Рішення № 17321556, 15.06.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 7/284-17/18415.06.11 За позовомпублічного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» Дожитлово-будівельного кооперативу «Нивки» Простягнення 32546,63 грн.

Суддя Удалова О.Г.

Представники сторін:

від позивачаОСОБА_1. (за дов.)

від відповідача ОСОБА_2. (за дов.)

Обставини справи:

До Господарського суду міста Києва звернулося відкрите акціонерне товариство «Акціонерна компанія «Київводоканал»про стягнення з житлово-будівельного кооперативу «Нивки»32546,63 грн. заборгованості за договором № 03460/4-10 від 02.12.2003 р. на послуги водопостачання та водовідведення, а саме: 25647,20 грн. основного боргу по сплаті отриманих з 01.07.2007 р. по 01.04.2010 р. послуг, 549,27 грн. пені, 5465,73 грн. інфляційних втрат та 884,43 грн. трьох процентів річних.

Рішенням Господарського суду міста Києва № 7/284 від 23.09.2010 р., залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 22.12.2010 р., позов задоволено повністю.

Постановою Вищого господарського суду України № 7/284 від 23.03.2011 р. постанову Київського апеляційного господарського суду від 22.12.2010 р. та рішення Господарського суду міста Києва від 23.09.2010 р. у справі № 7/284 скасовано, а справу направлено на новий розгляд.

Згідно з протоколом розподілу справ, зазначена справа передана на розгляд судді Удаловій О.Г.

Ухвалою суду від 05.04.2011 р. справу було прийнято до провадження, присвоєно їй номер 7/284-17/184 та призначено судове засідання на 20.04.2011 р..

20.04.2011 р. у судовому засіданні представники сторін надали письмові пояснення по справі, в яких позивач зазначає про укладення сторонами додаткової угоди № 1 від 06.02.2007 р. з метою врегулювання відносин з водопостачання питної води, що використовується для приготування гарячої води за договором № 03460/4-10 від 02.12.2003 р., а відповідач заперечує проти позовних вимог, посилаючись на невідповідність нарахувань позивача дійсному обсягу споживання, виходячи з даних показників лічильника, що показує хибну інформацію.

Ухвалою від 20.04.2011 р. було здійснено зміну найменування позивача та відкладено розгляд справи до 16.05.2011 р. у звязку з необхідністю витребування доказів.

06.05.2011 р. до канцелярії суду позивач надав витребувані судом докази та письмове пояснення по справі, в якому зазначає про зарахування здійсненої позивачем оплати в травні 2010 року в оплату поточного споживання відповідачем теплової енергії, а також надає пояснення щодо порядку зняття показників лічильників та врахування його даних в розрахунку обсягу спожитої відповідачем теплової енергії.

У зв'язку з перебуванням судді Удалової О.Г. на лікарняному, з метою уникнення затягування розгляду справи, згідно зі ст. 4-6 Господарського процесуального кодексу України розпорядженням голови господарського суду міста Києві від 16.05.2011 р. справу № 7/284-17/184 було передано для розгляду судді Гавриловській І.О.

У судовому засіданні 16.05.2011 р. судом було оголошено перерву до 30.05.2011 р. на підставі статті 77 ГПК України.

У звязку з виходом з лікарняного судді Удалової О.Г., з метою уникнення затягування розгляду справи, згідно зі ст. 4-6 Господарського процесуального кодексу України розпорядженням голови господарського суду міста Києві від 30.05.2011 р. справу № 7/284-17/184 було передано для розгляду судді Удаловій О.Г.

У судовому засіданні 30.05.2011 р. судом було оголошено перерву до 15.06.2011 р. на підставі статті 77 ГПК України.

