Рішення № 17317614, 28.07.2011, Господарський суд Івано-Франківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 липня 2011 р. Справа № 5010/1310/2011-з-9/49

Господарський суд Івано-Франківської області у складі: судді Фанди О. М. при секретарі судового засідання Поліводі С. В. розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Приватного підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1, 76000

до відповідача: Івано-Франківської міської ради, вул. Грушевського, 21, м. Івано-Франківськ, 76004

до відповідача: Приватного підприємця ОСОБА_2, АДРЕСА_1, 76000

про визнання недійсним договору оренди землі

за участю представників сторін:

Від відповідача 1: ОСОБА_3, (довіреність № 2085/01-17/04-в від 31.12.10р.);

Від відповідача 2: ОСОБА_4 - представник, (довіреність зареєстровано в реєстрі за № 396 від 18.07.2011 року)

ВСТАНОВИВ:

Заявлено вимогу про визнання недійсним договору оренди землі від 15.08.08 року, укладеного між Івано-Франківською міською радою, Підприємцем ОСОБА_2, Підприємцем ОСОБА_1, предметом якого є оренда земельної ділянки для обслуговування станції технічного обслуговування автомобілів з мийкою на АДРЕСА_2, загальною площею 0, 7851 га.

Представник позивача в судове засідання не зявився, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце судового слухання справи, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення, яке наявне в матеріалах справи. В суду відсутні відомості щодо причин неявки позивача та/або повноважного представника.

Відповідно до абз. 3, 4 п. 3.6 розяснення Вищого арбітражного суду України від 18.09.97 року № 02-5/289 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України" особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві. У випадку незявлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Суд дійшов висновку про достатність у матеріалах справи документальних доказів для вирішення спору по суті за відсутності повноважного представника позивача.

В обгрунтування заявленого позову в позовній заяві зазначено наступне. 15.08.08 року між Івано-Франківською міською радою, Підприємцем ОСОБА_2, Підприємцем ОСОБА_1 було укладено договір оренди землі, відповідно до умов якого підприємцям передано в строкове платне володіння і користування земельну ділянку для обслуговування станції технічного обслуговування автомобілів з мийкою на АДРЕСА_2, загальною площею 0, 7851 га.

Із посиланням на приписи ст. 203, 215 ЦК України. ст. 13, 15, 17 Закону України "Про оренду землі" позивачем вказано, що орендодавцем Івано-Франківською міською радою не передано орендарям за актом приймання-передачі земельну ділянку, яка є обєктом оренди. Відтак, орендодавцем порушені вимоги закону, які дають підстави визнати недійсним договір оренди землі.

Представник відповідача 1 Івано-Франківської міської ради позовні вимоги заперечив в повному обсязі та просив суд в позові відмовити. На виконання вимог ухвали суду від 29.06.11 року відповідач 1 подав суду письмовий відзив на позов. В обгрунтування заперечень представник відповідача 1 зазначив, що на виконання рішення сесії Івано-Франківської міської ради від 20.05.08 року між сторонами у справі було укладено оспорюваний договір оренди землі.

Із посиланням на приписи ст. 638 ЦК України, ст. 180 ГК України представник відповідача 1 зазначив, що досягнувши згоди щодо усіх істотних умов договору, сторони взяли на себе зобов"язання, які передбачені і регулюються договором.

Відповідно до ч. 3 ст. 15 Закону україни "Про оренду землі" відсутність у договорі оренди землі однієї з істотних умов, передбачених цією статтею, а також порушення вимог статей 4-6, 11, 17, 19 цього Закону є підставою для відмови в державній реєстрації договору оренди. В спірному випадку оспорюваний договір пройшов державну реєстрацію та відповідно до приписів ст. 18 Закону набрав чинності. Оскільки право оренди земельної ділянки виникає з дня державної реєстрації, твердження позивача відносно того, що акт прийому-передачі є істотною умовою договору, який унеможливлює використання вказаної земельної ділянки, не може відповідати дійсності.

Представник відповідача 2 Приватного підприємця ОСОБА_2 позовні вимоги визнав в повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників відповідачів, дослідивши та оцінивши усі подані у справу докази у їх сукупності, суд встановив наступне.

Відповідно до договору купівлі-продажу нежитлових приміщень від 10.11.05 року ОСОБА_2 та ОСОБА_1 придбали у власність в рівних долях нежитлові приміщення, що розташовані в м. Івано-Франківську по АДРЕСА_2, а саме: нежитлові приміщення зазначені в плані за літерами "Г", "Д", "К", "К", "Л", "М", які в сукупності складають 48/100 ідеальних часток всіх нежитлових приміщень. На підставі вищзевказаного договору купівлі-продажу 10.11.05 року укладено договір про виділення частки в натурі з нерухомого майна (поділ).

