Рішення № 17321979, 20.07.2011, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.07.11 Справа№ 5015/3231/11

За позовом : Державного підприємства «Стрийське лісове господарство», м.Стрий Львівської області

до відповідача : Стрийської міської ради, м.Стрий Львівської області

про визнання права власності .

Суддя Кітаєва С.Б.

Секретар Стасів І.І.

Представники:

від позивача: ОСОБА_1 представник (довіреність №б/н від 18.07.2011)

від відповідача : ОСОБА_2 представник (довіреність від 11.01.11 р №3.17/7)

присутній від позивача:ОСОБА_3

Представникам сторін розяснено права та обовязки, передбачені ст. ст.20,22 ГПК України . Заяв та клопотань про відвід судді не подано ( не заявлено).

Суть спору:

Державне підприємство «Стрийське лісове господарство», м.Стрий Львівської області, звернулося до господарського суду Львівської області з позовною заявою про визнання права власності на адмінбудинок, позначений в технічній документації під літерою «И-3», який знаходиться за адресою: вулиця Галицька, 2 у м.Стрий.

Провадження у справі порушено ухвалою суду від 20.06.2011 року , судове засідання по розгляду справи призначено на 20.07.2011 року. Вимоги до сторін по підготовці справи до розгляду в судовому засіданні висвітлені в ухвалі.

До початку розгляду справи представником позивача через канцелярію суду подано заяву про уточнення позовних вимог.

В судове засідання позивач забезпечив явку повноважного представника, який уточнені позовні вимоги підтримав в повному обсязі, надав суду додаткові пояснення по суті уточнених позовних вимог, просить уточнені позовні вимоги задоволити.

Відповідач явку повноважного представника в судове засідання забезпечив, письмового відзиву по суті уточнених вимог не подав.

Відповідно до ст.75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Судом встановлено.

Державне підприємство «Стрийське лісове господарство»створене і зареєстроване 25.02.1994 року та здійснює свою діяльність на підставі Статуту із внесеними до нього та відповідно зареєстрованими змінами. Як вбачається зі статуту, Державне підприємство «Стрийське лісове господарство»створене на підставі наказу Міністерства лісового господарства України від 31.10.1991 року №133 «Про організаційну структуру управління лісовим господарством», засноване на державній власності, належить до сфери управління Державного комітету лісового господарства України ( орган управління майном) та входить до сфери управління Львівського обласного управління лісового та мисливського господарства. Державне підприємство «Стрийське лісове господарство»є правонаступником майнових прав та обов»язків Державного підприємства «Мисливське господарство «Стрий», відповідно до наказу Державного комітету лісового господарства України від 07.02.2006 року №24 «Про вдосконалення структури управління лісового господарства Львівської області». Серед іншого, підприємство створено , зокрема, з метою (п.п.3.2.1; 3.2.19; 3.2.33) проведення заходів з відновлення лісів, підвищення їх продуктивності, створення насаджень із швидкоростучих і технічно цінних порід; здійснення капітального будівництва , ефективного використання виробничих фондів і капітальних вкладень, технічного переозброєння підприємства; будівництва будівель і споруд. Згідно п.4.2 Статуту підприємство здійснює свою діяльність на основі і відповідно до чинного законодавства України та цього Статуту, який затверджується Органом управління майном. Згідно п.4.6 статуту позивач має право укладати угоди, набувати майнові та немайнові права, нести обов»язки, бути позивачем та відповідачем в загальному, господарському та третейському судах. Статтею 5 Статуту передбачено, що майно позивача становлять основні фонди та оборотні засоби, кошти, а також інші цінності, вартість яких відображається в самостійному балансі підприємства. Майно підприємства є державною власністю і закріплюється за ним на праві господарського відання. Здійснюючи право господарського відання, позивач володіє, користується і розпоряджається зазначеним майном відповідно до чинного законодавства та цього статуту. Позивач здійснює володіння, користування землею та іншими природними ресурсами відповідно до мети своєї діяльності і чинного законодавства. Статтею 6 Статуту передбачено, що підприємство самостійно планує свою діяльність , визначає стратегію та основні напрямки свого розвитку відповідно до галузевих науково-технічних прогнозів та пріоритетів, кон»юктури ринку продукції, товарів, робіт, послуг та економічної ситуації. Підприємство здійснює будівництво , реконструкцію, а також капітальний ремонт основних фондів, забезпечує своєчасне освоєння нових виробничих потужностей та якнайшвидше введення в дію придбаного обладнання. Керівник підприємства та головний бухгалтер несуть відповідальність відповідно до чинного законодавства та дотримання порядку ведення і достовірність обліку та звітності.

