Рішення № 17320558, 28.07.2011, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.О.Невського/Річна, 29/11, к. 319

РІШЕННЯ

Іменем України

28.07.2011Справа №5002-12/2771-2011 За позовом - Товариства з обмеженою відповідальністю «Арда - Трейдинг» (52500, м. Дніпропетровська область, м. Синельникове, вул. Миру, буд. 29, кв. 28; 49083, м. Дніпропетровськ, вул. Собінова, 1)

до відповідача Приватного підприємства «Центральне торгове обєднання» ( 95015, м. Сімферополь, пр. Кірова, 1)

про стягнення 21476,37 грн.

Суддя Іллічов М.М.

ПРЕДСТАВНИКИ:

Від позивача ОСОБА_1, представник, довіреність від 27.12.2010 р.

Від відповідачів - не з'явився.

Суть спору: Товариство з обмеженою відповідальністю «Арда - Трейдинг» звернулось до господарського суду АР Крим з позовом до відповідача - Приватного підприємства «Центральне торгове обєднання» про стягнення 21476,37 грн. заборгованості за договором поставки №175-СИМ від 01.10.2010 р., а саме: 19975,61 грн. основного боргу, 533,99 грн. індексу інфляції, 157,23 грн. №% річних, неустойку у розмірі 809,54 грн. та стягнення суми судових витрат.

Позовні вимоги мотивовані тим, що між сторонами був укладений договір поставки №175-СИМ, на виконання умов якого позивач здійснив поставку товару відповідачу. Однак, оплата за отриману продукцію здійснена не була, у звязку з чим, виникла заборгованість в розмірі 19975,61 грн. Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 533,99 грн. індексу інфляції, 157,23 грн. №% річних, неустойку у розмірі 809,54 грн. .

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Відповідач явку свого представника у судове засідання не забезпечив. Про час та місце слухання справи був сповіщений належним чином, рекомендованою поштою. Про причини неявки суд не повідомив.

Оскільки явка в судове засідання, згідно зі статтею 22 Господарського процесуального кодексу України - це право, а не обовязок сторін, справа може розглядатися без їх участі, якщо незявлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

З огляду на те, що відповідач не скористався своїм правом на прийняття участі у судовому засіданні, передбаченим статтею 22 Господарського процесуального кодексу України, суд, враховуючи те, що матеріали справи у достатній мірі характеризують правовідносини сторін, вважає за можливе розглянути справу в порядку статті 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними у справі матеріалами.

Розгляд справи відкладався в порядку статті 77 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно зі статтями 20, 22, 81-1 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні представнику позивача роз'яснені процесуальні права та обов'язки.

За клопотанням представника позивача, відповідно до статті 10 Конституції України, статті 12 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», пояснення та клопотання по справі надавалися ним російською мовою.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

01 жовтня 2010 року між товариством з обмеженою відповідальністю «Арда - Трейдинг» (Постачальник) та приватним підприємством «Центральне торгове обєднання» (Покупець) був укладений Договір поставки №175-СИМ ( а.с. 7-9).

Пунктом 2.1. якого передбачено, що Постачальник зобовязується передавати у власність Покупця, а Покупець приймати та оплачувати на умовах і у порядку, визначених цим договором, товар в асортименті, кількості та за цінами, вказаними у накладних, які є невідємною частиною цього договроу.

Пунктом 2.2. Договору визначено, що поставка товару на склад покупця (адреса місця призначення узгоджується у замовленні) здійснюється транспортом Постачальника та за рахунок Постачальника на умовах DDP (Інкотермс 2000).

Відповідно до пункту 3.1. асортимент та кількість товару, що постачається зазаначається у накладних.

Пунктом 4.2. Договору передбачено, що Покупець зобовязаний оплачувати кожну партію переданого Постачальником товару не пізніше 55 днів з дати її поставки. Постачальник має право в односторонньому порядку змінити строк оплати, попередньо повідомивши покупця за сім календарних днів.

Позивачем свій обовязок щодо передачі у власніть відповідача товару виконано належним чином. Так, позивач за вказаним договором, поставив відповідачу товар на загальну суму 28591,05 грн., що підтверджується видатковими накладними підписаними представником відповідача, що засвідчують факт отримання ним товару ( а.с. 10-23).

Відповідачем отриманий товар був оплачений частково у сумі 8615,44 грн.

