Рішення № 17321412, 30.06.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 40/19630.06.11 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Стоміль Санок Україна»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Полісервіс-Агрозапчастина»

про стягнення боргу за договором комісії № 2 від 01.06.2009 1 567,22 грн

Суддя Пукшин Л.Г.

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_1 представник за довіреністю №1341 від 27.05.11 р.

від відповідача: не зявився.

У судовому засіданні 30.06.11 суд, керуючись ч.1 ст. 85 ГПК України, оголосив вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду м. Києва передані позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Стоміль Санок Україна»до Товариства з обмеженою відповідальністю «Полісервіс-Агрозапчастина»про стягнення боргу за договором комісії № 2 від 01.06.2009 - 1567,22 грн.

В обґрунтування позовних вимог Позивач зазначає, що 01.06.09 р. між Сторонами було укладено договір комісії №2 від 01.06.09 р. На виконання умов Договору 05.08.09 р. за накладною №РР-0000003 на підставі довіреності №24а Відповідачу відпущено товар на суму 32326,61 грн. Згідно Акту №1 від 05.01.10 р., реалізовано товару за вересень-грудень на суму 1567,22 грн, вартість залишку товару на складі Відповідача на кінець грудня складала 30759,39 грн. Внаслідок чого станом на 05.01.10 р. у Відповідача виникла заборгованість у розмірі 1567,22 грн.

Ухвалою суду від 31.05.11 порушено провадження у справі №40/196 та призначено до розгляду на 30.06.11.

У судове засідання, призначене на 30.06.11, представник Позивача зявився, вимоги ухвали суду виконав, заявлені позовні вимоги підтримав та просив суд задовольнити їх у повному обсязі.

Відповідач у судове засідання не забезпечив явку уповноваженого представника, про поважні причини неявки суд не повідомив, вимоги ухвали суду не виконав, обґрунтованих клопотань щодо своєї неявки не направляв, хоча про час і місце судових засідань був повідомлений належним чином, оскільки ухвала суду направлялась на адреси відповідача, що вказані в позовній заяві та в довідці з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (розяснення Президії Вищого арбітражного суду України від 18.09.97 № 02-5/289 із змінами «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»).

У пункті 11 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.07 № 01-8/123 «Про деякі питання практики застосування норма Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році»зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Водночас законодавство України, в тому числі Господарський процесуальний кодекс України, не зобовязує й сторону у справі, зокрема позивача, зясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначним згідно зі ст. 93 Цивільного кодексу України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.

У разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

Відповідно до вимог ст. 75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами. Проаналізувавши зібрані по справі докази, суд дійшов висновку про достатність матеріалів справи для її розгляду по суті за відсутності представника відповідача та його відзиву на позовну заяву.

Судом заслухані пояснення представника позивача, досліджені надані суду докази та матеріали. В результаті дослідження наданих суду доказів та матеріалів, суд встановив.

01.06.09 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Стоміль Санок Україна»(Комітент) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Полісервіс-Агрозапчастина»(Комісіонер) було укладено договір комісії №2, відповідно до умов якого Комітент зобовязується поставляти товари, визначені в п. 2 цього договору Комісіонеру для їх продажу від свого імені третім особам (Покупець), а Комісіонер зобовязується в порядку та на умовах, визначених цим договором, приймати товари на реалізацію та за обумовлену цим Договором винагороду продавати цей товар протягом строку дії цього Договору.

Пунктом 1.2 Договору встановлено, що Комісіонер має право на реалізацію товарів, переданих йому на комісію за цим договором на території всієї України.

Відповідно до п.2.1 Договору предметом цього договору є РТВ до с/г що надалі іменується Товар.

Конкретне найменування, кількість, часткове співвідношення, ціна Комітента на товари, та інші характеристики товарів, що поставляються на комісію за цим Договором, визначаються у Специфікаціях, які є невідємною його частиною (п.2.2 Договору).

Згідно з п.3.1 Договору Позивач зобовязався вчасно поставляти товари Комісіонерові та видавати йому сертифікати та інші необхідні документи для поширення товарів шляхом продажу, а Відповідач, в свою чергу, зобовязався вживати всіх необхідних заходів та дій для безперешкодної поставки товарів покупцям та здійснювати безперебійне приймання товарів Комітента в обємі та асортименті вказаному у специфікаціях.

Товари, передані Комісіонеру, є власністю Комітента до моменту їх продажу покупцю (п.4.1 Договору).

Кожна наступна поставка товарів на комісію здійснюється Комітентом на підставі замовлення (специфікації), яке передається Комісіонером за допомогою факсимільного звязку, поштою, за допомогою мережі Інтернет або телефонограмою (п.7.1 Договору).

