Рішення № 17317479, 25.07.2011, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.О.Невського/Річна, 29/11, к. 203

РІШЕННЯ

Іменем України

25.07.2011Справа №5002-29/2156-2011 За позовом Дочірнього підприємства «Ілліч-Агро Крим» Відкритого акціонерного товариства «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча» (97006, Красногвардійський р-н, с. Калініно, вул. Калініна, 1-а, код ЄДРПОУ 34383237);

До відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Югстройгарант» (95023, м. Сімферополь, вул. Промислова, буд. 23, кв. 61, ІНН 31591694);

Про розірвання договору підряду та стягнення 53800,00 грн.

Суддя О.І. Башилашвілі

Представники:

Від позивача ОСОБА_1 представник довіреність №9 від 09.10.2010 р.;

Від відповідача не зявився;

Суть спору: дочірнє підприємство «Ілліч-Агро Крим» відкритого акціонерного товариства «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча» звернулося до господарського суду АР Крим з позовом до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю «Югстройгарант» про розірвання договору №6/08 від 14.05.2008, укладеного між сторонами у справі та стягнення 53800,00 грн., перерахованих на виконання договору підряду. Також позивач просить стягнути з відповідача судові витрати, у вигляді сплаченого державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу при подачі позову до суду.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем в порушення умов договору підряду №6/08 від 14.05.2008, укладеного між сторонами у справі, не виконані підрядні роботи, які позивач оплатив авансовим платежем, в зв'язку з чим за Товариством з обмеженою відповідальністю «Югстройгарант» виникла заборгованість в сумі 53 800,00 грн., тому позивач заявив вимогу про розірвання договору в односторонньому порядку у звязку з неналежним виконанням відповідачем зобовязання та стягнення 53800,00грн.

Ухвалою господарського суду АР Крим від 25 травня 2011 року позов Дочірнього підприємства «Ілліч-Агро Крим» ВАТ «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча» прийнято судом до розгляду, справу за порушеним провадженням призначено до слухання у судовому засіданні.

У судовому засіданні 04.07.2011 р. представник позивача надав заяву в порядку статті 22 ГПК України про збільшення розміру позовних вимог, а саме просить розірвати договір №6/08 від 14.05.2008, укладений між сторонами у справі та стягнути з відповідача 53800,00 грн. основного боргу; 5794,26 грн. неустойки, 4149,18 грн. - 3% річних та 17592,60 грн. інфляційних втрат, а всього 81336,04 грн. до вказаної заяви позивач додав обґрунтований розрахунок заявлених сум, докази спрямування заяви відповідачу та докази доплати державного мита за збільшення позовних вимог (оригінал платіжного доручення №1348 на суму 275,36 грн.).

Ухвалою господарського суду АР Крим від 04.07.2011р. суд прийняв заяву позивача про збільшення позовних вимог.

Ухвалою господарського суду АР Крим від 18.07.2011р. суд продовжив строк розгляду спору в порядку ст. 69 ГПК України за клопотанням позивача.

20.07.2011р. до канцелярії господарського суду АР Крим надійшла заява позивача в порядку статті 22 ГПК України про збільшення розміру позовних вимог, в якій він просить суд розірвати договір №6/08 від 14.05.2008, укладений між сторонами у справі та стягнути з відповідача 53800,00 грн. основного боргу; 6090,16 грн. неустойки, 4645,37грн. - 3% річних та 18023,00 грн. інфляційних втрат, а всього 82558,53 грн. до вказаної заяви позивач додав обґрунтований розрахунок заявлених сум, докази спрямування заяви відповідачу та докази доплати державного мита за збільшення позовних вимог (оригінал платіжного доручення №1411 на суму 12,22 грн.).

Крім того, 20.07.2011р. до канцелярії господарського суду АР Крим надійшла заява позивача про долучення доказів, а саме копії платіжного доручення №951 від 20.05.2008р., банківського витягу, рахунку №08 від 14.05.2008р., платіжних доручень №1348, №1347, №886.

Дані документи долучені судом в матеріали справи.

У судовому засіданні 25.07.2011р. оголошувалась перерва в порядку ст. 77 ГПК України до 14год.00хв. 25.07.2011р. для надання позивачем пояснень у справі.

У продовженому судовому засіданні позивач надав в порядку статті 22 ГПК України заяву про зменшення розміру позовних вимог, в якій він просить суд розірвати договір №6/08 від 14.05.2008, укладений між сторонами у справі та стягнути з відповідача 53800,00 грн. основного боргу; 269,00 грн. неустойки, 4371,21грн. - 3% річних та 17861,60 грн. інфляційних втрат, а всього 76301,81грн. до вказаної заяви позивач додав обґрунтований розрахунок заявлених сум, докази спрямування заяви відповідачу.