Відповідно до ч.3 ст.55 ГК України суб»єкти господарювання реалізують свою господарську компетенцію на основі права власності, права господарського відання, права оперативного управління відповідно до визначення цієї компетенції у цьому Кодексі та інших законах. Відповідно до ст.136 ГК України право господарського відання є речовим правом суб»єкта підприємництва, який володіє, користується і розпоряджається майном, закріпленим за ним власником (уповноваженим ним органом), з обмеженням правомочності розпорядження щодо окремих видів майна за згодою власника у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законами.

З матеріалів справи вбачається, що згідно Державного акту на право постійного користування земельною ділянкою серії ЯЯ №186999 від 26.07.2007 року, позивач є постійним користувачем земельної ділянки площею 1,3759 га на вул.Галицька,2 у м.Стрий, кадастровий №4611200000:04:003:0001. Цільовим призначенням цієї земельної ділянки є обслуговування будівель Стрийського держлісгоспу.

Як встановлено судом та підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, на вказаній земельній ділянці знаходиться державне нерухоме майно ряд об»єктів нерухомості, що становлять будинковолодіння №2, до складу якого серед іншого, входила також ремонтно-механічна майстерня з прибудованою їдальнею, введена в експлуатацію 1982 року, що підтверджується інвентаризаційною карткою №70 обліку основних засобів Стрийського ДЛГ.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем згідно наказу №194 від 18.07.2007р , з метою збереження та покращення використання майна підприємства, за рахунок власних коштів підприємства ,господарським методом здійснено реконструкцію ремонтно-механічної майстерні з прибудованою їдальнею, яка знаходиться на території цілісного майнового комплексу ДП «Стрийське лісове господарство», розташованого по вул.Галицькій,2 у м.Стрий, шляхом її переобладнання в адміністративний будинок И-3, про що свідчить зведений кошторисний розрахунок вартості будівництва реконструкції адміністративного будинку по вул..Галицькій,2 в м.Стрий, складений станом на 18.07.2007 року; технічний паспорт на будівлі та споруди №2 на вул..Галицькій, виготовлений Стрийським міжміським бюро технічної інвентаризації станом на 21.12.2010 року, інвентарний №4804.

Внаслідок здійсненої реконструкції площа адмінбудинку, який складається з 3-х поверхів, становить 368,8 кв.м., в тому числі 241,4 кв.м. - основна та 127,40 кв.м.- допоміжна. Згідно журналу підрахунку площі житлового будинку з нежитловими (вбудованими) приміщеннями №2 літер И-3 по вул.Галицькій у м.Стрий, який є додатком до технічного паспорта на будівлі та споруди №2 на вул.Галицькій у м.Стрий, складеного станом на 21.12.2010 року, інвентарний №4804, до складу приміщень адмінбудинку И-3 після реконструкції входять : по 1-ому поверху коридор площею 1,5 кв.м.; коридор зі сходовою кліткою площею 28,8 кв.м.; кабінет площею 21,2 кв.м.; кабінет площею 8,8 кв.м; архів площею 5,0 кв.м.; кабінет площею 12,0 кв.м.; кабінет площею 12,4 кв.м.; кабінет площею 12,1 кв.м.; котельня площею 3,8 кв.м.; туалет площею 2,3 кв.м.; туалет площею 1,8 кв.м.; кабінет площею 9,6 кв.м.; по 2-ому поверху коридор площею 19,9 кв.м.; кабінет площею 15,2 кв.м.; прийомна площею 23,2 кв.м.; кабінет площею 14,1 кв.м.; душова площею 2,6 кв.м.; кабінет площею 49,5 кв.м.; по 3-ому поверху кабінет площею 13,5 кв.м.; кабінет площею 15,3 кв.м.; кімната для зброї площею 2,0 кв.м.; туалет площею 1,8 кв.м.; туалет площею 1,6 кв.м.; побутове площею 14,6 кв.м.; побутове площею 20,2 кв.м.; архів площею 3,9 кв.м.; кабінет площею 25,6 кв.м.

