Рішення № 17317471, 25.07.2011, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.О.Невського/Річна, 29/11, к. 216

РІШЕННЯ

Іменем України

25.07.2011Справа №5002-25/2263-2011 за позовом Комунального підприємства «Житловик-2», м. Євпаторія, вул. Перекопська, 8, 97400

до відповідача фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, АДРЕСА_1, 97400; АДРЕСА_2

про стягнення 2813,73 грн.

Суддя Копилова О.Ю.

представники:

від позивача ОСОБА_3, дов. від 23.05.11, ю/к

від відповідача не зявився

Обставини справи:

Позивач - Комунальне підприємство «Житловик-2» звернувся до господарського суду АР Крим з позовною заявою до відповідача фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, просить суд стягнути з відповідача заборгованість в сумі 2813,73 грн., у тому числі: 2071,46 грн. - основного боргу, 222,90 грн. - інфляційні втрати, 47,13 грн. 3% річних 81,08 грн. за відшкодування витрат орендодавця по оплаті податку на землю, 391,16 грн. - за відшкодування витрат балансоутримувача по утриманню будинку та прибудинкової території, мотивуючі позовні вимоги порушенням з боку відповідача строків оплати за договором оренди від 13 грудня 2006 року та договором про відшкодування витрат Балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна, надання комунальних послуг орендарю від 15 грудня 2006 року.

06 липня 2011 року від відповідача до суду надійшов відзив на позов, відповідно до якого відповідач позовні вимоги не визнає, та просить суд відмовити позивачу в задоволенні позову. Відзив мотивований тим, що 11 липня 2010 року вступило в законну силу рішення господарського суду АР Крим №2-23/1526-2010 за позовом Комунального підприємства «Житловик-2» до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про розірвання договору оренди, виселення та стягнення суми заборгованості та за зустрічним позовом про стягнення грошових коштів, які отримані без достатніх правових підстав, яким первісні позовні вимоги Комунального підприємства «Житловик-2» задоволені частково, розірваний договір оренди від 13.12.2006, укладений між Комунальним підприємством “Житловик-2” та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2; стягнуто з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 на користь Комунального підприємства “Житловик-2” 17 847, 43 грн. основного боргу, 1500, 00грн. пені, 292,72грн. держмита та 236,00грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу; зобовязано фізичну особу-підприємця ОСОБА_2 звільнити орендоване нежитлове приміщення, розташоване за адресою: м. Євпаторія, вул. Ескадронна, 9; в частині стягнення 1424,83грн. пені у позові відмовлено; у зустрічному позові відмовлено.

Таким чином, відповідач, посилаючись на норми ст. 653 Цивільного кодексу України вважає, що оскільки договір оренди розірваний, зобовязання сторін вважаються припиненими з моменту вступу в законну силу рішення господарського суду АР Крим №2-23/1526-2010. Крім того, відповідач зазначив, що після винесення рішення по справі №2-23/1526-2010 його представник передав ключі від орендованих приміщень представнику Комунального підприємства «Житловик-2». Що стосується акту приймання-передачі приміщень, від 08 вересня 2010 року, на який посилається позивач, відповідач зазначив, що сторонами такий акт не складався.

Також, відповідач просив суд розглянути справи без його участі за матеріалами наявними у справі, у звязку із великою завантаженістю у літній період.

Відповідач у судове засідання не зявився, про причини відсутності суд не повідомив, про день розгляду справи був сповіщений належним чином: рекомендованою кореспонденцією.

Розгляд справи відкладався в порядку ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд

встановив:

13 грудня 2006 року між Комунальним підприємством “Житловик-2” (орендодавець) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 (орендар) був укладений договір оренди, згідно п.1.1 якого орендодавець передає, а орендар приймає у строкове платне користування майно: нежитлові приміщення підвального поверху загальною площею 182,3 кв.м. за адресою: АДРЕСА_3 вартість якого визначена згідно експертного висновку у сумі 41 000,00 грн. станом на 29 лютого 2004 року.

Відповідно до п.1.2 договору обєкт передавався для використання під складські приміщення.

Орендна плата визначається на підставі методики розрахунку орендної плати, яка затверджена місцевою радою, та складає за перший місяць оренди 565,69 грн. Орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом корегування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць, (пункти договору 3.1, 3.2.).

З 01 січня 2007 року орендна плата за перший місяць визначена у сумі 562,78 грн., (додаткова угода №1 від 01 лютого 2007 року к договору від 13.12.2006).

