Рішення № 17321124, 01.07.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 22/17701.07.11 За позовом Відкритого акціонерного товариства «Європейський банк розвитку та заощаджень»

до Публічного акціонерного товариства «Фінексбанк»

про стягнення заборгованості та штрафних санкцій

суддя Самсін Р.І.

Представники сторін:

від позивача ОСОБА_1. (довіреність № 86 від 12.102.2010р.);

від відповідача ОСОБА_2. (довіреність № 037/10 від 01.11.2010р.);

01.07.2011р. в судовому засіданні, у відповідності до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Відкрите акціонерне товариство «Європейський банк розвитку та заощаджень»(надалі ВАТ «Європейський банк розвитку та заощаджень», позивач) звернулось до суду з позовом про стягнення з Відкритого акціонерного товариства «Фінексбанк» (надалі відповідач) суми боргу 1251184, 52 доларів США, у тому числі: борг за кредитом 1000000 доларів США, борг за процентами 154849, 86 доларів США, пеня за несвоєчасне повернення процентів на кредит за період з 01.08.2010р. по 01.01.2011р. в сумі 2743, 06 доларів США, 3% річних на борг за кредитом 86301, 37 доларів США, 3% річних на борг за процентами 7290, 06 доларів США.

Позовні вимоги обгрунтовані неналежним виконанням зобовязань відповідачем за міжбанківським кредитом за Генеральною угодою № 11/GEN про порядок проведення міжбанківських операцій від 12.09.2006 року, що призвело до виникнення заборгованості, яка заявляється до стягнення в судовому порядку разом із нарахованими 3% річних та пенею за допущене прострочення.

Відповідачем позову не визнано, заперечення викладені у відзиві на позов, який залучено до матеріалів справи. Позиція відповідача полягає в тому, що позивачем неправомірно відмовлено у проведенні зарахування зустрічних вимог, внаслідок якого припинились зобовязання відповідача за генеральною угодою № 11/GEN, а відповідач є таким, що набув право звернення на предмет застави згідно договору № Z/1032-2007 від 15.06.2007р..

В судовому засіданні представником відповідача представлені документи які свідчать про зміну назви організаційно-правової форми товариства, у звязку із прийняттям Закону «Про акціонерні товариства».

Відповідно до ст. 25 ГПК України у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення діяльності суб'єкта господарювання шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобов'язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, господарський суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу. Усі дії, вчинені в процесі до вступу правонаступника, є обовязковими для нього в такій же мірі, в якій вони були б обовязковими для особи, яку він замінив.

Відкрите акціонерне товариство «Фінексбанк»змінило назву організаційно-правової форми на Публічне акціонерне товариство «Фінексбанк», яке є його правонаступником, що відповідно є підставою для заміни відповідача.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні у справі докази, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

12 вересня 2006 року між ВАТ «Фінексбанк»та ВАТ «Обєднаний комерційний банк», правонаступником якого є позивач у справі, укладено Генеральну угоду 11/GEN про проведення міжбанківських операцій предметом якої є загальні умови та порядок проведення операцій на міжбанківському ринку України; дія Генеральної Угоди поширюється на будь-які види операцій між сторонами, що не суперечать законодавству України, які можуть бути представлені як комбінація конверсійних та/або кредитних угод, операцій з цінними паперами.

Порядок укладання угод визначений у розділі 5 Генеральної угоди, де згідно з пунктом 5.2 передбачено, що умови угод з надання кредитів/депозитів, конверсійних угод та угод з цінними паперами, які укладені відповідно до Генеральної Угоди, визначаються в кожному конкретному випадку шляхом проведення переговорів між дилерами сторін за допомогою системи Reuters Dealing або інших узгоджених засобів звязку.

Згідно п. 5.3 Генеральної Угоди, угода вважається укладеною, якщо сторони досягли згоди за всіма істотними умовами угоди та висловили взаємну згоду на її укладання та письмово підтвердили основні умови Угоди одним з наступних засобів звязку: SWIFT, телексом, електронною поштою НБУ у відповідних форматах SWIFT; при цьому роздруковані тексти переговорів ділерів системою Reuters Dealing і письмові підтвердження визнаються сторонами у якості офіційних документів, що підтверджують факт укладення угоди та можуть бути використані як докази в суді у випадку виникнення суперечки.

У відповідності до умов Генеральної угоди 11/GEN від 12.09.2006р. та телексних підтверджень до нього у формі МТ-320 за № 742МВК/0607 від 15.06.2007р. та формі МТ-320 за № 1033 від 15.06.2007р. відповідачу було надано міжбанківський кредит в сумі 1000000 доларів США строком з 15.06.2007р. по 18.09.2007р. зі сплатою 5%.

