Рішення № 17321914, 28.07.2011, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.07.11 Справа № 15/123/2011

За позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Євротєх»,

м. Дніпропетровськ

до Державного підприємства «Свердловантрацит», м. Свердловськ Луганської області

Третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Головне управління Державного казначейства у Луганській області, м. Луганськ

про стягнення 120 582 грн. 52 коп.

Суддя господарського суду Луганської області

Пономаренко Є.Ю.

Представники:

від позивача - ОСОБА_1., представник за довіреністю № 1188 від 01.04.2011;

від відповідача - ОСОБА_2, юрисконсульт, довіреність № 14-188д від 05.04.2011.

від третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Головне управління Державного казначейства у Луганській області - ОСОБА_3, головному спеціалісту-юрисконсульту юридичного відділу, довіреність від 31.12.2010 № 14-12/1-4.

До початку слухання справи по суті не заявлено вимогу про фіксування судового процесу з допомогою звукозаписувального технічного засобу, у звязку з чим відповідно до ст. ст. 4-4, 81-1 Господарського процесуального кодексу України таке фіксування судом не здійснювалося.

Суть спору: позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача заборгованості за договором поставки від 01.04.2009 № 567/2-09, яка складається з боргу в сумі 87918 грн. 77 коп., відсотків за користування чужими грошовими коштами в сумі 13026 грн. 65 коп., інфляційних втрат в сумі 14594 грн. 52 коп. та 3% річних в сумі 5042 грн. 58 коп.

Позивачем подана заява від 05.07.2011 № б/н в порядку ч. 4 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України до початку розгляду справи по суті, в якій він просить стягнути з відповідача борг за договором поставки від 07.05.2009 № 718/2-09 в сумі 1115991 грн. 52 коп., інфляційні втрати в сумі 295387 грн. 58 коп. та 3% річних в сумі 51231 грн. 33 коп. Відповідно до ст. 22 Господарського процесуального кодексу України збільшення розміру позовних вимог є правом позивача. Також, за положеннями вказаної статті до початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

Так, позивачем до початку розгляду справи по суті було змінено підстави позову та збільшено розмір позовних вимог що узгоджується з наведеними положеннями процесуального законодавства.

Тому, з урахуванням доплати позивачем державного мита у належному порядку та розмірі, вказана заява позивача прийнята судом до розгляду.

В даному судовому засіданні представником позивача подано заяву про зменшення розміру позовних вимог, де він просить стягнути з відповідача борг за договором поставки від 07.05.2009 № 718/2-09 в сумі 937 225 грн. 33 коп., інфляційні втрати в сумі 159 328 грн. 31 коп. та 3% річних в сумі 42 516 грн. 10 коп.

Відповідно до ст. 22 Господарського процесуального кодексу України зменшення розміру позовних вимог є правом позивача. Тому, вказана заява позивача приймається судом до розгляду.

Представник позивача підтримав позовні вимоги у зменшеному обсязі.

Представник відповідача надав відзив на позовну заяву, де вказав, що за відповідачем рахується заборгованість перед позивачем в розмірі 937225 грн. 30 коп. Крім того, подано акти звірення підписані позивачем та відповідачем станом на 20.07.2011, за якими заборгованість відповідача перед позивачем складає 937225 грн. 30 коп. Третя особа надала відзив на позовну заяву від 26.07.2011 № 15-08/5537, де вказала, що зобов'язання за договором постачання від 07.05.2009 № 718/2-09 не реєструвалося.

Розглянувши матеріали справи, додатково надані документи, суд встановив наступне.

Між державним підприємством «Свердловантрацит», як покупцем, та товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Євротех», як постачальником, 07.05.2009 укладено договір постачання № 718/2-09 (далі - Договір).

Згідно предмету даного договору постачальник (позивач у справі) зобовязується на умовах цього договору передати у власність покупця автошини в асортименті, кількості, за ціною та за якісними характеристиками, узгодженими сторонами у специфікації (додаток № 1), яка є невідємною частиною цього договору, а покупець (відповідач у справі) зобовязується прийняти та оплатити товар (п. 1.1 договору).