Згідно п.5.2., п.5.5, п.5.10 договору орендар зобовязався своєчасно і в повному об'ємі сплачувати орендну плату; щомісячно, до 12-го числа місяця, наступного за звітним, надавати орендодавцеві інформацію про перерахування орендної плати (копію платіжного доручення або іншого платіжного документа з відміткою обслуговуючого банку), відшкодувати Балансоутримувачу витрати по земельному податку згідно розрахунку.

Термін дії цього договору встановлений з 01.12.2006 до 30.10.2007 (п.10.1 договору).

Також п.10.6 договору передбачено, що у випадку відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну цього договору за спливом строку його дії протягом одного місяця, договір вважається продовженим при відсутності заборгованості з орендної плати на той же строк та на тих же умовах, які були передбачені цим договором.

Як вже було зазначено раніше, 01 липня 2010 року господарським судом АР Крим у справі №2-23/1526-2010 за позовом Комунального підприємства «Житловик-2» до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про розірвання договору оренди, виселення та стягнення суми заборгованості та за зустрічним позовом про стягнення грошових коштів, які отримані без достатніх правових підстав, первісні позовні вимоги Комунального підприємства «Житловик-2» задоволені частково; розірваний договір оренди від 13.12.2006, укладений між Комунальним підприємством “Житловик-2” та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2; стягнуто з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 на користь Комунального підприємства “Житловик-2” 17 847, 43 грн. основного боргу, 1500, 00грн. пені, 292,72грн. держмита та 236,00грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу; зобовязано фізичну особу-підприємця ОСОБА_2 звільнити орендоване нежитлове приміщення, розташоване за адресою: м. Євпаторія, вул. Ескадронна, 9; в частині стягнення 1424,83грн. пені у позові відмовлено; у зустрічному позові відмовлено.

Зазначене рішення не було оскаржене в апеляційному порядку та вступило в законну силу.

Позивач, в позовній заяві посилається на те, що не зважаючи на прийняте господарським судом АР Крим рішення у справі №2-23/1526-2010 відповідачем звільнене займане приміщення тільки 08 вересня 2010 року, про що складений акт приймання-передачі.

Відповідач у відзиві на позовну заяву заперечував щодо існування такого акту.

Однак, в матеріалах справи є акт приймання-передачі від 08 вересня 2010 року, що складений представниками сторін та підписаний представниками позивача, у якому зазначено, що представник орендаря ОСОБА_2 від підпису відмовився, (а.с. 30).

Отже, посилання відповідача на не існування такого акту є безпідставними та не можуть прийматись судом до уваги.

Крім того, в матеріалах справа є припис Комунального підприємства «Житловик-2» (вих. №800 від 29.07.10.) на якому є підпис про отримання гр. ОСОБА_4, з якого вбачається, що фізична особа-підприємець ОСОБА_2 був повідомлений про бажання позивача звільнити займане ним орендоване приміщення та повідомлення про необхідність оплати заборгованості по орендній платі.

Той же підпис гр. ОСОБА_4, як представника фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, є і на рахунках-фактури №СФ-0000263 від 23.04.2010, №СФ-0000281 від 23.04.10, №СФ-0000299 від 23.04.10, світлокопії яких є в матеріалах справи.

Таким чином, оскільки відповідач після розірвання договору оренди орендоване приміщення одразу наймодавцю не передав, а фактично користувався ним, за відповідачем сформувалась заборгованість по орендній платі за період з 12 липня 2010 року по 12 серпня 2010 року в розмірі 2 071,46 грн.

Також, за відповідачем сформувалась заборгованість по земельному податку за період з 12 липня 2010 року по 12 серпня 2010 року в розмірі 81,08 грн.

У відповідності з пунктом 5.7. договору орендар зобовязаний укласти з Балансоутримувачем орендованого майна договір про відшкодування витрат Балансоутримувача на утримання орендованого майна та надання комунальних послуг орендарю.

На підставі пункту 5.7. договору 15 грудня 2006 року між Комунальним підприємством “Житловик-2” та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 був укладений договір про відшкодування витрат Балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна, надання комунальних послуг орендарю, відповідно до пункту 2.2.3. якого орендар зобовязаний не пізніше 10 числа місяця, наступного за звітним, вносити плату на рахунок Балансоутримувача будівлі, за санітарне обслуговування при домової території та допоміжних приміщень будівлі, технічне обслуговування будівлі у відповідності з загальною площею приміщення, на ремонт у відповідності з відновною вартістю приміщень, а також за комунальні послуги.

