Рішення № 17321372, 29.06.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 56/17529.06.11 Господарський суд міста Києва, у складі судді Джарти В.В., при секретарі судового засідання Пархоменко Ю.Л., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Слайдер -плюс "

доТовариства з обмеженою відповідальністю "Планета книжок"

простягнення 887162,47 грн.

Представники сторін: від позивача Рибченко О.Г. - представник; від відповідачаІванчихін С.І., Ігнатенко Є.В. –представники. ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Слайдер - плюс" про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Планета книжок" заборгованості на загальну суму 887162,47 грн..

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем не виконані зобов’язання щодо оплати поставлених позивачем товарів на підставі накладних від 01.09.2008 №3907, № 3908, від 01.10.2008 № 4521, № 4522, № 4523, № 4524, від 03.11.2008 № 5086, № 5087, від 01.12.2008 №783, № 5784, № 5796, № 5799. У зв’язку з наявною заборгованістю відповідача з посиланням на положення Цивільного кодексу України, позивач просить стягнути вказану суму боргу в судовому порядку.

Відповідачем 26.05.2011 року після порушення провадження у справі № 56/173 подано заяву, в якій відповідач просить суд відмовити у порушенні провадження у справі за вказаною позовною заявою на підставі п.2 ст. 62 Господарського процесуального кодексу України, повернути позовну заяву без розгляду на підставі п. 6 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України, припинити провадження у справі на підставі ст. 80 Господарського процесуального кодексу України. Заява відповідача мотивована тим, що спір між позивачем та відповідачем вже вирішений Господарським судом міста Києва в межах справи №22/629, тобто є рішення між тими ж сторонами про той же предмет спору і з тих же підстав. Крім того, відповідач вказує на те, що позивачем надіслана на адресу відповідача позовна заява без доданих до неї документів. Аналогічні підстави відповідачем вказані і у відзиві на позовну заяву, в якому відповідач проти задоволення позову заперечує.

Розглянувши наявні матеріали справи та заяву відповідача, суд приходить до висновку, про відсутність підстав для задоволення заяви відповідача з огляду на наступне.

Підставою звернення до суду з позовною заявою про стягнення з відповідача заборгованості на загальну суму 887162,47 грн., за якою порушено провадження у справі №56/173, є поставка позивачем відповідачу товарів на підставі видаткових накладних, а саме: від 01.09.2008р. № 3907 на суму 50808, 31 грн., № 3908 на суму 27557, 14 грн., від 01.10.2008р. № 4521 на суму 148146, 84 грн., № 4522 на суму 105658, 31 грн., № 4523 на суму 114051, 90 грн., № 4524 на суму 137909 грн., від 03.11.2008р. № 5085 на суму 246457, 21 грн., № 5086 на суму 47783, 06 грн., № 5087 на суму 31157, 59 грн., від 01.12.2008р. №783 на суму 31155, 50 грн., № 5784 на суму 30697, 01 грн., № 5796 на суму 63830, 32 грн., № 5799 на суму 93031, 80 грн.