На підставі договору купівлі-продажу нежитлових приміщень від 10.11.05 року виконавчим комітетом Івано-Франківської міської ради оформлено право власності на нерухоме майно (станцію технічного обслуговування автомобілів), про що видано свідоцтво про право власності на нерухоме майно від 28.03.07 року. Право власності на нерухоме майно зареєстроване Івано-Франківським обласним бюро технічної інвентаризації, про що свідчить Витяг про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 28.03.07 року.

На підставі п. 23 рішення ХХVІІ сесії Івано-Франківської міської ради V демократичного скликання від 25.05.08 року "Про надання (вилучення) земельних ділянок фізичним та юридичним особам" орендодавець (Івано-Франківська міська рада) надала,, а орендар (підприємець ОСОБА_1 та підприємець ОСОБА_2) прийняли в строкове, платне володіння і користування (оренду) земельну ділянку для обслуговування станції технічного обслуговування автомобілів з мийкою на АДРЕСА_2.В оренду передана земельна ділянка загальною площею 0, 7851 га (п. 1, 2 Договору).

Договір зареєстрований у Івано-Франківському міському відділі Івано-Франківської регіональної філії центру ДЗК при Держкомземі України 27.11.08 року за № 040829400235.

Предмет позову - це певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача. Підстава позову - це фактичні обставини, на яких ґрунтується вимога позивача. В спірному випадку предметом позову є вимога про визнання вищевказаного договору оренди землі недійсним; підставою для звернення до суду із позовом став факт відсутності акту приймання-передачі земельної ділянки. При цьому судом враховано наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, пятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Стаття 203 ЦК України встановлює загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, а саме: 1) зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; 2) особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; 3) волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; 4) правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; 5) правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; 6) правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Відносини, повязані з орендою землі, регулюються законом (ч. 1, 8 ст. 93 ЗК України).

Відповідно до ч. 2 ст. 15 Закону України "Про оренду землі" відсутність у договорі оренди землі однієї з істотних умов, передбачених цією статтею, а також порушення вимог статей 4 - 6, 11, 17, 19 цього Закону є підставою для відмови в державній реєстрації договору оренди, а також для визнання договору недійсним відповідно до закону.

Стаття 15 Закону україни "Про оренду землі" встановлює істотні умови договору оренди землі. Судом взято до уваги редакцію Закону станом на 03.06.08 року (станом на день укладення оспорюваного договору оренди землі) та встановлено, що вказаний договір містить усі істотні умови договору, визначені законом, а саме: обєкт оренди (місце розташування та розмір земельної ділянки) (п. 2-5 Договору); строк дії договору оренди (п. 6 Договору); орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату (п. 7-14, п. 23.3, п. 26.4 Договору); умови використання та цільове призначення земельної ділянки, яка передається в оренду (п. 1, п. 23-26.10 Договору); умови збереження стану обєкта оренди (п. 5, п. 17, п. 23.1, п. 23.2, п. 25.3, п. 25.4п. 26.1-26.3, п. 26.6-26.9 Договору); умови і строки передачі земельної ділянки орендарю (п. 15-16 Договору); умови повернення земельної ділянки орендодавцеві (п. 17-20 Договору); існуючі обмеження (обтяження) щодо використання земельної ділянки (п. 21-22 Договору); визначення сторони, яка несе ризик випадкового пошкодження або знищення обєкта оренди чи його частини (п. 27 Договору); відповідальність сторін (п. 34 Договору).

З огляду на приписи вказаної норми посилання відповідача на те, що акт прийому-передачі є істотною умовою договору, є безпідставним. Одночасно судом враховано наступне.

Відповідно до ч. 3 ст. Закону України "Про оренду землі" невідємною частиною договору оренди землі є: план або схема земельної ділянки, яка передається в оренду; кадастровий план земельної ділянки з відображенням обмежень (обтяжень) у її використанні та встановлених земельних сервітутів; акт визначення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості); акт приймання-передачі обєкта оренди; проект відведення земельної ділянки у випадках, передбачених цим Законом.

Відповідно до ст. 17 Закону України "Про оренду землі" передача обєкта оренди орендарю здійснюється орендодавцем у строки та на умовах, що визначені у договорі оренди землі, за актом приймання-передачі.

Відповідно до п. 37 Договору невідємною частиною договору оренди є: план (схема) земельної ділянки; акт визначення меж земельної ділянки в натурі; проект відведення земельної ділянки та її кадастровий план з відображенням у її використанні та встановлених земельних сервітутів у випадках, передбачених цим Законом.

Відповідно до п. 16 Договору зазначена земельна ділянка повинна бути передана в оренду згідно акту прийому-передачі після державної реєстрації цього договору.