Відповідно до норм ДБН А.2.2-3-2004 реконструкція це перебудова існуючих об»єктів виробничого і громадського призначення , пов»язана з удосконаленням виробництва, підвищенням його техніко-економічного рівня і якості продукції, що виробляється, поліпшення умов експлуатації і мешкання, якості послуг. Зміною основних техніко-економічних показників (кількість продукції, потужність, функціональне призначення, геометричні розміри).

Відтак, реконструкція об»єкту «ремонтно-механічної майстерні з прибудованою їдальнею», у тому числі надання об»єкту нового функціонального призначення «адміністративний будинок»в межах існуючої капітальної будівлі, введеної в експлуатацію у 1982 році, не призводить до нової речі в розумінні ст.332 ЦК України.

Відповідно до ст.319 ЦК України власник володіє, користується , розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Такі правомочності власник може здійснювати самостійно або за допомогою інших осіб. Однак такі (інші) особи не набувають статусу суб»єктів права власності, вони є суб»єктами здійснення права власності в інтересах власника.

При здійсненні своїх прав та виконанні обов»язків власник зобов»язаний додержуватися моральних засад суспільства.

Зокрема, право розпорядження це юридично закріплена можливість власника самостійно вирішувати долю майна шляхом його відчуження іншим особам, зміни його стану та призначення.

Здійснюючи право господарського відання майном ( капітальною будівлею зазначеної вище майстерні), яке закріплене за позивачем і є державною власністю, позивач реалізував своє право власника , зокрема, розпорядження зазначеним майном , відповідно до Статуту - на зміну стану цього майна та його функціонального призначення, шляхом здійснення реконструкції з дотриманням будівельних та санітарних вимог, не порушуючи прав та інтересів третіх осіб. Окрім того, в даному випадку правовий статус майна , його приналежність до державної власності, в результаті проведеної реконструкції, не змінився.

Отже, виконання робіт з реконструкції будівлі повинно бути здійсненим у відповідності з вимогами норм та правил будівництва, оскільки такі норми та правила спрямовані на забезпечення прав та свобод інших громадян, інтересів суспільства.

У відповідності до технічного висновку про проведення технічного обстеження будівельних конструкцій та інженерних мереж будівлі адмінкорпусу на вул.Галицькій,2 в м.Стрий Львівської області,виготовленого Дрогобицьким відділом Державного підприємства «Державний науково-дослідний та проектно-вишукувальний інститут «НДІ ПРОЕКТРЕКОНСТРУКЦІЯ»на замовлення позивача з метою визначення придатності об»єкту до експлуатації ( відповідності державним стандартним будівельним нормам і правилам, нормативним актам з пожежної безпеки, санітарному законодавству та можливості надійної експлуатації) : будівля адміністративного будинку розташована на земельній ділянці Стрийського лісового господарства, до адмінбудинку підведено електропостачання, водопостачання. Стан фундаментів обстежуваного будинку нормальний і відноситься до першої категорії технічного стану, аналогічно як і стіни та перегородки, перекриття 1-го та 2-го поверхів. ; позивачем отримано технічні умови на встановлення газопроводу. При обстеженні будівлі адмінкорпусу, як зазначено у висновку, не виявлено дефектів, пошкоджень будівельних конструкцій, які перешкоджають нормальній експлуатації, знищують несучу здатність або довговічність конструкцій, а також відхилень від діючих державних стандартів, будівельних норм і правил, нормативних актів з пожежної безпеки та санітарного законодавства України. В цілому, будівельні конструкції та інженерні мережі виконані із сертифікованих в Україні матеріалів з дотриманням технологічних процесів виконання робіт та вимог державних стандартів, будівельних норм і правил, нормативних актів з пожежної безпеки і санітарного законодавства.

