Рішення № 17317517, 27.07.2011, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.О.Невського/Річна, 29/11, к. 203

РІШЕННЯ

Іменем України

27.07.2011Справа №5002-29/2612-2011 За позовом Приватного підприємства «Альфа-Безпека» (98329, м. Керч, шосе Героїв Сталінграда, 23, код ЄДРПОУ 32883229);

До відповідача Державного підприємства «Керченський судноремонтний завод» (98300, м. Керч, вул. Кірова, 22, код ЄДРПОУ 01124997);

Про стягнення 258197,86 грн.

Суддя О.І. Башилашвілі

Представники:

Від позивача ОСОБА_1 юрисконсульт, довіреність б/н від 01.06.2011 р.;

Від відповідача не зявився;

Суть спору: приватне підприємство «Альфа-Безпека» звернулось до господарського суду АР Крим з позовом до відповідача Державного підприємства «Керченський судноремонтний завод» про стягнення заборгованості за договором про здійснення пропускного режиму та оперативних заходів, повязаних з виконанням вказаних функцій №02/08/70 від 30.07.2010 р. в розмірі 258 197,86 грн., з яких 255000,00 грн. основний борг, 3 197,86 грн. 3% річних. Також позивач просить стягнути з відповідача на його користь судові витрати зі сплати державного мита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, понесені позивачем при подачі позову до суду.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач в порушення умов договору про здійснення пропускного режиму та оперативних заходів, повязаних з виконанням вказаних функцій №02/08/70 від 30.07.2010 р., укладеного між сторонами у справі, несвоєчасно та не в повному обсязі здійснював оплату за отримані послуги, у звязку з чим за відповідачем склалася заборгованість у розмірі 255 000,00 грн., що підтверджується Актом звірки взаємних розрахунків від 15.03.11 на суму 213000,00 грн. та Актом здачі-прийомки робіт (надання послуг) на суму 42000,00 грн., підписаних сторонами по справі, яку останній самостійно не погашає, що і стало причиною звернення позивача до суду.

Крім того, позивач вважає, що несвоєчасне виконання відповідачем своїх обовязків за договором дає йому право заявити до стягнення 3% річних від суми заборгованості.

Ухвалою господарського суду АР Крим від 20 червня 2011 року позов приватного підприємства «Альфа-Безпека» прийнято судом до розгляду, справу за порушеним провадженням призначено до слухання у судовому засіданні.

У судовому засіданні 27.07.2011р. позивач підтримав заявлені позовні вимоги у повному обсязі та наполягав на їх задоволенні.

Відповідач явку свого представника не забезпечив. Однак до дня слухання справи від нього надійшло клопотання в порядку ст.ст. 22, 79 ГПК України вих. №02/913 від 18.07.2011р., згідно з яким відповідач просить суд зупинити провадження у справі до встановлення правонаступника, посилаючись на те, що в даний час ДП Керченський судноремонтний завод знаходиться на стадії припинення шляхом реорганізації. До клопотання відповідач додав постанову ВДВС Керченського МУЮ в АР Крим від 18.04.2011р. про арешт коштів боржника, постанову ВДВС Керченського МУЮ в АР Крим від 20.01.2011р. про арешт коштів боржника, наказ Фонду Державного майна України №72 від 25.01.2010р. «Про припинення юридичної особи» і наказ Фонду Державного майна України №1032 від 06.07.2011р. «Про покладання обовязків директора ДП «Керченський судноремонтний завод» підприємства на ОСОБА_2»

Суд у судовому засіданні 27.07.2011р. дослідив клопотання відповідача вих. №02/913 від 18.07.2011р. та додані до нього документи, долучив їх в матеріали справи та вважає клопотання таким, що не підлягає задоволенню, у звязку з наступним.