Таким чином, заборгованість по сплаті вартості поставленого позивачем товару складає 19975,61 грн., що підтверджується Актом звірки взаєморозрахунків станом на 12.07.2011 р., що підписаний сторонами та скріплений печатками .(а.с.45).

Проте, відповідач своєчасно не провів оплату за отриманий товар, у зв'язку з чим за ним утворилася заборгованість у розмірі 19975,61 грн., що і зявилося підставою для звернення товариства з обмеженою відповідальністю «Арда Трейдинг» до господарського суду Автономної Республіки Крим із даною позовною заявою.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

Стаття 509 Цивільного кодексу України визначає поняття зобовязання, а також підстави його виникнення. Так, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, позначених у ст. 11 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 526 Цивільного Кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічне положення міститься в частині 1 статті 193 Господарського кодексу України, якою визначено, що субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязаннявідповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

У свою чергу, статтею 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до частини 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно з частиною 2 статті 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Доказів проведення оплати наданих послуг відповідачем надано не було, у зв'язку з чим суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з нього заборгованості, яка відповідно до розрахунку, наданому позивачем складає 19975,61 грн.

Позивач просить стягнути з відповідача суму інфляційних втрат у звязку з невиконанням відповідачем своїх зобовязань у розмірі 533,99 грн. та 157,23 грн. 3% річних.

Частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.

Таким чином, вимоги позивача про стягнення з Приватного підприємства «Центральне торгове обєднання»інфляційних витрат у розмірі 533,99 грн. суд визнає обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Положення частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України щодо встановлення обовязку боржника по сплаті на користь кредитора 3% річних від простроченої суми суд вважає таким, що кореспондується зі статтею 536 Цивільного кодексу України, яка встановлює, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобовязаний сплачувати проценти.

Так, відповідно статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Вимоги позивача про стягнення з Приватного підприємства «Центральне торгове обєднання»3% річних у розмірі 157,23 грн. підтверджуються матеріалами справи та підлягають стягненню з відповідача.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача неустойку за неналежне виконання зобовязання у розмірі 809,54 грн.

Пунктом 6.6 Договору передбачено, що у випадку порушення Покупцем строків, визначених пунктом 4.2. Договору, Покупец оплачує Постачальнику неустойку у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від простроченної суми за кожень день прострочення. Сторони домовились про те, що неустойка за порушення Покупцем строків вказаних в пункті 4.2. Договору нараховується та сплачується за весь період невиконання або неналежного виконання Покупцем своїх зобовязань включаючи день повного розрахунку за поставлений Товар.

Частиною 1 статті 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобовязання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Згідно з частиною 1 статті 548 Цивільного кодексу України виконання зобовязання (основного зобовязання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом. Під неустойкою, відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України розуміється грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобовязання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання.

Отже, види забезпечення виконання зобовязань є спеціальними мірами майнового характеру, які стимулюють належне виконання зобовязання боржником шляхом встановлення додаткових гарантій задоволення вимог кредитора, а тому забезпечення виконання зобовязань будь-яким з видів, передбачених статтею 546 Цивільного кодексу України, також створює зобовязувальні правовідносини між кредитором та боржником.

Таким чином, судом перевірений розрахунок наданий позивачем, який складений вірно, у зв'язку з чим вимоги позивача про стягнення 809,54 грн. неустойки також є обґрунтованими та підлягають задоволенню. При цьому враховано відсутність заяв щодо застосування строків позовної давності.

Судові витрати по сплаті держмита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу судом покладаються на відповідача у порядку ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 49, 82-84,85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити.

2.Стягнути з приватного підприємства «Центральне торгове обєднання» (95015, м. Сімферополь, пр. Кірова, 1, код ЄДРПОУ 36228438) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Арда - Трейдинг» (52500, Дніпропетровська область, м. Синельникове, вул. Миру, буд. 29, кв. 28, код ЄДРПОУ 37029549) суму заборгованості в розмірі 21476,37 грн. за договором поставки №175 - СИМ від 01.10.2010 р., а саме: 19975,61 грн. основного боргу, 533,99 грн. індексу інфляції, 157,23 грн. % річних, неустойку у розмірі 809,54 грн., 214,76 грн. витрат по сплаті державного мита та 236,00 грн. за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повний текст рішення складено та підписано 01.08.2011 р.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки КримІллічов М.М.