Рішення № 17321357, 14.06.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 35/9114.06.11 За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Голден Дістрібьюшн" до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Тесей Сервіс"

2) Приватного підприємства "Дипломат У і Ко"

про стягнення 294 719,90 грн.

Суддя М.Є. Літвінова

Представники:

від позивачаОСОБА_1 - представник за довіреністю;

від відповідачане з'явився.

У судовому засіданні 14.06.2011, на підставі ч.2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Обставини справи:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Голден Дістрібьюшн" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Тесей Сервіс" про стягнення 240 514,71 грн. основного боргу за договором дистрибуції №113 Д від 21.10.2009, 33 492,43 грн. - пені, 20 712,76 грн. -процентів річних та стягнення судових витрат.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.03.2011 порушено провадження у справі № 35/91, розгляд справи призначено на 13.04.2011.

13.04.2011 до початку розгляду справи через відділ діловодства Господарського суду міста Києва представник позивача подав клопотання про залучення до участі у справі як іншого відповідача Приватне підприємство "Дипломат У і Ко", з якого просить стягнути 294 719,90 грн. та судові витрати. Від позовних вимог до ТОВ "Тесей Сервіс" відмовився.

У судове засідання 13.04.2011 з'явився представник позивача, вимоги ухвали суду про порушення провадження у справі не виконав.

Відповідач, належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, свого представника у судове засідання 13.04.2011 не направив, про причини неможливості його явки суд не повідомив, відзив на позов та витребувані судом документи не надав.

13.04.2011 через відділ діловодства Господарського суду міста Києва відповідач подав клопотання про залучення до участі у справі іншого відповідача - Приватне підприємство "Дипломат У і Ко" та просив стягнути з останнього 294 719,90 грн. та судові витрати на користь позивача.

Відповідно до ч.ч. 1, 4 ст. 24 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за наявністю достатніх підстав має право до прийняття рішення залучити за клопотанням сторони або за своєю ініціативою до участі у справі іншого відповідача. Про залучення іншого відповідача чи заміну неналежного відповідача виноситься ухвала, і розгляд справи починається заново.

Розглянувши клопотання позивача та відповідача, заслухавши пояснення присутнього у судовому засіданні представника позивача, суд задовольнив заявлені клопотання та вирішив залучити до участі у справі іншого відповідача - Приватне підприємство "Дипломат У і Ко".

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.04.2011, на підставі ст.77 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи відкладено на 16.05.2011.

16.05.2011 через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від відповідача-2 надійшли письмові заперечення на позов та клопотання про направлення матеріалів до слідчих органів.

У судове засідання 16.05.2011 відповідач-1 та відповідач-2 своїх представників не направили, про причини неможливості їх явки суд не повідомили.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.05.2011, на підставі ст.77 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи відкладено на 30.05.2011.

27.05.2011 через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від представник позивача подав додаткові документи для долучення до матеріалів справи.

У судовому засіданні 30.05.2011 представник позивача надав додаткові пояснення по справі.

Відповідач-1 та відповідач-2 своїх представників у судове засідання 16.05.2011 не направили, про причини неможливості їх явки суд не повідомили, витребувані судом документи не надали.

У судовому засіданні 30.05.2011 відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України оголошувалась перерва до 08.06.2011 для надання можливості позивачу надати суду додаткові документи.

У судове засідання 08.06.2011 представники сторін не з'явились. До початку розгляду справи від позивача через відділ діловодства Господарського суду міста Києва надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку із хворобою представника позивача та додаткові документи по суті спору.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.06.2011, на підставі ст.77 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи відкладено на 14.06.2011.

У судове засідання 14.06.2011 зявився представник позивача, надав додаткові пояснення по справі, підтримав позовні вимоги та просив суд задовольнити позов.

Представники відповідача-1 та відповідача-2 у судове засідання 14.06.2011 не з'явились про причини неявки суд не повідомили, відзиви на позов та витребувані судом документи не надали.

За таких обставин, у відповідності до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

21.10.2009 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Голден Дістрібьюшн", як продавцем (далі - позивач), та Приватним підприємством "Дипломат У і Ко", як дистриб'ютором (далі - відповідач-2) було укладено договір дистрибуції № 113Д (далі - договір).

Відповідно до умов договору позивач на умовах Договору продає, постачає та передає товар відповідачу-2, а відповідач-2 зобов'язується прийняти товар і здійснити своєчасну оплату отриманого від позивача товару на умовах, передбачених договором і за цінами, погодженими сторонами в Додатку про ціни (додаток№1 до договору).

Під товаром в договорі сторони розуміють товар в асортименті, кількості і по цінам, вказаним у накладній (видатковій, товаросупровідній) на товар.

Згідно із п. 6.4. договору моментом поставки товару є момент фактичної передачі товару на підставі накладної, що підтверджує факт передачі продавцем дистриб'ютору та отримання дистриб'ютором від продавця товару.

На виконання умов договору, позивач у період з 27.04.2010 по 11.06.2010 на підставі наявних в матеріалах справи видаткових накладних здійснив поставку відповідачу-2 товару на загальну суму 261 848,07 грн. Факт поставки та отримання відповідачем товару підтверджується наявними в матеріалах справи видатковими накладними, які підписані та скріплені печатками позивача та відповідача.

Відповідно до п. 8.2 Договору, відповідач-2 зобовязується здійснювати оплату проданого, поставленого, переданого товару наступним шляхом: в період з 01 квітня по 30 вересня кожного календарного року - протягом 14 календарних днів з дати отримання товару; з 01 жовтня по 31 березня - протягом 21 календарного дня.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на те, що відповідач-2 вартість поставленого товару у повному обсязі та у строки, передбачені договором, не оплатив, внаслідок чого у відповідача виникла заборгованість перед позивачем у розмірі 240 514,71 грн.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно ч.1 ст.32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст.ст. 11, 626 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав та обовязків.

Статтею 712 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 662 Цивільного кодексу України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства.

Статтею 692 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу. У разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.

Згідно з положеннями статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується із положеннями ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, якими передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушення зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

З матеріалів справи вбачається, що станом на дату звернення позивача із позовом та розгляду спору у судовому засіданні відповідач-2 свої зобовязання за договором дистрибуції №113Д від 21.10.2009 не виконав у повному обсязі, суму заборгованості в розмірі 240 514,71 грн. не сплатив.

Відповідачем-2 не були надані суду докази на спростування викладеного в позові. Отже, факт порушення відповідачем-2 договірних зобовязань судом встановлений та по суті не оспорений відповідачем-2.

Таким чином, вимоги позивача про стягнення з відповідача-2 суми основного боргу за Договором дистрибуції №113Д від 21.10.2009 у розмірі 240 514,71 грн. є обґрунтованими, документально підтвердженими та такими, що підлягають задоволенню.

Як передбачено ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно з приписами ст. 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Статтею 230 Господарського кодексу України визначено, що порушення зобовязання є підставою для застосування господарських санкцій (неустойка, штраф, пеня). Штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобовязаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобовязання.

Неустойкою відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання. Відповідно до ч. 2 ст. 551 Цивільного кодексу України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Як передбачено п. 13.1. Договору, у випадку, якщо дистриб'ютор не оплатив отриманий товар у строк, вказаний у п. 8.2. договору, дистриб'ютор зобов'язаний сплатити продавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діяла у період прострочення, від суми простроченого платежу за кожен день такого прострочення і, додатково до пені, відшкодувати продавцю понесені останнім збитки у повному обсязі, незалежного від розміру таких збитків.