На підставі технічного обстеження адмінбудинку И-3 на вул..Галицькій,2 у м.Стрий встановлено, що функціональна придатність основних будівельних конструкцій будівлі та інженерних мереж будинку включає високу категорію і оцінку стану конструкцій на предмет придатності для подальшої надійної експлуатації.

З урахуванням того, що здійснена позивачем реконструкція ремонтно-механічної майстерні з прибудованою їдальнею шляхом її переобладнання в адмінбудинок И-73 здійснена на земельній ділянці, якою на законних підставах користується позивач, відповідає цільовому призначенню земельної ділянки, яким є обслуговування будівель Стрийського держлісгоспу, будівля придатна для подальшої надійної експлуатації без порушення державних стандартів, будівельних норм і правил, нормативних актів з пожежної безпеки та санітарного законодавства, суд приходить до висновку, що визнання права власності на зазначене нерухоме майно не порушує прав інших осіб. Доказів зворотнього суду не надано.

Загальна площа приміщень після реконструкції склала 368,8 м.кв. Згідно із даними технічного паспорту, складеного КП «Стрийське міжрайонне бюро технічної інвентаризації»21.12.2010 р на будівлі та споруди власника Державного підприємства «Стрийське лісове господарство», які знаходяться за адресою : м.Стрий, вул.Галицька,2 спірний будинок позначений літерою та цифрою «И-3», та складається із перелічених вище приміщень.

Таким чином, факт порушення позивачем при здійсненні зазначених робіт конструктивних елементів будинку або засобів протипожежного захисту відсутній, про що свідчить згаданий вище технічний висновок спеціалізованої установи НДІПРОЕКТРЕКОНСТРУКЦІЯ. Звернень від фізичних чи юридичних осіб щодо порушення їхніх прав цими роботами не поступало, що свідчить про відсутність таких порушень, так само як і відсутні порушення правил експлуатації будинку. А тому, позивачем під час проведення зазначених робіт правомірно і підставно реалізовано свої права особи, за якою державою, в особі органу управління, закріплено майно на праві господарського відання, і який (позивач) діяв відповідно до положень Статуту.

Стаття 182 ЦК України передбачає, що право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.

Державна реєстрація цих прав здійснюється в порядку, встановленому Тимчасовим положенням про порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженим наказом МЮ України від 07.02.2002 р. N 7/5, із змінами і доповненнями. Згідно з пунктом 1.4 Тимчасового положення державна реєстрація прав власності на нерухоме майно (далі - реєстрація прав) - це внесення запису до Реєстру прав власності на нерухоме майно у зв'язку з виникненням, існуванням або припиненням права власності на нерухоме майно, що здійснюється БТІ за місцезнаходженням об'єктів нерухомого майна на підставі правовстановлюючих документів.

Отже, діючий в Україні порядок передбачає реєстрацію прав власності на нерухоме майно лише при виникненні, зміні, припиненні цього права, але не розповсюджується на випадки переобладнання нерухомого майна, якщо це не має наслідком створення нової речі (стаття 332 ЦК України).

Крім того, п.2.2 Наказу №42 від 08.02.2006 р «Про затвердження Змін до Інструкції про порядок проведення технічної інвентаризації об»єктів нерухомого майна»Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України вказує, що не належить до самочинного будівництва перепланування не пов»язане зі змінами (збільшення чи зменшення) площ без порушення несучих конструкцій за рахунок демонтування чи монтажу перегородок.

Тим більше , як встановлено у висновку, перекриття 1-го і 2-го поверху, стіни зовнішні і внутрішні знаходяться у нормальному стані і відносяться до 1-ої категорії технічного стану.

Тому в результаті проведеної реконструкції не була створена нова річ, право власності на нову річ не виникало.