Пунктом 2.1.1. договору від 15 грудня 2006 року зазначено, що розмір плати за обслуговування ремонт будівлі, прибудинкової території, утримання допоміжних приміщень будівлі залежить від складу робіт та послуг, які надаються Баплансоутримувачем та визначаються розрахунком щомісячних рахунків за обслуговування та ремонт будівлі, комунальні та інші послуги Балансоутримувача.

Позивач у позовній заяві зазначає, що умови договору від 15 грудня 2006 року ним виконувались належним чином та в повному обсязі, скарг з боку фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 на якість наданих послуг не поступало.

Однак, відповідач виконав умови договору від 15 грудня 2006 року відносно оплати наданих позивачем послуг не в повному обсязі, у звязку із чим, за відповідачем за договором про відшкодування витрат Балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна, надання комунальних послуг орендарю склалася заборгованість у сумі 391,16 грн.

07 квітня 2011 року позивачем на адресу відповідача була направлена претензійна вимога (вих. 466) з вимогою сплати заборгованості.

Однак, відповідач на претензію позивача не відповів, сплату заборгованості не здійснив.

Відповідно до ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Таким чином, виходячи зі змісту ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України, відповідачем під час розгляду даної справи не був доведений суду факт оплати та не надано належних доказів погашення заборгованості в сумі 2543,70 грн.

Згідно частини 1 ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Відповідно до частини 1 ст. 785 Цивільного кодексу України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Обов'язки наймача у відносинах найму не обмежуються строком дії договору найму та існують після його припинення. Таким чином, зазначена стаття зобов'язує наймача у разі припинення договору найму повернути наймодавцеві річ. При цьому мова йдеться як про припинення договору найму в результаті закінчення строку його дії, так і про дострокове припинення договору на вимогу будь-якої із сторін.

Крім того, частиною 2 статті 785 Цивільного кодексу України передбачено, якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

Позивач таким правом не скористався, та обрав інший шлях захисту своїх прав, а саме шляхом відшкодування витрат орендодавця по оплаті податку на землю, витрат балансоутримувача по утриманню будинку та прибудинкової території, а також стягнення з відповідача суми заборгованості з урахуванням інфляційних втрат та 3 % річних.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком (стаття 546 Цивільного кодексу України).

У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди (стаття 611 Цивільного кодексу України).

Відповідно до статті 622 Цивільного кодексу України, боржник, який сплатив неустойку і відшкодував збитки, завдані порушенням зобов'язання, не звільняється від обов'язку виконати зобов'язання в натурі, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Застосування господарських санкцій до суб'єкта, який порушив зобов'язання, не звільняє цього суб'єкта від обов'язку виконати зобов'язання в натурі, крім випадків, коли інше передбачено законом або договором, або управнена сторона відмовилася від прийняття виконання зобов'язання.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача 222,90 грн. - інфляційні втрати, 47,13 грн. 3% річних.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Згідно ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України оплата держмита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу підлягає покладанню на відповідача.

В судовому засіданні були оголошені вступна та резолютивна частини рішення згідно статті 85 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складений та підписаний відповідно до вимог статті 84 Господарського процесуального кодексу України 27 липня 2011 року.

На підставі викладеного, керуючись ст.82-85 Господарського процесуального Кодексу України, суд

вирішив:

1.Позов задовольнити у повному обсязі.

2.Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, (АДРЕСА_1, 97400, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Комунального підприємства «Житловик-2», (м. Євпаторія, вул. Перекопська, 8, 97400, ідентифікаційний код 32518945, р\р 26003485321952 в Укрсоцбанке м. Сімферополь, МФО 324010) заборгованість в сумі 2813,73 грн., у тому числі: 2071,46 грн. - основного боргу, 222,90 грн. - інфляційні втрати, 47,13 грн. 3% річних 81,08 грн. за відшкодування витрат орендодавця по оплаті податку на землю, 391,16 грн. - за відшкодування витрат балансоутримувача по утриманню будинку та прибудинкової території.

3.Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, (АДРЕСА_1, 97400, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Комунального підприємства «Житловик-2», (м. Євпаторія, вул. Перекопська, 8, 97400, ідентифікаційний код 32518945, р\р 26003485321952 в Укрсоцбанке м. Сімферополь, МФО 324010) 102,00 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно технічне забезпечення судового процесу.

4.Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки КримКопилова О.Ю.

Повний текст рішення складений 27 липня 2011 року