Рішення № 17323467, 01.08.2011, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.О.Невського/Річна, 29/11, к. 319

РІШЕННЯ

Іменем України

01.08.2011Справа №5002-12/2641-2011 За позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Еллада Дистрибюшн» ( 99804, м. Севастополь, с. Кача, вул. Первомайська, 10; 99014, м. Севастополь, Камишове шосе, 15)

до відповідача приватного підприємства «Київське торгове обєднання» (95015, м. Сімферополь, проспект Кірова, 1)

про стягнення 43 688,42 грн.

Суддя Іллічов М.М.

ПРЕДСТАВНИКИ:

Від позивача ОСОБА_1., представник, довіреність від 01.01.2011р.

Від відповідача не зявився

Суть спору: товариство з обмеженою відповідальністю «Еллада Дистрибюшн» звернулось до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом до відповідача приватного підприємства «Київське торгове обєднання» про стягнення 43688,42 грн. заборгованості за договором поставки №1/SMF/2 від 01.01.2011 р., з яких: 43542,38 грн. основного боргу, 122,30 грн. подвійної облікової ставки НБУ, 23,74 грн. - 3% річних.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Відповідач явку свого представника у судове засідання не забезпечив. Про час та місце слухання справи був сповіщений належним чином, рекомендованою поштою. Про причини неявки суд не повідомив.

Оскільки явка в судове засідання, згідно зі статтею 22 Господарського процесуального кодексу України - це право, а не обовязок сторін, справа може розглядатися без їх участі, якщо незявлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

З огляду на те, що відповідач не скористався своїм правом на прийняття участі у судовому засіданні, передбаченим статтею 22 Господарського процесуального кодексу України, суд, враховуючи те, що матеріали справи у достатній мірі характеризують правовідносини сторін, вважає за можливе розглянути справу в порядку статті 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними у справі матеріалами.

Розгляд справи відкладався в порядку статті 77 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно зі статтями 20, 22, 81-1 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні представнику позивача роз'яснені процесуальні права та обов'язки.

За клопотанням представника позивача, відповідно до статті 10 Конституції України, статті 12 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», пояснення та клопотання по справі надавалися ним російською мовою.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

01 січня 2011р. між товариством з обмеженою відповідальністю «Еллада Дистрибюшн» (Постачальник) та приватним підприємством «Київське торгове обєднання» (Покупець) укладений договір поставки № 1/SMF/2 (надалі Договір, а.с. 8-10).

Пунктом 1.1. Договору передбачено, що Постачальник зобовязується передавати Покупцю, на підставі заявок останнього, у власність, Продукцію відповідно накладної, а Покупець зобовязується приймати її та своєчасно здійснювати оплату у строки, встановлені даним договором.

Відповідно до пункту 1.3. Договору, найменування продукції, кількість, якість, розгорнута номенклатура (асортимент), ціна вказується в прайс-листах, яки являються підставою для складення заявок Покупця.

Пунктом 2.1. Договору визначено, що кількість, асортимент поставленого товару вказуються в розхідних накладних, складених на підставі письмової заявки Покупця. Заявка повинна бути підписана уповноваженою особою Покупця, а також завірена печаткою Покупця та може бути передана факсом, електронною поштою або іншим засобом звязку.

Оплата за поставлений товар здійснюється Покупцем у відповідності з цінами на товар, що діють у Постачальника на дату поставки товару Покупцю. Постачальник має право на зміну вартості поставленого товару в односторонньому порядку, за умовами виконання вимог п. 4.3. даного договору. (п. 4.2. Договору).

Пунктом 4.4. Договору передбачено, що форма оплати вартості поставленого товару: безготівковий розрахунок шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Постачальника. Днем оплати вважається день зарахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Постачальника.

Відповідно з п. 4.5. Договору, загальна ціна Договору визначається як сума вартостей усіх накладних, оформлених в рамках даного договору та підписаних сторонами.

Пункт 4.6. Договору передбачає, що Покупець зобовязаний здійснити оплату за поставлений товар протягом 50 банківських днів з дати поставки товару. Відстрочка оплати вартості товару, надана Покупцю відповідно до даного договору, не являється комерційним кредитом. За даним договором, Покупець має право дострокової оплати вартості поставленого товару. Покупець має право поетапно сплачувати вартість поставленого товару. Оплата здійснюється Покупцем у наступному порядку: у першу чергу здійснюється оплата вартості товару, придбаного за первинною і подальше по кожною наступною розхідною накладною, незалежно від дати та розміру здійсненої оплати.

Так, на виконання умов Договору, в період з 13.01.2011р. по 18.04.2011р. позивачем була поставлена на адресу відповідача продукція на загальну суму 43542,38 грн. з відстроченням платежу відповідно до п. 4.6. Договору на пятдесят банківських днів. Зазначене підтверджується доданими до матеріалів справи видатковими накладними (а.с. 11-24).

Строк оплати за поставлений товар настав, однак відповідачем відповідного зобовязання не виконано, з урахуванням повернення частини товару за період з січня 2011р. по травень 2011р. сума заборгованості відповідача за отриманий товар склала 43 542,38 грн.

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини, інші юридичні факти.

Стаття 509 Цивільного кодексу України визначає поняття зобовязання, а також підстави його виникнення. Так, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, позначених у ст. 11 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 526 Цивільного Кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічне положення міститься в частині 1 статті 193 Господарського кодексу України, якою визначено, що субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязаннявідповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

У свою чергу, статтею 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до частини 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно з частиною 2 статті 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Доказів проведення оплати отриманого товару відповідачем надано не було, у зв'язку з чим, суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з нього заборгованості, яка відповідно до розрахунку, наданому позивачем складає 43542,38 грн.

Позивач також просить стягнути з відповідача неустойку у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення платежу від суми невнесеного платежу у розмірі 122,30 грн. та 3% річних в сумі 23,74 грн.

Статтею 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Пунктом 5.2. Договору передбачено, що за недотримання строків оплати товару, згідно п. 4.6. Договору, Покупець сплачує Постачальнику неустойку (пеню) у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення платежу від суми невнесеного платежу.

Частиною 1 статті 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобовязання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Згідно з частиною 1 статті 548 Цивільного кодексу України виконання зобовязання (основного зобовязання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом. Під неустойкою, відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України розуміється грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобовязання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання.

Отже, види забезпечення виконання зобовязань є спеціальними мірами майнового характеру, які стимулюють належне виконання зобовязання боржником шляхом встановлення додаткових гарантій задоволення вимог кредитора, а тому забезпечення виконання зобовязань будь-яким з видів, передбачених статтею 546 Цивільного кодексу України, також створює зобовязувальні правовідносини між кредитором та боржником.

Таким чином, судом перевірений розрахунок наданий позивачем, який складений вірно, у зв'язку з чим, вимоги позивача є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Судові витрати по сплаті держмита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу судом покладаються на відповідача у порядку ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 49, 82-84,85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити.

2.Стягнути з приватного підприємства «Київське торгове обєднання» (95015, м. Сімферополь, проспект Кірова, 1 код ЄДРПОУ 36228401) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Еллада Дистрибюшн» (99804, м. Севастополь, с. Кача, вул. Первомайська, 10 код ЄДРПОУ 35526000) суму основного боргу в розмірі 43542,38 грн., 122,30 грн. суму подвійної облікової ставки НБУ, 23,74 грн. 3% річних, 436,88 грн. витрат по сплаті державного мита, 236,0 грн. за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повний текст рішення складено та підписано 03.08.2011 р.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки КримІллічов М.М.