Рішення № 17317261, 22.06.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 61/30722.06.11 За позовом:Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім - "Фрегат"

до:Товариства з обмеженою відповідальністю "Юдіем - Сервіс"

про: стягнення заборгованості 4 095 грн. 00 коп.

Суддя Івченко А.М.

Представники Позивача:ОСОБА_1, довіреність №16/05/11-1 від 16.05.2011 Відповідача:не зявились

В судовому засіданні 22.06.2011 оголошена вступна та резолютивна частини рішення

Обставини справи:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім - "Фрегат" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Юдіем - Сервіс"про стягнення заборгованості 4 095 грн. 00 коп.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.06.2011 порушено провадження у справі № 61/307, розгляд справи призначено на 22.06.2011.

21.06.2011 через загальний відділ суду доповнення до позовної заяви та зменшення позовних вимог, згідно яких позивач просив суд стягнути з відповідача: 3 029 грн. 12 коп. основного боргу, 151 грн. 45 коп. штрафу.

Представник позивача в судове засідання 22.06.2011 зявився, підтримав позовні вимоги з урахуванням їх зменшення.

Відповідач в судове засідання 22.06.2011 не зявився, своїх представників не направив, вимог ухвали суду не виконав, витребуваних судом документів не надав.

Відповідно до ст. 64 Господарського процесуального кодексу України ухвала про порушення провадження у справі надсилається сторонам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Як убачається з матеріалів справи, ухвали суду, якими сторін повідомлялось про розгляд справи надсилались судом належним чином, однак відповідач своїм правом не скористався.

У судовому засіданні 22.06.2011 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі обставини справи, які мають значення для вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Між позивачем (постачальник) та відповідачем (покупець) був укладений договір поставки №1252ф/10 від 15.11.2010р. (надалі Договір), відповідно до умов якого постачальник зобов'язується поставити і передати у власність покупцю, а покупець - прийняти й оплатити товар у повному розмірі на умовах та в порядку, визначених цим Договором.

Умови зазначеного договору свідчать про те, що за своєю правовою природою він є договором поставки.

У відповідності до частин 1 статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобовязується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не повязаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобовязується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Позивач на виконання умов вищевказаного Договору поставив відповідачу товар на загальну суму 6 243 грн. 05 коп., а саме за видатковими накладними №ф-00019318 від 19.11.2010 на суму 1568 грн. 41 коп., №ф-00020408 від 01.12.2010 на суму 674 грн. 30 коп., №ф-00020407 від 01.12.2010 на суму 111 грн. 72 коп., №ф-00019716 від 24.11.2010 на суму 1 373 грн. 44 коп., №ф-00019714 від 24.11.2010 на суму 2 515 грн. 18 коп.

Відповідач повернув товар на суму 870 грн. 88 коп., та розрахувався з позивачем за поставлений товар частково в сумі 2 343 грн. 05 коп., що підтверджується платіжними дорученнями та довідкою позивача, які містяться в матеріалах справи.

Згідно п.5.2 Договору, розрахунки за поставлений постачальником товар здійснюються протягом 30 (тридцяти) календарних днів з моменту поставки товару або у інший строк, попередньо домовлений між сторонами.

Позивач пояснив суду, що поставив товар відповідачу, проте розрахунок за отриманий товар відповідач в повному обсязі не здійснив, у звязку з чим у відповідача виникла заборгованість перед позивачем, та склала суму 3 029 грн. 12 коп. (6 243 грн. 05 коп.- 870 грн. 88 коп.- 2 343 грн. 05 коп.).

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобовязання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобовязань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України, зобовязання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обовязковим до виконання сторонами.

У відповідності до частини 1 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

З наданих позивачем доказів вбачається, що позивач взяті на себе зобовязання виконав належним чином, зауважень щодо поставки товару від відповідача не надходило, тоді як відповідач за цей товар розрахунок в повному обсязі не здійснив.

Відповідач жодних заперечень та доказів на спростування обставин, викладених позивачем у позовній заяві, суду не надав.

Таким чином, враховуючи те, що наявні у справі матеріали свідчать про обґрунтованість вимог позивача, а відповідач в установленому законом порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував та не довів суду належними та допустимими доказами належного виконання ним своїх зобовязань, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача заборгованості за Договором у розмірі 3 029 грн. 12 коп. визнається судом таким, що підлягає задоволенню.

Крім того, згідно з позовними вимогами, позивач просить стягнути з відповідача штраф за порушення строків оплати товару.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтею 611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобовязання, настають наслідки, передбачені договором або законом.

Відповідно до частини 1 статті 546 Цивільного кодексу України виконання зобовязання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання.

Згідно п.7.2 Договору, за несвоєчасну оплату за даним Договором покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від простроченої суми за кожен день прострочення платежу. Сплата пені не звільняє покупця від сплати основної суми заборгованості.

Відповідно до п.7.3 Договору, крім пені, передбачені п. 7.2 у випадку несвоєчасної оплати товару, покупець зобов'язаний сплатити штраф в розмірі 5% від вартості неоплаченого товару, а у випадку повторного порушення - штраф у розмірі 10 % від вартості неоплаченого товару.

Згідно розрахунку позивача, розмір 5% штрафу становить 151 грн. 45 коп. та судом задовольняється.

Витрати по сплаті державного мита, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 525, 526, 530, 625, 629, 712 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України ст. ст. 32, 33, 44, 47, 49, 82 85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва,

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Юдіем - Сервіс"(03040, м. Київ, вул. Ломоносова, буд.60/5, кв.2; код 36284434) з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Фрегат" (02660, м. Київ, вул. Магнітогорська, буд.1; код 36100206) 3 029 (три тисячі двадцять девять) грн. 12 коп. основного боргу, 151 (сто пятдесят одна) грн. 45 коп. штрафу, 102 (сто дві) грн. 00 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно технічне забезпечення судового процесу.

3. Видати наказ після набрання рішення законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

СуддяА.М. Івченко Дата підписання рішення: 27.06.2011