Крім того, відповідно до пункту 11 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2004 р. N 1243, після завершення реконструкції об'єкта утворюється робоча комісія та державна комісія з прийняття його в експлуатацію:

“якщо об'єкти збудовано:

із залученням коштів державного бюджету в розмірі 30 млн. гривень і більше або із залученням іноземних кредитів під гарантію Кабінету Міністрів України, а також у разі розташування об'єкта на території двох і більше областей (лінійні об'єкти, комплекси окремих споруд (будівель), що діють як єдине ціле, гідротехнічні, іригаційні системи, системи зв'язку, продуктопроводи тощо) - рішенням міністерства, іншого центрального органу виконавчої влади (відповідно до сфери управління), а у разі, коли зазначені об'єкти розташовуються на території лише однієї області, - обласною, Київською та Севастопольською міською держадміністрацією;

із залученням коштів республіканського бюджету Автономної Республіки Крим у розмірі 30 млн. гривень і більше - Радою міністрів Автономної Республіки Крим;

із залученням коштів державного бюджету або республіканського бюджету Автономної Республіки Крим у розмірі до 30 млн. гривень або місцевих бюджетів, а також коштів інших джерел фінансування - відповідно обласною та районною держадміністрацією, виконавчим комітетом міської ради міста обласного значення.

У разі коли закінчений будівництвом об'єкт розташовано на території двох і більше районів як єдине ціле, державну приймальну комісію утворює відповідно Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласна, Київська та Севастопольська міська держадміністрація”.

Таким чином, в діючому законодавстві не передбачено підстав для створення комісій та прийняття реконструйованих об»єктів в експлуатацію. Отже, не потребує, у відповідності до вимог Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об»єктів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2004 р №1243, прийняття в експлуатацію об»єкту, після виконання робіт по реконструкції , зокрема, як у даному випадку, з влаштування мансардного поверху, як таке, що здійснене з дотриманням будівельних норм та правил.

Згідно до ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Нікого не може бути протиправно позбавлено цього права або обмежено в його здійсненні.

Відповідно до ч.2 ст.328 ЦК України , право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

З наявних у матеріалах справи документів вбачається , що відповідно до положень ст.19 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень»позивач набув право власності на зазначений об»єкт нерухомості в цілому та отримав право на проведення державної реєстрації права власності на зазначений об»єкт нерухомості.

Також ст.182 Цивільного кодексу України передбачає, що право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації Отже, до проведення державної реєстрації з часу прийняття в експлуатацію об»єкту нерухомості права власності на таку річ не виникає. Тобто відсутність державної реєстрації права власності на нерухоме майно за особою, яка набула право власності на таке майно у встановленому законом порядку, порушує встановлений Конституцією України принцип захисту та пріоритету права власності. Порядок реєстрації прав на нерухоме майно регламентоване Тимчасовим положенням про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженим наказом Міністерства юстиції України №7/5 від 07 лютого 2002 року. Додатком №1 до Тимчасового положення визначено Перелік документів, на підставі яких здійснюється реєстрація прав власності на нерухоме майно.

Відповідно до ст.41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю , результатами своєї інтелектуальної , творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним. Згідно ст. 392 ЦК України власник майна може предявити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Положеннями ст.392 ЦК України передбачено, що власник майна може пред»явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Як вбачається з матеріалів справи, зазначентй вище об»єкт нерухомого майна належить до державної власності, закріплено за позивачем на праві господарського відання і відображаються на його балансі, що підтверджується інвентарною карткою.

За призначенням будівля використовуються виключно для здійснення господарської діяльності державного підприємства «Стрийське лісове господарство», яке здійснює, зокрема, утримання, вищевказаної будівлі.

Технічний паспорт на вказаний об»єкт нерухомості виготовлений Стрийським міжрайонним бюро технічної інвентаризації за зверненням Державного підприємства «Стрийське лісове господарство». Матеріали справи не містять доказів, а сторони такі обставини не доводять, що будівля на праві власності зареєстрована і свідоцтво про право власності видавалось.

Державним Актом Серія ЯЯ №186999 підтверджується за Державним підприємством «Стрийське лісове господарство»право постійного користування земельною ділянкою за адресою м.Стрий, вул..Галицька,2 для обслуговування будівель Стрийського держлісгоспу. Акт видано на підставі рішення виконкому Стрийської міської ради від 16.08.2001 року №225.