Заявник просить в порядку ст.ст. 22, 79 ГПК України зупинити провадження у справі до встановлення правонаступника відповідача. Однак статтею 79 Господарського процесуального кодексу України передбачені випадки зупинення провадження у справі, зокрема у звязку з заміною однієї з сторін її правонаступником внаслідок реорганізації і не передбачено такого випадку для зупинення провадження у справі як до встановлення правонаступника. Всі надані відповідачем документи свідчать про те, що ДП «Керченський судноремонтний завод» знаходиться у стадії припинення юридичної особи. Більш того, згідно спеціального витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців вбачається, що на момент розгляду справи відповідач не виключений з ЄДРПО України як юридична особа, а лише знаходиться у стані припинення підприємницької діяльності. Тому суд вважає його належним відповідачем у справі і підстав для зупинення провадження у справі за мотивами, викладеними у клопотанні немає.

Також, від відповідача надійшло клопотання в порядку ст.ст. 22, 41, 79 ГПК України вих. №02/914 від 18.07.2011р., згідно з яким відповідач проти позову заперечує та просить суд призначити у справі судово бухгалтерську експертизу, з переліком питань, зупинити провадження у справі, витрати з проведення експертизи покласти на відповідача.

У судовому засіданні 27.07.2011р. суд дослідив вказане клопотання з додатком та долучив їх в матеріали справи і відхиляє його, у звязку з недоцільністю проведення судово бухгалтерської експертизи, оскільки матеріали справи в достатній мірі характеризують обставини справи і жодних питань, які б потребували спеціальних знань експерта у суду не виникло.

Враховуючи обмеження процесуальним строком розгляду справи, суд вважає можливим розглянути справу за наявними в ній матеріалами в порядку ст. 75 ГПК України у відсутність представника відповідача, оскільки матеріали справи в достатній мірі характеризують обставини справи і неявка відповідача не перешкоджає вирішенню спору по суті.

Розгляд справи відкладався відповідно до ст.77 Господарського процесуального кодексу України в межах строку, встановленого ст.69 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні у справі докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

30.07.2010р. між Приватним підприємством «Альфа-Безпека» (виконавець) та Державним підприємством «Керченський судноремонтний завод» (замовник) укладений договір №02/08/70 (далі договір, а.с. 10-11).

Відповідно до п. 6.1 договору, строк дії договору встановлено з 01.08.2010р. по 01.03.2011р.

Договір може бути розірвано однією із сторін, але за умови попередження письмово не пізніше 15 днів з дати припинення договору. Оплата проводиться тільки за фактично надані послуги (п. 6.2 договору).

Додатковою угодою №1 від 24.02.2011р. до договору №02/08/70 від 30.07.2010р. сторони продовжили строк дії договору до 31.03.2011р.

Відповідно до п. 1.1 даного договору, замовник доручає, а виконавець приймає на себе зобовязання із здійснення пропускного режиму і проведення оперативних заходів, повязаних з виконанням вказаних функцій в рамках діючого законодавства України на території ДП «Керченський судноремонтний завод» (далі обєкт), розташований за адресою: 98300, м. Керч, вул. Кірова, 22, в строки і на умовах визначених даним договором.

Згідно п. 3.1 договору, замовник здійснює оплату робіт виконавця на підставі наданих рахунків на оплату і актів здачі-прийомки виконаних робіт (наданих послуг) після підписання актів.

Щомісячна вартість послуг виконавця, повязана з виконанням даного договору і охороною обєктів замовника складає 42000,00грн. і визначається розрахунком вартості послуг, який є невідємною частиною цього договору (додаток №1) (п. 3.2 договору).

Пунктом 3.5 сторони передбачили, що факт надання послуг підтверджується підписанням акту виконаних робіт до 5 числа місяця, наступного за звітним. В разі не підписання замовником акту виконаних робіт і не надання ним до вказаної дати акту розбіжностей, послуги вважаються прийнятими до сплати у повному обсязі.

У виконання умов договору, позивач за період з 01.10.2010р. по 15.06.2011р. надав відповідачеві послуги на загальну суму 255000,00грн., що підтверджується підписаними сторонами актами здачі-прийомки робіт (надання послуг) №АБ-0000018 за березень 2011р., АБ-0000022 за вересень 2010р., АБ-0000025 за жовтень 2010р., АБ-0000028 за листопад 2010р., АБ-0000034 за грудень 2010р., АБ-0000005 за січень 2011р., АБ-0000010 за лютий 2011р. та виставив відповідні рахунки (а.с. 13, 21-23, 20).