Ухвалою господарського суду АР Крим від 25.07.2011р. суд прийняв до розгляду заяву позивача про збільшення позовних вимог від 18.07.2011р. та прийняв до розгляду заяву позивача про зменшення позовних вимог від 25.07.2011р..

Відповідач у судові засіданні жодного разу не зявився, вимоги ухвал господарського суду від 25.05.2011 р., від 16.06.2011р., від 04.07.2011р., від 18.07.2011р. не виконав, про причини неявки не повідомив, про час і місце розгляду справи повідомлений належним чином - рекомендованою кореспонденцією.

Згідно довідки з ГУС в АРК №05.3-8.1/1725 на відповідача від 21.06.2011 р. та Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців про включення ТОВ «Югстройгарант», останнє зареєстроване за адресою, вказаною в позові.

Згідно ст. 93 Цивільного кодексу України місцезнаходження юридичної особи визначається за місцем його державної реєстрації, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до розяснень Вищого господарського суду України від 18.09.1997 р. № 02-5/289 (із змінами та доповненнями) особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобовязує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.

Проте, відповідач не скористався наданим законом правом на участь у судовому засіданні, поданні доказів у справі. Враховуючи обмеження процесуальним строком розгляду справи, суд вважає можливим розглянути справу за наявними в ній матеріалами в порядку ст. 75 ГПК України у відсутність представника відповідача, оскільки матеріали справи в достатній мірі характеризують обставини справи і його неявка не перешкоджає вирішенню спору по суті.

Розгляд справи відкладався відповідно до ст.77 Господарського процесуального кодексу України в межах строку, встановленого ст.69 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні у справі докази, заслухавши пояснення позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

14.05.2008р. між Дочірнім підприємством «Ілліч-Агро Крим» Відкритого акціонерного товариства «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча» (далі замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Югстройгарант» (далі підрядник) укладено договір №6/08 (далі договір, а.с. 7-8).

Предметом даного договору є те, що в порядку і на умовах, визначених даним договором, підрядник бере на себе зобовязання своїми силами за рахунок коштів замовника виконати визначені в п.1.2 договору роботи, а замовник зобовязується прийняти результат таких робіт (проектну і технічну документацію) і оплатити підряднику вартість виконаних робіт (п. 1.1 договору).

Згідно п. 1.2 договору, обєкт проектно-вишукувальних робіт: «технічний висновок про стан конструкцій будівлі універмагу і ескізний проект на реконструкцію будівлі універмагу під готель в с. Калініно Красногвардійського району».

Відповідно до п. 2.1 договору, загальна вартість договору, узгоджена сторонами складає 53800,00грн., яка не є фіксованою і може бути змінена сторонами додатковою угодою, яка є невідємною до даного договору.

Пунктом 3.1 договору, сторони передбачили, що замовник проводить передоплату у розмірі 100% узгодженої в п. 2.1 даного договору протоколом узгодження договірної ціни, а саме: 53800,00грн. на протязі 5 робочих днів з моменту підписання даного договору.

Згідно п. 4.1 договору, строк здачі робіт на обєкті складає 60 календарних днів з моменту виконання замовником свого зобовязання згідно п. 3.1 даного договору.

14.05.2008р. відповідач предявив до сплати позивачеві рахунок №08 від 14.05.2008р. на суму 53800,00грн. (а.с. 9).

Позивач, у виконання умов договору, платіжним дорученням №951 від 20.05.2008р. перерахував на рахунок відповідача 53800,00грн. з призначенням платежу: «за тех.дослідження по рахунку №08 від 14.05.2008р. а/ц№49.

Факт перерахування позивачем 53800,00грн. передоплати відповідачеві підтверджується банківським витягом від 20.05.2008р.

Однак відповідач, взяті на себе договірні зобовязання з проведення проектно-вишукувальних робіт станом на 19.05.2011р. не виконав, тому позивач звернувся до відповідача з Пропозицією про розірвання договору за вих. №200/165 від 20.05.2011р., у якій просить з 27.05.2011р. вважати договір підряду від 14.05.2008р. №6/08 укладений між ТОВ «Югстройгарант» і ДП «Ілліч-Агро Крим» ВАТ«Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча» розірваним та повернути раніше перераховані грошові кошти в сумі 53800,00грн. (а.с. 31-32).

Вказана пропозиція залишена відповідачем без розгляду та задоволення, тому позивач звернувся з позовом до суду про розірвання договору №6/08 від 14.05.2008, укладеного між сторонами у справі та стягнення 53800,00 грн., перерахованих на виконання договору.

Позивач декілька разів уточнював позовні вимоги. Уточненнями від 25.07.2011р. позивач зменшив розмір позовних вимог та наполягав на розірванні договору №6/08 від 14.05.2008, укладеного між сторонами у справі та стягнути з відповідача 53800,00 грн. основного боргу; 269,00 грн. неустойки, 4371,21грн. - 3% річних та 17861,60 грн. інфляційних втрат, а всього 76301,81грн.