Цивільний кодекс України містить визначення поняття угоди (правочину) це дія особи, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обовязків (ст. 202). Таким чином, угоди мають вольовий характер, який виявляється в бажанні осіб встановити права і прийняти обовязки з метою досягнення правового результату. У свою чергу, вчинення особами дій щодо виконання досягнутих домовленостей, тобто виконання прийнятих на себе прав і покладених обовязків за угодою, є виконанням угоди. Таке виконання угоди може оформлюватись окремими документами, складеними сторонами за угодою (накладною, актом прийому-передачі та іншими документами), які не породжують самостійних прав чи обовязків, а є лише технічною фіксацією виконання умов угоди, тобто документуванням особами своїх дій з реалізації набутих прав і прийнятих обовязків.

Акти прийому-передачі не породжують жодних прав та обовязків, характерних для угоди як виду зобовязання. В акті прийому-передачі не зафіксовано, які права й обовязки виникають між сторонами, і для якого інституту договірних зобовязань вони характерні. Таким чином, відсутні підстави вважати, що акт прийому-передачі землі є істотною умовою договору і його відсутність тягне визнання недійсним укладеного договору оренди землі. Системний аналіз статті 15 Закону України "Про оренду землі" дозволяє дійти висновку, що законодавець розрізняє такі поняття як "істотні умови договору оренди землі" та "невідємні частини договору оренди землі". Отже, акт прийому-передачі землі є лише документом, який підтверджує факт передачі землі у користування, і жодним чином не впливає на дійсність чи недійсність договору, можливість використовувати земельну ділянку за її цільовим призначенням.

Таким чином, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для визнання договору оренди землі від 15.08.08 року недійсним, оскільки оспорюваний договір укладено на підставі рішення органу місцевого самоврядування, яке є чинним та не скасованим. договір вчинено у формі, встановленій законом, та містить усі істотні умови, визначені ст. 15 Закону України "Про оренду землі". Інших підстав, передбачених у ст. 203 ЦК України та недотримання яких могло б бути підставою для визнання недійсним правочину, суду не наведено.

Судом також враховано наступне.

Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 ГПК України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу субєкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

В спірному випадку позивачем предявлено позов не лише до орендодавця Івано-Франківської міської ради, але й до орендаря Підприємця ОСОБА_2. Однак, позивачем не наведено жодної обставини, які б вказували на те, які саме його права або охоронювані законом інтереси порушено відповідачем 2 Підприємцем ОСОБА_2 внаслідок укладення цієї угоди. В спірному випадку відповідач 2 взагалі не може бути відповідачем у справі, оскільки є орендарем за договором.

Судом також взято до уваги, що позивачем не обгрунтовано яким чином в спірному випадку може бути захищене порушене, на його думку, право, і яке саме право , оскільки договір оренди земельної ділянки може бути припинений лише на майбутнє, так як неможливо повернути вже здійснене за ним користування ділянкою (п. 2.29 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.11 року № 6 "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин"). В спірному випадку оспорюваний договір оренди землі від 15.08.08 року укладено терміном на три роки, тобто договір припиняє свою дію у звязку із закінченням його строку 15.08.11 року (п. 6 Договору).

Посилання відповідача на приписи ст. 651 ЦК України суд не бере до уваги, оскільки предметом спору є визнання недійсним договору, а не його зміна чи розірвання.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про безпідставність предявленого позову, оскільки позивачем не доведено факту порушення його прав та інтересів. Оспорюваний договір відповідає вимогам Закону України "Про оренду землі", підстав для визнання його недійсним, передбачених ст. 203, 215 ЦК України, суду також не наведено. В позові слід відмовити.

Судові витрати відповідно до ст. 49 ГПК України слід залишити за позивачем.

Керуючись 124 Конституції України, ст. 202, 203, 215 Цк України, Законом України "Про оренду землі", ст. 1, 33, 49, ст. 82 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

відмовити в позові Приватного підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1, 76000 (код НОМЕР_1) до відповідача: Івано-Франківської міської ради, вул. Грушевського, 21, м. Івано-Франківськ, 76004 (код ЄДРПОУ 33644700) до відповідача: Приватного підприємця ОСОБА_2, АДРЕСА_1, 76000 (код НОМЕР_1) про визнання недійсним договору оренди землі від 15.08.08 року, укладеного між Івано-Франківською міською радою, Підприємцем ОСОБА_2, Підприємцем ОСОБА_1, предметом якого є оренда земельної ділянки для обслуговування станції технічного обслуговування автомобілів з мийкою на АДРЕСА_2, загальною площею 0, 7851 га.

Судові витрати залишити за позивачем.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Фанда О. М.

Повне рішення складено 29.07.11

Виготовлено в КП "Документообіг госп. судів"

______ Олейняш Е. М. 29.07.11