Розглянувши надані сторонами документи та матеріали, повно зясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, обєктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив:

02.10.2003 р. між відкритим акціонерним товариством «Київводоканал»(постачальником) та житлово-будівельним кооперативом «Нивки»(абонентом) було укладено договір № 03460/4-10 на послуги водопостачання та водовідведення (далі - Договір), відповідно до якого позивач зобов'язався забезпечувати відповідачу постачання питної води та приймати каналізаційні стоки, які не перевищують гранично-допустимих концентрацій шкідливих речовин, а відповідач - сплачувати за вищезазначені послуги на умовах, які визначені цим Договором та Правилами користування системами комунального водопостачання та водовідведення в містах і селищах України № 65 (далі - Правила).

З метою врегулювання відносин у сфері водопостачання питної води, що використовується для приготування гарячої води сторони уклали Додаткову угоду № 1 від 06.02.2007 р. до Договору.

Відповідно до п. 3.1., п. 3.3. Договору, кількість води, що подається позивачем та використовується відповідачем, визначається за показниками водолічильників, зареєстрованих позивачем, кількість стічних вод, які надходять у каналізацію, визначається за кількістю води, що надходить з комунального водопроводу та інших джерел водопостачання, згідно з показниками водолічильника та інших способів визначення об'ємів стоків, що потрапляють у міську каналізацію, відповідно до п. 21.2 Правил.

Пунктом 5.5. Додаткової угоди № 1 від 06.02.2007 р. до Договору передбачено, що визначення обсягів постачання питної води, використаної для приготування гарячої та відповідно кількості стічних вод, визначається відповідно до показань приладу обліку, встановленому в центральному тепловому пункті (ЦТП), що фіксується представниками відповідачем та позивачем і розподіляються між споживачами послуг, які приєднані до ЦТП, в процентному співвідношенні, залежно від кількості мешканців кожного будинку.

Забезпечення відповідача питною водою, що використовується для виготовлення гарячої води, здійснюється від окремо розташованого теплового пункту, що розташований по вул. Саратовській, 6, де встановлений прилад обліку типу МТ Qn 10К № 0702623526, що підтверджується залученим до матеріалів справи нарядом № 2501004.

Питна вода, що використовується для виготовлення гарячої води, подається на групу житлових будинків, в тому числі й на будинок відповідача, подальший її розподіл між цими будинками виконується у процентному співвідношенні, пропорційно кількості мешканців, які проживають у кожному будинку.

Згідно з дислокацією житлового фонду, для відповідача встановлено процентне співвідношення від загального об'єму питної води, що використовується для виготовлення гарячої води.

За умовами Додаткової угоди № 1 до Договору з метою забезпечення якісного обліку питної води, використаної для приготування гарячої води та відповідної кількості стоків, відповідач один раз на квартал зобовязаний надавати завірену інформацію щодо кількості мешканців кожного окремого будинку, який приєднаний до мереж водопостачання та водовідведення, яким він користується на праві власності, оперативної власності, управління або який знаходиться у його оперативному управлінні тощо.

Відповідно до п. 3.4. Договору відповідач розраховується за надані послуги у порядку, встановленому органами виконавчої влади, у пятиденний термін з дня представлення позивачем платіжних документів до банківської установи.

Згідно з п. 3.5. Договору, у разі незгоди щодо кількості або вартості отриманих послуг, відповідач зобовязаний у 5-ти денний термін з дня представлення позивачем платіжних документів до банківської установи, направити повноваженого представника з обгрунтовуючими документами для проведення звірки розрахунків та підписання відповідного акту в цей же термін. При невиконанні цієї умови дані позивача вважаються прийнятими відповідачем.

Судом встановлено, що відповідач, в порушення п 3.5 Договору, у встановлені договором строки, не направив свого представника до позивача з необхідними документами для проведення звіряння і тому облікові дані позивача вважаються прийнятими відповідачем та погодженими з ним.

Згідно з ст. 22 Закону України «Про питну воду та питне водопостачання», споживачі питної води зобов'язані своєчасно вносити плату за використану питну воду відповідно до встановлених тарифів на послуги централізованого водопостачання та водовідведення.