Дослідивши обставини справи, оцінивши надані докази у їх сукупності в порядку ст.43 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає позов обґрунтованим і таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав.

Стаття 526 Цивільного кодексу України передбачає, що зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічне положення міститься в частині 1 статті 193 Господарського кодексу України, якою визначено, що субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до статті 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобовязані встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст.599 Цивільного кодексу України).

Відповідно до частини 1 статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Як зазначалось вище, позивач виконав взяті на себе договірні зобовязання, перерахувавши відповідачеві суму 100% передоплати 20.05.2008р., тобто строк виконання відповідачем своїх зобовязань, за умовами договору, а саме п. 4. 1, настає через 60 днів, тобто 20.07.2008р.

Згідно ч. 2 ст. 651 Цивільного кодексу України, договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Тобто, згідно норм цивільного законодавства України, підставою для зміни або розірвання договору є істотне порушення договору другою стороною та в інших випадках встановлених договором або законом. "Істотність порушення договору" є загальною підставою, яка може бути встановлена лише шляхом оцінки "істотності" у порушенні договору.

Так позивач, укладаючи договір з відповідачем, розраховував на одержання проектно-вишукувальних робіт, що є предметом даного договору, тому невиконання відповідачем своїх зобовязань за цим договором позбавило позивача того результату, на який він розраховував.

Відповідно до ст.ст.33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Виходячи зі змісту статей 32, 33 Господарського процесуального кодексу України, відповідачем під час розгляду даної справи не був доведений суду факт виконання проектно-вишукувальних робіт та не надано доказів повернення сплаченої позивачем передоплати в сумі 53800,00грн.

Тому вимоги позивача про розірвання договору №6/08 від 14.05.2008р., укладеного між Дочірнім підприємством «Ілліч-Агро Крим» Відкритого акціонерного товариства «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Югстройгарант» обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Крім того, позивач уточнивши позовні вимоги, просить суд стягнути з відповідача 269,00 грн. неустойки за період з 20.07.2008р. по 25.06.2011р.

Згідно зі статтею 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

У відповідності до статті 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Частиною 1 статті 216 Господарського кодексу України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим кодексом, іншими законами та договором.

Статтею 230 Господарського кодексу України встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобовязаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобовязання.

Згідно зі статтею 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Частиною 2 статті 551 ЦК України визначено, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Пунктом 6.1 договору №6/08 сторони обумовили, що за порушення строку закінчення робіт виконавець виплачує замовникові неустойку у розмірі 0,01% від вартості виконуваних робіт за кожен день прострочки, але не більше 0,5% від загальної вартості договору.

Судом перевірено розрахунок позивача суми неустойки та встановлено, що позивач нарахував неустойку вірно, з урахуванням припису п. 6.1 договору стосовно не більше 0,5% від загальної вартості договору.

Тому вимоги позивача відносно стягнення з відповідача 269,00грн. неустойки, обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Також позивач уточнивши позовні вимоги, просить суд стягнути з відповідача 4371,21 грн. - 3% річних за період з 20.07.2008р. по 25.06.2011р. та 17861,60 грн. інфляційних втрат за період з серпня 2008р. по червень 2011р.

Згідно статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Судом перевірено розрахунок суми 3% річних та інфляційних втрат в сумі і встановлено, що розрахунок проведено вірно

Оскільки відповідач прострочив виконання грошового зобовязання по сплаті за виконані роботи, то у відповідача в силу наведених приписів закону виникає обовязок сплатити 4371,21 грн. - 3% річних за період з 20.07.2008р. по 25.06.2011р. та 17861,60 грн. інфляційних втрат за період з серпня 2008р. по червень 2011р.,тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Судові витрати зі сплати державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу судом покладаються на відповідача в порядку ст.49 ГПК України.

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 49, 75, 77, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити.

2.Розірвати договір №6/08 від 14.05.2008р., укладений між Дочірнім підприємством «Ілліч-Агро Крим» Відкритого акціонерного товариства «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча» (97006, Красногвардійський р-н, с. Калініно, вул. Калініна, 1-а, код ЄДРПОУ 34383237) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Югстройгарант» (95023, м. Сімферополь, вул. Промислова, буд. 23, кв. 61, ІНН 31591694).

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Югстройгарант» (95023, м. Сімферополь, вул. Промислова, буд. 23, кв. 61, ІНН 31591694) на користь Дочірнього підприємства «Ілліч-Агро Крим» Відкритого акціонерного товариства «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча» (97006, Красногвардійський р-н, с. Калініно, вул. Калініна, 1-а, код ЄДРПОУ 34383237) 53800,00грн. основного боргу, 269,00грн. неустойки, 4371,21 грн. - 3% річних, 17861,60 грн. інфляційних втрат, 848,02 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4. Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 26.07.2011року.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки КримБашилашвілі О.І.