Нарахування штрафних санкцій за порушення строків виконання стороною зобов'язань за договором, здійснюється за весь період порушення строків виконання зобов'язання, починаючи від дня, коли зобов'язання повинно бути виконано і по день фактичного виконання зобов'язання у повному обсязі, незалежно від строку, протягом якого зобов'язання порушувалось.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до п. 13.1. договору, у випадку, якщо дистриб'ютор порушив встановлені у договорі строки оплати товару, то за весь час порушення строків оплати товару дистриб'ютор повинен виплатити продавцю проценти у розмірі 10 процентів річних від суми невиконаного грошового зобов'язання.

Враховуючи вищевикладені норми закону та умови договору, позивач просить стягнути з відповідача за порушення строків оплати продукції пеню у розмірі 33 492,43 грн. та 10% річних у розмірі 20712,76 грн. відповідно до наданих розрахунків, які відповідають вимогам закону і правильність яких перевірена судом.

Таким чином, позовні вимоги про стягнення з відповідача пеню у розмірі 33 492,43 грн. та процентів річних у розмірі 20 712,76 грн. підлягають задоволенню згідно із розрахунком позивача.

24.12.2010 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Голден Дістрібьюшн", як кредитором (позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Тесей Сервіс", як поручителем (відповідач-1) укладено договір поруки №7, відповідно до умов якого поручитель, безоплатно, повністю поручається перед кредитором за виконання боржником (Приватне підприємство "Дипломат У і Ко") зобовязань боржника згідно договору дистрибуції № 113Д від 21.10.2009.

Відповідно до ст. 553 Цивільного кодексу України, за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі.

Згідно із ст. 554 Цивільного кодексу України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Як передбачено ч. 1 ст. 543 Цивільного кодексу України, у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

У поданому 13.04.2011 клопотанні про уточнення позовних вимог позивач відмовився від позовних вимог до відповідача-1 ТОВ "Тесей Сервіс" і просив стягнути суму боргу, пеню та проценти річні з відповідача-2 Приватного підприємства "Дипломат У і Ко".

Як передбачено ч. 4 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

Згідно із ст. 78 Господарського процесуального кодексу України відмова позивача від позову викладається в адресованій господарському суду письмовій заяві, що долучаються до справи.

Частиною 6 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд не приймає відмови від позову, зменшення розміру позовних вимог, визнання позову відповідачем, якщо ці дії суперечать законодавству або порушують чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси.

Суд, розглянувши письмову заяву позивача та дослідивши матеріали справи, дійшов висновку, що відмова позивача від позову не суперечить законодавству та не порушує чиїх-небудь прав та охоронюваних законом інтересів. У звязку з цим, суд приймає відмову позивача від позову до Товариства з обмеженою відповідальністю "Тесей Сервіс".

З огляду на прийняття господарським судом відмови позивача від позову до Товариства з обмеженою відповідальністю "Тесей Сервіс", суд відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України припиняє провадження у справі в частині позовних вимог до Товариства з обмеженою відповідальністю "Тесей Сервіс".

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

В ході розгляду справи відповідач-2 не надав доказів повної оплати товару та не навів підстав для звільнення від обовязку його оплатити.

У поданих запереченнях на позов відповідач-2 зазначає про те, що договір №113Д від 21.10.2009, на який як на підставу позову посилається позивач, уже фігурував у справі №56/157 за позовом ТОВ "Голден Дістрібьюшн" до ПП "Арес Інвестмент" та ПП "Дипломат У і Ко" про стягнення 274138,00 грн., і рішенням суду у цій справі від 03.11.2010 у задоволенні претензій до Приватного підприємства "Дипломат У і Ко" було відмовлено.

Як встановлено судом в ході розгляду справи, рішенням Господарського суду міста Києва від 03.11.2010 №56/156, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 22.02.2011 №56/156, було задоволено позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Голден Дістрібьюшн" до Приватного підприємства "Арес Інвестмент" та Приватного підприємства "Дипломат У і Ко" про стягнення заборгованості за договором дистрибуції № 113Д від 21.10.2009, яким стягнуто з Приватного підприємства "Арес Інвестмент", як поручителя Приватного підприємства "Дипломат У і Ко", на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Голден Дістрібьюшн" 257293,34 грн. заборгованості.