Як вбачається із статуту позивача, затвердженого наказом Державного комітету лісового господарства України, його майно становлять основні фонди та оборотні засоби, кошти, а також інші цінності, вартість яких відображається в самостійному балансі підприємства. Майно підприємства є державною власністю і закріплюється за ним на праві повного господарського відання. Джерелами формування майна підприємства є, в тому числі, майно передане йому органом управління майном; підприємство має право здійснювати будівництво , реконструкцію , а також капітальний ремонт основних фондів.

Права на нерухоме майно підлягають державній реєстрації у відповідності до вимог чинного законодавства. Згідно абз.1 ч.1 ст.2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень»державна реєстрація речових прав на нерухоме майно ( далі-державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Статтею 3 цього Закону встановлено, що державна реєстрація прав є обов»язковою. Інформація про права на нерухоме майно та їх обтяження підлягає внесенню до Державного реєстру прав. Права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.

Частиною 5 статті 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень»встановлено, що право власності та інші речові права на нерухоме майно, набуті згідно з діючими нормативно-правовими актами до набрання чинності цим Законом, визнаються державою.

Згідно пункту 1.5 Тимчасового положення про порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України 07.02.2002 року за №7/5 обов»язковій реєстрації прав підлягає право власності на нерухоме майно фізичних та юридичних осіб, у тому числі іноземців та осіб без громадянства, іноземних юридичних осіб, міжнародних організацій, іноземних держав, а також територіальних громад в особі органів місцевого самоврядування та держави в особі органів, уповноважених управляти державним майном.

Згідно п.а ч.1 ст.8 Тимчасового положення про порядок державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно , оформлення права власності на нерухоме майно проводиться з видачею свідоцтва про право власності за заявою про оформлення права власності на нерухоме майно органами місцевого самоврядування фізичним та юридичним особам на новозбудовані, реконструйовані об»єкти нерухомого майна за наявності документа, що посвідчує право на земельну ділянку, та документа, що відповідно до вимог чинного законодавства засвідчує відповідність закінченого будівництвом об»єкта проектній документації, державним будівельним нормам, стандартам і правилам.

Відповідно до ст.326 ЦК України до державної власності відноситься майно, у тому числі грошові кошти, яке належить державі Україна. Від імені та в інтересах держави право власності здійснюють органи державної влади. Управління майном, що є у державній власності, здійснюється державними органами, а у випадках, передбачених законом, може здійснюватися іншими суб»єктами.

Положеннями ст.1 Закону України «Про управління об»єктами державної власності», визначено, що управління об»єктами державної власності здійснення Кабінетом Міністрів України та уповноваженими ним органами, іншими суб»єктами, визначеними цим Законом, повноважень щодо реалізації прав держави як власника таких об»єктів, пов»язаних з володінням, користуванням і розпорядженням ними, у межах, визначених законодавством України, з метою задоволення державних та суспільних потреб.

Відповідно до ч.2 ст.73 Господарського кодексу України орган державної влади, до сфери управління якого входить підприємство, є представником власника і виконує його функції у межах визначених цим Кодексом та іншими законодавчими актами. Майно державного унітарного підприємства перебуває у державній власності і закріплюється за таким підприємством на праві господарського відання.

У відповідності до ч.ч.1,3 ст.136 ГК України, право господарського відання є речовим правом суб»єкта підприємництва, який володіє, користується і розпоряджається майном закріпленим за ним власником, з обмеженням правомочності розпорядження щодо окремих видів майна за згодою власника у встановлених випадках. Щодо захисту права господарського відання застосовуються положення закону, встановлені для захисту права власності.

Не заслуговують на увагу доводи позивача про те, що відсутність дозволів на проведення будівельних робіт по реконструкції є підставою відмови у оформленні права власності на спірний об»єкт.

Листом від 23.03.1999 р №12/5-126 Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України роз»яснено, що прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об»єктів було передбачено постановою Кабінету Міністрів України від 05.08.1992 року №449. По об»єктах, що збудовані до 05.08.1992 року ,тобто до прийняття урядом України документу, яким встановлено порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об»єктів, при їх реєстрації для оформлення права власності наявність акту прийняття в експлуатацію не вимагається. Належних доказів завершення будівництва спірного об»єкта після 05.08.1992 року суду не надано. Навпаки, матеріали справи свідчать про введення об»єкта в експлуатацію у 1982 році.

