Рішення № 17317450, 21.07.2011, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.О.Невського/Річна, 29/11, к. 315

РІШЕННЯ

Іменем України

21.07.2011

Справа №5002-5/1680-2011

За позовом – Дочірнього іноземного підприємства «Дніпродор», (49081, м.Дніпропетровськ, вул. Артільная, 6-Д)

До відповідача – Дочірнього підприємства Публічного акціонерного товариства «Мостобуд» - Містобудівельний загін №122 (95493, м. Сімферополь, вул.Монтажників,6)

Про стягнення 247 259,84 грн.

Суддя М.П. Гаврилюк

Представники:

Від позивача – не з’явився.

Від відповідача – не з’явився.

Суть спору:

Позивач - Дочірнє іноземне підприємство «Дніпродор» звернувся до господарського суду АР Крим із позовною заявою до відповідача, Дочірнього підприємства Публічного акціонерного товариства «Мостобуд» - Містобудівельний загін №122, в який просить стягнути з відповідача на користь позивача вартість виконаних, але не оплачених робіт у розмірі 240 564,44 грн., 3% річних у розмірі 4 409,24 грн., інфляційні витрати у розмірі 2 646,16 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач у порушення умов договору підряду від 05 липня 2010 року не оплатив позивачу вартість виконаних робіт, у зв’язку з чим за ним склалася заборгованість.

Представники сторін у судове засідання не з’явилися, про дату та час розгляду справи були повідомлені належним чином – рекомендованою кореспонденцією, причини нез’явлення до суду не відомі.

Справа розглядається у порядку ст.75 Господарського процесуального кодексу України за наявними у матеріалах справи документами.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, суд –

ВСТАНОВИВ:

05 липня 2010 року між дочірнім підприємством публічного акціонерного товариства «Мостобуд» - Містобудівельний загін №122 (підрядник за договором) та дочірнім іноземним підприємством «Дніпродор» (субпідрядник з договором) укладений договір підряду №05-07/2010 (а.с.12-15).

Відповідно до пункту 2.1. договору відповідач доручив, а позивач зобов’язався виконати на свій ризик роботи по влаштуванню тимчасової об’їзної дороги у місті розташування споруди №6 Транспортної розв’язки №2 на об’єкті «Будівництво автотранспортної магістралі через р. Дніпро у м. Запоріжжя» відповідно до умов даного договору.

Пунктом 3.1. даного договору передбачені строки виконання робіт з 10 липня 2010 року по 31 грудня 2010 року, а також передбачено, що відповідач має право дострокове виконати зобов’язання по даному договору та датою закінчення виконаних робіт є дата закінчення робіт відповідача.

Відповідно до пункту 5.1. договору з урахуванням додаткової угоди №1 від 05 серпня 2010 року та протоколу договірної ціни, вартість всіх доручених позивачу робіт складає 1 058 954,40 грн. у тому числі ПДВ 20% - 176,492,40 грн.

Позивач свої зобов’язання за договором перед відповідачем виконав у повному обсязі, що підтверджується актом КБ-2 від 31 серпня 2011 року. (а.с.30 -33)

Пунктом 5.2. договору передбачено, що оплата виконаних робіт здійснюється після підписання акта за фактично виконані об’єми робіт, шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок позивача.

Отже, у порушення умов договору відповідач не повністю оплатив вартість виконаних робіт у зв’язку з чим станом на 15 березня 2011 року за ним склалася заборгованість у розмірі 240 564,44 грн., що підтверджується актом звірки взаєморозрахунків.

Позивач просить суд стягнути з відповідача на користь позивача вартість виконаних, але не оплачених робіт у розмірі 240 564,44 грн., 3% річних у розмірі 4 409,24 грн., інфляційні витрати у розмірі 2 646,16 грн.

Суд вважає що позовні вимоги підлягають задоволенню частково, а саме в частині стягнення з відповідача 3% річних та інфляції, з огляду на наступне:

Відповідно до ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Згідно ст.34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до банківської виписки від 19 квітня 2011 року (а.с.51) сума у розмірі 240 564,44 грн. сплачена відповідачем у повному обсязі.

На дату розгляду справи позивачем не представлено доказів існування у відповідача заборгованості у розмірі 240,564,44 грн., не надано заяви про зменшення позовних вимог.

Таким чином вимоги позивача щодо стягнення з відповідача основного боргу у розмірі 240 564,44 грн. добровільно задоволені відповідачем та захисту судом не вимагають.

Також позивач просить стягнути інфляційні витрати у розмірі 2646,16 грн. та 3% річних у сумі 4 409,24 грн.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Виконання цивільних обов'язків згідно ст.14 Цивільного кодексу України здійснюється у межах встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Враховуючи ті обставини, що відповідачем не виконано належним чином умови та взяті на себе зобов'язання за договором підряду від 05 липня 2010 року № 0507/2010, суд дійшов висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача відсотків річних у розмірі 4 409,24 грн. та індексу інфляції у розмірі 2 646,16 грн. є обґрунтованими, підтверджуються матеріалами справи та підлягають задоволенню.

Витрати по сплаті державного мита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу відносяться на сторін пропорційно задоволеним вимогам у відповідності зі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні оголошена вступна та резолютивна частині рішення. Рішення оформлено у відповідності зі ст. 84 Господарського процесуального кодексу України та підписано 25 липня 2011 року.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 49, 82-84 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Дочірнього підприємства Публічного акціонерного товариства «Мостобуд» - Містобудівельний загін №122 (95493, м. Сімферополь, вул.Монтажників,6, ЄДРПОУ 01386332, р/р 2600011324 в КРД АТ «Райффайзен банк Аваль» м. Сімферополь, МФО 324021) на користь Дочірнього іноземного підприємства «Дніпродор», (49081, м.Дніпропетровськ, вул. Артільная, 6-Д, ЄДРПОУ 32835987, р\р 260090131823 в ЗАТ «Сбербанк Росії», МФО 320627) 3 % річних від простроченої суми у розмірі 4 409,24 грн.

3. Стягнути з Дочірнього підприємства Публічного акціонерного товариства «Мостобуд» - Містобудівельний загін №122 (95493, м. Сімферополь, вул.Монтажників,6, ЄДРПОУ 01386332, р/р 2600011324 в КРД АТ «Райффайзен банк Аваль» м. Сімферополь, МФО 324021) на користь Дочірнього іноземного підприємства «Дніпродор», (49081, м.Дніпропетровськ, вул. Артільная, 6-Д, ЄДРПОУ 32835987, р\р 260090131823 в ЗАТ «Сбербанк Росії», МФО 320627) суму заборгованості з урахуванням індексу інфляції у розмірі 2 646,16 грн.

4. Стягнути з Дочірнього підприємства Публічного акціонерного товариства «Мостобуд» - Містобудівельний загін №122 (95493, м. Сімферополь, вул.Монтажників,6, ЄДРПОУ 01386332, р/р 2600011324 в КРД АТ «Райффайзен банк Аваль» м. Сімферополь, МФО 324021) на користь Дочірнього іноземного підприємства «Дніпродор», (49081, м.Дніпропетровськ, вул. Артільная, 6-Д, ЄДРПОУ 32835987, р\р 260090131823 в ЗАТ «Сбербанк Росії», МФО 320627) 70,55 грн. державного мита та 6,73 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

5. Видати накази після набранням рішення законної сили.

6. В частині стягнення основного боргу у розмірі 240 564,44 грн. відмовити.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим Гаврилюк М.П.