Комітент на підставі отриманого замовлення та з урахуванням наявного у нього товару складає Специфікацію на поставку (п.7.3 Договору).

Відповідно до п.5.1 Договору відпускна ціна Комітента на товар вказується у видатковій накладній та специфікації. Комісіонер має право самостійно визначати відпускні ціни на товари для покупців виходячи з ринкової конюнктури, за своїм розсудом дотримуючись чи не дотримуючись рекомендованої відпускної ціни, що вказана в п.5.4. Ціни, що встановлені Комісіонером, не можуть бути нижче цін, встановлених Комітентом у видатковій накладній (п.5.2 та 5.3 Договору).

Як вбачається з матеріалів справи, 05.08.09 р. Позивач відвантажив Відповідачу товар на суму 32326,61 грн, що підтверджується видатковою накладною № РР-0000003 від 05.08.09 р.

Відповідно до Акту виконаних послуг №1 від 05.01.10 р. та звіту комісіонера від 05.01.10 р. по договору комісії №2 від 01.06.09 р. Відповідачем реалізовано товару за вересень-грудень 2009 р. на суму 1 567,22 грн.

Комісіонер, відповідно до п.6.1 Договору, зобовязаний перерахувати грошові кошти Комітенту протягом 3-х банківських днів з дня продажу товарів покупцям.

Актами виконаних послуг від 28.02.10, 31.03.10 р,31.05.10 р., 30.06.10 р., що підписані сторонами та скріплені печаткою, підтверджується, що Відповідач так і не сплатив заборгованість перед Позивачем у розмірі 1567,22 грн.

Позивач листом №290 від 22.02.11р. повідомив Відповідача про наявність заборгованості за реалізований товар у розмірі 1567,22 грн та зазначив, що Відповідачу необхідно до 15.03.11 р. погасити свій борг.

Проте, Відповідач на вищезазначений лист відповіді не надав, заборгованість не сплатив.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Частина 1 статті 202 ЦК України передбачає, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ч.1 статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ч. 2 статті 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно п.1 ч.2 статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно ч. 1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до вимог статті 526 ЦК України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідні положення також визначаються у ч. 1 статті 193 ГК України.

Згідно зі статтею 525 ЦК України та ч. 7 статті 193 ГК України одностороння відмова від зобовязання не допускається, крім випадку коли право такої відмови встановлено договором або законом.

Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обовязковим для виконання сторонами.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч.1 ст. 530 ЦКУ).

За договором комісії одна сторона (комісіонер) зобов'язується за дорученням другої сторони (комітента) за плату вчинити один або кілька правочинів від свого імені, але за рахунок комітента (ст.1011 ЦК України).

Договір комісії може бути укладений на визначений строк або без визначення строку, з визначенням або без визначення території його виконання, з умовою чи без умови щодо асортименту товарів, які є предметом комісії; комітент може бути зобов'язаний утримуватися від укладення договору комісії з іншими особами; Істотними умовами договору комісії, за якими комісіонер зобов'язується продати або купити майно, є умови про це майно та його ціну, як зазначено в статті 1012 ЦК України.

Після вчинення правочину за дорученням комітента комісіонер повинен надати комітентові звіт і передати йому все одержане за договором комісії. Комітент, який має заперечення щодо звіту комісіонера, повинен повідомити його про це протягом тридцяти днів від дня отримання звіту. Якщо такі заперечення не надійдуть, звіт вважається прийнятим (стаття 1022 ЦК України).

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Таким чином на день розгляду справи у суді сума заборгованості відповідача за неналежне виконання умов Договору становить 1567,22 грн, що підтверджується матеріалами справи.

Згідно ст. 33 ГПК України обов'язок доказування тих обставин, на які посилається сторона як на підставу своїх вимог та заперечень, покладається на сторону.

Згідно ст. 49 ГПК України понесені Позивачем судові витрати, повязані з розглядом справи, зокрема витрати на оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу та державного мита, відшкодовуються за рахунок Відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 33, 43, 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Стоміль Санок Україна» задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Полісервіс-Агрозапчастина»(01103, м. Київ, Печерський район, вул. Кіквідзе, б.11, код ЄДРПОУ 34808007) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем в процесі виконання рішення, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Стоміль Санок Україна»(33028, Рівненська обл., м. Рівне, вул. 16 Липня, б.10, код ЄДРПОУ 35953560) заборгованість за реалізований товар у розмірі 1567 (одну тисячу пятсот шістдесят сім) грн 22 коп., витрати по сплаті державного мита у розмірі 102 (сто дві) грн 00 коп. та 236 (двісті тридцять шість) грн 00 коп. - витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Наказ видати відповідно до ст.116 ГПК України.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Пукшин Л.Г.

дата підписання рішення 05.07.2011 р.