Відповідно до умов Договору позивач надав відповідачеві послуги за період з 01.07.2007 р. до 01.04.2010 р. на загальну суму 68687,11 грн., що підтверджується двосторонніми актами зняття показань водолічильників, дебетовими повідомленнями, вимогами-дорученнями, розшифровками рахунків з зазначенням тарифів, маршрутними картами, належним чином засвідчені копії яких містяться в матеріалах справи.

Однак, свої зобовязання з оплати наданих послуг з водопостачання та водовідведення відповідач виконав частково в сумі 45039,91 грн., після чого залишилась заборгованість в сумі 23647,20 грн.

Твердження позивача щодо зарахування здійсненої позивачем оплати в травні 2010 року в сумі 2000,00 грн. в оплату поточного споживання відповідачем теплової енергії в травні 2010 року судом не береться до уваги, оскільки в платіжних дорученнях від 06.05.2010 р. № 130 та № 129, якими були здійснені зазначені оплати, зазначено чітке призначення платежу «погашення боргу». З огляду на викладене, суд вважає за можливе зарахувати 2000,00 грн. в рахунок сплати боргу за спірний період.

З урахуванням зазначеного, позовні вимоги щодо стягнення основного боргу підлягають задоволенню частково в сумі 23647,20 грн., в частині стягнення 2000,00 грн. основного боргу суд відмовляє з урахуванням неправомірного зарахування зазначеної суми в оплату поточного споживання.

Згідно з пунктом 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Доказів погашення заборгованості відповідачем не надано.

Відповідно до статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до частини 1 статті 546 Цивільного кодексу України виконання зобовязання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання.

Частина 2 статті 551 Цивільного кодексу України визначає, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до п. 4.2. Договору за несвоєчасну оплату послуг відповідач сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від несплаченої суми за кожний день прострочення.

Відповідно до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобовязання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобовязання мало бути виконано.

Враховуючи норми Цивільного кодексу України, положення статей Господарського кодексу України та вимоги статті закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань»від 22.11.1996 р. зі змінами та доповненнями, перевіривши розрахунок позивача, складений відповідно до умов Договору та зазначених норм чинного законодавства, суд дійшов висновку, що вимоги позивача про нараховування пені за несвоєчасне виконання відповідачем грошового зобовязання за договором № 06945/5-07 від 03.10.2006 р. в сумі 549,27 грн. підлягає задоволенню в повному обсязі за розрахунком позивача, перевіреним судом.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позовні вимоги щодо стягнення з відповідача інфляційної складової боргу в сумі 5465,73 грн. та трьох процентів річних в сумі 884,43 грн. за розрахунком позивача, перевіреним судом, визнані судом правомірними та обґрунтованими, тому підлягають задоволенню.

Згідно зі ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Докази, подані позивачем, відповідачем належним чином не спростовані.

Таким чином, позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають в частині стягнення з відповідача 23647,20 грн. основного боргу, 549,27 грн. пені, 5465,73 грн. інфляційних втрат та 884,43 грн. трьох процентів річних.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на сторони пропорційно задоволених вимог. Зокрема, з відповідача підлягає до стягнення 305,47 грн. витрат по сплаті державного мита та 221,5 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з житлово-будівельного кооперативу «Нивки»(03190, м. Київ,вул. Краснодарська, 44, рахунок 26004030176241 у Радянському відділенні Київської міської філії АКБ «Укрсоцбанк», МФО 322012, код 23494890) на користь публічного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал»(01015, м. Київ, вул. Лейпцизька, 1-а, код 03327664) 23 647 (двадцять три тисячі шістсот сорок сім) грн. 20 коп. основного боргу, 5465 (пять тисяч чотириста шістдесят пять) грн. 73 коп. інфляційних втрат, 884 (вісімсот вісімдесят чотири) грн. 43 коп. трьох процентів річних, 549 (пятсот сорок девять) грн. 27 коп. пені, 305 (триста пять) грн. 47 коп. витрат по сплаті державного мита, 221 (двісті двадцять одну) грн. 50 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В іншій частині позову відмовити.

СуддяО.Г. Удалова

Рішення підписано 05.07.2011 р.