Строк наданого міжбанківського кредиту був продовжений до 18.03.2008р., що підтверджується телексом у формі МТ 320 № 1502 від 18.09.2007р. який залучений до матеріалів справи.

Оскільки, відповідачем зобовязання щодо повернення кредитних коштів по строку 18.03.2008р. не виконані, сума кредитної заборгованості в розмірі 1000000 доларів США, нараховані за користування коштами проценти в розмірі 154849, 86 доларів США, 3% річних на суму боргу по кредиту 86301, 37 доларів США, 3% річних на суму прострочених відсотків 7290, 06 доларів США та пеня в розмірі 2743, 06 доларів США заявляються до стягнення з відповідача в судовому порядку.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав та обовязків.

За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобовязується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити проценти (ст. 1054 ЦК України).

Виконання зобовязання за угодою по строку повернення кредиту відповідачем були порушені, заборгованість відповідача в сумі 1000 000 доларів США залишилась непогашеною, доказів на спростування зазначеної суми боргу суду не представлено.

У відповідності до ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Відповідно до п. 5.9.6 Угоди 11/GEN від 12.09.2006р., відсотки за користування міжбанківським кредитом нараховуються позичальником в валюті міжбанківського кредиту за термін з дати отримання міжбанківського кредиту до дати його повернення кредитору за фактичну кількість календарних днів користування міжбанківським кредитом…

Згідно умов досягнутих між позивачем та відповідачем передбачена сплата процентів за використання кредитних коштів у розмірі 5%, а за заявленим позовом позивач зазначає про наявність заборгованості по несплаченим відсоткам в сумі 154849, 86 доларів США.

Оскільки договір є обовязковим для виконання відповідно до ст. 629 ЦК України, враховуючи відсутність доказів сплати основного боргу по кредиту та відсотків нарахованих за фактичне користування кредитом, вимоги про стягнення вказаних сум визнаються судом обґрунтованими.

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені законом або договором.

Згідно п. 6.1 Угоди 11/GEN від 12.09.2006р. за невиконання або несвоєчасне виконання зобовязань за Генеральною угодою та угодами, що укладаються на її основі, винна сторона сплачує іншій стороні пеню: - за операціями у ВКВ (вільноконвертованій валюті) у розмірі 0,1% від суми невиконаного або несвоєчасно виконаного зобовязання за кожний календарний день прострочення.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

В силу положень ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобовязання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобовязання мало бути виконано.

При цьому суд враховує, що Генеральна угода 11/GEN від 12.09.2006р. не передбачає інший строк нарахування пені, оскільки умовами Генеральної угоди, зокрема п. 6.1 визначено розмір пені, який за кожний календарний день прострочення становить 0,1%, від невиконаного або несвоєчасно виконаного зобовязання, та жодним чином не встановлено строку її нарахування.

Згідно з п. 5.9.10 Генеральної угоди розрахунок терміну прострочки виконання зобовязань за угодою починається з дня, наступного за днем, коли це зобовязання повинно бути виконаним, якщо інше не передбачено укладеною угодою.

Таким чином, виходячи з наведених положень закону та Угоди укладеної між сторонами, вимоги позивача щодо стягнення пені нарахованої за період прострочення з 01.08.2010р. по 01.01.2011р. є неправомірними, оскільки у вказаному періоді нарахування пені припинилося в силу положень закону. Зобовязання щодо повернення кредитних коштів мало бути виконаним по строку 18.03.2008р., а відтак нарахування пені могло бути здійснене з 19.03.2008р. по 18.09.2008р. включно.

Положеннями статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Вимоги позивача щодо стягнення нарахованих ним сум 3% річних на прострочену заборгованість по кредиту 86301, 37 доларів США та на борг по відсотках 7290, 06 доларів США, суд визнає обґрунтованими.

Факт прострочення погашення суми кредиту матеріалами справи не спростований, належних доказів погашення кредиту відповідачем у повному розмірі та у строки передбачені угодою сторін, суду не представлено у звязку з чим, позовні вимоги є такими, що підлягають задоволенню в частині стягнення з відповідача боргу за кредитом 1000000 доларів США, боргу за процентами 154849, 86 доларів США, 3% річних на борг за кредитом 86301, 37 доларів США, 3% річних на борг за процентами 7290, 06 доларів США.