Підставою звернення до суду з позовною заявою про стягнення з відповідача заборгованості на загальну суму 1125705,01 грн., за якою порушено провадження у справі №22/629, є поставка позивачем відповідачу товарів на підставі договору від 03.01.2008 №103. Як вбачається з і змісту рішення Господарського суду міста Києва від 25.01.2010 у справі № 22/629 Товариство з обмеженою відповідальністю "Слайдер - плюс" звернулось до суду з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Планета книжок" заборгованості на загальну суму 1125705,01 грн., яка виникла у зв‘язку з неналежним виконанням відповідачем умов договору поставки від 03.01.2008 № 103. В підтвердження виконання позивачем умов договору № 103 та поставки відповідачу товарів, позивачем надані копії накладних, а саме: від 01.09.2008р. № 3907 на суму 50808, 31 грн., № 3908 на суму 27557, 14 грн., від 01.10.2008р. № 4521 на суму 148146, 84 грн., № 4522 на суму 105658, 31 грн., № 4523 на суму 114051, 90 грн., № 4524 на суму 137909 грн., від 03.11.2008р. № 5085 на суму 246457, 21 грн., № 5086 на суму 47783, 06 грн., № 5087 на суму 31157, 59 грн., від 01.12.2008р. №783 на суму 31155, 50 грн., № 5784 на суму 30697, 01 грн., № 5796 на суму 63830, 32 грн., № 5799 на суму 93031, 80 грн. Розглянувши матеріали справи, суд при вирішенні справи № 22/629 дійшов висновку, що поставка товару по вищевказаним накладним протягом вересня –грудня 2008 року відбулась не на підставі договору № 103, оскільки договір від 03.01.2008 діяв протягом 6 місяців з моменту його підписання, а тому до поставки товарів, яка відбулась у вересні –грудні 2008 року не можливо застосувати положення договору № 103 про строк виконання відповідачем своїх зобов‘язань щодо оплати вартості отриманих товарів. За таких обставин, судом було витребувано від позивача докази звернення з вимогою до відповідача про сплату заборгованості в порядку ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України. Позивачем не було надано до матеріалів справи докази звернення до відповідача з вимогою погасити заборгованість. Отже, з огляду на те, що судом під час вирішення справи № 22/629 було встановлено, що поставка товарів на підставі накладних від 01.09.2008 №3907, № 3908, від 01.10.2008 №4521, № 4522, № 4523, № 4524, від 03.11.2008 № 5086, № 5087, від 01.12.2008 №783, №5784, № 5796, № 5799, відбулась не на підставі договору № 103, доказів звернення з вимогою до відповідача про погашення заборгованості, позивачем не надано, то судом було відмовлено у задоволенні позовних вимог у зв‘язку з ненастанням строку сплати вартості товарів по вказаним накладним та відповідно відсутності порушень з боку відповідача зобов‘язання щодо оплати вартості товарів та відсутності порушення прав позивача, які підлягають захисту в судовому порядку.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 62 Господарського процесуального кодексу України суддя відмовляє у прийнятті позовної заяви, якщо: у провадженні господарського суду або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішує спір, є справа зі спору між тими ж сторонами, про той же предмет спору і з тих же підстав або є рішення цих органів з такого спору.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо є рішення господарського суду або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішив господарський спір між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав.

Аналізуючи вказані норми, судом відмічається, що провадження у справі виключається за наявності одночасно таких складових як, спір вирішений між тими ж сторонами, про той же предмет та з тих же підстав.

Відповідно до матеріалів справи, спір між Товариством з обмеженою відповідальністю "Слайдер - плюс", як позивачем (постачальником) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Планета книжок", як відповідачем (покупцем) про стягнення заборгованості за поставлені товари, на підставі видаткових накладних від 01.09.2008 №3907, № 3908, від 01.10.2008 № 4521, № 4522, № 4523, № 4524, від 03.11.2008 № 5086, №5087, від 01.12.2008 №783, № 5784, № 5796, № 5799, вирішувався у справі № 22/629, однак підставою позову в межах справи № 22/629 був договір від 03.01.2008 №103, а підставою позову в межах справи № 56/173 є накладні від 01.09.2008 №3907, № 3908, від 01.10.2008 № 4521, № 4522, № 4523, № 4524, від 03.11.2008 № 5086, № 5087, від 01.12.2008 №783, № 5784, № 5796, № 5799.

Як про це зазначено в абз. 2 п. 3.7 Роз’яснення Вищого арбітражного суду "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України" від 18.09.1997 № 02-5/289 зміна підстав позову –це зміна фактичних обставин, на яких ґрунтується вимога позивача.

Отже, позовна заява, за якою порушено провадження у справі № 56/173 подана на інших підставах ніж позовна заява, по якій судом прийнято рішення у справі № 22/269.