Постачальник виконав прийняті на себе зобов'язання за договором, а саме, Боржнику було відпущено товар на суму 1552 434 грн. 85 коп., що підтверджується матеріалами справи, зокрема, накладними, а також актом звірення станом на 20.07.2011 та не заперечується відповідачем.

Відповідно до п. 4.3 договору покупець має зробити оплату протягом 30 календарних днів з моменту отримання кожної узгодженої партії товару шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника.

Внаслідок неналежного виконання відповідачем зобовязань у повному обсязі за договором за ним утворився борг.

У звязку з наявністю боргу позивач звернувся з даним позовом до суду за захистом своїх прав та порушених законом інтересів.

Встановивши фактичні обставини справи, оцінивши доводи сторін та надані ними докази, суд дійшов висновку про часткову обґрунтованість позовних вимог виходячи з наступних підстав.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обовязковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог даного Кодексу і інших актів законодавства. Аналогічна за змістом норма міститься у п.1 ст. 193 Господарського кодексу України.

Згідно п.2 ст. 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідачем доводи позивача не спростовано, належних доказів виконання зобовязань, на підставі яких заявлено позовні вимоги не надано.

Крім того, між сторонами проведено звірення розрахунків, за результатами якого складено акт звірення. Згідно даного акту відповідачем визнано борг у сумі 937 225 грн. 30 коп. При цьому, у відзиві на позовну заяву відповідач вказав, що за ним рахується заборгованість перед позивачем в розмірі 937225 грн. 30 коп.

Відповідно до ст. 22 Господарського процесуального кодексу України відповідач має право визнати позов повністю або частково.

У звязку з визнанням позову в наведеній частині відповідачем, суд, керуючись ст. 78 Господарського процесуального кодексу України приймає рішення про задоволення позову.

Таким чином, позовна вимога про стягнення основного боргу у сумі підлягає задоволенню частково в сумі 937 225 грн. 30 коп. В задоволенні решти позовних вимог щодо стягнення основного боргу у сумі 00 грн. 03 коп. слід відмовити за необґрунтованістю. Згідно ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора повинен сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором.

Так, заявлені позивачем вимоги по стягненню 3% річних у сумі 42537 грн. 67 коп. підлягають задоволенню частково в сумі 42436 грн. 87 коп. Інфляційні нарахування в сумі 159 328 грн. 31 коп. підлягають задоволенню частково в обґрунтованій за визначений позивачем період сумі 148042 грн. 08 коп. (позивачем при розрахунку суми інфляційних втрат не були враховані індекси інфляції за період з квітня 2010 року по липень 2010 року, тоді як ці місяці були включені до розрахунку).

Таким чином, оцінивши доводи сторін та надані докази, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню частково, з відповідача підлягає стягненню борг в сумі 937 225 грн. 33 коп., 3% річних у сумі 42 436 грн. 87 коп. та інфляційні нарахування в сумі 148042 грн. 08 коп. (Всього 1127 704 грн. 28 коп.) У задоволенні решти позовних вимог слід відмовити за необґрунтованістю.

Відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України на відповідача покладаються судові витрати у складі: 11 277 грн. 04 коп. державного мита, а також 182 грн. 09 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу (пропорційно первісно заявлених вимог). Так, враховуючи положення пункту 38 розділу V Інструкції про порядок справляння державного мита (затвердженої наказом Головної Державної податкової інспекції України № 15 від 22.04.1993), при зменшенні позовних вимог внесене мито позивачу не повертається.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 22, 44, 49, 78, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Державного підприємства «Свердловантрацит», м. Свердловськ Луганської області, вул. Енгельса, б. 1, ідентифікаційний код за ЄДРПОУ 32355669, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Євротех», м. Дніпропетровськ, вул. Барикадна, б. 11 «А», кв. 3, ідентифікаційний код за ЄДРПОУ 34365328: борг в сумі 937 225 грн. 33 коп., 3% річних у сумі 42 436 грн. 87 коп., інфляційні нарахування в сумі 148 042 грн. 08 коп., витрати зі сплати державного мита у сумі 11 277 грн. 04 коп. та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 182 грн. 09 коп. Наказ видати позивачу. 3. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

В судовому засіданні 28.07.2011 було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення. Повне рішення складено 02.08.2011.

СуддяЄ.Ю. Пономаренко