Відповідачем взяті на себе договірні зобовязання, в частині повноти оплати одержаних послуг не виконані. Факт наявності заборгованості підтверджується підписаним сторонами актом звірки взаємних розрахунків за період з 01.08.2010р. по 15.03.2011р., згідно з яким борг відповідача перед позивачем становить 213000,00грн. (а.с. 15).

15.03.2011р. позивач направив на адресу відповідача претензію №9 від 15.03.2011р., яка отримана останнім, про що є відмітка на ній, з вимогами в строк до 31.03.2011р. погасити заборгованість перед позивачем в сумі 213000,00грн. (а.с. 14).

Оскільки вимоги претензії у вказаний строк виконані не були, позивач звернувся з позовом до суду про стягнення суми боргу в примусовому порядку, яка склалась із заборгованості за період з 01.10.2010р. по 15.03.2011р. в сумі 213000,00грн. та згідно акту здачі-прийомки наданих послуг за березень 2011р. №АБ-0000018 на суму 42000,00грн..

Дослідивши обставини справи, оцінивши надані докази у їх сукупності в порядку ст.43 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає позов обґрунтованим і таким, що підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Стаття 526 Цивільного кодексу України передбачає, що зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічне положення міститься в частині 1 статті 193 Господарського кодексу України, якою визначено, що субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до статті 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Як свідчать матеріали справи, умовами договору сторони не обумовили строк виконання зобовязань замовника в частині оплати послуг, строк оплати також не встановлено ні в рахунках ні в актах здачі-прийомки послуг.

Відповідно до частини 2 статті 530 Цивільного кодексу України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Таким чином, слід вважати датою виконання відповідачем зобовязання щодо оплати заборгованості 31.03.2011р., згідно вимоги претензії позивача №9 від 15.03.2011р.

Згідно статті 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до частини 1 статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст.ст.33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Виходячи зі змісту статей 32, 33 Господарського процесуального кодексу України, відповідачем під час розгляду даної справи не був доведений суду факт оплати та не надано належних доказів погашення заборгованості в сумі 255000,00грн..

Таким чином, позов в частині стягнення основної заборгованості за договором №02/08/70 від 30.07.2010р. є обґрунтованим, підтверджується документально та підлягає задоволенню.

Згідно статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач подаючи позов до суду заявив до стягнена з відповідача 3197,86грн. 3% річних за період з 01.10.2010р. по 15.06.2011р.

Судом перевірено правильність нарахування суми 3% річних та встановлено, що позивач невірно вважає період нарахування 3% річних від суми боргу.

Як зазначалось вище, оскільки сторони умовами договору не передбачили строк виконання грошового зобовязання відповідачем за надані послуги, то з урахуванням норм ст. 530 ЦК України, строк виконання такого зобовязання визначено в претензії позивача, а саме 31.03.2011р. і саме з наступного дня починається перебіг прострочення платежу.

Тому вимоги позивача щодо стягнення 3% річних підлягають задоволенню частково за період з 01.04.2011р. по 15.06.2011р. в сумі 1592,96грн. В частині стягнення 1604,90грн. суми 3% річних у задоволенні позову слід відмовити.

Судові витрати зі сплати державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу судом покладаються на відповідача пропорційно задоволеним вимогам в порядку статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Державного підприємства «Керченський судноремонтний завод» (98300, м. Керч, вул. Кірова, 22, код ЄДРПОУ 01124997) на користь Приватного підприємства «Альфа-Безпека» (98329, м. Керч, шосе Героїв Сталінграда, 23, код ЄДРПОУ 32883229) 255000,00грн. основного боргу, 1592,96 грн. 3% річних, 2565,93грн. державного мита та 234,53грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.В іншій частині в позові відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 01.08.2011року.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки КримБашилашвілі О.І.