Рішення № 17321834, 28.07.2011, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.07.11 Справа № 4/116/2011

Розглянувши матеріали справи за позовом

Державного підприємства “Проектування будівництва підприємств вугільної промисловості “Південдіпрошахт”, м. Харків

до Державного підприємства “Первомайськвугілля»”, м. Первомайськ Луганської області

про стягнення 3960 грн. 00 коп.

Суддя: Старкова Г.М.

за участю секретаря судового засідання: Брехуновій А.М.

у присутності представників сторін:

в присутності представників сторін:

від позивача ОСОБА_1, довіреність № б/н від 18.07.11;

- ОСОБА_2, довіреність № б/н від 18.07.11;

- ОСОБА_3, довіреність № б/н від 18.07.11;

від відповідача ОСОБА_4, довіреність № 01/4-10-924 від 30.12.10

Суть спору: позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача заборгованості за виконані роботи у сумі 3960 грн. 00 коп.

Відповідач у відзиві на позовну заяву від 27.07.2011 № 01/4-7-594, зданого у засіданні суду 28.07.2011, зазначив, що за даними бухгалтерського обліку станом на 27.07.2011 мається на обліку заборгованість перед позивачем за виконані роботи у сумі 3960 грн., яка зазначена у акті № 1-176/177/20, однак зазначені дані обліку бухгалтерії не підтверджують обовязки ДП «Первомайськвугілля»щодо сплати вказаної суми.

Представник позивача надав у судовому засіданні 28.07.2011 обґрунтований розрахунок суми позовних вимог. Вказаний розрахунок суми позовних вимог судом розглянутий та долучається до матеріалів справи.

Розглянувши документи і матеріали, додані до позовної заяви, заслухавши пояснення представників судового процесу, всебічно і повно зясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для вирішення спору, господарський суд,

в с т а н о в и в :

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначив, що позивачем відповідачу надані послуги (виконані роботи) по узгодженню проектів 17-ї Східної лави пл. К8 гор. 755м і

12-ї Західної лави пл. МЗ гор. 665 м ш. «Карбоніт»(далі- проектні роботи). Зазначені проектні роботи виконані позивачем відповідно до листів відповідача № 176/20 від 28.10.2010 та № 177/20 від 28.10.2010 (.а.с.10-11).

Відповідач прийняв від позивача виконані проектні роботи, що підтверджено актом № 1-176/177/20 від 08.11.2010 на надання проектних послуг з узгодження згідно листа від 28.10.2010 № 176/20 і №177/20 на суму 3960,00 грн. з ПДВ, який підписаний сторонами у справі без доповнень та зауважень, скріплений печатками їх підприємств. (а.с. 12) .

Згідно Статуту Державного підприємства “Проектування будівництва підприємств вугільної промисловості “Південдіпрошахт” засноване на державній власності згідно з наказом Мінвуглепрому від 20.12.2010 № 534 шляхом реорганізації - перетворення Відкритого акціонерного товариства з проектування будівельних підприємств вугільної промисловості «Південдіпрошахт».

Позивачем на адресу відповідача, відповідно до вимог ч.2 ст. 530 Цивільного кодексу України, направлений лист від 01.02.2011 № 43-11 з вимогою про сплату заборгованості за за виконані підрядні роботи, який отриманий відповідачем 07.02.2011 (а.с.13-14), але відповідач відповідь на вказану вимогу не надав, оплату за виконані роботи не провів.

Оскільки відповідач грошові кошти за виконані роботи не провів, тому позивач звернувся до господарського суду з вимогами про стягнення з відповідача заборгованості за виконані роботи у сумі 3960 грн. 00 коп. .В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на ст.ст. 525, 526, 530, 889 Цивільного кодексу України.

Представник відповідача відзивом на позовну заяву зазначив про наявність на обліку підприємства заборгованість у сумі 3960,00 грн..