Заперечення відповідача з приводу припинення зобовязання через проведений залік зустрічних вимог не є підставою для відмови у задоволенні заявлених позовних вимог виходячи з наступного.

В силу положень ст. 598 ЦК України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом, згідно зі ст. 601 ЦК України зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги; зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін.

03 квітня 2008 року відповідачем у відповідь на лист позивача щодо погашення боргу повідомлено про здійснення зарахування заліку зустрічних вимог в розмірі 5050000 грн. та 1000000 доларів США, а також заборгованості за несплаченими відсотками у сумі 45532, 78 грн. та 10694, 45 доларів США про що зазначено у листі за вих. 622/14, який зареєстровано позивачем за вхідним № 335 від 04.04.2008р. (підтверджується відміткою на заяві).

На підставі вказаного повідомлення, про що також зазначалось відповідачем і у вимозі за вих. 524/14 від 24.03.2008р. (отримана позивачем 24.03.2008р. що підтверджено реєстровим вхідним 217), відповідачем проведено зарахування заборгованості, що виникла згідно з Генеральною угодою 11/GEN від 12.09.2006р. шляхом звернення стягнення на предмет застави по договору № Z/1032-2007 від 15.06.2007р. яким забезпечені вимоги відповідача (ПАТ «Фінексбанк»), що випливають з телексного повідомлення № 541 від 15.06.2007р. в рамках Генеральної угоди 11/GEN від 12.09.2006р. за умовами якого ВАТ «Європейський банк розвитку та заощаджень»зобовязане повернути заставодержателю (ВАТ «Фінексбанк») кредитні ресурси в розмірі 5050000 грн. в строки передбачені міжбанківським кредитним договором, а також всі інші суми підтверджені міжбанківським кредитним договором та додатковими угодами до нього (якщо такі будуть).

При вирішенні спору, що виник саме через невизнання позивачем проведеного зарахування зустрічних вимог згідно поданого відповідачем повідомлення № 622/14 від 03.04.2008р., суд враховує положення Закону України «Про банки і банки і банківську діяльність», що є підставою для наступних висновків.

01 березня 2008р. здійснено публікацію оголошення про відкликання банківської ліцензії, призначення ліквідатора банку та запровадження процедури ліквідації ВАТ «Європейський банк розвитку та заощаджень», і з цього моменту боржник знаходиться в особливому правовому режимі, який регламентується нормами Закону України «Про банки і банківську діяльність»(розділ 5), а вимоги всіх кредиторів погашаються в межах ліквідаційної процедури в порядку, встановленому зазначеним Законом.

Наслідки призначення ліквідатора визначені у ст. 91 Закону України «Про банки і банківську діяльність»згідно з якими …банківська діяльність банку завершується закінченням технологічного циклу конкретних операцій у разі, якщо це сприятиме збереженню або збільшенню ліквідаційної маси (п. 2); строк виконання всіх грошових зобов'язань банку та зобов'язання щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) вважається таким, що настав (п. 3).

Таким чином, строк виконання зобов'язань ВАТ «Європейський банк розвитку та заощаджень»перед ВАТ «Фінексбанк»за Генеральною угодою 11/GEN від 12.09.2006р. є таким що настав, зокрема по сумі боргу за кредитом 5050000 грн. та нарахованих відсотках в розмірі 45532, 78 грн..

В силу положень ст. 602 ЦК України не допускається зарахування зустрічних вимог: про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю; про стягнення аліментів; щодо довічного утримання (догляду); у разі спливу позовної давності; в інших випадках, встановлених договором або законом.

Таким іншим випадком встановленим законом є порушення справи про банкрутство та відкриття ліквідаційної процедури щодо однієї із сторін.

Процедура ліквідації банку регламентована спеціальним законом, яким є Закон «Про банки і банківську діяльність», а згідно з ч. 4 ст. 93 закону ліквідатор банку має право з дозволу Національного банку України погашати вимоги до банку до моменту завершення складання переліку вимог та його затвердження Національним банком України лише за угодами, що забезпечують здійснення ліквідаційної процедури.

Аналіз норм глави 16 Закону України «Про банки і банківську діяльність»(Ліквідація банків) вказує на те, що з моменту відкриття ліквідаційної процедури вирішення питання щодо визнання та задоволення вимог до банку належить до компетенції ліквідатора банку; вимоги до банку, який знаходиться у процедурі ліквідації, можуть бути заявлені у формі заяви про визнання кредиторських вимог до банку та зобов'язання включити їх до переліку вимог кредиторів банку.

