10.2010 року між комунальним підприємством «Дніпро-парксервіс» та ФОП ОСОБА_4, а саме відсутність необхідної для розміщення паркувального майданчику документації, що не відповідає дійсності на підставі рішення Дніпровської районної ради від 29.09.2009 року № 398.

Учасники були належним чином повідомлені про час та місце судових засідань, про що свідчать наявні в матеріалах справи поштові повідомлення про вручення ухвали суду. Однак, треті особи не скористалась наданим їм процесуальним правом на участь своїх представників у судових засіданнях, в які вони двічі не зявлялися, про причини неявки суд не повідомили, хоча про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином. Клопотань про відкладення розгляду справи не надходило.

У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору (абзац 4 пункту 3.6. Розяснень Президії Вищого Арбітражного суду України від 18.09.1997 № 02-5/289 із змінами та доповненнями станом на 30.04.2009 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»).

Неявка представників третіх осіб в судове засідання не перешкоджає розгляду справи, оскільки в матеріалах справи достатньо доказів для вирішення спору по суті.

Враховуючи вищевикладене, заслухавши думку інших представників сторін, судова колегія вважає за можливе розглядати справу у відсутності представників третіх осіб, повідомлених належним чином про час та місце судового засідання, за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи та зібрані у ній докази, заслухавши пояснення представників сторін та прокуратури, колегією суддів встановлено наступне.

Рішенням Київської міської ради від 27.11.2003 №216/1090 «Про заходи щодо поліпшення роботи по організації дорожнього руху, розвитку мережі паркінгів, автостоянок, місць для паркування та інших обєктів дорожнього сервісу в м. Києві» вирішено рекомендувати районним у місті Києві радам створити комунальні підприємства по паркуванню та зберіганню транспортних засобів та дозволити районним у м. Києві комунальним підприємствам стягувати збір за паркування та здійснювати експлуатацію платних місць паркування відповідно до Правил паркування транспортних засобів в місті Києві, затверджених рішенням Київради від 26.09.2002 № 47/207.

Рішенням Дніпровської районної у місті Києві ради від 03.06.2004 № 156 було створено комунальне підприємство по паркуванню та зберіганню транспортних засобів у Дніпровському районі м. Києва та дозволено комунальному підприємству по паркуванню та зберіганню транспортних засобів у Дніпровському районі м. Києва стягувати збір за паркування та здійснювати експлуатацію платних місць паркування відповідно до Правил паркування транспортних засобів в місті Києві, затверджених рішенням Київради від 26.09.2002 № 47/207.

На виконання вказаних рішень, розпорядженням Голови Дніпровської районної адміністрації від 03.06.2004 №692 було створено Комунальне підприємство «Дніпро-парксервіс».

Рішенням Київської міської ради від 26.06.2007 №930/1591 «Про вдосконалення паркування автотранспорту в м. Києві» визначено комунальне підприємство виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) "Київтранспарксервіс" єдиним оператором з паркуванням транспортних засобів, стягнення паркувального збору та виготовлення єдиних абонементних талонів з паркування автомобільного транспорту.

Пунктом 4 вказаного рішення внесено зміни до пункту 3 рішення Київської міської ради від 27.11.2003 № 216/1090 «Про заходи щодо поліпшення роботи по організації дорожнього руху, розвитку мережі паркінгів, автостоянок, місць для паркування та інших обєктів дорожнього сервісу в м. Києві», а саме: зазначено, що абзац другий та третій пункту 3 вважати такими, що втратили чинність.

Рішенням Дніпровської районної у місті Києві ради 16.11.2007 №189 визначено Комунальне підприємство «Дніпро-парксервіс» єдиним оператором в Дніпровському районі міста Києва з надання платних послуг з паркування та відстою автотранспортних засобів, стягнення паркувального збору та його надходження до районного бюджету.

Рішенням Дніпровської районної у місті Києві ради від 29.09.2009 №398 «Про затвердження єдиного реєстру місць нічного тимчасового відстою транспортних засобів на території адміністративно-територіально віднесених до Дніпровського району міста Києва» створено та затверджено єдиний реєстр місць тимчасового відстою транспортних засобів розташованих у Дніпровського району міста Києва для облаштування та обслуговування місць тимчасового відстою транспортних засобів у Дніпровському районі міста Києва, відповідно до вимог, визначених Правилами паркування, відстою та зберігання транспортних засобів у Дніпровському районі міста Києва, затверджених рішенням від 04.06.2009 №357, перелік адрес згідно додатку №1.

У статті 1 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» визначено, що самовільне зайняття земельної ділянки це будь які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.