За таких обставин, у суду відсутні правові підстави як для відмови у порушенні провадження у справі так і для припиняти провадження у справі, оскільки в матеріалах справи № 56/173 є рішення господарського суду у справі № 22/629 між тими ж сторонами про той же предмет спору, але з інших підстав.

Що стосується посилання відповідача на порушення п. 6 ч. 1 ст.63 Господарського процесуального кодексу України та не надіслання на адресу відповідача доданих до позовної заяви документів, то слід відзначити наступне. Відповідно до ст. 56 Господарського процесуального кодексу (в редакції чинній станом на момент подання позову та порушення провадження у справі) позивач, прокурор чи його заступник зобов'язані при поданні позову надіслати сторонам копії позовної заяви та доданих до неї документів, якщо цих документів у сторін немає . Позивачем до позовних матеріалів додано фіскальний чек від 11.04.2011 року № 1323, який станом на момент порушення провадження у справі був належним доказом надіслання відповідачу копії позовної заяви та додатків до неї.

Крім того, як вбачається з доданих до позовної заяви документів, позивачем додано копії видаткових накладних, на яких міститься підпис та відбиток печатки відповідача,копію рішення суду у справі № 22/269, витяг з єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців щодо відповідача, копію довіреності на представника позивача та оригінали платіжних доручень про сплату державного мита та витрат на інформаційно –технічне забезпечення судового процесу. Отже, позивачем до позовних матеріалів надані документи, які є у відповідача, за виключенням копії довіреності на представника позивача та оригіналів платіжних доручень, не надіслання яких не є порушенням прав відповідача.

Відповідачем надано відзив на позовну заяву, в якому останнім вказується, що поставка товару по спірним видатковим накладним відбулась саме на підставі договору № 103, а тому відповідач зобов‘язаний розрахуватись з позивачем тільки за реалізований третім особам товар. Оскільки поставлений позивачем товар ще не реалізований, то відповідно до п. 8.1 договору № 103 зобов‘язання відповідача оплатити вартість товару ще не настало.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги та наполягав на їх розгляді.

Представники позивача та відповідача клопотання щодо фіксації судового процесу не заявляли, у зв’язку з чим, розгляд справи здійснювався без застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України

Розглянувши подані позивачем, відповідачем документи і матеріали, заслухавши їх пояснення, всебічно і повно з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд м. Києва

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Господарського суду міста Києва у справі № 22/629 відмовлено у задоволенні позову Товариству з обмеженою відповідальністю "Слайдер –Плюс" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Планета книжок" про стягнення 1125705,01 грн. Рішення суду набрало законної сили.

Судом під час вирішення справи № 22/629 було встановлено наступне.

03.01.2008 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Слайдер –плюс" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Планета книжок" укладений договір № 103, за умовами якого постачальник (позивач у справі) зобов‘язувався передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні –покупцеві товар –книжкову продукцію (товари) у кількості, за ціною та на умовах передбачених договором, а покупець (відповідач у справі) зобов’язувався прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього (них) певну грошову суму.

За умовами укладеного договору (п. 8.2) оплата постачальнику за поставлений товар здійснюється виходячи із обсягу реалізованого товару який зазначено в наданих покупцем звітах, п. 8.1 договору, не пізніше 3-х банківських днів з дня отримання постачальником звітів, шляхом перерахування безготівкових грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника.

Як встановлено в ході розгляду справи, у п. 11.1 договору від 03.01.2008 сторони погодили, що договір вступає в дію з дати його укладення обома сторонами і діє протягом 6 місяців з моменту його підписання.

Враховуючи, що поставки продукції згідно накладних, які неоплачені відповідачем та сума за якими заявлена до стягнення, здійснювались у вересні - грудні 2008, тобто після припинення дії договору від 03.01.2008, підстави керуватись умовами вказаного договору, зокрема щодо настання строку виконання зобов’язання по оплаті поставленого товару відсутні.