Вимоги відповідача на суму 5095532, 78 грн. (5050000 грн. кредит та 45532, 78 грн. відсотки за користування кредитом) акцептовані ліквідатором ВАТ «Європейський банк розвитку та заощаджень»про що відповідачу було надіслано повідомлення за вих. № 22-2/1327 від 27.06.2008р..

Задоволення вимог кредиторів банку окремо від ліквідаційної процедури здійснюватися не може, оскільки встановлення у Законі України «Про банки і банківську діяльність»особливого порядку та черговості задоволення вимог до банку не припускає задоволення вимог окремих кредиторів у індивідуальному порядку поза межами ліквідаційної процедури.

При цьому суд враховує посилання відповідача на положення статті 96 Закону України «Про банки і банківську діяльність»згідно з якими:

…- майно банку, що є предметом застави, включається до складу ліквідаційної маси, але використовується виключно для позачергового задоволення вимог заставодержателя;

- заставодержатель має право за погодженням з ліквідатором здійснити реалізацію заставленого майна у порядку, встановленому чинним законодавством або договором застави, та отримати задоволення своїх вимог повністю або частково.

- у разі недостатності коштів від реалізації заставленого майна для задоволення визнаних ліквідатором кредиторських вимог заставодержателя не задоволені вимоги підлягають задоволенню в порядку черговості, встановленої цим Законом…

однак питання щодо задоволення вимог заставодержателя, яким є відповідач у справі на підставі договору застави № Z/1032-2007 від 15.06.2007р. не є предметом даного спору та не вирішується за поданим позивачем позовом.

Черговість та порядок задоволення вимог кредиторів банку встановлений ст. 96 Закону України «Про банки і банківську діяльність»та відповідно вирішення даного спору про стягнення коштів з відповідача, як боржника банку є лише можливістю для виконання вказаних вимог закону задоволення вимог кредиторів банку, яким є в даному випадку і відповідач у справі.

Заявлені позовні вимоги є такими, що підлягають частковому задоволенню.

При цьому, в абзаці другому пункту 14 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18 грудня 2009 року за № 14 «Про судове рішення у цивільній справі»передбачено, що у разі пред'явлення позову про стягнення грошової суми в іноземній валюті суду слід у мотивувальній частині рішення навести розрахунки з переведенням іноземної валюти в українську за курсом, встановленим Національним банком України на день ухвалення рішення, у звязку з чим суд зазначає, що станом на 01.07.2011р. заборгованість в сумі 1248441, 29 доларів США за офіційним курсом НБУ (http://www.bank.gov.ua; 797, 17 грн. за 100 доларів США) на цю дату складає 9952199, 43 грн. (1000 000 доларів США боргу по кредиту 7971 700 грн., 154849, 86 доларів США нарахованих процентів 1234416, 63 грн., 86301, 37 доларів США 3% річних на суму боргу по кредиту 687968, 63 грн., 7290, 06 доларів США 3% річних на суму боргу по процентах 58114, 17 грн.).

Судові витрати позивача про сплату державного мита у сумі 25500 грн. та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до положень статті 49 ГПК України покладаються на відповідача пропорційно задоволених вимог в сумі 25487, 64 грн..

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Фінексбанк»(03151, м. Київ, пр-т. Повітрофлотський 54, з рахунку виявленого під час виконання судового рішення, ідент. код 20021524) на користь Відкритого акціонерного товариства «Європейський банк розвитку та заощаджень»(95000, м. Сімферополь, вул. К. Лібкнехта 5, ідент. код 20685262) 1000000 доларів США (один мільйон доларів США) боргу за кредитом, 154849, 86 доларів США (сто пятдесят чотири тисячі вісімсот сорок девять доларів США 86 центів) боргу за процентами, 86301, 37 доларів США (вісімдесят шість тисяч триста один доларів США 37 центів) 3% річних за прострочення сплати кредиту, 7290, 06 доларів США (сім тисяч двісті девяносто доларів США 06 центів) 3% річних за прострочення сплати процентів.

3. Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Фінексбанк»(03151, м. Київ, пр-т. Повітрофлотський 54, з рахунку виявленого під час виконання судового рішення, ідент. код 20021524) на користь Відкритого акціонерного товариства «Європейський банк розвитку та заощаджень»(95000, м. Сімферополь, вул. К. Лібкнехта 5, ідент. код 20685262) 25487, 64 грн. (двадцять пять тисяч чотириста вісімдесят сім гривень 64 копійки) судових витрат.

4. В іншій частині в позові відмовити.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Р.І. Самсін

дата підписання рішення 04.07.2011