На виконання зазначеного рішення суду 19.11.2010 видано наказ.

18.05.2011 позивач звернувся до відділу державної виконавчої служби Оболонського районного управління юстиції у м. Києві із заявою про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання наказу Господарського суду міста Києва №56/156 від 19.11.2010.

25.05.2011 старшим державним виконавцем відділу ДВС Оболонського РУЮ у м. Києві було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження з виконання наказу Господарського суду міста Києва №56/156 від 19.11.2010 та встановлено боржнику строк для добровільного виконання до 01.06.2011.

Згідно із ч. 2 ст. 543 Цивільного кодексу України кредитор, який одержав виконання обов'язку не в повному обсязі від одного із солідарних боржників, має право вимагати недоодержане від решти солідарних боржників.

Солідарні боржники залишаються зобов'язаними доти, доки їхній обов'язок не буде виконаний у повному обсязі.

Виконання солідарного обов'язку у повному обсязі одним із боржників припиняє обов'язок решти солідарних боржників перед кредитором (ч. 4 ст. 543 Цивільного кодексу України).

Відповідачем-2 не було надано доказів виконання Приватним підприємством "Арес Інвестмент" забезпечених порукою зобов'язань, що виникли на підставі договору дистрибуції №113Д від 29.10.2009.

Таким чином, позивач має право вимагати від відповідача-2 виконання його обов'язку по оплаті поставленого товару по договору дистрибуції №113Д від 29.10.2009 та сплати штрафних санкцій за порушення зазначеного обов'язку.

Клопотання відповідача-2 про повернення позовної заяви і доданих до неї документів без розгляду, через ненаправлення позивачем на адресу останнього копії позовної заяви з додатками, що міститься у поясненнях відповідача-2, судом відхиляється як необґрунтоване, оскільки позивачем надані суду докази направлення копії позовної заяви з додатками відповідачу-2. Крім цього, суд зауважує, що відповідач-2, повідомлений про час та місце розгляду справи, не був позбавлений можливості ознайомитись з матеріалами справи.

Також відхиляється судом клопотання відповідача-2 про направлення матеріалів до слідчих органів для проведення перевірки та прийняття рішення в порядку ст. 97 КПК України по суті дійсності документу, відповідно до якого відповідач-2 є поручителем ТОВ "Тесей Сервіс" перед ТОВ "Голден Дистрибьюшн", оскільки в матеріалах справи такий документ не міститься і на нього відсутні посилання у наданих сторонами поясненнях.

З урахуванням викладених вище обставин, наявних у матеріалах справи письмових доказів, наданих представником позивача пояснень, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню у загальній сумі 294 719,90 грн.

З огляду на задоволення позову витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача-2.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 32, 33, 43, 49, 75, 77, 80, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1.Позов задовольнити.

2.Стягнути з Приватного підприємства "Дипломат-У і Ко" (88000, м. Ужгород, вул. Минайська, буд. 32, кВ. 23, ідентифікаційний код 33165868) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Голден Дістрібьюшн" (04212, м. Київ, вул. Маршала Тимошенка, буд. 9, ідентифікаційний код 36081058) 240 514,71 грн. (двісті сорок тисяч пятсот чотирнадцять гривень 71 коп.) - заборгованості за Договором дистрибуції №113Д від 21.10.2009, 33 492,43 грн. (тридцять три тисячі чотириста дев'яносто дві гривні 43 коп.) пені, 20 712,76 грн. (двадцять тисяч сімсот дванадцять гривень 76 коп.) процентів річних, 2 947,20 грн. (дві тисячі дев'ятсот сорок сім гривень 20 коп.) державного мита та 236 грн. (двісті двадцять шість гривень) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.Провадження у справі в частині позовних вимог до Товариства з обмеженою відповідальністю "Тесей сервіс" припинити.

4.Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

5.Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Суддя М.Є. Літвінова

Дата підписання

повного тексту рішення: 04.07.2011