Судом встановлено, що Прокуратурою Дніпровського району міста Києва із залученням представників Державної екологічної інспекції в місті Києві проведено перевірку дотримання вимог земельного та природоохоронного законодавства України при облаштуванні автомобільної стоянки між домами по вул. Лебедєва, 3, вул. Мініна, 4А та Гагаріна 31А у Дніпровському районі міста Києва.

Разом з тим, 30.12.2010 Державною екологічною інспекцією в м. Києві було проведено перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства автомобільної стоянки по вул. М. Лебедєва 3-5 та бульвару Верховної Ради 1/33 та 31А у місті Києві.

В ході перевірки було встановлено, що по вул. Лебедєва 3-5 та бульвару Верховної Ради 1/33 та 31А у місті Києві під розміщення автомобільної стоянки відповідач займає земельну ділянку орієнтовно площею 0,03 га без правовстановлюючих документів, що є порушенням статей 125,126 Земельного кодексу України.

Державною екологічною інспекцією у місті Києві складено Акт перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства від 29.12.2010 та проведено розрахунки завданої шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки при облаштуванні автостоянки Комунальним підприємством «Дніпро-парксервіс» між домами по вул. М. Лебедєва 3, вул. Мініна 4А та Гагаріна 31А у Дніпровському районі міста Києва на загальну суму 13430, 13 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, спір у справі виник у звязку із самовільним, за твердженням прокурора та позивача, зайняттям відповідачем земельної ділянки, у звязку з чим прокурор вказує на обовязок відповідача відшкодувати завдану шкоду.

В якості підстави для покладення на відповідача обовязку з відшкодування шкоди у позові заступник прокурора посилається на самовільне зайняття відповідачем земельних ділянок по вул. М. Лебедєва 3-5 та бульвару Верховної Ради 1/33 та 31А в місті Києві, внаслідок чого завдано шкоду володільцю земельної ділянки Київській міській раді у розмірі 13430, 13грн. Розрахунок вказаного розміру шкоди, було здійснено відповідно до «Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу», затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 25.07.2007 № 963.

Дослідивши обставини справи, судова колегія не може погодитися з висновком суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог, вважає його помилковим, з огляду на наступне.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» самовільне зайняття земельної ділянки це будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.

Як встановлено вище, відповідно до рішень Київської міської ради від 27.11.2003 №216/1090, Дніпровської районної у місті Києві ради від 03.06.2004 №156 та від 16.11.2007 №189 Комунальне підприємство «Дніпро парк сервіс» визначено єдиним оператором в Дніпровському районі міста Києва з надання платних послуг з паркування та відстою автотранспортних засобів, стягнення паркувального збору та його надходження до районного бюджету, а земельні ділянки по по вул. М. Лебедєва 3-5 та бульвару Верховної Ради 1/33 та 31А в місті Києві згідно рішення Дніпровської районної у місті Києві ради від 29.09.2009 №398 «Про затвердження єдиного реєстру місць нічного тимчасового відстою транспортних засобів на території адміністративно-територіально віднесених до Дніпровського району міста Києва» віднесені до реєстру нічного тимчасового відстою транспортних засобів в Дніпровському районі міста Києва.

Отже, використання відповідачем вказаних земельних ділянок здійснюється на підставі рішень органів місцевого самоврядування.

Посилання прокуратури на наявність рішення Київської міської ради від 26.06.2007 №930/1591 «Про вдосконалення паркування автотранспорту в м. Києві», згідно якого вирішено вважати такими, що втратили чинність положення абзаців другого та третього пункту 3 рішення Київської міської ради «Про заходи щодо поліпшення роботи по організації дорожнього руху, розвитку мережі паркінгів, автостоянок, місць для паркування та інших обєктів дорожнього сервісу в м. Києві» від 27.11.2003 № 216/1090 не приймається до уваги судом, з огляду на те, що рішенням Конституційного Суду України від 16.04.2009 №7-рп/2009 та постановою Вищого господарського суду України від 14.04.2010 у справі №6/385, якими надана оцінка рішенню Київської міської ради від 26.06.2007 №930/1591 в частині визнання такими, що втратили чинність абзаци другий та третій пункту 3 рішення Київської міської ради від 27.11.2003 № 216/1090, було зазначено, що таке рішення у вказаній частині суперечить Конституції України та Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», а тому не підлягає застосуванню.

При цьому, положеннями Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 25.07.2007 №963, передбачено визначення розміру шкоди, заподіяної державі, територіальним громадам, юридичним та фізичним особам, на всіх категоріях земель внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу.