В силу положень договору (п. 12.1) зміни та доповнення до договору дійсні при здійсненні їх у письмовій формі та підписаній обома сторонами. На вимоги позивачем не надано доказів які б підтверджували продовження дії договору від 03.01.2008 в передбаченому договором порядку, не надано відповідної додаткової угоди, чи письмового погодження на продовження терміну дії укладеного договору між сторонами.

Підстави керуватись положеннями договору від 03.01.2008 щодо настання строку оплати за товар поставлений згідно накладних від 01.09.2008 № 3907, № 3908, від 01.10.2008 № 4521, № 4522., № 4523, № 4524, від 03.11.2008 № 5085, № 5086, № 5087, від 01.12.2008 № 5783, № 5784, № 5796, № 5799 з урахуванням наведеного відсутні, у зв’язку з чим такий має визначатись виходячи з положень ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України. З вимогою про оплату товару в порядку ч. 2 ст. 530 ЦК України позивач до відповідача не звертався.

Виходячи зі встановлених обставин справи з урахуванням, що суд при прийнятті рішення обмежений предметом та підставами заявленого позову, а вимоги позивача про стягнення заборгованості в розмірі 1125705, 01 грн. обґрунтовуються невиконанням відповідачем умов договору від 03.11.2008 № 103, з якого зобов’язань по оплаті поставленого товару за накладними від 01.09.2008 № 3907, № 3908, від 01.10.2008 № 4521, № 4522., № 4523, № 4524, від 03.11.2008 № 5085, № 5086, № 5087, від 01.12.2008 № 5783, № 5784,№ 5796, № 5799 для відповідача не виникало, підстави для задоволення поданого позову відсутні, оскільки обов’язок по оплаті поставлених товарів станом на час звернення до суду не виник і прострочення оплати відповідачем не допускалось.

Відповідно до ч. 2 ст.35 Господарського процесуального кодексу України факти, встановлені рішенням господарського суду під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішення інших спорів, в яких беруть участь ті сам сторони.

За таких обставин, факт, того що договір від 03.01.2008 № 103 укладений між позивачем та відповідачем припинив свою дію через 6 місяців з дня його підписання, також факт того, що поставка товару позивачем на користь відповідача відповідно до накладних від 01.09.2008 № 3907, № 3908, від 01.10.2008 № 4521, № 4522., № 4523, № 4524, від 03.11.2008 № 5085, № 5086, № 5087, від 01.12.2008 № 5783, № 5784,№ 5796, № 5799, відбулась не на підставі договору № 103, не доводяться знову під час вирішення справи № 56/173.

Отже, згідно досягнутих між позивачем та відповідачем домовленостей з приводу поставки товару, Товариство з обмеженою відповідальністю "Слайдер - плюс" здійснило на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Планета книжок" поставку товару на загальну суму 1125705,01 грн. згідно накладних, а саме: від 01.09.2008р. № 3907 на суму 50808, 31 грн., № 3908 на суму 27557, 14 грн., від 01.10.2008р. № 4521 на суму 148146, 84 грн., № 4522 на суму 105658, 31 грн., №4523 на суму 114051, 90 грн., № 4524 на суму 137909 грн., від 03.11.2008р. № 5085 на суму 246457, 21 грн., № 5086 на суму 47783, 06 грн., № 5087 на суму 31157, 59 грн., від 01.12.2008р. №783 на суму 31155, 50 грн., № 5784 на суму 30697, 01 грн., № 5796 на суму 63830, 32 грн., № 5799 на суму 93031, 80 грн. Судом відмічається, на частині наданих позивачем накладних, а саме №№ 5058, 5086, 5087, 5783, 5784, 5796, 5799, відсутній підпис та печатка відповідача. Однак факт поставки товару на загальну суму 1125705,01 грн. згідно вказаних накладних повністю підтверджується відповідачем у судовому засіданні та у відзиві на позов.