Вирішуючи спір, суд враховує те, що знаходження майна на балансі підприємства (організації) ще не є безспірною ознакою права власності. Баланс підприємства (організації) є формою бухгалтерського обліку, визначення складу і вартості майна та обсягу фінансових зобов»язань на конкретну дату. Баланс не визначає підстав знаходження майна у власності (володінні) підприємства. Одним з основних критеріїв визначення законності володіння державним майном і відображення його на балансі підприємства є джерела фінансування (централізоване або власні кошти підприємства), передача підприємству у володіння майна безпосередньо власником (уповноваженим ним органом) чи підприємством, яке володіє майном на праві повного господарського відання.

З матеріалів справи вбачається, що спірний об»єкт утримується і обслуговується позивачем; реконструкція об»єкту здійснена господарським способом. Жодних доказів які б заперечували вказаний висновок, чи підтверджували належність спірної будівлі іншим суб»єктам, суду не надано.

Відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Виходячи з приписів ст.ст.26,30,52 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», п.6 Тимчасовго положення про порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України 07.02.2002 р №7/5, оформлення свідоцтва про право власності на об»єкти нерухомого майна належить до повноважень органів місцевого самоврядування. Таким чином позивачем правомірно заявлено позов до Самбірської міської ради, до повноважень якої належить вирішення питань про оформлення права власності, в тому числі і держави.

Позовні вимоги заявлені про визнання права власності, що тягне за собою подальше оформлення цього права.

Зважаючи на те, що здійснена позивачем реконструкція нерухомого майна на вул..Галицькій ,2 у м.Стрий не порушує прав та інтересів інших осіб, однак, внаслідок неотримання позивачем необхідних дозволів для її проведення, реєстрації прав на спірне нерухоме майно, як необхідна передумова забезпечення реалізації всіх повноважень щодо володіння, користування та розпорядження цим майном, є можливою на підставі рішення суду.

З пояснень позивача та поданих ним доказів суд встановив, що звернення позивача до суду викликане необхідністю підтвердити наявність у держави права власності на відповідне майно, оскільки відсутність документа, що засвідчує право власності на це майно перешкоджатиме власнику, як і особі, за якою це майно закріплено на праві господарського відання володіти, користуватися, розпоряджатися цим майном.

За таких обставин суд прийшов до висновку, що позивачем належним чином доведено суду необхідність судового захисту його права на реконструйоване нерухоме майно- адмінбудинок И-3 на вул..Галицькій,2 у м.Стрий, та можливість визначення права державної власності на цей об»єкт , який закріплений за позивачем на праві господарського відання, натомість, відповідачем не подано суду доказів, які спростовують позовні вимоги позивача, у зв»язку з чим, позов слід задоволити.

Що ж стосується розподілу між сторонами судових витрат, то зважаючи на те, що спір виник з приводу неправильних дій позивача, суд вважає за необхідне у відповідності до ст.49 ГПК України судові витрати залишити за позивачем.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст1,2,4-3,12,33,34,43,49,75,82,84,85 ГПК України, суд,

ВИРІШИВ :

1.Уточнені позовні вимоги задоволити повністю.

2. Визнати право державної власності на адміністративний будинок на вул..Галицькій,2 у м.Стрий Львівської області, позначений в технічній документації під літерою «И-3», загальною площею 368,8 кв.м., який закріплений на праві господарського відання за Державним підприємством «Стрийське лісове господарство»( місцезнаходження за адресою : Львівська область, м.Стрий, вул..Галицька,2, ЄДРПОУ 00992415).

3.Судові витрати покласти на позивача.

В засіданні 20.07.2011 р оголошено вступну та резолютивну частини прийнятого по справі рішення. Повне рішення, із врахуванням вихідних та святкових днів з 23.07.11 р та 24.07.11 р, складено 25.07.11 р.

Суддя Кітаєва С.Б.