Єдиний державний реєстр судових рішень ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Запорізької області
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22.07.11 Справа № 13/5009/3575/11
Суддя Серкіз В.Г.
За позовом: Концерну “Міські теплові мережі” в особі філії Концерну “МТМ” Ленінського району, м. Запоріжжя
до відповідача: Приватного підприємця ОСОБА_1, м. Запоріжжя
про стягнення 11 893 грн. 67 коп.
Суддя Серкіз В.Г.
Представники:
Від позивача: ОСОБА_2, дов. № 16/27 від 04.01.2011 р.
Від відповідача: не з'явився
Розглядається позовна заява Концерну “Міські теплові мережі” в особі філії Концерну “МТМ” Ленінського району міста Запоріжжя про стягнення з Приватного підприємця ОСОБА_1, м. Запоріжжя 11 893 грн. 67 коп. основного боргу за спожиту теплову енергію в гарячій воді, відповідно до договору № 949 від 01.12.2002р.
22.07.2011 р. до початку розгляду справи представник позивача заявив клопотання щодо відмови від здійснення технічної фіксації судового процесу.
Позивач підтримав позовні вимоги викладені у позові та просить суд стягнути з Приватного підприємця ОСОБА_1, м. Запоріжжя 11 893 грн. 67 коп. основного боргу за спожиту теплову енергію в гарячій воді.
Відповідач проти позову не заперечив, відзив та витребувані докази суду не надіслав, його представник у судове засідання 22.07.2011р. не зявився, про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином, але проігнорував виклик до суду. Клопотання про розгляд справи без його участі не надходило.
Згідно ст. 22 ГПК України, сторони зобовязані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та обєктивного дослідження всіх обставин справи.
У відповідності із ст. 33 ГПК України, обовязок доказування і подання доказів покладається на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Згідно розяснень Вищого Господарського Суду України, які викладені в інформаційному листі від 15.03.2010 року № 01-08/140 “Про деякі питання запобігання зловживанню процесуальними правами у господарському судочинстві” неявка в судові засідання учасників судового процесу (сторін), ненадання витребуваних судом документів та доказів, необхідних для повного розгляду справи подібна практика, спрямована на свідоме невиправдане затягування судового процесу, порушує права інших учасників судового процесу та суперечить вимогам статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи судом упродовж розумного строку.
Неподання або несвоєчасне подання стороною у справі, іншим учасником судового процесу доказів з неповажних причин, спрямоване на затягування судового процесу, може розцінюватися господарським судом як зловживання процесуальними правами.
Згідно п. 26.4.7-1 Розяснення президії Вищого господарського суду України № 04-5/609 від 31.05.2002 р. “Про внесення змін і доповнень і про визнання таким, що втратило чинність, деяких розяснень президії Вищого арбітражного суду України”, особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.
Згідно до п. 3.6 роз'яснень президії ВГСУ від 18.09.1997 р. № 02-5/289 “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України” (з наступними змінами та доповненнями) особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві. У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору. До повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місця знаходження юридичних осіб учасників судового процесу.
Неявка відповідача в судове засідання не звільняє відповідача від виконання вимог суду, викладених в ухвалах суду і направлення суду витребуваних матеріалів.
Згідно ст. 75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами, якщо їх достатньо для вирішення спору по суті. Відповідач свої зобовязання не виконав, не скористався правом на захист своїх інтересів.
Визнавши, що спір може бути розглянутий за наявними матеріалами у справі, без участі представника відповідача, суд розглянувши матеріали справи та заслухавши представника позивача,
В С Т А Н О В И В:
01.12.2002 року між Концерном “Міські теплові мережі” в особі філії Концерну “МТМ” Ленінського району міста Запоріжжя (теплопостачальна організація) та ПП ОСОБА_1 (споживач) укладено договір про постачання теплової енергії в гарячій воді № 949.
Відповідно до підпункту 1.2 договору позивач бере на себе зобов'язання постачати відповідачу теплову енергію в гарячій воді в потрібних йому обсягах, згідно п. 1.3, а відповідач зобов'язаний оплачувати одержану теплову енергію разом з втратами теплової енергії на теплотрасі, що перебуває на балансі споживача за встановленими тарифами (пінами) в терміни, передбачені цим договором.