Оцінивши за матеріалами справи доводи представника позивача у їх сукупності, суд вважає позов обґрунтованим та таким, що підлягає до задоволення повністю, з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

За приписами статті 173 Господарського кодексу України один субєкт господарського зобовязання повинен вчинити певну дію на користь іншого субєкта, а інший субєкт має право вимагати від зобовязаної сторони виконання її обовязку, а саме: виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо.

Згідно ст. 193 ГК України, субєкти господарювання повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ч.1 ст.638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договору даного виду, а також ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Крім того, згідно ч.1 ст.205 ЦК України, правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ч.1, ч.2 ст. 639 ЦК України, договір може бути укладений у будь- якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовились укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договору не вимагалася.

Так, у відповідності до вимог ст.205, ч.1 ст.638 ч.1, ч.2 ст.639 ЦК України, позивач та відповідач обрали усну форму договору на вищевикладених умовах.

Також, відповідно до ч.1 ст.206 ЦК України, усно можуть вчинятися правочини, які повністю виконуються сторонами у момент їх вчинення, за винятком правочинів, які підлягають нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, а також правочинів, для яких недодержання письмової форми має наслідком їх недійсність.

Враховуючи те, що зобов'язання сторін договору одна перед одною виконані в момент їх вчинення, договір вважається виконаний сторонами, а саме, відповідно до вимог ч.3 ст. 206 ЦК

України, позивач надав позивачу послуги відповідно до вищевказаних актів приймання виконаних робіт (а.с.8-10).

Статтею 525 цього ж кодексу передбачено, що одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Приписами статті 530 згаданого кодексу, зокрема, встановлено, якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобовязання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобовязань є підставою для застосування господарських санкцій передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Згідно зі ст. 509 ЦК України (ст. 173 ГК України) зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 11 ЦК України (ст. 174 ГК України) цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини; створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності; завдання (майнової) матеріальної та моральної шкоди іншій особі; інші юридичні факти.

Разом з цим, відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обовязковим для виконання сторонами.

Доводи відповідача викладених у пояснені спростовуються матеріалами справи з огляду на наступне.

Суд вважає, домовленість між позивачем та відповідачем, за якою позивачем відповідачу були надані послуги (виконані роботи) по узгодженню проектів 17-ї Східної лави пл. К8 гор. 755м і 12-ї Західної лави пл. МЗ гор. 665 м ш. «Карбоніт»на суму 3960,00 грн., за своєю правовою природою слід вважати договорами про надання послуг ( ст. 901 ЦК України).

Відповідно до ч.1 ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобовязується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобовязується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Як свідчать матеріали справи, позивач, надані послуги (виконані роботи) відповідачу по узгодженню проектів 17-ї Східної лави пл. К8 гор. 755м і 2-ї Західної лави пл. МЗ гор. 665 м ш. «Карбоніт»(далі- проектні роботи). Зазначені проектні роботи виконані позивачем відповідно до листів відповідача № 176/20 від 28.10.2010 та № 177/20 від 28.10.2010 (.а.с.10-11).

Як вбачається, згідно акту № 1-176/177/20 від 08.11.2010 на надання проектних послуг з узгодження згідно листа від 28.10.2010 № 176/20 і №177/20 позивачем надано, а відповідачем отримано проектні послуги на суму 3960,00 грн. з ПДВ (а.с. 12). Зазначений акт підписаний сторонами у справі без доповнень та зауважень, скріплений печатками їх підприємств. (а.с. 12) .

Але, відповідач своє зобовязання за Договором не виконав в повному обсязі, не провів оплату за надані послуги, тому заборгованість відповідача перед позивачем за надані послуги складає 3960 грн. 00 коп.

Як свідчать матеріали справи, позивачем надані послуги відповідачу згідно вищезазначеного акту № 1-176/177/20 від 08.11.2010 на надання проектних послуг з узгодження згідно листа від 28.10.2010 № 176/20 і №177/20 (а.с.12). З боку відповідача до позивача яких-небудь претензій щодо змісту чи якості наданих послуг не надходило.

Таким чином, позивач свої зобовязання виконав у повному обсязі, але відповідач за надані послуги оплату повністю не провів, в порушення вимог ст. 903 ЦК України.

Ствердження відповідача щодо не надання позивачем йому послуг не приймається судом до уваги, оскільки доказами надання послуг позивачем відповідачу є, акт № 1-176/177/20 від 08.11.2010 на надання проектних послуг з узгодження згідно листа від 28.10.2010 № 176/20 і №177/20 (а.с.12).

Згідно із ч. 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою.

Як вбачається з акту № 1-176/177/20 від 08.11.2010 на надання проектних послуг з узгодження згідно листа від 28.10.2010 № 176/20 і №177/20 правочин вчинений в письмовій формі, оскільки вказані акти підписані керівниками сторін, які мають право діяти від юридичної особи без довіреності та скріплений печатками підприємств позивача та відповідача (а.с.12).

Таким чином, сторонами вчинено письмовий правочин, який за своїм предметом відповідає положенню договору про надання послуг (ст. 901 ЦК України).

Суд вважає, що відповідно до вимог ч.1 ст.638 ЦК України, договір є укладеним, оскільки сторони в акті № 1-176/177/20 від 08.11.2010 на надання проектних послуг з узгодження згідно листа від 28.10.2010 № 176/20 і №177/20 в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору з зазначенням кількості та вартості наданих послуг.

Як вбачається із матеріалів справи, у звязку з тим, що у договорах про надання послуг, а саме: у акті № 1-176/177/20 від 08.11.2010 на надання проектних послуг з узгодження згідно листа від 28.10.2010 № 176/20 і №177/20 (а.с.12) сторонами не обумовлено строк оплати за надані послуги, позивачем на адресу відповідача, відповідно до вимог ст. 530 ЦК України, направлений лист від 01.02.2011 № 43-11 з вимогою про сплату заборгованості за за виконані підрядні роботи, який отриманий відповідачем 07.02.2011 (а.с.13-14), але відповідач відповідь на вказану вимогу не надав, оплату за виконані роботи не провів.

Факт невиконання відповідачем умов зобовязання щодо надання послуг щодо оплати позивачу за надані послуги у повному обсязі, підтверджені матеріалами справи.

Суд вважає, вимоги позову про стягнення з відповідача заборгованості за надані послуги у сумі 3960 грн. коп., такими, що підлягають задоволенню повністю, оскільки вони підтверджені матеріалами справи, та підлягає стягненню з відповідача у повному обсязі.

Як було встановлено при розгляді справи, станом на день її слухання заборгованість відповідача не змінилась. Розмір суми боргу відповідачем не оспорюється.

У судовому засіданні 28.07.2011 оголошена вступна та резолютивна частини рішення.

Відповідно до ст.ст. 44, 49 ГПК України витрати по державному миту у сумі 102 грн. 00 коп. та витрати на інформаційно технічне забезпечення судового процесу у сумі 236 грн. покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.11, 205, 206, 207, 509, 525, 526, 530, 639, 901, 903 ЦК України, ст.ст. 173,174,193 ГК України, ст.ст. 44, 49, 82, 84, 85 ГПК України, суд

в и р і ш и в:

1.Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Державного підприємства “Первомайськвугілля»”, вул. Куйбишева,18-А, м.Первомайськ Луганської області, код ЄДРПОУ 32320594 на користь Державного підприємства “Проектування будівництва підприємств вугільної промисловості “Південдіпрошахт”, вул. Пушкінська,5, м.Харків, код ЄДРПОУ 00167606 заборгованість за надані послуги у сумі 3960 грн. 00 коп., витрати по держмиту в сумі 102 грн. 00 коп. та 236 грн. 00 коп. витрати на інформаційно технічне забезпечення судового процесу, видати на виконання наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Повне рішення складено 01.08.2011.

Суддя Г.М.Старкова