Судом встановлено, що відповідач користується спірними земельними ділянками для влаштування автомобільної стоянки на підставі рішень Київської міської ради від 27.11.2003 №216/1090, Дніпровської районної у місті Києві ради від 03.06.2004 №156 та від 16.11.2007 №189, а відтак відсутні підстави вважати такі дії самовільним зайняттям відповідачем спірної земельної ділянки в розумінні статті 1 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель».

За таких обставин, твердження прокуратури та позивача про самовільне зайняття відповідачем спірної земельної ділянки, з огляду на наявність дійсних відповідних рішень органів місцевого самоврядування, є безпідставним, а тому відсутні підстави для застосування до відповідача відповідальності у вигляді відшкодування шкоди, заподіяної державі або територіальній громаді внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки.

Крім того, згідно з пунктом 3.1. наказу Державного агентства земельних ресурсів України та Державної інспекції з контролю за використанням і охороною земель від 12.09.2007 №110 «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо застосування Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу», затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 25.07.2007 №963, підставою для здійснення розрахунку розміру шкоди, заподіяної державі, територіальним громадам, юридичним чи фізичним особам внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, є матеріали справи про адміністративне правопорушення, які підтверджують факт вчинення цього правопорушення, а саме:

- акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства;

- протокол про адміністративне правопорушення;

- припис (з вимогою усунення порушення земельного законодавства);

- акт обстеження земельної ділянки.

Таким чином, підставою для здійснення розрахунку розміру шкоди, заподіяної державі або територіальній громаді внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, є вказані документи в їх сукупності, оскільки саме такі документи можуть підтвердити сам факт самовільного зайняття земельної ділянки, розмір зайнятої ділянки та період часу, протягом якого вона використовується без належних правових підстав.

Аналогічний висновок міститься в рекомендаціях Вищого господарського суду України від 02.02.2010 №04-06/15 «Про практику застосування господарськими судами земельного законодавства».

В той же час, до позовної заяви було додано Акт перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства від 29.12.2010, відповідно до якого відповідач займає земельну ділянку орієнтовно площею 0,03 га без правовстановлюючих документів, що є порушенням статей 125,126 Земельного кодексу України.

Тобто, було встановлено порушення відповідачем, яке полягає у використанні земельної ділянки без правовстановлюючих документів, передбачених статями 125, 126 Земельного кодексу України.

При цьому, доказів складення протоколу про адміністративне правопорушення, припису з вимогою усунення порушення земельного законодавства та постанови про накладення адміністративного стягнення щодо самовільного зайняття відповідачем спірної земельної ділянки позивачем не надано.

Відповідно до пункту 4.1.1 Рекомендацій Президії Вищого господарського суду України від 02.02.2010 №04-06/15 «Про практику застосування господарськими судами земельного законодавства» у питанні про застосування відповідальності за самовільне зайняття земельної ділянки господарським судам необхідно враховувати, що саме по собі встановлення судом наявності фактичного користування земельною ділянкою без правовстановлюючих документів на неї не є достатньою підставою для кваліфікації такого використання земельної ділянки як самовільного її зайняття.

Таким чином, використання земельної ділянки без документів, передбачених ст.ст. 125, 126 Земельного кодексу України, при відсутності протоколу про адміністративне правопорушення, припису з вимогою усунення порушення земельного законодавства, постанови про накладення адміністративного стягнення та за наявності волевиявлення органів місцевого самоврядування на передачу такої земельної ділянки не є підставою для висновку про самовільне зайняття земельної ділянки та стягнення шкоди, заподіяної державі або територіальній громаді внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки.

Отже, викладене свідчить про необґрунтованість позовних вимог та відсутність підстав для задоволення позову.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що рішення Господарського суду міста Києва від 26.04.2011 у справі № 64/25 є таким, що прийняте з неповним дослідженням обставин, що мають значення для справи, у звязку з чим підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про відмову у задоволенні позову. Апеляційна скарга є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 49, 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, суд-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Комунального підприємства «Дніпро-парксервіс» Дніпровської районної у місті Києві ради задовольнити.

Рішення Господарського суду міста Києва від 26.04.2011 у справі № 64/25 скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Стягнути з Державної екологічної інспекції в місті Києві (04071 м. Київ, вул. Набережно-Лугова, 4) на користь Комунального підприємства «Дніпро-парксервіс» Дніпровської районної у місті Києві ради (02192 м. Київ, бул. Праці 1/1, ідентифікаційний код 32959821) 67 грн. 15 коп. витрат по сплаті державного мита за подання апеляційної скарги. Видати наказ.

Видачу наказу доручити Господарському суду міста Києва.

Матеріали справи № 64/25 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена протягом 20-ти днів до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддяКорсак В.А.

СуддіКоршун Н.М.

Авдеєв П.В.