Відповідно до п. 3.2.2 договору споживач зобов'язаний виконувати умови та порядок оплати спожитої теплової енергії в обсягах і в терміни, які передбачені договором.
Пунктами 6.2, 6.6 договору передбачено, що розрахунковим періодом за спожиту теплову енергію є календарний місяць. Споживач зобов'язаний до 20 числа поточного місяця перерахувати на розрахунковий рахунок енергопостачальної організації суму заборгованості за фактично спожиту теплову енергію.
Відповідно до п. 3.2.2 договору споживач зобовязаний виконувати умови та порядок оплати спожитої теплової енергії в обсягах згідно рахунків за теплову енергію.
Відповідно до п.п. 2 п. а ст. 28 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належить встановлення в порядку і в межах, визначених законодавством, тарифів щодо оплати побутових, комунальних, транспортних та інших послуг, які надаються підприємствами та організаціями комунальної власності відповідної територіальної громади; погодження в установленому порядку цих питань з підприємствами, установами та організаціями, які не належать до комунальної власності.
Концерном «Міські теплові мережі»в особі філії Концерну “МТМ” Ленінського району були виконані всі умови договору.
Теплова енергія постачалась Концерном «Міські теплові мережі»в особі філії Концерну “МТМ” Ленінського району на адресу відповідача кожного місяця, починаючи з травня 2010 року по лютий 2011 року включно.
Відповідач договірних зобов'язань належним чином та у повному обсязі не виконав, оплату за спожиту теплову енергію у встановлений договором строк у повному обсязі не здійснив, чим порушив умови договору.
Отже, у звязку з неналежним виконанням відповідачем умов договору, сума боргу за спожиту теплову енергію за період з травня 2010 року по лютий 2011 року склала 11 893 грн. 67 коп.
Статтями 11 та 509 Цивільного кодексу України визначено, що однією із підстав виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань), які мають виконуватись належним чином і в установлений строк, є договір.
Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським Кодексом України.
Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до положень ст. 629 ЦК України договір є обовязковим для виконання сторонами.
Ст. 218 ГК України встановлено, що підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобовязання, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.
Як свідчать надані суду документи, між сторонами склалися господарські відносини, що породили взаємні обовязки.
Позивач 19.04.2011 р. надіслав на адресу відповідача претензію № 704-ю з вимогою сплатити заборгованість.
Претензія залишилися відповідачем без відповіді та задоволення.
Відповідач не надав суду доказів належного виконання зобовязання і сплати суми заборгованості у повному обсязі.
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Господарський суд зазначає, що відповідно до ст. 614 Цивільного кодексу України особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.
З урахуванням наведеного, суд вважає позовні вимоги про стягнення з Приватного підприємця ОСОБА_1, м. Запоріжжя 11 893 грн. 67 коп. основного боргу за спожиту теплову енергію в гарячій воді, відповідно до договору № 949 від 01.12.2002р. обґрунтованими, заснованими на законі та такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до вимог ст. 49 ГПК України судові витрати: державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача, оскільки спір до суду доведений з його вини.
Керуючись ст.ст. 22, 49, 75, 82 - 85 ГПК України, суд
В И Р І Ш И В:
Позов задовольнити.
Стягнути з Приватного підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний № НОМЕР_1, розрахункові рахунки в матеріалах справи відсутні) на користь Концерну “Міські теплові мережі” в особі філії Концерну “МТМ” Ленінського району (69091, м. Запоріжжя, бул. Гвардійський, 137, код ЄДРПОУ 32121458, на поточний рахунок зі спеціальним режимом використання № 26030301001951 в Філії Запорізького обласного управління Ват "Державний ощадний банк України", МФО 313957) 11 893 (одинадцять тисяч вісімсот девяносто три) грн. 67 коп. основного боргу за спожиту теплову енергію в гарячій воді, 118 (сто вісімнадцять) грн. 93 коп. державного мита, 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ.
Суддя В.Г. Серкіз
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.
Рішення оформлено і підписано згідно з вимогами ст. 84 ГПК України 22.07.2011р.
Згідно з оригіналом
Судове рішення № 17320754, Господарський суд Запорізької області було прийнято 22.07.2011. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 13/5009/3575/11. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: