Рішення № 17321105, 29.06.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 31/16929.06.11 За позовомПриватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Провідна", м. Київ доВідкритого акціонерного товариства "Страхова компанія "Астарта", м. Київ

простягнення 2 125 грн.

Суддя Качан Н.І.

Представники:

Від позивачаОСОБА_1. пред. по довір.

Від відповідачане зявилися

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся з позовом про стягнення 2 125 грн. страхового відшкодування в порядку регресу ( страховий поліс № ВС/0436533 ) .

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.04.2011р. порушено провадження у справі та призначено судове засідання на 19.05.2011р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.05.2011р. розгляд справи було відкладено на 29.06.2011р., у звязку з неявкою представників відповідача.

20.05.2011р. було направлені судові запити для витребування додаткових доказів по справі.

03.06.2011р. від Моторного (транспортного) страхового бюро України надійшла відповідь на судовий запит та надано витребувану інформацію.

27.06.2011р. від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач просив у задоволенні позову відмовити, посилаючись на те, що страхове відшкодування було перераховане не страхувальнику, а СТО. Також, відповідач зазначає, що йому не було надіслано документи, які необхідно надавати зі зверненням в порядку регресу та він не приймав участь в огляді транспортного засобу.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав в повному обсязі.

Відповідач, який був належним чином повідомлений про час та місце судового процесу, представників у судове засідання не направив, причини неявки суду не повідомив.

Представник позивача заявив клопотання, відповідно до ст. 75 ГПК України, про розгляд справи у відсутності відповідача, посилаючись на неявку його до суду та ухилення від існуючого порядку врегулювання спору.

Особи, які беруть участь у справі визнаються повідомленими про судовий розгляд господарського спору оскільки ухвала про порушення провадження у справі та ухвала про відкладення розгляду справи надсилалась за юридичною адресою сторін і зокрема відповідача.

Відповідач клопотань про відкладення розгляду спору та наявність у нього поважних причини щодо неявки у судове засідання не повідомив, що дає підстави визнати причини його неявки до суду неповажними.

Керуючись ст. 75 ГПК України суд визнав клопотання представника позивача обґрунтованим, задовольнив його та вважає за можливе розглянути справу без участі представників відповідача за наявними у справі доказами та матеріалами.

В судовому засіданні 29.06.2011р. було оголошено вступну та резолютивну частини рішення, відповідно до ст. 85 ГПК України.

Судом, у відповідності до вимог ст. 81-1 ГПК України, складалися протоколи судових засідань, які долучені до матеріалів справи.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно зясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представників учасників процесу, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

25.07.2008р. між позивачем, як страховиком, та Філією ТОВ «Кронос»ГК «Кримська Рив'єра», як страхувальником, було укладено Договір добровільного страхування ризиків, пов'язаних з експлуатацією наземного транспортного засобу (поліс) № 06/0023170/0110/08, відповідно до умов якого страховик застрахував майнові інтереси страхувальника, пов'язані з експлуатацією наземного транспортного засобу, а саме, автомобіля Шкода Суперб, державний реєстраційний номер НОМЕР_2.

15 грудня 2008р. в м. Сімферополь по автомобільній дорозі Обход мала місце дорожньо-транспортна пригода (ДТП). Громадянин ОСОБА_2., керуючи автомобілем Мерседес Бенц, державний реєстраційний номер НОМЕР_1, допустив зіткнення зі застрахованим автомобілем Шкода Суперб, державний реєстраційний номер НОМЕР_2.

Постановою Сакського районного суду Автономної республіки Крим від 15.01.2009р. громадянина ОСОБА_2. було визнано винним в порушенні ст. 124 КУпАП та притягнуто до адміністративної відповідальності.

Цивільна відповідальність водія автомобіля Мерседес, була застрахована відповідачем, що підтверджується полісом № ВС/0436533.

Відповідно до Рахунку-фактури № 08122381 від 23.12.2008р., наданого ЗАТ «Автодом-Сімферополь», вартість матеріального ремонту автомобіля Шкода, внаслідок його пошкодження складає 2125 грн.

Позивач на виконання умов Договору та рахунку, склав Страховий акт №12484 від 30.01.2009р.

Розмір страхового відшкодування, який позивач виплатив, на підставі заяви страхувальника та відповідно до умов Договору страхування, склав 2 125 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 3583 від 02.02.2009 року.

Доводи відповідача щодо призначення платежу та отримувача коштів не приймаються судом до уваги, оскільки грошові кошти були перераховані за ремонт застрахованого автомобіля з посиланням на реквізити рахунку та страхового акту.

Засвідчені копії вище вказаних документів, залучені до матеріалів справи та відповідно визнаються судом належними доказами , якими посвідчуються наведені факти і події .

12.04.2010 року за вих. №03-08/4872 на адресу відповідача була направлена вимога - претензія про відшкодування шкоди заподіяної майну у наслідок дорожньо-транспортної пригоди (в порядку регресу) у розмірі 2125 грн. До претензії були додані необхідний пакет документів.

Проте, Відповідач відповіді на претензію не надав, страхове відшкодування не сплатив, про причини несвоєчасної відповіді на вимогу не повідомив .

Статтею 27 Закону України “Про страхування” та статтею 993 ЦК України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Таким чином, до позивача перейшло право зворотної вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Відповідно до ст. 3 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (далі - Закон), обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.

Згідно із п. 22.1. ст. 22 Закону при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Частинами другою статті 1187 ЦК України передбачено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ст. 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, якщо вона завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Відповідно до ст. 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Відповідач не здійснив виплату страхового відшкодування у строки, передбачені ст. 37 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»(виплата страхового відшкодування здійснюється протягом одного місяця з дня отримання страховиком документів).

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна із сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог чи заперечень.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідач не надав суду належних та допустимих доказів, які б спростовували доводи позивача та підтверджували заперечення проти задоволення позовних вимог.

За таких обставин, позов визнається судом доведеним, обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

Враховуючи, що відповідно до ст. 44 ГПК України позивачем понесені судові витрати, повязані з розглядом справи, зокрема витрати на оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу та сплати державного мита, то зазначені витрати відшкодовуються за рахунок відповідача (ст. 49 ГПК України).

Керуючись ст.ст. 993, 1166, 1187, 1188, 1191, 1194 ЦК України, Законом України «Про страхування», Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», ст.ст.44, 49, 75, 82-85 ГПК України, Договорами сторін, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити.

2.Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Страхова Компанія «Астарта» (03150, м. Київ, вул. Тверська, 6, код ЄДРПОУ 02308021) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова Компанія «ПРОВІДНА»(01032, м. Київ, б-р Шевченка, 37/122, код ЄДРПОУ 23510137), - з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, грошові кошти у розмірі 2125 (дві тисячі сто двадцять пять) грн., 102 (сто дві) грн. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання.

СуддяН. І. Качан