Відповідно до положень статті 205 Цивільного кодексу України правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Статтею 638 Цивільного кодексу України та ч. 2 статті 180 Господарського кодексу визначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом, як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Вчинення відповідного правочину підтверджується видатковими накладними, товаро –транспортними накладними, копії яких є в матеріалах справи разом із довіреностями що підтверджують отримання товарів зазначених у накладних.

Оплата, за отриманий в товар, відповідачем не проведена, частина товару була повернута відповідачем та прийнята позивачем згідно накладних на повернення на загальну суму 238542,54 грн.

Відповідачем не надано жодних доказів оплати вартості отриманого ним у позивача товару, повернення товарів на повну вартість.

Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Поставка товарів відповідачу, прийняття товару останнім та часткова оплата свідчить про виникнення між сторонами відносин які регулюються положеннями закону що виникають з договору поставки, а згідно положень ст. 712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно статті 692 Цивільного кодексу України у разі прострочення сплати за товар продавець має право вимагати сплати товару.

Якщо договором встановлений обов‘язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі –продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу. У разі невиконання покупцем обов'язку щодо попередньої оплати товару застосовуються положення статті 538 цього Кодексу.

В силу положень ч. 4 ст. 538 Цивільного кодексу України якщо зустрічне виконання обов'язку здійснено однією із сторін, незважаючи на невиконання другою стороною свого обов'язку, друга сторона повинна виконати свій обов'язок.

Частиною другою статті 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Стаття 525 Цивільного кодексу України встановлює, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно частини першої статті 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до статті 610, 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Обов’язок доказування відповідно до пункту 4 частини третьої статті 129 Конституції України та статті 33 Господарського процесуального кодексу України розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення. Це стосується і позивача, який повинен був довести належними засобами доказування факт наявності порушення зобов‘язання.

Відповідно до статті 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Оскільки, позовні вимоги обґрунтовані наявністю у відповідача зобов‘язання оплатити отриманий ним товар на суму 887162,47 грн., судом було витребувано від позивача відомості щодо звернення до відповідача з вимогою про сплату заборгованості що утворилась за поставлений товар на суму 887162,47 грн., в порядку ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України; вимогу, з доказами направлення на адресу відповідача зобов‘язано надати в копії до матеріалів справи.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач звернувся до відповідача з вимогою оплатити вартість товару на загальну суму 1125705,01 грн. отриманого на підставі вказаних накладних, яка була отримана відповідачем 16.11.2010, належні докази чого є в матеріалах справи.

Таким чином, суд приходить до висновку, що матеріалами справи підтверджується розмір заборгованості, який позивачем заявлений у позові, оскільки позивачем до матеріалів справи надано копії видаткових накладних на загальну суму 1125705,01 грн., накладних на повернення товару на загальну суму 238542,54 грн., копію вимоги про сплату заборгованості, яка була отримана відповідачем 16.11.2010, та залишена останнім без відповіді та виконання.

Отже, заборгованість відповідача, яка виникла внаслідок не здійснення розрахунків з позивачем за поставлений товар, становить 887162,47 грн.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги про стягнення 887162,47 грн. підлягають задоволенню.

Згідно із ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті державного мита, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 44, 47, 49, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва          

В И Р І Ш И В:

1.          Позов задовольнити повністю.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Планета Книжок " (04053, м. Київ, вул. Обсерваторна, 23, кв. 17, код 35530530 з будь якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконавчого провадження) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Слайдер -плюс" (03148, м. Київ, вул. Сім‘ї Сосніних, 3, код 34727625) основну суму заборгованості у розмірі 887162 (вісімсот вісімдесят сім тисяч сто шістдесят дві) грн. 47 коп., витрати по сплаті державного мита у розмірі 8871 (вісім тисяч вісімсот сімдесят одна) грн. 63 коп. та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня складення повного рішення та може бути оскаржене в порядку та у строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України.

Суддя

В.В. Джарти Дата складення повного рішення 04.07.2011 року